Рішення № 16095638, 12.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

12.04.2011Справа №5002-11/751-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮгінвестСтройСервіс», (95011, м. Сімферополь ,вул. Севастопольська, 12);

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт», (95000 ,м. Сімферополь, вул. Казанська,30, кв.9).

про стягнення 345470,36 грн.

Суддя С.С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача ОСОБА_1., представник, дов. від 18.03.2011р.;

Від відповідача ОСОБА_2 представник по дов.

Сутьспору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮгінвестСтройСервіс», м. Сімферополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт», м. Сімферополь про стягнення 345470,36 грн., у тому числі: 166974,57 грн. основного боргу, 46 585,90 грн. індексу інфляції, 10018,47 грн. 3% річних, 121891,42 грн. неустойки.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України, у звязку з неявкою представника відповідача у судові засідання та для надання сторонами суду додаткових доказів у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

02.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт», м. Сімферополь, (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮгінвестСтройСервіс», м. Сімферополь, (субпідрядник) був укладений договір субпідряду № 32/2008.

Відповідно до п. 1.1. Розділу 1 вказаного договору генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов`язання по виконанню наступних робіт: проведення загально будівельних робіт, розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Ростовська, 19-21. Склад, об`єми, характер, етапи, а також вартість робіт, визначаються на підставі даного договору і додаткових угод до нього.

Згідно до п.4.1 договору, договірна ціна будівельних робіт складає 800000,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 133333,33 грн. Остаточна ціна робіт визначається на підставі виконавчого кошторису.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Генпідрядника шляхом авансування та остаточним розрахунком шляхом надання Субпідрядником актів виконаних робіт (поетапно).

Згідно актів прийомки виконаних підрядних робіт № 1ф КБ-2в, № 2 фКБ-2в за липень 2008 р., № 1ф КБ-2в за серпень 2008, № 1 за вересень та відповідних довідок про вартість виконаних підрядних робіт, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮгінвестСтройСервіс» були виконані підрядні роботи для відповідача на загальну суму 416974,57 грн.

Проте відповідач вказану суму погасив частково в сумі 250000,00 грн., в зв`язку з чим заборгованість відповідача на день звернення позивача до суду складає 166974,57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

За таких обставин сума заборгованості у розмірі 166974,57 грн. обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем предявлено до стягнення 3% річних за період з 01.11.2008 р. по 31.10.2010 р. в сумі 10018,47 грн. та інфляції за період з 01.11.2008 р. по 31.10.2010 р. в сумі 46 585,90 грн. Три проценти річних розраховані позивачем вірно та підлягають стягненню в сумі 10018,47 грн., розрахування інфляційних здійснено позивачем не вірно, в зв`язку з чим підлягають стягненню з наступного розрахунку суду, за вказаний позивачем період: 166974,57 грн. х 1,255902297518 166974,57 грн. = 42728,03 грн.

Позивачем також заявлено до стягнення 121891,42 грн. неустойки в порядку п. 12.3 договору субпідряду, яка підлягає стягненню частково в сумі 17068,00 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до п. 12.3 договору, за невиконання або не належне виконання грошових зобов`язань Генпідрядник сплачує Субпідряднику неустойку у розмірі 0,2% від вартості несплаченої суми за кожний календарний день прострочення.

Згідно до п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до частини 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до п.2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, фактично позивачем заявлено до стягнення 121891,42 грн. неустойки у вигляді пені.

Відповідно до частини 1 статті 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” N 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року.

Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім того, відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами договору сторони не передбачили що пеня нараховується у строк більш триваліший ніж передбачений п.6 ст.232 Господарського кодексу України, а відтак застосуванню підлягає ч. 6 ст. 232 ГК України.

За таких обставин, неустойка у вигляді пені підлягає стягненню за шість місяців, за період з 01.11.2009 р. по 01.05.2010 р., з наступного розрахунку суду:

166974,57 грн. х 20,50 : 365 х 182 : 100 = 17068,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 12.04.2011 року.

Керуючись ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити частково.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт», (95000 ,м. Сімферополь, вул. Казанська,30, кв.9, ЗКПО 33713674) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮгінвестСтройСервіс», (95011, м. Сімферополь ,вул. Севастопольська, 12, ЗКПО 33267280) 166974,57 грн. основного боргу, 42728,03 грн. індексу інфляції, 10018,47 грн. 3% річних, 17068,00 грн. неустойки у вигляді пені, 2367,90 грн. державного мита, 161,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3). В інший частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПотопальський С.С.