Рішення № 16093762, 09.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

09.03.2011Справа №5002-24/6142-2010 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

До відповідача Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет» (03115, м. київ, б-р Академіка Вернадського, 16-в)

За участю третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енвірон», 95013, м. Сімферополь, вул. Залеська, Б-11-а.

Про стягнення 391444,11 грн. та спонукання до повернення майна.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача ОСОБА_2., довіреність № б/н від 21.09.10, паспорт НОМЕР_1.

Від відповідача ОСОБА_3., довіреність № 170/В2-11 від 12.01.11, посвідчення №12; ОСОБА_4, довіреність №162/В2-10 від 01.09.2010 р., паспорт.

Від третьої особи - ОСОБА_5., довіреність № б/н від 01.02.11, паспорт НОМЕР_2.

Обставини справи: до Господарського суду АРК звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом до відповідача Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет» про стягнення 391444,11 грн. та спонукання до повернення майна.

Позовні вимоги ґрунтуються наступним.

02.03.2010р. між позивачем та відповідачем був укладений договір суборенди нерухомого майна приміщення площею 867 кв. м., яке розташоване за адресою в АДРЕСА_2, а також майно та компютерна техніка, які передані за договором №12 оренди майна та компютерної техніки. Майно було передано за актом прийому-передачі №12 від 02.03.2010р., який є додатком до договору. Акт був складений та підписаний сторонами за договором.

Строки дії договорів сплили 02.09.2010р. та 01.09.2010р. відповідно.

Проте відповідач не повернув взяті у суборенду приміщення та компютерну техніку, та продовжує користуватися майном станом на день подачі позову.

На час звернення до суду, заборгованість відповідача за орендними платежами становить 22 500 грн. за серпень 2010 р. за договором оренди нерухомого майна від 02.03.2010р. та 10грн. за договором №12 оренди майна та компютерної техніки від 02.03.2010р. за весь термін його дії.

Крім того, з 07.09.2010 р. за невиконання зобовязань з повернення приміщень відповідачу нарахована неустойка в подвійному розмірі орендних платежів за весь період прострочення (з 07.09.2010р. по 07.12.2010р.), розмір якої складає 135000грн. (22500грн. * 2 * 3 місяці), а також за невиконання зобовязань з повернення майна та компютерної техніки відповідачу нарахована неустойка в подвійному розмірі орендних платежів за весь період прострочення (з 07.09.2010р. по 07.12.2010р.), розмір якої складає 10грн. (10грн./6 місяців *2 * 3 місяці)

Сума інфляції та 3% річних із заборгованості за орендні платежі за користування приміщенням за серпень 2010р. становить відповідно 1057,50грн. (1.047 - середній індекс інфляції за період) та 231,16 грн. (за 125 днів прострочення), а також за орендні платежі за користування майном і компютерною технікою за весь термін користування становить відповідно 0,37грн. (1,047 середній індекс інфляції за період) та 0,08грн. (за 125 днів прострочення).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача ще й упущену вигоду, яку вираховує виходячи з наступного.

Договір суборенди був укладений з третьою особою на 867кв.м. приміщень в АДРЕСА_2 за ціною в 75 грн./кв.м., що дорівнює 65025 грн. щомісяця, також договір оренди був укладений з третьою особою на оренду майна (306 одиниць інвентарю за ціною в 20грн. за 1 одиницю, що дорівнює 6120грн. щомісяця та компютерної техніки (всього 32 одиниці за ціною в 200грн. за 1 одиницю, що дорівнює 6400грн. щомісяця), проте, як вважає позивач, через протиправну поведінку відповідача він був позбавлений можливості передати третій особі приміщення в користування за актами прийому-передачі. Такі акти прийому-передачі можливо було укласти, як зазначає позивач, з 07.09.2010р.

Таким чином, позивач вважає, що станом на 07.12.2010р. протягом трьох місяців він був позбавлений можливості отримувати доходи від суборенди майна (приміщень) 65025 грн./місяць, що становить 195075 грн., та оренди майна та компютерної техніки 6120грн./місяць та 6400грн./місяць, що становить 37560грн.

Отже позивач просить стягнути з відповідача 391444,11 грн., у тому числі: 22500 грн. заборгованості з орендних платежів за серпень місяць за договором суборенди від 02.03.2010р. б/н; 135000 грн. неустойки; 195075 грн. збитків (упущеної вигоди); 1057.50 грн. суми інфляції та 231.16 грн. 3% річних із заборгованості за орендні платежі за серпень 2010р.; 10 грн. заборгованості з орендних платежів за весь термін користування за договором оренди майна та комп'ютерної техніки №12 від 02.03.2010р.; 10 грн. неустойки; 37560 грн. збитків (упущеної вигоди), 0,37 грн. суми інфляції та 0,08 грн. 3% річних із заборгованості за орендні платежі.

Також позивач просить суд зобов'язати Приватний навчальний заклад «Європейський університет» (03115, м.Київ, бульвар Акад. Вернадського, 16-В, код за ЄДРПОУ 24366800) повернути фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_3) приміщення площею 867 кв.м. в АДРЕСА_2 та комп'ютерную техніку й майно, отримані відповідачем за договором №12 від 02.03.2010р. відповідно до додатків №№1,2,3, які є невід'ємними частинами договору оренди майна та комп'ютерної техніки №12 від 02.03.2010р., за актами прийому-передачі в десятиденний строк з дати набрання рішенням по справі законної сили.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача ще й судові витрати.

12.01.2011р. від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про направлення справи за підсудністю до господарського суду м. Київа.

20.01.2011р. від позивача надійшли письмові заперечення стосовно клопотання відповідача про направлення справи за підсудністю із доказами направлення заперечень відповідачеві.

Ухвалою ГС АР Крим від 25.01.2011 р. у задоволенні клопотання про направлення справи за підсудністю до господарського суду м. Київа було відмовлено.

Відповідач у відзиві на позов повідомив по те, що позовні вимоги не мають правового обґрунтування, оскільки орендоване майно за час, за який вимагається стягнення коштів ( серпень 2010 р. ) перебувало у користуванні, володінні та розпорядженні власником ТОВ «Енвірон». Також вказує на те, що згідно до заяви власника договір оренди від 24.07.2001 р. було розірвано, тому вважає, що у позивача відсутні будь які правові підстави для звернення до відповідача з позовними вимогами.

02 лютого 2011р. від відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання про залучення третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ТОВ «Енвірон» (95013, м.Сімферополь, вул..Залеська, Б-11-а).

Дане клопотання відповідача обґрунтовано тим, що ТОВ «Енвірон» є власником приміщень, які є предметом договору суборенди, який укладений між позивачем та відповідачем, та винесення рішення по даному спору може зачепити його права, як власника приміщення. Також, відповідач у якості нормативного обґрунтування наводить приписи ст.27 ГПК України.

Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що відповідач просить залучити ТОВ «Енвірон» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ухвалою ГС АР Крим від 02.02.2011 р. вказане клопотання було задоволено та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Енвірон», що знаходиться за адресою: 95013, м.Сімферополь, вул. Залеська, Б-11-а.

Відповідач у додатку до відзиву на позов повідомив про те, що позивач не зявлявся для передачі майна і 02.09.2010 р., тобто тоді, коли закінчився строк дії договору, чим, за думкою відповідача, штучно створював умови для звернення до суду з вказаним позовом.

Також відповідач клопотанням від 04.02.2011 р., в порядку ст.. 69 ГПК України, просив суд продовжити строк розгляду справи на 15 днів.

Вказане клопотання судом було задоволено та ухвалою від 01.03.2011 р. строк розгляду справи було продовжено до 09.03.2011 р.

Третя особа надала письмові пояснення по справі від 07.02.2011 р., які були залучені до матеріалів справи.

Відповідачем по справі було надано заяву про залучення до матеріалів справи наступних документів: опис вкладення до цінного листа від 30.07.2010 р.; лист №1/12-436-В2 від 29.07.2010 р.; акт приймання передачі приміщення від 31.07.2010 р. та акт про неявку ОСОБА_1 для прийняття приміщення і його прийняття власнику - ТОВ «Енвірон»; акт приймання передачі майна від 31.07.2010 р. та акт про неявку ОСОБА_1 для прийняття майна і його прийняття на відповідальне зберігання ТОВ «Енвірон»; квитанція про направлення телеграми від 29.07.2010 р. №115/471; лист на імя ОСОБА_1 №1/12-471 В2 від 27.08.2010 р.; акт приймання передачі приміщення від 02.09.2010 р. та акт про неявку ОСОБА_1 для прийняття приміщення і його прийняття власнику ТОВ «Енвірон»; акт приймання передачі майна від 02.09.2010 р. та акт про неявку ОСОБА_1 для прийняття майна і його прийняття на відповідальне зберігання ТОВ «Енвірон»; опис вкладення до цінного листа від 27.08.2010 р. на імя ОСОБА_1; скарга прокурору м. Сімферополь щодо протиправних дій ОСОБА_1 №1/12-165 В2 від 02.03.2010 р.; повідомлення прокурора м. Сімферополь від 03.03.2010 р.

Суд вказану заяву задовольнив та залучив до матеріалів справи вищевказані документи.

Також відповідачем було заявлено клопотання від 01.03.2011 р. про залучення до матеріалів справи актів звірки від 01.01.2011 р. з відміткою про відмову від їх підписання; Довідку ТОВ «Енвірон»; акт про ненадання послуг та порушення умов договору від 03.03.2010 р.

Судом вказане клопотання було задоволено та вказані документи залучені до матеріалів справи.

Відповідачем було надано письмові пояснення по справі від 01.03.2011 р., які були залучені до матеріалів справи.

01.03.2011 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 09.03.2011 р. Після перерви судове засідання продовжено за участю представників сторін та третьої особи.

Фіксування судового засідання 09.03.2011 р. за допомогою технічних засобів не відбулося, в звязку з виходом з ладу системи звукозапису, про що було складено відповідний акт від 09.03.2011 р.

Представники сторін та третьої особи надали заяву, згідно із якою вважають можливим розгляд справи без звукозапису у звязку із неможливістю її проведення за технічними причинами.

Відповідачем було заявлено клопотання від 09.03.2011 р. про залучення до матеріалів справи наступних документів: запиту від 03.03.2011 р.; відповіді поштового відділення; витягу з журналу вхідної кореспонденції.

Судом вказане клопотання було задоволено та залучені вказані документи до матеріалів справи.

Позивач у запереченнях на вказане клопотання відповідача повідомив про те, що лист вих.. №1/12-471-В2 від 27.08.2010 р. на його адресу ніколи не надсилався та, відповідно, ним не отримувався.

Розгляд справи відкладався та оголошувалася перерва, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ :

Згідно ст. 759 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

24.07.2001 р. між третьою особою по справі ( орендодавець ) та позивачем по справі ( Орендар ) було укладено договір оренди б/н. ( т. 1, а. с. 75 76 ).

Відповідно до п. 1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння будівлю по АДРЕСА_2 Загальна площа будівлі складає 599 кв. м. Кількість поверхів 2.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору строк оренди складає 15 років.

Відповідно до п. 2.2.5 вказаного договору орендар має право здавати орендований обєкт в суборенду.

У виконання вказаного, третьою особою було передано позивачу передбачене договором майно, що підтверджується актом приймання передачі від 24.07.2001 р., який був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками. ( т. 1, а. с. 86 ).

Також 01.06.2002 р. між третьою особою по справі ( орендодавець ) та позивачем по справі ( Орендар ) було укладено договір оренди №06/2002. ( т. 1, а. с. 77 78 ).

Відповідно до п. 1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння по акту приймання передачі приміщення по АДРЕСА_2 Загальна площа будівлі складає 268 кв. м.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору строк оренди складає 15 років, а саме з 01.06.2002 р. по 01.06.2017 р.

Відповідно до п. 2.2.5 вказаного договору орендар має право здавати орендований обєкт в суборенду.

У виконання вказаного, третьою особою було передано позивачу передбачене договором майно, що підтверджується актом приймання передачі від 01.07.2002 р., який був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками. ( т. 1, а. с. 91 ).

Таким чином, третьою особою позивачу по справі було передано у користування нежитлові приміщення загальною площею 867 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Сімферополь, АДРЕСА_2

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Судом встановлено, що 02.03.2010 р. між позивачем по справі ( орендодавець ) та відповідачем ( орендар ) було укладено договір суборенди нерухомого майна. ( т. 1, а. с. 9 -10).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування приміщення площею 867 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2», на трьох поверхах будівлі. Приміщення передавалося в оренду з метою організації навчального процесу.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору орендар вступає у строкове платне користування приміщенням у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору, акту приймання передачі приміщення та оплати за поточний місяць.

Передбачене даним договором майно було передане позивачем відповідачу, що підтверджується актом приймання - передачі орендованого майна від 02.03.2010 р., який був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками. ( т. 1, а. с. 11).

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору орендна плата визначається за погодженням сторін і становить 22500 грн. на місяць, включаючи комунальні платежі та плату за електроенергію, яка вноситься авансовим платежем до пятого числа поточного місяця.

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору до обовязків орендаря входить, зокрема, своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Також судом встановлено, що 02.03.2010 р. між позивачем по справі ( орендодавець ) та відповідачем ( орендар ) було укладено договір №12 оренди майна та компютерної техніки. ( т. 1, а. с. 12 13 ).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору орендодавець передає належне йому майно і компютерну техніку, а орендар приймає у тимчасове користування компютерну техніку та майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до Додатку №1, №2, №3, які є невідємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору передача майна і компютерної техніки в оренду здійснюється по акту приймання - передачі, де буде вказано його найменування і кількість.

Передбачене даним договором майно та компютерна техніка були передані позивачем відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання передачі майна, які були підписані представниками обох сторін, Додатки №1, №2, №3 до договору оренди майна №12 від 02.03.2010 р. ( т. 1, а. с. 13 15 ).

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору орендар сплачує орендну плату у розмірі 10 грн. за весь період оренди.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Позивач позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за серпень 2010 р. обґрунтовує тим, що відповідач відмовляється сплачувати передбачену договором суборенди від 02.03.2010 р. оренду плату у розмірі 22500 грн. за серпень 2010 р. та орендну плату у розмірі 10 грн., не сплачену відповідачем у порушення умов договору №12 від 02.03.2010 р.

Позивач звертався до відповідача з листом вих. 19/08-3 від 19.08.2010 р., відповідно до якого вимагав сплатити орендну плату за користування приміщеннями за серпень 2010 р., сплату якої вже було прострочено. Також повідомив про те, що договір суборенди від 02.03.2010 р. припиняє свою дію з 02.09.2010 р. та продовжений не буде, в звязку з чим вимагав підготувати приміщення до повернення. Також вказав, що 01.09.2010 р. припиняє свою дію договір №12 від 02.03.2010 р. щодо оренди майна та компютерної техніки і даний договір на новий строк продовжений не буде, в звязку чим вимагав підготувати вказане майно до повернення. ( т. 1, а. с. 27 ).

Вказаний лист був отриманий відповідачем 25.08.2010 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням ( т. 1, а. с. 28 ).

В подальшому позивач знов направив відповідачу листа вих.. №26/08 - 1 від 26.08.2010 р., відповідно до якого вимагав сплатити заборгованість по оренді за користування приміщеннями за серпень 2010 р. та готуватися до повернення орендованого майна, оскільки знов зазначив, що договір суборенди від 02.03.2010 р. припиняє свою дію з 02.09.2010 р. та продовжений не буде. Також зазначив, що 01.09.2010 р. припиняє свою дію договір №12 від 02.03.2010 р. щодо оренди майна та компютерної техніки і даний договір на новий строк продовжений не буде, в звязку чим вимагав підготувати вказане майно до повернення. ( т. 1, а. с. 29 ).

Вказаний лист був отриманий відповідачем 31.08.2010 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням ( т. 1, а. с. 30 ).

Оскільки відповідачем заборгованість не сплачувалася, позивач у третє надіслав відповідачу листа вих. №03/09-1 від 03.09.2010 р., відповідно до якого знов вимагав сплатити заборгованість по орендним платежам та готуватися до повернення орендованого майна, оскільки знов зазначив, що договір суборенди нежитлових приміщень від 02.03.2010 р. припиняє свою дію з 02.09.2010 р. та договір оренди майна та компютерної техніки №12 від 02.03.2010 р. припиняє свою дію з 01.09.2010 р. та вказані договори продовжені не будуть. ( т. 1, а. с. 31 ).

Вказаний лист був отриманий відповідачем 06.09.2010 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням ( т. 1, а. с. 32 ).

Відповідач у відзиві на позов вказував на те, що позовні вимоги не мають правового обґрунтування, оскільки орендоване майно за час, за який вимагається стягнення коштів ( серпень 2010 р. ) перебувало у користуванні, володінні та розпорядженні власником ТОВ «Енвірон».

Відповідно до п. 9.1 вказаного договору суборенди нерухомого майна від 02.03.2010 р. сторонами було визначено, що цей договір укладено строком на 6 місяців і він діє з 02.03.2010 р. до 02.09.2010 р.

Судом встановлено, що відповідачем ще до закінчення строку дії вказаного договору було запропоновано позивачу розірвати укладений між ними договір суборенди нерухомого майна від 02.03.2010 р. та повернути орендовані приміщення.

Відповідно до п. 9.2 вказаного договору зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Відповідно до п. 9.3 вказаного договору за ініціативою однієї зі сторін цей договір може бути розірвано рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Судом встановлено, що приватним вищим навчальним закладом «Європейський університет» було подано до суду позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору суборенди нерухомого майна від 02.03.2010 року з 31.07.2010 року та зобовязати відповідача підписати акт прийому передачі приміщення; розірвання договору оренди майна та компютерної техніки № 12 від 02.03.2010 року з 31.07.2010 року та зобовязання відповідача підписати акт прийому передачі майна.

Під час розгляду даного позову господарським судом АР Крим було встановлено, що 30.04.2010 р. за № 175-04/В2 приватний вищий навчальний заклад «Європейський університет» підготував лист, в якому повідомив фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору.

15 червня 2010 року приватний вищий навчальний заклад «Європейський університет» ще раз направив на адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 лист № 1/12-375-В2, в якому вдруге просив підписати договір про розірвання договору суборенди нерухомого майна № б/н від 02.03.2010 року від 15.06.2010 року та акт прийому-передачі приміщення від 31.07.2010 року у зв'язку з істотною зміною обставин.

Крім того, 18.06.2010 р. приватний вищий навчальний заклад «Європейський університет» звернувся до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з листом № 1/12-378-В2 з пропозицією розірвати договір оренди майна і комп'ютерної техніки № 12 шляхом підписання договору про розірвання вищевказаного договору та акту прийому - передачі майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

По результатам розгляду даного позову рішенням ГС АР Крим від 07.10.2010 р. по справі №5002 22/3631 2010 провадження у справі в частині вимог про розірвання договорів суборенди нерухомого майна від 02.03.2010 року та оренди майна та компютерної техніки № 12 від 02.03.2010 року було припинено.

Вказане судом обґрунтовувалося тим, що на момент розгляду справи №5002 22/3631 2010 строк дії договорів суборенди нерухомого майна від 02.03.2010 р. та оренди майна та компютерної техніки № 12 від 02.03.2010 р. сплинув та дію вказаних договорів сторонами не було пролонговано.

В задоволенні вимог про спонукання відповідача підписати акт приймання - передачі приміщення від 31.07.2010 року та акт приймання передачі майна від 31.07.2010 року було відмовлено.

Не погодившись з вказаним, ПВНЗ «Європейський університет» було подано апеляційну скаргу на дане судове рішення.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.11.2010 р. апеляційну скаргу ПВНЗ «Європейський університет» було залишено без задоволення, а рішення ГС АР Крим від 07.10.2010 р. по справі №5002 22/3631 2010 без змін.

Однак ще до того, як було винесено рішення щодо позову про розірвання вказаних договорів, ПВНЗ «Європейський університет» було здійснено заходи з повернення орендованого майна позивачу по справі.

Оскільки позивач для приймання майна з користування відповідача не зявився, відповідач по справі 31.07.2010 р. залишив орендовані приміщення та здав їх та орендоване майно та компютерну техніку на зберігання третій особі по справі, яка є власником вказаних приміщень, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою третьої особи ( т. 1, а. с. 80 ) та актом опису майна, що знаходиться за адресою, АДРЕСА_2 ( літера Г, Д ). ( т. 1, а. с. 150 152 ), відповідно до якого третій особі було передано вищевказані нежитлові приміщення, а також майно та компютерну техніку.

З даного приводу суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже вказувалося вище, у п. 9.1 договору суборенди нежитлових приміщень від 02.03.2010 р. було чітко вказано строк, на протязі якого діє вказаним договір до 02.09.2010 р.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору оренди майна і компютерної техніки №12 від 02.03.2010 р. строк оренди складає з 02.03.2010 р. по 01.09.2010 р.

Однак відповідач, незважаючи на вказане та не очікуючи результатів судового розгляду позову щодо розірвання договору суборенди, фактично здійснив дії щодо односторонньої відмови від вказаного договору, що не передбачено умовами договору від 02.03.2010 р. та суперечить нормам чинного законодавства України.

Таким чином, не думку суду, позивач цілком правомірно не прийняв орендоване майно 31.07.2010р., оскільки договір оренди від 02.03.2010 р. не припинив свою дію, що підтверджується матеріалами справи, і в нього не було жодних підстав приймати його.

З урахуванням вказаного, договори оренди від 02.03.2010 р. продовжували свою дію на протязі серпня 2010 р., та до 02.09.2010 р. і 01.09.2010 р. відповідно.

Відповідач також вказує на те, що третя особа по справі, як власник вищевказаних приміщень, відмовилася від вищевказаних договорів оренди від 24.07.2001 р. та №06/2002 від 01.06.2002 р., а тому у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду з вказаними вимогами.

З приводу вказаних заперечень суд зауважує на наступному.

Третя особа по справі листом вих. №26 від 11.09.2010 р. повідомила позивач а по справі про відмову від договору оренди б/н від 24.07.2001 р. в звязку з тим, що позивач не сплачував орендні плату на його користь на протязі 3 місяців. ( т. 1, а. с. 145 ).

Вказаний лист був отриманий позивачем по справі 16.09.2010 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим повідомленням ( т. 1, а. с. 145 ).

Також третя особа по справі листом вих. №27 від 11.09.2010 р. повідомила позивач а по справі про відмову від договору оренди №06/2002 від 01.06.2002 р. в звязку з тим, що позивач не сплачував орендні плату на його користь на протязі 3 місяців. ( т. 1, а. с. 147 ).

Вказаний лист був отриманий позивачем по справі 16.09.2010 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим повідомленням ( т. 1, а. с. 147 ).

Таким чином, вказані факти ніяким чином не впливають на обовязок відповідача сплатити оренду плату за серпень 2010 р., оскільки договір суборенди нерухомого майна від 02.03.2010 р. продовжував діяти до 02.09.2010 р.

Відповідач також вважає себе звільненим від сплати орендної плати за серпень 2010 р., оскільки у вказаному періоді часу він вже не користувався обєктом оренди, який вибув з його володіння.

Однак відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Тобто, якщо орендар і не користується обєктом оренди це зовсім не звільняє його від обовязку сплачувати орендну плату, враховуючи те, що договір оренди не припинив свою дію, не розірваний та не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як вже вказувалося вище умовами договору суборенди від 02.03.2010 р. передбачено, що розмір орендної плати становить 22500 грн. на місяць, включаючи комунальні платежі та плату за електроенергію, яка вноситься авансовим платежем до пятого числа поточного місяця.

Відповідачем, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, доказів сплати орендної плати за серпень 2010 р. суду представлено не було, в звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за оренду по договору суборенди б/н від 02.03.2010 р. у розмірі 22500 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1057,50 грн. та 3% річних у розмірі 231,16 грн., нараховані на прострочену суму боргу з орендних платежів за серпень 2010 р. по договору суборенди б/н від 02.03.2010 р. у розмірі 22500 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перерахувавши інфляційні втрати, погодився з розрахунком позивача та дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню вказані втрати за період з 06.08.2010 р. по 07.12.2010 р. у розмірі 1057,50 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню 3 % річних за період з 06.08.2010 р. по 07.12.2010 р. у розмірі 229,32 грн.

При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 1,84 грн. необхідно відмовити.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендним платежам за весь термін користування за договором оренди майна та компютерної техніки №12 від 02.03.2010 р. у розмірі 10 грн.

Як вже вказувалося, відповідно до п. 4.1 вказаного договору орендар сплачує орендну плату у розмірі 10 грн. за весь період оренди.

Відповідно до ст.. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Дослідивши договір №12 від 02.03.2010 р. суд встановив, що в ньому не вказано строк, коли відповідач повинен сплатити вказані 10 грн. за оренду вищевказаного майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто цивільно-правові зобов'язання можуть бути і без визначеного строку виконання, або цей строк визначається моментом пред'явлення вимоги. В такому випадку кредитор має право вимагати виконання зобов'язання, а боржник відповідно виконати зобов'язання в будь-який час. Загальним правилом виконання такого зобов'язання є правило, що боржник має виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги. Тобто пред'явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням. Це правило є важливим, оскільки боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги. Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків.

У листі вих. №03/09-1 від 03.09.2010 р. позивач вимагав від відповідача заборгованість по орендним платежам, при цьому посилався у вказаному листі в тому числі і на договір №12 від 02.03.2010 р.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити 10 грн. за вказаним договором №12 на протязі 7 ми днів з дня отримання вимоги. Вказана вимога була отримана відповідачем 06.09.2010 р.

Однак відповідач на момент розгляду справи доказів сплати оренди у розмірі 10 грн. суду не представив, в звязку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 0,37 грн. та 3% річних у розмірі 0,08 грн., нарахованих на вказану суму боргу.

Позивач просить стягнути вказану суму за період з 05.08.2010 р. по 07.12.2010 р.

Суд не може погодитися з датою початку нарахування вказаних сум, оскільки як вже вказувалося вище, вимога щодо стягнення орендної плати у розмірі 10 грн. була отримана відповідачем 06.09.2010 р. Таким чином, відповідач повинен був сплатити вказану орендну плату до 13.09.2010 р. включно.

Таким чином, нарахування інфляційних втрат та 3% річних потрібно розпочинати з 14.09.2010 р.

Таким чином, розмір інфляційних втрат за період з 14.09.2010 р. по 07.12.2010 р. складає 0,37 грн. і позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Розмір 3% річних за період з 14.09.2010 р. по 07.12.2010 р. складає 0,08 грн. і позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 135000 грн. неустойки за порушення зобовязання з повернення орендованого майна за договором суборенди б/н від 02.03.2010 р. та 10 грн. неустойки за неповернення майна за договором №12 від 02.03.2010 р., на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач не виконав свого обовязку щодо повернення майна після закінчення строку дії договору оренди. Дана неустойка розрахована позивачем за вересень, жовтень, листопад 2010 р.

Як вже вказувалося вище, п. 2.3 договору суборенди б/н від 02.03.2010 р. передбачає, що у разі припинення цього договору приміщення повертається орендарем орендодавцю у пятиденний термін по акту приймання передачі.

Договір суборенди від 02.03.2010 р. припинив свою дію з 02.09.2010 р., таким чином відповідач повинен був повернути майно до 07.09.2010 р. включно.

Відповідач посилається на те, що він направив позивачеві лист №1/12-471-В2 від 27.08.2010 р., відповідно до якого відповідач у відповідності до п. 2.4 договору суборенди нерухомого майна б/н від 02.03.2010 р. та п. 6.1 Договору оренди майна і комютерної техніки №12 від 02.03.2010 р. просив позивача зявитися 02.09.2010 р. об 10 г. 00 хв. на адресу: АДРЕСА_2 літ. «Г» для прийняття приміщення площею 867 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 з суборендного користування, а також майна, яке знаходиться за вищевказаною адресою, з орендного користування. ( т. 2, а. с. 14 ).

Однак позивач для прийняття вищевказаного майна з оренди та суборенди не зявився.

Позивач заперечує проти вказаного та стверджував, що він не отримував вказаний лист №1/12-471-В2 від 27.08.2010 р. і при цьому посилається на те, що у відповіді на претензію вих. №1/12-447-В2 від 11.11.2010 р., яка була надіслана відповідачем позивачу відсутнє посилання на вказаний лист.

З огляду на матеріали справи суд зазначає наступне.

У якості доказів факту направлення листа №1/12-471-В2 від 27.08.2010 р. позивачу відповідач надав опис вкладення до цінного листа, оригінал якого суд також залучив до матеріалів справи, на якому міститься поштовий штамп з відміткою про дату відправлення 27.08.2010р. ( т. 2, а. с. 45 ).

У судове засідання 09.03.2011р. відповідач також надав довідку поштового відділення № 4/3, у якій повідомлено, що цінні листи 0311503709169, 0311503709061 від 27.08.2010р. з обєкту поштового звязку К-115 були відправлені 27.08.2010р., а також надав засвідчену копію журналу реєстрації вихідної кореспонденції, в якому є реєстрація листа-повідомлення ОСОБА_6 (т. 2, а. с. 39 43 ).

Позивач у судовому засіданні 09.03.2011р., дослідивши надану довідку, зазначив, що цінні листи 0311503709169, 0311503709061, які вказані у довідці, не є листами-повідомленнями СПД ОСОБА_1. та ОСОБА_6 про час та дату передачі майна, у цих конвертах, які відправлені 27.08.2010р., СПД ОСОБА_1. та ОСОБА_6 отримали від відповідача зовсім інші листи-відповіді. Оригінали вказаних листів досліджені у судовому засіданні. Таким чином, позивач вважає, що відповідач не надав належних доказів направлення йому відповідного повідомлення.

Суд критично відноситься до доводів позивача щодо не надсилання йому листа №1/12-471-В2 від 27.08.2010 р., оскільки вважає опис вкладення до цінного листа із поштовим штемпелем належним доказом такої дії.

Щодо довідки поштового відділення, наданої відповідачем, суд не приймає її у якості доказу направлення позивачеві спірного повідомлення, оскільки згідно з описом вкладення кореспонденція була відправлена з поштового відділення м. Києва К-179, тоді як вказана довідка видана іншим поштовим відділенням, а саме К-115. Тому й заперечення позивача з приводу вказаної довідки судом також до уваги не приймаються.

Посилання позивача у запереченнях на те, що він 03.03.2011р. зустрічався з адміністратором відділення поштового звязку, який оглянув журнал і пояснив, що цінних листів з описом вкладення за період з 27.08.2010 р. по 03.09.2010 р. на адресу позивача не надходило, суд також до уваги не приймає, оскільки у підтвердження вказаного факту позивач жодних доказів не представив.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частиною 3 ст. 550 Цивільного кодексу України передбачено що кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобовязання (ст. 617 Кодексу).

Згідно із ч. 1 ст. 617 ЦК особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Під випадком в практиці розуміються будь-які діяння, не викликані чиїмось наміром або необережністю, тобто відсутність вини порушника.

Статтею 614 ЦК передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Тобто, вину можна визначити як невжиття особою всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При таких обставинах суд дійшов висновку, що відповідач здійснив належні дії щодо повернення орендованого майна після закінчення строку дії договорів оренди, тоді як позивач свій обовязок щодо прийняття вищевказаного нерухомого майна з користування відповідача не виконав.

Крім того, суд враховує, що неустойка на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України нараховується саме за користування річчю за час прострочення, тоді як при розгляді справи встановлено, що після закінчення строку дії договорів оренди та суборенди відповідач не користувався орендованим майном, що не заперечує і сам позивач.

З урахуванням вищевказаного, позовні вимоги в частині стягнення неустойки за неповернення майна за період з 07.09.2010 р. по 07.12.2010 р. ( 3 місяці ) у розмірі 135000 грн. та неустойки за договором оренди №12 від 02.03.2010 р. у розмірі 10 грн. задоволенню не підлягають, у позові в цій частині відмовлено.

Також позивач просить суд зобовязати відповідача повернути орендовані нежитлові приміщення, а також майно і компютерну техніку за актом приймання передачі в десятиденний строк з дати набрання рішення по даній справі законної сили.

З вказаного приводу суд вважає за необхідне вказати на наступне.

Відповідно до п. 9.6 вказаного договору суборенди б/н від 02.03.2010 р. сторони передбачили, що чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

При розгляді даної справи судом встановлено, що договір суборенди від 02.03.2010 р. припинив свою дію з 02.09.2010 р.

Відповідно до п.п. 2.3, 2.4 вказаного договору у разі його припинення приміщення повертається орендарем орендодавцю у пятиденний термін по акту приймання передачі аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю за цим договором. Приміщення вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі.

Згідно з п. 4.4 вказаного договору у разі припинення або розірвання договору, орендар зобовязався повернути орендодавцеві орендоване приміщення у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати збитки у разі погіршення стану або втрати ( повної або часткової ) орендованого приміщення з вини орендаря.

Відповідно до п. 6.1 вищевказаного договору №12 від 02.03.2010 р. після закінчення строку оренди за договором, орендар зобовязаний повернути орендодавцю майно і компютерну техніку у стані, що існував на момент укладення договору з врахуванням нормального зносу.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

При розгляді справи судом встановлено, що орендоване майно не було передано відповідачем позивачеві по акту приймання-передачі. Також було встановлено, що відповідач здійснив належні дії щодо повернення орендованого майна після закінчення строку дії договорів оренди та суборенди позивачеві, тоді як позивач свій обовязок щодо прийняття вищевказаного нерухомого майна, а також майна та компютерної техніки по договору №12 з користування відповідача не виконав.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, та не заперечується як сторонами, так і 3-ю особою, що спірне майно нежитлові приміщення передано відповідачем ТОВ «Енвірон», який є його власником. Також ТОВ «Енвірон» передано майно та компютерна техніка, що була предметом договору оренди №12.

Третя особа по справі листом вих. №26 від 11.09.2010 р. повідомила позивача по справі про відмову від договору оренди б/н від 24.07.2001 р. в звязку з тим, що позивач не сплачував орендні плату на його користь на протязі 3 місяців. ( т. 1, а. с. 145 ).

Вказаний лист був отриманий позивачем по справі 16.09.2010 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим повідомленням ( т. 1, а. с. 145 ).

Також третя особа по справі листом вих. №27 від 11.09.2010 р. повідомила позивач а по справі про відмову від договору оренди №06/2002 від 01.06.2002 р. в звязку з тим, що позивач не сплачував орендні плату на його користь на протязі 3 місяців. ( т. 1, а. с. 147 ).

Вказаний лист був отриманий позивачем по справі 16.09.2010 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим повідомленням ( т. 1, а. с. 147 ).

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно із приписами ст. 1 Господарського процесуального кодексу України відповідні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що як на момент предявлення позову, так і на момент винесення рішення право позивача щодо повернення йому орендованого відповідачем майна нежитлових приміщень не порушено, тобто позивач вже не мав права на отримання цього нерухомого майна як його орендар за договорами оренди б/н від 24.07.2001 р. та договір №06/2002 від 01.06.2002 р.

Таким чином відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо повернення відповідачем позивачеві приміщень площею 867 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2

Позовні вимоги щодо зобовязання відповідача повернути позивачу компютерну техніку та майно, отримані відповідачем за договором №12 від 02.03.2010 р., підлягають задоволенню, оскільки строк дії вказаного договору оренди сплинув 01.09.2010 р., і орендар, у виконання умов вищевказаного договору №12, зобовязаний повернути орендодавцю майно і компютерну техніку у стані, що існував на момент укладення договору з врахуванням нормального зносу. Однак доказів повернення вказаного майна відповідачем позивачу на момент розгляду справи надано не було.

Також позивач просить стягнути з відповідача збитки у вигляд упущеної вигоди у розмірі 195075 грн. за договором суборенди б/н від 02.03.2010 р. та збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 37560 грн. за договором оренди майна та компютерної техніки №12 від 02.03.2010 р.

Суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог у даної частині в звязку з наступним.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Суд зауважує на тому, що відповідно до ст.. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Тобто поняття "збитки" включає в себе так звану упущену вигоду, під якою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. В даному випадку мова йдеться не про реальні втрати особи, які вона зробила або зробить, а про ті доходи, які вона недоотримає внаслідок порушення її цивільного права.

Позивач вимоги в даній частині обґрунтовує тим, що 01.09.2010 р. між ним, як орендодавцем, і СПД ОСОБА_7., як суборендарем, було укладено договір №7/10 суборенди нежилого приміщення ( т. 1, а. с. 33 34 ).

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору орендодавець передає, а суборендар приймає у суборенду нежитлові приміщення загальною площею 867 кв. м., що розташовані за адресою: АР Крим , АДРЕСА_2, корпус Г, на трьох поверхах будівлі.

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору орендна плата за договором визначена у розмірі 65025 грн. на місяць. Нарахування плати за суборенду проводиться з моменту підписання акту приймання - передачі.

Відповідно до п. 1.4 вказаного договору строк його дії було визначено з 07.09.2010 р. по 07.09.2011 р.

Однак передати вказане майно позивач не зміг в звязку з неповерненням вказаного майна відповідачем по акту приймання передачі. В звязку з вказаним позивач просить стягнути з відповідача упущену вигоду за три місяці у розмірі 195 075 грн. ( 65 025 грн. х 3 місяці ).

Також 01.09.2010 р. між позивачем по справі ( орендодавець ) було укладено з СПД ОСОБА_7., ( орендар ) договір б/н оренди майна та компютерної техніки ( т. 1, а. с. 35 36 ).

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду 306 одиниць інвентаря і 32 компютери, що знаходяться за адресою: АР Крим, АДРЕСА_2, корпус Г і Д.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору строк оренди майна встановлюється з 07.09.2010 р. по 07.09.2011 р.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору орендна плата за передане за актом приймання - передачі майно складає 12520 грн. на місяць.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору орендар користується майном з моменту підписання сторонами договору акту приймання передачі.

Відповідно до п. 3.2 вказаного договору орендодавець зобовязаний 07.09.2010 р. передати орендарю майно за актом приймання передачі.

Позивач вказує, що 07.09.2010 р. передбачене даним договором майно не було передане в звязку з невиконанням відповідачем по справі свого обовязку з повернення майна та компютерної техніки за договором №12 від 02.03.2010 р., в звязку з чим позивач був позбавлений можливості отримувати доходи у вигляді орендної плати, які він би отримав у разі належного виконання відповідачем по справі зобов'язання щодо повергнення майна та компютерної техніки за договором №12 від 02.03.2010 р.

Суд зазначає, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:

- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;

- наявність збитків;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;

- вина боржника.

Однак, як вже було вказано вище, неповернення нерухомого майна, а також майна та компютерної техніки за договором №12 від 02.03.2010 р. відповідачем позивачу відбулося саме в звязку з неявкою самого позивача для отримання вказаного майна, а, таким чином, відсутній факт невиконання відповідачем свого обовязку з повернення майна з оренди та з суборенди.

Також суд звертає увагу на те, що позивач був повідомлений власником майна - ТОВ «Енвірон» про те, що вищевказане нерухоме майно - приміщення площею 867 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, Літ. «Г», а також майно та компютерна техніка знаходиться у нього, а таким чином, ніщо не заважало позивачу отримати від третьої особи вказане майно та передати у користування СПД ОСОБА_7 у виконання договорів договору №7/10 від 01.09.2010 р. суборенди нежилого приміщення та договору б/н оренди майна та компютерної техніки від 01.09.2010 р. і тим уникнути збитків.

Суд також вважає за необхідне зауважити на тому, що вказаний договір суборенди нерухомого майна з СПД ОСОБА_7. був укладений позивачем 01.09.2010 р.

Необхідно вказати, що відповідно до ч. 2 ст. 774 Цивільного кодексу України строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Тобто позивач не міг отримувати вигоду від договору суборенди нежитлових приміщень від 01.09.2010 р. після 16.09.2010 р.

Таким чином, в частині стягнення збитків у розмірі 195075 грн. та збитків у розмірі 37560 грн. у позові необхідно відмовити.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд вважає за необхідне вказати на наступне.

Розмір державного мита за даним позовом складає 3999,45 грн. ( 3914,45 грн. ( майнові вимоги ) та 85 грн. ( немайнова вимога ) ).

Однак позивачем держане мито сплачено лише у розмірі 1700 грн., що підтверджується квитанцією №46 від 02.12.2010 р. ( а. с. 7 ).

В звязку з вказаним суд дійшов висновку стягнути з позивача на користь Державного бюджету м. Сімферополь державне мито у розмірі 2299,45 грн.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повний текст буде складено 14.03.2011 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 14.03.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного вищого навчального закладу «Європейський університет» (03115, м. київ, б-р Академіка Вернадського, 16-в, ЄДРПОУ 24366800 ) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) заборгованість по орендним платежам за серпень 2010 р. за договором суборенди б/н від 02.03.2010 р. у розмірі 22500 грн., нараховані на заборгованість по орендній платі за договором суборенди б/н від 02.03.2010 р. інфляційні втрати у розмірі 1057,50 грн. та 3% річних у розмірі 229,32 грн., заборгованість з орендних платежів за весь термін користування за договором оренди майна та компютерної техніки №12 від 02.03.2010 р. у розмірі 10 грн., нараховані на заборгованість по орендній платі за договором оренди майна та компютерної техніки №12 від 02.03.2010 р. інфляційні втрати у розмірі 0,37 грн. та 3% річних у розмірі 0,08 грн., державне мито у розмірі 280,48 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 14,35 грн.

3.Зобовязати приватний вищий навчальний заклад «Європейський університет» (03115, м. київ, б-р Академіка Вернадського, 16-в, ЄДРПОУ 24366800 ) повернути фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) компютерну техніку та майно, отримані за договором №12 від 02.03.2010 р. відповідно до Додатків №№1,2 3, які є невідємними частинами договору оренди майна та компютерної техніки №12 від 02.03.2010 р. за актом приймання передачі в десятиденний строк з дати набрання рішення по даній справі законної сили.

4.В частині зобовязання приватного вищого навчального закладу «Європейський університет» (03115, м. київ, б-р Академіка Вернадського, 16-в, ЄДРПОУ 24366800 ) повернути фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) приміщень площею 867 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, Літ. «Г», у позові відмовити.

5.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Державного бюджету м. Сімферополь (р/р 31115095700002; Одержувач Державний бюджет м. Сімферополя; Код платежу 22090200 ; ЄДРПОУ 34740405; Банк ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) державне мито у розмірі 2299,45 грн.

6.В частині стягнення збитків у розмірі 195075 грн., збитків у розмірі 37560 грн., неустойки у розмірі 135000 грн., неустойки у розмірі 10 грн. та 3% річних у розмірі 1,84 грн. у позові відмовити.

Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.