Рішення № 16094097, 15.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

15.03.2011Справа №5002-24/383-2011 За позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону (99011, м.Севастополь, вул..Суворова,27) в інтересах держави в особі: 1. Міністерства внутрішніх справ України (01024, м.Київ, вул..Академіка Богомольця, 10); 2. Головного управління внутрішніх військ Міністерства Внутрішніх справ України (03151, м.Київ, вул.Народного ополчення, 9-а); 3. Військової частини 3058 Внутрішніх військ МВС України (98662, м.Ялта, Алупкінське шосе, 8)

До відповідача Дочірнього підприємства «Санаторій «Україна» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (98600, м.Ялта, смт.Гаспра-3)

Про стягнення 39744,00грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Військовий прокурор ОСОБА_1 посвідчення НОМЕР_1 від 08.12.2010р., довіреність від 08.12.2010р. №4686 вих-10

Від позивача 1 ОСОБА_2., представник за довіреністю від 08.10.2010р. №69/2010, посвідчення НОМЕР_2 від 29.08.2010р.

Від позивача 2 ОСОБА_2., представник за довіреністю від 24.12.2010р. №3/7-123, посвідчення НОМЕР_2 від 29.08.2010р.

Від позивача 3 ОСОБА_3., представник за довіреністю від 04.02.2011р. №90, посвідчення НОМЕР_3 від 15.06.2007р.

Від відповідача не зявився.

Обставини справи: до господарського суду звернувся Військовий прокурор в інтересах держави в особі: 1. Міністерства внутрішніх справ України; 2. Головного управління внутрішніх військ Міністерства Внутрішніх справ України; 3. Військової частини 3058 Внутрішніх військ МВС України з позовом до Дочірнього підприємства «Санаторій «Україна» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення 39744,00грн.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: між Військовою частиною 3058 Внутрішніх військ МВС України та відповідачем Дочірнім підприємством «Санаторій «Україна» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» був укладений договір від 28.12.2009р. №1 про надання послуг із забезпечення безпеки.

Позивач - Військова частина 3058 Внутрішніх військ МВС України належно надавав послуги, проте відповідач не здійснив розрахунок у повному обсязі, у звязку із чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 39744,00грн.

Також прокурор просить покласти на відповідача судові витрати.

У судовому засіданні 15.02.2011р. прокурором, до початку розгляду справи по суті, було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої крім заборгованості у розмірі 39744, 00 грн. додатково просив стягнути 1536,38 грн. пені.

Керуючись ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій зазначено, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд ухвалою від 01.03.2011 р. вирішив прийняти заяву про уточнення позовних вимог до розгляду.

Прокурор заявою від 16.03.2011 р., в порядку ст.. 22 ГПК України, зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1310,90 грн. Вказане обґрунтовує тим, що 02.03.2011 р. відповідно до банківської виписки від 02.03.2011 р. та платіжнього документу №95, на рахунок військової частини №3058 ВВ МВС України надійшли гроші від відповідача у розмірі 39744 грн. Таким чином заборгованість за основним боргом відсутня. Однак відповідачем залишилася несплаченою сума пені у розмірі 1310,90 грн.

Суд прийняв вказану заяву до розгляду.

Також прокурор у вказаній заяві просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно відповідача в межах ціни позову.

Ухвалою від 15.03.2011 р. у задоволенні вказаної заяви було відмовлено.

Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не представив, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю відповідача.

Розгляд справи відкладався, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивачів №1, №2, №3 та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2009 року між відповідачем по справі ( Замовник ) та військовою частиною №3058 внутрішніх військ МВС України ( Виконавець ) був укладений договір №1 про надання послуг по забезпеченню безпеки на території Дочірнього підприємства «Санаторій «Україна» ЗАТ «Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» ( а. с. 5 6 ).

Відповідно до п. 1 вказаного договору його предметом є надання послуг по забезпеченню безпеки ( код 74.60.0 ) силами Виконавця на відповідній території Замовника за адресою: м. Ялта, с.м.т. Гаспра 3, Дочірнє підприємство «Санаторій «Україна» ЗАТ «Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Відповідно до глави 2 вказаного договору Виконавець зобовязався організувати і здійснювати забезпечення безпеки на території Замовника згідно дислокації у встановлений час за планом комплексного використання сил та засобів.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору за надані послуги Замовник розраховується з Виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця ( на підставі наданих Виконавцем рахунків ) протягом 10 ти банківських днів після підписання сторонами акту наданих послуг та табелю службового часу.

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору вартість послуг включає в себе:

-вартість послуг по забезпеченню безпеки одним військовослужбовцем за одну годину становить 9 грн.;

-вартість послуг по забезпеченню безпеки за один місяць орієнтовно становить 12960 грн.

Відповідно до п. 4.3 вказаного договору акти наданих послуг та табелі службового часу погоджуються сторонами. Замовник зобовязаний підписати ці документи на першу вимогу Виконавця.

У випадку наявності зауважень до акту або Табелю службового часу, він має право викласти окрему думку до даного акту та Табелю.

У виконання вказаного військовою частиною №3058 внутрішніх військ МВС України було надано відповідачу по справі за період з жовтня по грудень 2010 р. послуги з забезпечення безпеки на загальну суму 39744 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання та здачі послуг по забезпеченню безпеки від 31.10.2010 р. на суму 13392 грн., від 30.11.2010 р. на суму 12960 грн. та від 31.12.2010 р. на суму 13392 грн., які були підписані представниками обох сторін та завірені відповідними печатками без всяких зауважень з боку відповідача ( а. с. 9, 11, 15 ).

Також військовою частиною №3058 внутрішніх військ МВС України були виписані рахунки №77 від 01.11.2010 р., №86 від 30.11.2010 р. і №2 від 03.01.2011 р. ( а. с. 10, 12, 14 ).

Однак відповідач заборгованість за вищевказаний період у розмірі 39744 грн. не сплачував, що і привело до звернення до суду з вказаним позовом.

Однак судом встановлено, що відповідач 03.03.2011 р. погасив вказану заборгованість у розмірі 39744 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.

В звязку з вказаним, прокурором було зменшено розмір позовних вимог на вказану суму і дане зменшення прийняте судом.

Також прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь військової частини №3058 внутрішніх військ МВС України пеню у розмірі 1310,90 грн., нараховану на вищевказану заборгованість.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 5.5. вищезазначеного договору №1, сторони встановили, що у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг Замовник зобовязаний сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, з ним погодився та вважає, що розмір пені за період з 13.11.2010р. по 01.03.2011р. складає суму у розмірі 1310,90 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повний текст рішення буде складено 17.03.2011 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 17.03.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 25, 33, 34, 49, п.1-1 ст. 80, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторій «Україна» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», (98600, м. Ялта, с.м.т. Гаспра-3, ЄДРПОУ 02650647 ) на користь військової частини 3058 Внутрішніх військ МВС України (98662, м. Ялта, Алупкінське шосе, 8, ЄДРПОУ 24520810 ) пеню у розмірі 1310,90 грн., державне мито у сумі 410,54 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.