Рішення № 16095618, 11.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

11.04.2011Справа №5002-32/1053-2011

Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Прокурора м. Євпаторія (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул.. Гоголя, 5/8) в інтересах держави в особі Управління економіки Євпаторійської міської ради (97408, АР Крим, м. Євпаторія, вул.. Дм. Ульянова, 19-а ідентифікаційний код 34740798)

До відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Про стягнення 2883, 34 грн.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_2., довіреність № 2 від 05.01.2011р. у справі.

Від відповідача ОСОБА_1

Від прокуратури не зявився.

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Прокурор м. Євпаторія в інтересах держави в особі Управління економіки Євпаторійської міської ради звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2 883, 34 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 23.03.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 31.03.2011 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 31.03.2011р. розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобовязань за договором оренди комунального майна 10.10.2003р в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, що і стало приводом звернення прокурора до суду із позовом про стягнення вказаної суми в примусовому порядку.

Відповідач позовні вимоги у судовому засідання визнав в повному обсязі.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді держави є наявність порушення або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними і державою.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

За приписами статті 2 ГПК прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі N 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права субєкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

10.10.2003 року, між Управлінням економіки Євпаторійської міської ради (Орендодавець) ( Позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) ( відповідач) був укладений договір оренди , відповідно до пункту 1 якого Орендодавець передає, А орендар приймає у строкове платне користування комунальне майно автомобіль марки ЗИЛ -130, 1984 року випуску, вартість якого встановлена відповідно Акту приймання-передачі станом на 01.10.1998р. в сумі 2562-14 грн. ( а.с. 7-8).

Відповідно до пункту 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням міської ради від 26.04.2001р. № 23-24/5, та складає без ПДВ та індексу інфляції за перший місяць оренди 20, 08 грн.

Індексація орендної плати передбачена пунктом 3.2 Договору.

У відповідності до підписаної обома сторонами додаткової угоди від 12.07.2007р. строк дії договору становить до 15.05.2010р. ( а.с. 9).

Так, на виконання умов договору, сторонами підписаний акт приймання-передачі від 10.10.2003р. ( а.с. 16).

01.10.2004р. сторонами договору підписана Додаткова угоди, відповідно до приписів якої орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, та складає за перший місяць оренди без врахування індексу інфляції 26, 72 грн. (а.с. 18).

Додатковою угодою від 10.01.2007р. сторони знов змінили розмір орендної плати, зазначивши її станом на 01.01.2007р. в розмірі 64, 82 грн. без врахування інфляційних втрат. ( а.с. 21).

Приписами пункту 5 статті 762, пункту1 статті 530 Цивільного кодексу України, статті18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлений обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування майно.

Згідно пункту 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Поняття "зобов'язання" необхідно розглядати як правовідношення, зміст якого можуть складати декілька обов'язків разом з кореспондуючими ним повноваженнями, метою яких є товарне переміщення соціальних благ з майнової сфери боржника в майнову сферу кредитора.

Підпунктом 3 пункту 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Підставою виникнення зобовязання в даному випадку виступає договір оренди.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до пункту 1 статті 4 -3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача в розмірі 2883, 34 грн., визнана відповідачем у відзиві на позовну заяву, а тому підлягає стягненню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління економіки Євпаторійської міської ради (97408, АР Крим, м. Євпаторія, вул.. Дм. Ульянова, 19-а ідентифікаційний код 34740798, одержувач: місцевий бюджет, м. Євпаторії, ОКПО 34740798, р/р 3422799970015, код платежу 824026, в банку одержувача: ГУ ДК України в АР Крим, м. Сімферополь) 2883, 34 грн. орендної плати.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (р/р 31115095700002, код платежу 22090200, в банку одержувача: ГУ ДК України в АР Крим, м. Сімферополь МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405) 102, 00 грн. державного мита.

4.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (р/р 31214264700002, в банку одержувача: Головне Управління держказначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405) 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Накази видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 11.04.2011р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 12.04.2011р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.