Рішення № 16093659, 02.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

02.03.2011Справа №5002-22/3011-2010 За позовом Сакського міжрайонного прокурора, м. Саки, вул. Леніна, 34 в інтересах держави в особі Сакської міської ради, м. Саки, вул. Леніна, 15; КП «Сакське житлово експлуатаційне обєднання», м. Саки, вул. 9-ти Героїв, 12а

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про розірвання договору та стягнення заборгованості в сумі 10383,51 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивачів 1. не з'явився; 2. ОСОБА_2., представник, дов від 01.02.2011 року

від відповідача ОСОБА_1., паспорт

від прокурора не з'явився

Обставини справи:

Сакський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Сакської міської ради, та КП «Сакське житлово експлуатаційне обєднання» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати та експлуатаційних витрат в сумі 10383,51 грн.; розірвати договір оренди нежилих приміщень № 81/2001 від 01.09.2001 року, укладений між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1. та КП «Сакське житлово експлуатаційне обєднання», мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача взятих на себе зобовязань з оплати експлуатаційних витрат та сплати орендної плати належним чином.

21.07.2010 року сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення даного спору, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 21.07.2010 року строк вирішення даного спору продовжено за клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

21.09.2010 року до суду надійшла заява позивача по справі про зменшення суми позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд встановити розмір суми позову у 4006,10 грн., мотивуючі тим, що під час розгляду справи відповідачем була погашена частина заборгованості в сумі 9985,07 грн., однак у звязку з нарахуванням орендної плати та експлуатаційних витрат за період розгляду справи в суді, заборгованість склала 4006,10 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 21.09.2010 року по справі призначено судову бухгалтерську експертизу, провадження по справі зупинено.

03.12.2010 року до суду надійшло повідомлення експертної установи про неможливість надання висновку експерта.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 06.12.2010 року провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду.

02.03.2011 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за орендну плату та плату за експлуатаційні витрати в сумі 11229,76 грн., яка виникла у період з січня 2010 року по січень 2011 року включно.

Вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

Позивач Сакська міська рада та прокурор в судове засідання не зявились, про причини відсутності суду не повідомили. Про дату розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та відповідача, суд

встановив:

Згідно ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орен додавцями комунального майна виступають також підприємства - щодо окремого індиві дуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв.м. на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому вказаної статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Закону «Про оренду державного та комунального майна» методика розрахунку, пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються у даному випад ку органами місцевого самоврядування - Сакською міською радою. Згідно із затвердженою методикою 50% від розміру орендної плати підлягає відрахуванню до місцевого бюджету.

01.09.2001 року між Сакською Житлово-експлуатаційною конторою та відповідачем було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 81/2001.

Згідно угоди від 17.04.2004 року, укладеної між Сакською Житло во-експлуатаційною конторою та Комунальним підприємством Сакське Житлово - екс плуатаційне обєднання Сакському ЖЄО передано функції орендодавця нежитлових приміщень за договором оренди № 81/2001 від 01.09.2001 року.

Відповідно до п.1.1. договору оренди № 81/2001 та акту прийому - передачі від 01.09.2001 рокц, орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду розташоване по вул. Радянська, 6 нежитлове приміщення загальною площею 71,6 кв.м для експлуатації його з метою здійснення підприємницької діяльності.

У подальшому до спірного договору оренди неодноразово вносились зміни щодо його предмету, а саме площі орендованих приміщень - від 01.09.2008 року; 01.08.2006 року, а також щодо порядку розрахунку та сплати орендної плати - від 16.08.2006 року; від 03.11.2008 року.

Згідно п. 7.1 договору, термін оренди складає десять років: з 01.09.2001 року по 01.09.2011 року.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», п. 3.3., п. 4.4., п. 5.1.3., Договору оренди № 81/2001, орендар зобов'язаний вчасно і в повному обсязі щомісяця вносити на розрахунковий рахунок орендодавця орендну плату, а також плату у виді сплати експлуатаційних витрат.

Але, прийняті на себе зобовязання з оплати експлуатаційних витрат та сплати орендної плати відповідачем були порушені, внаслідок чого за період з верес ні 2004 року по грудень 2009 року у відповідача виникла заборгованість на суму 10383,51 грн.

Про наявність зазначеної заборгованості орендаря було письмово попереджено під його розпис 07.12.2009 року, а.с. 18.

21.09.2010 року до суду надійшла заява позивача по справі про зменшення суми позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд встановити розмір суми позову у 4006,10 грн., мотивуючі тим, що під час розгляду справи відповідачем була погашена частина заборгованості в сумі 9985,07 грн., однак у звязку з нарахуванням орендної плати та експлуатаційних витрат за період розгляду справи в суді, заборгованість склала 4006,10 грн.

Суд вважає за необхідне зауважити, що 02.03.2011 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за орендну плату та плату за експлуатаційні витрати в сумі 11229,76 грн., яка виникла у період з січня 2010 року по січень 2011 року включно.

Так, суду наданий акт звірки, складений між сторонами, по нарахуванню орендної плати, який, в свою чергу, підписаний відповідачем без зауважень, відповідно до якого позивач визначив, а відповідач визнав суму боргу у розмірі 11229,76 грн.

Згідно ст. 29 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», за невиконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України і договором.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», договір оренди за вимогою однієї зі сторін, може бути розірвано достроково, за рішенням суду, у випадку невиконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Отже, при таких обстави нах, відповідно до п. 5.2. договору оренди, позивач вправі вимагати розірвання з відповіда чем договору оренди в судовому порядку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт належного виконання зобовязань за оспорюваним договором в частині сплати експлуатаційних витрат та орендної плати в сумі 11229,76 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (п. 2 ст. 509 ЦК України), зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином.

Суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог по виконанню зобов'язання відповідно до вимог, які в певних умовах звичайно висуваються (ст. 193 Господарського кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Наразі, на думку суду, вчинені відповідачем порушення є істотними, у розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Іншими словами, договір може бути розірваний також у разі зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тотожні положення зафіксовані статтею 20 Господарського кодексу України, за якою кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІІН НОМЕР_1) на користь КП «Сакське житлово експлуатаційне обєднання» (м. Саки, вул. 9-ти Героїв, 12а, рахунок № 26002099246300 в АКІБ «Укрсіббанк» відділення № 617, МФО 351005, ЄДРПОУ 32945431) заборгованість з орендної плати та експлуатаційних витрат в сумі 11229,76 грн.

3.Розірвати договір оренди нежилих приміщень № 81/2001 від 01.09.2001 року, укладений між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІІН НОМЕР_1) та КП «Сакське житлово експлуатаційне обєднання» (м. Саки, вул. 9-ти Героїв, 12а, рахунок № 26002099246300 в АКІБ «Укрсіббанк» відділення № 617, МФО 351005, ЄДРПОУ 32945431).

4.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІІН НОМЕР_1) до Державного бюджету м. Сімферополя (рахунок № 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 197,29 грн. державного мита.

5.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІІН НОМЕР_1) до Державного бюджету м. Сімферополя (одержувач: 22050000, державний бюджет м. Сімферополя, рахунок № 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026, призначення платежу: за інформаційне забезпечення розгляду справи в Господарському суді АР Крим) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.03.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.