Рішення № 16093831, 09.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

09.03.2011Справа №5002-30/6081-2010 За позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса,108 (ЄДРПОУ 01073828).

До відповідача Державного підприємства «Керченський морський торгівельний порт», м. Керч, вул. Кірова, 28 (ЄДРПОУ 01125554).

Про стягнення 15810,91 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_1, представник за дов. від 01.01.2011р. № 42, у справі; ОСОБА_2, представник за дов. від 01.01.2011р. № 141, у справі.

Відповідач Бузаджи Т.І., представник за дов. від 02.02.2011р., у справі; Ляшенко А.В., представник за дов. від 02.02.2011р., у справі; Красильникова В.З., представник за дов. від 12.04.2010р. № 30, у справі.

Суть спору: позивач Державне підприємство «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ (ЄДРПОУ 01073828) звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Державного підприємства «Керченський морський торгівельний порт», м. Керч (ЄДРПОУ 01125554) про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 15810,91 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у порушення умов договору про організацією перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 07.10.2009р. та договору про обробку вагонів з вантажами від 05.03.2005р. не здійснив оплату за користування вагонами за період з 03.07.2010р. по 07.07.2010р. в сумі 15810,91грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з тих підстав, що в період заявлений у позові для стягнення суми за користування вагонами, мали місце форс-мажорні обставини, які були встановлені капітаном порту та експертним висновком від 13.08.2010р. №ВК-152Є Керченського підприємства торгово-промислової палати Криму, а тому відповідач відповідно до норм чинного законодавства звільнений від відповідальності.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 21.02.2011р. строк розгляду справи був продовжений до 09.03.2011р. в порядку ст. 69 ГПК України за клопотанням сторін.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розгляд справи за наявними в ній матеріалами. Інших доказів представлено не було.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представника позивача та відповідача, суд

в с т а н о в и в:

У виконання рішення господарського суду АР Крим від 16.06.2009р. по справі №2-24/1514-2009 (а.с. 15-19) та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.10.2009р. по справі №2-24/1514-2009 (а.с. 20-25) 07 жовтня 2009 року між Державним підприємством «Придніпровська залізниця» (залізниця) та Державним підприємством «Керченський морський торгівельний порт» (вантажовласник) був укладений договір №ПР/4ДН-09-843/НЮп-331 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (а.с. 10).

В п. 1.1 договору сторони визначили, що предметом договору є надання залізницею вантажовласнику послуг, повязаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що залізниця зобовязується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, повязані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.

Відповідно до п. 3.2 договору в міру виконання перевезень та надання послуг залізниця відображає в особовому рахунку використання портом коштів для оплати перевезень вантажів, за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг, а також штрафів на підставі відповідних документів, які підписані уповноваженою особою порту без зауважень. Стягнення сум у односторонньому порядку без узгодження з портом не проводиться.

За цим договором залізниця надає вантажовласнику послуги на станціях ДП «Придніпровської залізниці» за умови наявності коштів на його особовому рахунку (п. 7.1 договору).

Пунктом 7.4 договору сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року. Якщо кожна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги.

Оскільки сторонами доказів припинення дії договору не надано, суд вважає, що договір є діючим.

05 березня 2005 року між Державним підприємством «Придніпровська залізниця» (залізниця) та Державним підприємством «Керченський морський торгівельний порт» (порт) уклали договір №ПР/МД-4м/2-04/НЮ-3679дч про обробку вагонів з вантажами, який примикає до станції Керч-Порт Придніпровської залізниці (а.с. 26-31).

Договір був укладений з урахуванням протоколів розбіжностей від 30.07.2004р. та від 21.02.2005р. (а.с. 37, 149), а також рішення господарського суду АР Крим від 08-22.02.2005р. по справі №2-14/3015-2005 (а.с. 38-39).

Пунктом 1 договору сторони узгодили, що добова норма вивантаження узгоджена залізницею та портом кількість вагонів, які залізниця повинна подати в порт під вивантаження, а порт вивантажити з урахуванням добової переробної спроможності згідно з ЄТП роботи станції і порту. Ця норма встановлюється щоденно змінно-добовим планом роботи станції і порту в залежності від наявної кількості вагонів у порту, на припортовій станції та на підходах до неї.

В абзаці 3 пункту 3.2 договору встановлено, що залізниця зобовязується контролювати ритмічність навантаження та завозу вантажів згідно з узгодженими портом обсягами.

Відповідно до абз. 5 пункту 3.2 договору до обовязків залізниці також віднесено вести облік часу користування вагонами, переданими порту, а також не прийнятих портом і затриманих з вини порту на станції.

Додатковою угодою №6 до договору ПР/МД-4м/2-04/НЮ-3679дч від 15.06.2004р., укладеною з протоколом розбіжностей від 16.07.2004р. сторонами був врегульований п 4.4 договору про обробку вагонів з вантажами, який викладений у такій редакції: «норма вивантаження на кожну добу встановлюється змінно-добовим планом, який складається на підставі узгоджених обсягів завозу вантажів на місяць, додатково підтвердженого завозу та перехідних залишків минулого місяця, виходячи із наявності вагонів в порту, на станції та на підходах до неї рівномірно протягом доби у розмірі не більше переробної спроможності вантажних фронтів з урахуванням роду вантажу відповідно до ЄТП роботи станції і порту».

Згідно з абзацом 1 пункту 7.1 договору плата за користування вагонами портом нараховується за час з моменту подачі їх залізниці порту на фронти розвантаження до моменту одержання залізницею від порту повідомлення про готовність вагонів до забирання.

Пунктом 7.4 договору про обробку вагонів з вантажами (в редакції протоколу розбіжностей від 28.07.2009р. та додаткової угоди №8 від 10.06.2009р.) встановлено, що порт сплачує залізниці плату за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками наведеними в Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ним послуги (Тарифне керівництво №1); збір за подачу і збирання вагонів з фронтів навантаження (вивантаження) згідно з тарифним керівництвом №1; за маневрову роботу; за зберігання вантажів у вагонах; за послуги і роботи, замовлені портом. Порт сплачує збір згідно з Тарифним керівництвом №1 з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Абзацом 3 пункту 7.1 договору про обробку вагонів з вантажами вагони, що надійшли на адресу порту згідно з основним або додатковим планами завезення вантажів та з вини порту недозаялені проти добової норми вивантаження (пункти 4.1. 4.2, 4.3 цього договору) і простоюють на станції призначення, оформляються актами загальної форми з покладанням на порт відповідальності за користування вагонами, зберігання і охорону в них. Вагони, що прямують на адресу порту згідно за основним або додатковим планами завезення вантажів та простоюють на підходах до станції призначення в «покинутих» поїздах і затримані з причин відсутності технічної можливості накопичення на станції призначення та незабезпечення портом вивантаження в обсягах, що погодженні у змінно-добовому плані, оформлюються актам загальної форми про затримку вагонів з покладанням на порт відповідальності за користування вагонами і контейнерами, зберігання і охорону в них. Накази залізниці про затримку вагонів у шляху проходження погоджується з портом.

За поясненнями позивача, між Станцією та Портом в спірний період складався узгоджений змінно-добовий план, що передбачено пунктом 4.4. договору на обробку вагонів, згідно з яким відповідач повинен був вивантажити по 180 вагонів щодобово. Однак Портом фактично вивантажено менша кількість вагонів.

Оскільки відповідачем порушений порядок сплати за користування вагонами, за підрахунком державного підприємства «Придніпровська залізниця» плата за користування вагонами за період з 03.07.2010р. по 07.07.2010р. становить 15810,91грн.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 06.04.998р. №457 (далі - Статут), Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 5 Статуту залізниць України встановлено, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує, зокрема, Правила перевезення вантажів (далі - Правила).

Згідно ст. 6 цього Статуту наведені нижче терміни вживаються у такому значенні: Правила перевезення вантажів (Правила) - нормативний акт, що конкретизує передбачені цим Статутом положення, які регламентують участь та обов'язки сторін у процесі перевезення вантажів.

Абзацом 1 та 2 статті 119 Статуту передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Пунктом 5.9. Розяснень Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. №04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" передбачено, що згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.

Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами.

Під користуванням вагонами (контейнерами) слід розуміти використання відповідного рухомого складу залізниці певним суб'єктом господарської діяльності, у тому числі власником залізничної під'їзної колії, який безпосередньо приймає вагони (контейнери) від залізниці для виконання подальших операцій з ними, а потім повертає їх залізниці.

Час користування, за який цим суб'єктом господарської діяльності вноситься відповідна плата, визначається від моменту прийняття вагонів (контейнерів) від залізниці до моменту їх повернення залізниці.

Відповідно до п. 5.10. цих Розяснень зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

У разі затримки вагонів на станції призначення з причин, які залежать від вантажовласника, залізниця складає акт загальної форми ГУ-23, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Затримка вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення оформляється наказом залізниці, актом про затримку вагонів форми ГУ-23а, що складається станцією затримки вагонів і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання актів, але не менше як двома особами відповідно до пункту 3 Правил складання актів. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" на станцію призначення, яка повинна інформувати вантажовласника про затримку вагонів з його вини шляхом вручення копії такого "Повідомлення…" не пізніше двох годин після його отримання станцією призначення.

У вирішенні спорів про стягнення з вантажовласника плати за користування вагонами у випадку затримки вагонів і контейнерів на підходах до станції призначення судам належить перевіряти дотримання залізницями цього порядку.

Згідно з п. 5.13. Розяснень загальний час, за який вантажовласником вноситься плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з причин, які залежать від вантажовласника, та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Що ж до взаємовідносин власників під'їзних колій - суб'єктів господарської діяльності з третіми особами-контрагентами, які ними обслуговуються (тобто безпосередньо з вантажовідправниками і вантажоодержувачами), то вони визначаються і реалізуються без участі залізниць. Відповідальність перед залізницею у зв'язку з використанням вагонів (контейнерів) несе суб'єкт господарської діяльності, який безпосередньо приймає від неї вагони (контейнери).

В матеріали справи були надані акти, які підтверджують що протягом 3-го 7-го липня 2010 року виникла затримка навантажених вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта (т.с. 1, а.с. 80-92). Зазначені акти були підписані чотирма представниками.

До того ж на виконання Правил користування вагонів та контейнерів, у звязку із зайнятістю станційних колій вагонами, начальником Кримської дирекції залізничних перевезень 02.07.2010р. був виданий наказ №226 о 16:01 про затримку вагонів по ст. Керч (т.с. 1, а.с 73), видано повідомлення про затримку вагонів (т.с. 1, а.с. 74) та складено акти.

Згідно з записом у Книзі наказів Станції, вантажовласнику Порту, повідомлення було передано у встановлені строки, а саме о 16:05 (т.с. 2, а.с. 11).

03 липня 2010 року начальником Кримської дирекції залізничних перевезень був виданий наказ № 227 о 23:15 про затримку вагонів на ст. Джанкой (т.с. 1, а.с. 77), видано повідомлення про затримку вагонів (т.с. 1, а.с. 78) та складено акт.

Відповідно до запису у Книзі наказів, вантажовласнику Порту, повідомлення було передано у встановлені строки о 23:16 (т.с.2, а.с. 12).

Отже, як вбачається з розрахунку позивача обчислення тривалості затримки починається з 03.07.2010р. та по 07.07.2010р. та становить 15810,91грн. (т.с. 1, а.с. 62-65). В судовому засіданні позивач пояснив, що в позовній заяві та розрахунку помилково був зазначений період розрахунку з 02.07.2010р. по 08.07.2010р., фактично, як слідує з розрахунку плата нарахована за період з 03.07.2010р. та по 07.07.2010 р., що підтримано позивачем.

Таким чином позовні вимоги про стягнення плати за користування вагонами за період з 03.07.2010р. по 07.07.2010р. в сумі 15810,91грн. підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача щодо впливу на затримку вагонів форс-мажорних обставин не приймаються судом до уваги з наступного.

Як зазначає Державне підприємство «Керченський морський торгівельний порт», довідкою капітана порту(т.с. 1, а.с. 166), експертним висновком від 13.08.2010р. №ВК-152Є Керченського підприємства торгово-промислової палати Криму (т.с.1, а.с. 168), актом (т.с. 1, а.с. 167), складеним працівниками порту та станції Керч-Порт, підтверджується, що 30 червня та 01 липня 2010 року на території порту мали місце сильні опади у вигляді зливних дощів, внаслідок чого відбувся змив вантажу на колії порту, що призвело до зупинки вивантаження вагонів, неможливості виконання маневрених робіт з подачі/збирання вагонів. Такі обставини позивач вважає непереборною силою (форс-мажором), які є підставою для звільнення відповідача від відповідальності відповідно до умов чинного законодавства.

Відповідач посилається на те, що на підставі ст. 121 Статуту залізниць України та пункту 16 Правил користування вагонами, порт звільняється від плати за користування вагонами та контейнерами якщо затримка вагонів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних підїзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи.

Проте суд зауважує на тому, що визнані форс-мажорні обставини припадають на інший період з 30.06.2010р. по 01.07.2010р., тоді як позивач просить стягнути плату за період з 03.07.2010р. по 07.07.2010р. Оскільки доказів непереборної сили протягом 03.07 07.07.2010р. відповідачем не надано, судом ці заперечення не приймаються.

Щодо інших заперечень ДП «Керченський морський торгівельний порт», то суд їх також не приймає до уваги з підстав їх недоведеності та спростування матеріалами справи.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідають чинному законодавству та не суперечать йому.

Держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 09 березня 2011р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 14 березня 2011р.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства «Керченський морський торгівельний порт», м. Керч, вул. Кірова, 28 (р/р 2600404004223 спец. рах. по ПДВ 26062004223 в КФ АБ «Експресс-Банк» МФО 384674, ЄДРПОУ 01125554) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса,108 (р/р 26006000012 в Дніпропетровській філії АБ «Експресс-Банк» МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828) плату за користування вагонами в сумі 15810,91грн., державне мито в сумі 158,11грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

3.Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛовягіна Ю.Ю.