Рішення № 16095610, 07.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

07.04.2011Справа №5002-7/693-2011 За позовом Заступника прокурора м. Феодосії (98100, м. Феодосія, вул. Українська, 5) в інтересах держави в особі Щебетівської селищної ради (98100, м. Феодосія, смт. Щебетівка, вул. Леніна, 26, ідентифікаційний код 04367430)

До відповідача Закритого акціонерного товариства "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" (98100, м. Феодосія, смт. Щебетівка, вул. Леніна, 27, ідентифікаційний код 31382382)

Про зміну умов договору оренди землі.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача не зявився.

Від відповідача не зявився

Прокурор - Шехірєва Н. Ю., посв. №11016.

Сутьспору Заступник прокурора м. Феодосії звернувся до Господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Щебетівської селищної ради з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель", в якій просить суд змінити умови укладеного між сторонами Договору оренди землі №20 від 01.06.2005 р., зареєстрованого у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» за №040501900014 від 18.08.2005 р., виклавши пункти договору в наступній редакції:

п. 3 читати в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки проводилась та складає 33770,36 грн. (тридцять три тисячі сімсот сімдесят гривень тридцять три копійки)»;

п. 6 - читати в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 1013,11 грн. (одна тисяча тринадцять гривень одинадцять копійок) на рік за земельну ділянку комунальної власності Щебетівської селищної ради».

Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент укладення між сторонами договору оренди землі від 01.06.2005 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилася, у звязку з чим вихідна база для здійснення операцій з землею була відсутня. Прокурор зазначає, що рішенням Щебетівської селищної ради №1838 від 20.03.2009 р. було затверджено нормативну грошову оцінку земель с. Курортне, у звязку з чим, враховуючи внесені законодавством зміни до Закону України «Про оренду землі», в подальшому було прийнято рішення №1872 від 24.04.2009 р., яким розмір річної орендної плати за земельні ділянки, що надаються в оренду, був встановлений у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. За таких обставин, відповідачеві був направлений проект додаткової угоди до договору оренди землі, яким було запропоновано внести відповідні зміни в частині зазначення розміру грошової оцінки землі та вирахуваної з неї розміру орендної плати. Враховуючи ухилення відповідача від внесення змін до договору оренди, прокурор звернувся до суду з позовом про внесення відповідних змін у судовому порядку.

Позивач у судове засідання не зявився, однак в направлених до суду письмових поясненнях підтримав вимоги прокурора.

Відповідач у судове засідання жодного разу не зявився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається. При цьому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, суд

ВСТАНОВИВ :

01.06.2005 р. між Щебетівською селищною радою (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" (Орендар) був укладений договір оренди землі №20, пунктом 1 якого передбачено, що на підставі рішення 30 сесії 4 скликання Щебетівської селищної ради від 27.01.2005 р. №22 Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться: ділянка №1 м. Феодосія, смт. Курортне.

Відповідно до пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка №1 загальною площею 0,6380 га, кадастровий номер 01116465 00 03001 0279.

Пунктом 5 Договору оренди передбачено, що його укладено на строк з моменту державної реєстрації договору до 27 січня 2014 року.

Згідно з пунктом 6 Договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 206 грн. 97 коп. у рік.

В пункті 13 Договору оренди сторони передбачили, що земельна ділянка передається в оренду під багаторічні насадження, виноградники.

Цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 14 Договору).

З пункту 3 Договору оренди вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилася.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю» (що діяв на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин та до набрання законної сили Податковим кодексом України) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №309-УІ від 03.06.2008 р. частини четверта та п'ята статті 21 Закону України «Про оренду землі» були викладені у такій редакції:

"Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині".

В подальшому, Законом України N 2756-VIвід 02.12.2010 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» вказані частини четверта та пята статті 21 Закону України «Про оренду землі» були виключені.

У той же час, частиною 1 статті 7 Закону України «Про плату за землю» було передбачено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Таким чином, внесеними у земельне законодавство змінами передбачено, що орендна плата за передану в користування відповідачу земельну ділянку не може бути меншою 3% від грошової оцінки. При цьому, саме грошова оцінка земельної ділянки є вихідною базою для обчислення розміру плати за землю.

Згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу за користування земельною ділянкою «інших категорій земель» не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Статтею 5 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Матеріали справи свідчать, що станом на момент укладення між сторонами договору оренди землі №20 від 01.06.2005 р. нормативна грошова оцінка земель смт. Курортне проведена не була.

Однак, з метою виконання вищевказаних змін до земельного законодавства, внесених Законом України №309-УІ від 03.06.2008 р., відповідна грошова оцінка була проведена саме в 2008 році, про що свідчить позитивний висновок державної землевпорядної експертизи №9786/24 від 29.12.2008 р. (а. с. 17).

Після цього, рішенням Щебетівської селищної ради №1838 від 20.03.2009 р. була затверджена технічна документація по нормативній грошовій оцінці земель смт. Курортне Щебетівської селищної ради. Вказаним рішенням передбачено ввести оцінку в дію з 01.04.2009 р.

В подальшому, рішенням Щебетівської селищної ради №1872 від 24.04.2009 р. були встановлені наступні розміри річної орендної плати за земельні ділянки смт. Курортне, надані в оренду:

- для індивідуального житлового, гаражного та дачного будівництва в розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки;

- для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства в розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки;

- інші види діяльності згідно Українського класифікатора цільового використання земельних ділянок в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки.

Вказане рішення було передбачено ввести в дію з 1 травня 2009 року.

Крім того, приписано укласти з орендарями додаткові угоди до діючих договорів оренди в частині проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок в нових умовах та розміру орендної плати згідно затверджених ставок.

З доданого прокурором до позовної заяви Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вбачається, що нормативна грошова оцінка переданої відповідачу в оренду за договором №20 від 01.06.2005 р. (реєстраційний запис №040501900014 від 18.08.2005 р.) земельної ділянки складає 33770,36 грн. Вказаний розмір визначений виходячи з того, що площа земельної ділянки складає 0,6380 га, вартість 1 га дорівнює 43387,70 грн., а коефіцієнт індексації грошової оцінки за 2008 рік складає 1,152, за 2009 рік 1,059.

Так, відповідно до частини 2 статті 23 Закону України «Про плату за землю», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Умови щодо індексації нормативної грошової оцінки земель визначені і статтею 289 чинного Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення індексується станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт, що визначається за формулою:

Кі = [І - 10] : 100,

де І - середньорічний індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Згідно з Листом Державного комітету України із земельних ресурсів від 11.01.2010 р. N 641/22/6-10 у 2010 році нормативна грошова оцінка земель населених пунктів, яка проведена за вихідними даними станом на 01.04.96, земель сільськогосподарського призначення, яка проведена станом на 01.07.95, та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів (крім земель під торфовищами, наданими підприємствам торфовидобувної промисловості, земель під водою, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та лісових земель), проведеної станом на 01.01.97, підлягає індексації станом на 01.01.2010 на коефіцієнт 3,2, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, за 2008 рік - 1,152 та за 2009 рік - 1,059.

Таким чином, зазначені у Витягу вихідні дані для обчислення розміру нормативної грошової оцінки в 2010 році відповідають фактичним обставинам справи.

Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що перебуває в користуванні у відповідачів, в 2010 році дорівнює 33770,36 грн. (43387,70 грн. х 0,6380 га х 1,152 х 1,059).

На виконання вищевказаних рішень за змін в законодавстві позивачем на адресу Закритого акціонерного товариства "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" була направлена Додаткова угода від 03.11.2010 р., якою передбачалося внести наступні зміни до договору оренди землі:

п. 3 читати в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки проводилась та складає 33770,36 грн. (тридцять три тисячі сімсот сімдесят гривень тридцять три копійки)»;

п. 6 - читати в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 1013,11 грн. (одна тисяча тринадцять гривень одинадцять копійок) на рік за земельну ділянку комунальної власності Щебетівської селищної ради».

Надаючи оцінку правильності визначення позивачем розміру орендної плати суд виходить з наступного.

Так, як вже було зазначено вище, орендована відповідачем земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення та була надана під багаторічні насадження (виноградники), у звязку з чим, виходячи з рішення Щебетівської селищної ради №1872 від 24.04.2009 р., річний розмір орендної плати має дорівнювати 1 відсотку від нормативної грошової оцінки, тобто 337,70 грн.

Однак, статтею 6 Закону України «Про плату за землю», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

- для багаторічних насаджень - 0,03.

За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок справляється згідно з частиною першою цієї статті.

Згідно з пунктом 288.5.1 статті 288 чинного Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

В свою чергу, відповідно до статті 272 Податкового кодексу України ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

- для багаторічних насаджень - 0,03.

За сільськогосподарські угіддя, що надані в установленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, у тому числі військовими сільськогосподарськими підприємствами, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, податок справляється за ставками, визначеними пунктом 272.1 цієї статті.

Отже, позивачем правомірно був визначений річний розмір орендної плати на рівні 1013,11 грн., що складає 0,03% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (33770,36 грн. х 0,03).

Проект додаткової угоди був отриманий відповідачем 05.11.2010 р., про що свідчить відповідний примірник поштового повідомлення (а. с. 13).

Однак, від підписання відповідної Додаткової угоди відповідач ухилився, відповідь на звернення позивача не направив, що змусило Феодосійську міську раду звернутися до суду з позовом про внесення змін до договору в примусовому порядку.

Суд зазначає, що земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України “Про оренду землі”, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 13 Закону України “Про оренду землі” визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі згідно зі статтею 15 Закону України “Про оренду землі” є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до статті 21 Закону України “Про плату за землю” (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Відповідно до пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 11 Договору оренди землі розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

В пункті 31 Договору сторони передбачили, що зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розвязується в судовому порядку.

Отже, сторонами на договірних засадах була обумовлена можливість зміни умов договору у випадку збільшення розміру ставок орендної плати.

Крім того, в Листі «Про Закон України «Про оренду землі» від 14.01.99 р. N 01-8/10 (з наступними змінами та доповненнями) Вищий арбітражний суд України зазначив, що підставами для порушення питання про зміну орендної плати згідно з частинами другою і третьою статті 21 Закону є, зокрема, для орендодавця: збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку, якщо умовами договору оренди не передбачено інше, тобто незмінність розміру орендної плати незалежно від збільшення розміру зазначеного податку. Розмір земельного податку визначається відповідно до Закону України "Про плату за землю".

Як зазначалося вище, рішеннями органу місцевого самоврядування, на підставі яких позивачем був здійснений перерахунок плати за оренду земельної ділянки, стали рішення Щебетівської селищної ради №1838 від 20.03.2009 р. “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель селища Курортне Щебетівської селищної ради” та № 1872 від 24.04.2009 р. “Про ведення ставок орендної плати за землю”.

Даними рішеннями було здійснене нормативне обчислення розміру плати за землю.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Частиною 1 статті 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Всупереч положенням статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України суду не були надані докази скасування або визнання недійсними вищевказаних рішень Щебетівської селищної ради №1838 від 20.03.2009 р. та № 1872 від 24.04.2009 р., у звязку з чим вказані рішення є обовязковими для виконання на відповідній території.

Також суд звертає увагу на позицію Президії Вищого господарського суду України, викладену в пункті 3.4.7 Рекомендацій «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» від 02.02.2010 р. N 04-06/15, за якою у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, запропонована позивачем Додаткова угода була отримана відповідачем 05.11.2010 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, але відповіді на нього не надійшло (а. с. 13).

Відповідно до частин 3, 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Як вже було вказано вище, аналогічні умови були закріплені сторонами в пункті 31 Договору оренди землі.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. При цьому, суд враховує, що сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Причому способом захисту цивільних прав та інтересів, може бути, у тому числі, зміна правовідношення.

В пункті 3.4 7 Рекомендацій «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» від 02.02.2010 р. N 04-06/15 Президія Вищого господарського суду України зазначила, що судам слід враховувати, що при розгляді спору про внесення змін до договору, зацікавлена сторона або прокурор в її інтересах повинен ставити перед судом питання про внесення змін до договору, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору. Оскільки відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, зобов'язання в судовому порядку другої сторони за договором внести до нього зміни суперечить законодавству.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що прийняття Щебетівською селищною радою рішень щодо затвердження ставок орендної плати за землю та нормативної грошової оціни земель смт. Курортне, які є обовязковими для виконання, є обставинами, обумовленими сторонами в якості перегляду розміру орендної плати, та дає підстави для висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 5 статті 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь державного бюджету України згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Змінити умови укладеного між Щебетівською селищною радою (98100, м. Феодосія, смт. Щебетівка, вул. Леніна, 26, ідентифікаційний код 04367430) та Закритим акціонерним товариством "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" (98100, м. Феодосія, смт. Щебетівка, вул. Леніна, 27, ідентифікаційний код 31382382) Договору оренди землі №20 від 01.06.2005 року, який зареєстрований у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» за №040501900014 від 18.08.2005 р., виклавши пункти Договору в наступній редакції:

«п. 3 читати в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки проводилась та складає 33770,36 грн. (тридцять три тисячі сімсот сімдесят гривень тридцять три копійки)»;

п. 6 - читати в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 1013,11 грн. (одна тисяча тринадцять гривень одинадцять копійок) на рік за земельну ділянку комунальної власності Щебетівської селищної ради».

3.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" (98100, м. Феодосія, смт. Щебетівка, вул. Леніна, 27, ідентифікаційний код 31382382) в доход державного бюджету України (код платежу 22090206, одержувач держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) держмито в сумі 85,00 грн.

4.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" (98100, м. Феодосія, смт. Щебетівка, вул. Леніна, 27, ідентифікаційний код 31382382) в доход Державного бюджету України (р/р 31214264700002, код платежу 22050003, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код ЄДРПОУ 34740405) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.