Рішення № 16094100, 15.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

15.03.2011Справа №5002-24/997-2010 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Ескадронна, 25)

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 20а).

про стягнення 92187,87 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_2. представник, довіреність № б/н від 01.02.2011р., посвідчення НОМЕР_1

Від відповідача не зявився.

Від третьої особи - не зявився.

Обставини справи: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірми «Сервісгаз» про стягнення на користь позивача грошової суми у розмірі 92187,87 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на юридичну допомогу.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

04.01.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір б/н від 04.01.2009р. про дольову участь. Згідно з умовами договору позивач надав відповідачу пасажирський автобус БАЗ модель А079.25 («Еталон») реєстраційний номер НОМЕР_2 та протягом всього строку дії Договору свої зобовязання виконував належним чином, а відповідач був зобовязаний сплачувати позивачу до 5-20 числа кожного місяця наступного за звітним, - 75% від суми, що надійшла, з автостанції на його рахунки за період розрахунку.

В період з 01.06.2009р. по 31.10.2009р., за ствердженням позивача, були реалізовані квитки на проїзд пасажирів по маршрутам загального користування на автобусі БАЗ модель А079.25 («Еталон») реєстраційний номер НОМЕР_2 на загальну суму 122917,17грн. Позивач зазначає, що вказана грошова сума була перерахована на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз», але відповідач не виконав свої зобовязання належним чином, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в розмірі 92187,87 грн., що і стало підставою звернення до суду.

Представником позивача було заявлено клопотання у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку розгляду справи, яке судом було задоволено та ухвалою 09.03.2010 р. строк розгляду справи було продовжено.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» та відповідачем по справі Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» виникли договірні правовідносини з організації перевезень пасажирів та багажу автотранспортом та у звязку з наданням автостанційних послуг. Так, відповідно до правовідносин, що склалися між відповідачем по справі та Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Кримавтотранс», Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» реалізовувало касами автовокзалу «Євпаторія» та автостанції «Курортна» пасажирам квитки на проїзд у автобусі БАЗ модель А 079.25 («Еталон»), реєстраційний номер НОМЕР_2 та перераховувало грошові кошти, отримані від реалізації продукції, на рахунок відповідача по справі.

З урахуванням вказаного, суд ухвалою від 13.04.2010 р. залучив до участі у справі, у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 20а).

В матеріалах справи міститься лист (вих. № 434/5 від 15.04.2010р.) Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Кримавтотранс», відповідно до якого третя особа повідомляє суд про те, що договір № 284-05Д-09 з організації перевезень пасажирів та багажу та надання автостанційних послуг між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» укладено 16 вересня 2008 року.

На запит суду Євпаторійський МРЕВ УДАІ України в Криму підтвердив факт оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» на виконання пункту 2.2. Договору про дольову участь від 04.01.2009р. тимчасового талону на пасажирський автобус БАЗ модель А079.25 («Еталон») реєстраційний номер НОМЕР_2, щодо періоду дії вказаного талону, та надав копію тимчасового талону на транспортний засіб - пасажирський автобус БАЗ модель А079.25 («Еталон») реєстраційний номер НОМЕР_2.

З метою вирішення справи по суті ухвалою від 27.04.2010 р. суд призначив судову економічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту ОСОБА_3 (Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. К.Маркса, 44, к.20).

06.10.2010 року від експерта ОСОБА_3 повернуті матеріали контрольної справи з повідомленням №446 від 06.10.2010р. про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи, у звязку із ненаданням витребуваних документів необхідних для проведення зазначеної експертизи.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 07.10.2010р. провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні представив супровідний лист від 29.11.2010р. вих..№1206/3 ВАТ «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» на адресу адвоката ОСОБА_2. про направлення копій відомостей за період 01.06.2009р.-31.10.2009р. на рейси, що виконуються автобусом марки А079.25 («Еталон») рег.№НОМЕР_2.

Таким чином, оскільки обставини, що зумовили неможливість проведення судової економічної експертизи були усунені, а саме документи необхідні для проведення зазначеної експертизи надані представнику позивача, який зобовязався представити їх експерту, суд ухвалою від 01.12.2010 р. призначив судову економічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту ОСОБА_3 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. К.Маркса, 44, к.20).

24.02.2010 р. до канцелярії ГС АР Крим надійшов експертний висновок №169/10 від 18.02.2011 р.

В звязку з тим, що обставини, що зумовили зупинення провадження по справі, усунені, суд ухвалою від 24.02.2011 р. поновив провадження по справі та призначив розгляд на 15.03.2011 р.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не представив, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Розгляд справи відкладався, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до ст.. 1131 Цивільного кодексу України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

04.01.2009 р. між позивачем по справі та відповідачем було укладено договір про дольову участь. ( а. с. 11 ).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору сторони зобовязалися шляхом обєднання зусиль і майна, які належать сторонам на праві власності, сумісно діяти по наданню автотранспортних послуг.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору позивач зобовязався надати транспортний засіб в технічно справному стані.

Відповідно до наявної в матеріалах справи Довідки Євпаторійського ОРЕР вбачається, що за позивачем по справі зареєстровано автобус БАЗ А 079.25, 2007 р., білого кольору, свідоцтво про реєстрацію серії АКС №504949 ( а. с. 26 ).

У виконання вказаного договору позивачем було передано відповідачу вищевказаний автобус.

Відповідно до п. 2.2. Договору відповідач по справі зобовязався оформити тимчасовий талон на транспортний засіб позивача.

На запит суду Євпаторійський МРЕВ УДАІ України в Криму підтвердив факт оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» на виконання пункту 2.2. Договору про дольову участь від 04.01.2009р. тимчасового талону на пасажирський автобус БАЗ модель А079.25 («Еталон») реєстраційний номер НОМЕР_2 та надав копію тимчасового талону на транспортний засіб - пасажирський автобус БАЗ модель А079.25 («Еталон») реєстраційний номер НОМЕР_2. ( а. с. 59 ).

Під час розгляду справи судом було встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» та відповідачем по справі Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» виникли договірні правовідносини з організації перевезень пасажирів та багажу автотранспортом та у звязку з наданням автостанційних послуг. Так, відповідно до правовідносин, що склалися між відповідачем по справі та Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Кримавтотранс», Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» реалізовувало касами автовокзалу «Євпаторія» та автостанції «Курортна» пасажирам квитки на проїзд у автобусі БАЗ модель А 079.25 («Еталон»), реєстраційний номер НОМЕР_2 та перераховувало грошові кошти, отримані від реалізації продукції, на рахунок відповідача по справі.

В матеріалах справи міститься лист (вих. № 434/5 від 15.04.2010р.) Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Кримавтотранс», відповідно до якого третя особа повідомляє суд про те, що договір № 284-05Д-09 з організації перевезень пасажирів та багажу та надання автостанційних послуг між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» укладено 16 вересня 2008 року. ( а. с. 65 ).

Відповідно до п. 2.2 вищевказаного договору про сумісну діяльність відповідач по справі зобовязався сплачувати позивачеві до 5-20 числа місяця наступного за звітним - 75 відсотків від суми, що надійшла від кас автостанцій на його рахунки за період розрахунку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Позивач вказує на те, що в період з 01.06.2009р. по 31.10.2009р., були реалізовані квитки на проїзд пасажирів по маршрутам загального користування на автобусі БАЗ модель А079.25 («Еталон») реєстраційний номер НОМЕР_2 на загальну суму 122917,17грн. Позивач зазначає, що вказана грошова сума була перерахована на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз», але відповідач не виконав свої зобовязання належним чином, внаслідок чого за ним склалася заборгованість у розмірі 92187,87 грн.

Оскільки відповідача вказану суму не перераховував, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №1 від 09.12.2009 р. з вимогою сплатити наявну заборгованість у розмірі 92187,87 грн. ( а. с. 14 ).

Вказана вимога була отримана представником відповідача 15.12.2009 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням ( а. с. 15 ).

Однак відповідач вказану заборгованість так і не сплатив, що і стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Позовні вимоги підлягають задоволенню в звязку з наступним.

Позивач розраховує суму заборгованості, виходячи з кількості реалізованих квитків на проїзд пасажирів по маршрутам загального користування на автобусі БАЗ модель А079.25 («Еталон») реєстраційний номер НОМЕР_2 за період з 01.06.2009р. по 31.10.2009р.

Відповідач явку представника до судового засідання постійно не забезпечував, відзиву на позов та яких небудь пояснень суду так і не представив, в звязку з чим позиція товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» суду залишилася не відома.

Третя особа пояснень по суті спору не представила, однак нею були надані документи, необхідні для проведення експертизи.

Враховуючи вказані обставини, а також те, що суд не може самостійно встановити кількість проданих квитків за період стягнення заборгованості на підставі, зокрема не представлення відповідної документації третьою особою, та відповідно не може самостійно встановити факт існування такої заборгованості та визначити її розмір за документами, що містяться у матеріалах справи, суд призначив по справі економічну експертизу.

24.02.2010 р. до канцелярії ГС АР Крим надійшов експертний висновок №169/10 від 18.02.2011 р.

З вказаного експертного висновку вбачається, що сума грошових коштів, що поступили з кас автостанцій, які підлягають сплаті перевізнику, за реалізовані квітки на рейси, що виконувалися автобусом моделі А079.25 («Еталон») реєстраційний НОМЕР_2, складає 122917,17 грн.

Відомостями продажі квитків за даними автостанцій підтверджується реалізація квитків на автобус модель А079.25 («Еталон») реєстраційний НОМЕР_2, а документи на перерахування грошових коштів відповідачем позивачу у відповідності до договору про спільну діяльність б/н від 04.01.2009 р. представлені не були.

З вказаного можно зробити висновок про те, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає суму у розмірі 92187,87 грн. ( 122917,17 х 75% ).

Відповідач, в супереч вимогам ст. 33 ГПК України, доказів сплати вказаної заборгованості суду не представив, в звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем також заявлена вимога про відшкодування витрат на юридичну допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Позивачем було представлено договір б/н на надання правових допомоги, який він 02.11.2009 р. уклав з адвокатом ОСОБА_2 ( а. с. 16 ).

Відповідно до п.1 вказаного договору позивач доручив, а адвокат взяв на себе зобовязання представляти інтереси позивача і надавати йому юридичну допомогу по господарському спору між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 і ТОВ «Фірма «Сервісгаз», що виникли з питання стягнення заборгованості по договору про спільну діяльність від 04.01.2009 р., а також представляти інтереси позивача в господарських судах всіх рівнів у разі судового вирішення вказаного спору.

Відповідно до п. 3 вказаного договору позивач по справі зобовязався внести суму визначеного гонорару у повному обсязі у відповідності до досягнутої домовленності сторін про розмір і порядок сплати послуг.

Відповідно до п. 4 вказаного договору за надання юридичної допомоги позивач зобовязався сплатити адвокату винагороду у відповідності до досягнутої домовленості сторін про розмір і порядок сплати послуг.

Факт надання адвокатом позивачу правової допомоги підтверджується наявним в матеріалах справи актом виконаних робіт від 01.02.2009 р.( а. с. 64 ).

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки від 01.02.2010 р. вбачається, що позивач по справі у виконання п. п. 3, 4 договору про надання правової допомоги від 02.11.2009 р. сплатив адвокату суму гонорару у розмірі 2500 грн. ( а. с. 17 ).

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до ст.. 12 Закону України «Про адвокатуру» оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

При таких обставинах, вказана вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при задоволенні позову - на відповідача.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 19.01.2011 р. позивач по справі сплатив на користь експертної установи витрати на проведення експертизи у розмірі 5000 грн.

При таких обставинах, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача вартість експертизи у розмірі 5000 грн.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повний текст рішення буде складено 17.03.2011 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 17.03.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 77, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Ескадронна, 25, ЄДРПОУ 25125375 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) заборгованість у розмірі 92187,87 грн., вартість проведення експертизи у розмірі 5000,00 грн., вартість юридичних послуг у розмірі 2500 грн., 921,88 грн. державного мита та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.