Рішення № 16093734, 01.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

01.03.2011

Справа №5002-15/78-2011

За позовом Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 18а) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрянофлотський, 6; ЄДРПОУ 22990305) в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв (54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-а; ЄДРПОУ 08029523)

До відповідача Приватного підприємства «Артек-Союз» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Павленко, 2а; ЄДРПОУ 30741489)

Третя особа Військова частина А4465 (54056, м. Миколаїв, вул. Аеродромна, 1; ЄДРПОУ08228725)

Про стягнення 111 004,88 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Прокурор – не з’явився

Від позивача 1 – не з’явився

Від позивача 2 – не з’явився

Від відповідача – не з’явився

Від третьої особи – не з’явився

Обставини справи Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підприємства «Артек-Союз» про стягнення 111 004,88 грн. заборгованості за договором №13/Е від 21.12.2008 про відшкодування вартості послуг з електропостачання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач обов’язки по договору про відшкодування вартості послуг з електропостачання №13/Е від 21.12.2008 щодо повної та своєчасної оплати не виконав, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 111 004,88 грн. яку відповідач добровільно не погашає, що й стало причиною для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Відповідача відзиву на позовну заяву суду не представив.

28.02.2011 до суду від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв надійшло клопотання з проханням розглянути справу без його представника.

Представники сторін та прокурор до судового засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2008 між Військовою частиною А4465 і Приватним підприємством «Артек-Союз» (виконавець) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв (Розпорядник коштів) був укладений договір про відшкодування вартості послуг з електропостачання №13/Е (далі – Договір, а.с.6).

Згідно пункту 1.1 Договору, Виконавець відшкодовує вартість послуг з електропостачання, спожитого в процесі надання послуг з харчування особового складу Військової частини А4465, що надаються на підставі договору 71/2/08/4 від 05.12.2008 та додаткової угоди №4 від 30.12.2008.

Відповідно до пункту 3.2 Договору, виконавець зобов’язується з моменту отримання рахунку за спожиті послуги з електропостачання, в термін 5 банківських днів проводити оплату шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний у даному договорі.

Згідно пункту 5.1 Договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2009, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії.

Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв були виставлені відповідачу рахунки №125 від 31.08.2010 на суму 25 045,06 грн., №139 від 01.10.2010 на суму 26 726,27 грн., №141 від 01.10.2010 на суму 555,19 грн., №147 від 01.11.2010 на суму 28 194,60 грн., №148 від 01.11.2010 на суму 340,59 грн., №164 від 30.11.2010 на суму 29 783,38 грн., №166 від 30.11.2010 на суму 359,79 грн., на загальну суму 111 004,88 грн. Дані рахунки були отримані відповідачем, про що свідчать підписи представників відповідача на супровідних листах до рахунків (а.с.15-25).

Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв на адресу відповідача були направлені претензії №1330/1 від 06.09.2010, №1452/1 від 01.10.2010, №1729/1 від 25.11.2010, №1829 від 10.12.2010 про погашення заборгованості по вищевказаним рахункам (а.с.9-12).

Неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором призвело до утворення перед позивачем заборгованості за спожиту електроенергію за серпень, вересень, жовтень та листопад 2010 у розмірі 111 004,88 грн., що й стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов’язань за договором про відшкодування вартості послуг з електропостачання №13/Е від 21.12.2008 щодо сплати заборгованості за спожиту електроенергію за серпень, вересень, жовтень та листопад 2010 на суму 85 959,82 грн., отже сума заборгованості у розмірі 85959,82 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Артек-Союз» платіжним дорученням №3468 від 05.01.2011 (а.с.34, 66) оплатило за електроенергію згідно рахунку №125, а прокурор звернувся до господарського суду 10.01.2011, оскільки заборгованість згідно рахунку №125 від 05.01.2011 у розмірі 25 045,06 грн. була сплачена відповідачем до звернення позивача до суду з даним позовом, то у задоволенні позовних вимог в частин стягнення 25 045,06 грн. заборгованості необхідно відмовити.

Доводи відповідача про те, що платіжним дорученням №3468 від 05.01.2011 була погашена вся заборгованість яку прокурор просить суд стягнути у даному позові судом до уваги не приймаються, оскільки у графі призначення платежу платіжного доручення №3468 від 05.01.2011 вказано: оплата за електроенергію за січень 2011 згідно рахунку №125, а прокурор просить суд стягнути з відповідача заборгованість по рахункам №125 від 31.08.2010 на суму 25 045,06 грн., №139 від 01.10.2010 на суму 26 726,27 грн., №141 від 01.10.2010 на суму 555,19 грн., №147 від 01.11.2010 на суму 28 194,60 грн., №148 від 01.11.2010 на суму 340,59 грн., №164 від 30.11.2010 на суму 29 783,38 грн., №166 від 30.11.2010 на суму 359,79 грн.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, сторонами не надано, в той час, як згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розиіру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Павленко, 2а; ЄДРПОУ 30741489) на користь Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв (54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-а; ЄДРПОУ 08029523) 85 959,82 грн. заборгованості.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Павленко, 2а; ЄДРПОУ 30741489) на користь Державного бюджету (код платежу 22090206, одержувач – держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) 859,60 грн. державного мита.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Павленко, 2а; ЄДРПОУ 30741489) на користь Державного бюджету (р/р 31214264700002, код платежу 22050003, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЄДРПОУ 34740405) 182,75 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

6. Накази видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 03.03.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.