Рішення № 16093745, 02.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

02.03.2011Справа №5002-24/382-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-торгова фірма «Макон» (95001, м.Сімферополь, вул..Одеська, 9, офіс 29)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Сакський комбікормовий завод» (96548, Сакський район, с.Громовка, вул..Промислова,1)

Про стягнення 2723,47грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1., представник за довіреністю від 07.02.2011р. №22юр, паспорт.

Від відповідача не зявився.

Обставини справи: до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрно-торгова фірма «Макон» з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Сакський комбікормовий завод» про стягнення 2723,47грн.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: 13.10.2009р. позивачем передано відповідачеві товар у кількості 80, 650 тон за ціною 916,67грн.за одну тону на загальну суму 88715,00грн., що підтверджується видатковою накладною №МК-0000233 від 13.10.2009р. Зазначений товар отриманий представником відповідача на підставі довіреності №581 від 08.10.2009р.

Після заліку однорідних зустрічних вимог відповідач мав кредиторську заборгованість перед позивачем по видатковій накладній № МК-0000233 від 13.10.2009р. на суму 2715,00грн.

02.12.2010р. позивач направив відповідачеві вимогу про сплату заборгованості за видатковою накладною №МК-0000233 від 13.10.2009р., проте означена заборгованість відповідачем залишається не погашеною станом на день подачі позову.

На підставі наявності суми заборгованості та прострочки погашення зобовязання, позивачем нараховані 3% річних у сумі 8,47грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 2715,00грн. заборгованості та 8,47грн. - суму 3% річних, що загалом складає 2723,47грн.

Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не представив, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю представника відповідача.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що позивачем по справі було поставлено на користь відповідача пшеницю у кількості 80,650 тон., на суму 88715,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи витратною накладною №МК 0000233 від 13.10.2009 р. ( а. с. 5 ).

Факт отримання відповідачем від позивача вказаного товару на суму 88715,00 грн. підтверджується також довіреністю №581 від 08.10.2009 р. ( а. с. 6 ).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до наявного в матеріалах справи акту заліку однорідних зустрічних вимог від 30.10.2009 р., між сторонами по справі було проведено залік однорідних зустрічних вимог на суму 86000 грн., в звязку з чим сума боргу за товар, поставлений позивачем відповідачу відповідно до витратної накладної №МК 0000233 від 13.10.2009 р. зменшилася до 2715 грн. ( а. с. 7 ).

Оскільки відповідач не сплачував залишок заборгованості на товар у розмірі 2715 грн., позивачем було направлено на його адресу вимогу про сплату боргу вих. №183юр від 02.12.2010 р. ( а. с. 12 ).

Вказана вимога була отримана відповідачем 10.12.2010 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням ( а. с. 14 ).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити борг у розмірі 2715 грн. до 17.12.2010 р. включно.

Однак відповідач вказаний борг так і не сплатив, в судове засідання, у порушення вимог ст.. 33 ГПК України, доказів сплати заборгованості не представив, в звязку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 8,47 грн., нараховані на вказану суму боргу.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд з ним погодився та вважає, що з відповідача підлягають стягненню 3% річних за період з 18.12.2010 р. по 24.01.2011 р. у розмірі 8,47 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено позивачу, що повний текст рішення буде складено 03.03.2011 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 03.03.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сакський комбікормовий завод» (96548, Сакський район, с.Громовка, вул..Промислова,1, ЄДРПОУ 30167878 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-торгова фірма «Макон» (95001, м.Сімферополь, вул..Одеська, 9, офіс 29, ЄДРПОУ 32177872) заборгованість у розмірі 2715,00 грн., 3% річних у розмірі 8,47 грн., державне мито у розмірі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.