Рішення № 16094157, 17.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 217

РІШЕННЯ

Іменем України

17.03.2011Справа №5002-25/722-2011 За позовом Комунальне підприємство «Мирний-Наш дім», вул. Шкільна, 14-а, м.Євпаторія, смт. Мирний, 97492

до відповідача Комунальне підприємство «Тепловодсервіс», вул. Садова, буд. №1, с.Орехово, Сакський район, 96570

про стягнення 6 363,21 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_1., дов. №170/2 від 19.03.2010, представник

від відповідача ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1, директор

Обставини справи:

Позивач - Комунальне підприємство «Мирний-Наш дім» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача Комунальне підприємство «Тепловодсервіс», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 6 363,21 грн., у тому числі: 5973,73 грн. основного боргу, пеню 97,94 грн., 3% річних 17,07 грн., інфляційні збитки 274,47 грн., мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача строків оплати наданих позивачем послуг за договором № 125 від 13 січня 2010 року.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, листом вих. 01-03-34 від 03 березня 2011 року, який був отриманий позивачем 16 березня 2011 року (вх. 64/1), запропонував Комунальному підприємству «Мирний-Наш дім» укласти з ним мирову угоду, якою розстрочити сплачення заборгованості на три місяці.

Позивач у судовому засіданні заявив клопотання, відповідно до якого просить суд розстрочити виконання рішення по даній справі на 2 місяця, а саме: з квітня 2011 року по травень 2011 року.

Вказане клопотання підтримано відповідачем, про що свідчити відповідний підпис на заявленому клопотанні.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

13 січня 2010 року між Комунальним підприємством «Мирний-Наш дім» та Комунальним підприємством «Тепловодсервіс» укладений договір №125 про надання послуг по складуванню твердих побутових відходів (далі Договір).

Відповідно до умов договору, зокрема пункт 1.1 Договору, замовник доручає, а виконавець зобовязується надати послуги по складуванню твердих побутових відходів на полігоні.

Згідно з пунктом 2.2 Договору, по закінченню місяця, на підставі забірної відомості складається акт виконаних робіт, який підписується обома сторонами договору та є підставою для розрахунку суми оплати.

Розділом 3 Договору, зокрема пунктами 3.1, 3.2, 3.3 встановлений порядок розрахунку, де вартість послуг по договору складає 8,92 грн. з ПДВ, за 1 м.куб. твердих побутових відходів. Розрахунковим періодом для сплати послуг вважається календарний місяць. Оплата за послуги здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця в продовж 5 банківських днів з моменту отримання замовником рахунку на оплату не пізніше 5-го числа наступного місяця, в безготівковому порядку. Оплата за надані послуги здійснюється на підставі рахунку та акту виконаних робіт.

Відповідно до пункту 4.2.1 замовник зобовязаний здійснювати оплату в порядку та в строки, що передбачені договором.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що з його боку були виконані зобовязання по договору №125 від 13 січня 2010 року в повному обсязі, та виставлені наступні рахунки на сплату послуг: рахунок №171 від 31 березня 2010 року на суму 708,83 грн., рахунок №229 від 30 квітня 2010 року на суму 936,18 грн., рахунок №288 від 31 травня 2010 року на суму 1069,92 грн., рахунок №369 від 30 червня 2010 року на суму 1159,08 грн., рахунок №434 від 30 липня 2010 року на суму 1515,72 грн., рахунок №497 від 31 серпня 2010 року на суму 980,76 грн., рахунок №561 від 30 вересня 2010 року на суму 624,12 грн., рахунок 631 від 29 жовтня 2010 року на суму 624,12 грн., на загальну суму 7618,73 грн., однак відповідачем в червні 2010 року сплачено лише 1 645, 00грн., у звязку із чим сформувалась сума заборгованості в розмірі 5 973,73 грн.

Отже, внаслідок порушення умов укладеного договору, в частині оплати за надані послуги, за відповідачем склалась заборгованість у сумі 5 973,73 грн., розрахунок який перевірено судом.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 5 973,73 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 97,94 грн., 3% річних 17,07 грн., інфляційні збитки 274,47 грн.

Згідно п. 6.1.1. Договору за порушення умов оплати замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, суд погоджується з розрахунком пені, зробленим позивачем, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Але, суд вважає за необхідне врахувати наступне.

Як вказувалось раніше, до суду надійшла заява позивача про розстрочення виконання рішення на 2 місяця, а саме: з квітня 2011 року по травень 2011 року.

Так, згідно до ч. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем були порушені умови укладеного між сторонами договору, відповідачем визнано суму боргу в повному обсязі, суд дійшов висновку про можливість наданням відповідачу розстрочення виконання рішення по даній справі згідно погодженого сторонами графіку погашення заборгованості.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 18 березня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Тепловодсервіс», (вул. Садова, буд. №1, с. Орехово, Сакський район, 96570, ЄДРПОУ 34496316, МФО 384436, р/р №26007054906960 в «Приватбанке» м. Сімферополь) на користь Комунального підприємства «Мирний-Наш дім», (вул. Шкільна, 14-а, м.Євпаторія, смт. Мирний, 97492, ЄДРПОУ 30494844, МФО 384050, інд 304948401056, р/р 260043013423 в Ощадбанке України) 6 363,21 грн., у тому числі: 5973,73 грн. основного боргу, пені 97,94 грн., 3% річних 17,07 грн., інфляційних збитків 274,47 грн.

3.Стягнути з Комунального підприємства «Тепловодсервіс», (вул. Садова, буд. №1, с. Орехово, Сакський район, 96570, ЄДРПОУ 34496316, МФО 384436, р/р №26007054906960 в «Приватбанке» м. Сімферополь) на користь Комунального підприємства «Мирний-Наш дім», (вул. Шкільна, 14-а, м.Євпаторія, смт. Мирний, 97492, ЄДРПОУ 30494844, МФО 384050, інд 304948401056, р/р 260043013423 в Ощадбанке України) 102,00 грн. державного мита.

4.Стягнути з Комунального підприємства «Тепловодсервіс», (вул. Садова, буд. №1, с. Орехово, Сакський район, 96570, ЄДРПОУ 34496316, МФО 384436, р/р №26007054906960 в «Приватбанке» м. Сімферополь) на користь Комунального підприємства «Мирний-Наш дім», (вул. Шкільна, 14-а, м.Євпаторія, смт. Мирний, 97492, ЄДРПОУ 30494844, МФО 384050, інд 304948401056, р/р 260043013423 в Ощадбанке України) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.Надати Комунальному підприємству «Тепловодсервіс», (вул. Садова, буд. №1, с. Орехово, Сакський район, 96570, ЄДРПОУ 34496316, МФО 384436, р/р №26007054906960 в «Приватбанке» м. Сімферополь) розстрочку виконання рішення по даній справі, зі сплатою платежів згідно графіку:

-квітень 2011 року 3 181,61 грн.,

-травень 2011 року 3 181,60 грн., всього на суму 6 363,21 грн.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.