Рішення № 16093545, 10.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

10.03.2011Справа №5002-33/727-2011 За позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 в м. Євпаторії Кримської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (95000, м. Сімферополь, вул. пр. Перемоги, 34)

до відповідача приватного підприємства «Юридична торгово-виробнича компанія СУС» (м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Добровольського, 4)

про стягнення 509.44 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники: Позивача: ОСОБА_1, юрисконсульт, довіреність № 14068 від 29.12.2009р., КФ ВАТ «Укртелеком». Відповідача: не з'явився, ПП «Юридична торгово-виробнича компанія СУС».

Суть спору: відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 в м. Євпаторії Кримської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, приватного підприємства «Юридична торгово-виробнича компанія СУС» , та просить стягнути заборгованість в розмірі 486.73 грн., інфляційні витрати в розмірі 5.94 грн., 3% річних від простроченої суми 1.05 грн., пеню в розмірі 15.72 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач, у порушення умов договору від 12 квітня 2007 року № 582, своєчасно не здійснив оплату наданих позивачем телекомунікаційних послуг у звязку з чим за ним склалася заборгованість. При цьому, позивач обґрунтовує свої вимоги посиланнями на статтю 36 Закону України «Про телекомунікації», статті 525, 526, 625, 631 Цивільного кодексу України та статтю 193 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні представником позивача надана заява про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 400.00 грн., оскільки відповідачем оплачена заборгованість за телекомунікаційні послуги в розмірі 394.06 грн. та 5.94 грн. пені (а.с. 38).

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини відсутності суд не повідомив. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином. Будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

14 квітня 2007 року між Кримською філією відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (далі - Укртелеком) та приватним підприємством «Юридична торгово-виробнича компанія СУС» (далі - споживач) укладений типовий договір про надання послуг електрозвязку (а.с. 16-19).

Відповідно до розділу 1 договору підприємство звязку надає послуги електрозвязку, перераховані у додатку 1, та безоплатні послуги, перераховані у додатку 2.

Пунктом 2.1.1 договору підприємство звязку взяло на себе зобовязання забезпечувати безперервне та якісне надання послуг телефонного звязку.

В свою чергу, споживач, відповідно до пункту 3.2.8 договору, зобовязався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, передані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Послуги, які надаються підприємством звязку оплачуються за тарифами, затвердженими відповідно до діючого законодавства (пункт 4.1 .2 договору).

Споживач оплачує послуги електрозвязку по сумісно погодженій авансовій системі оплати (пункт 4.2 договору).

Відповідно до пункту 4.6 договору у разі застосування авансової системи оплати споживач для отримання послуг електрозвязку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, передплату їх вартості в розмірі, не меншому суми послуг, наданих в попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерозрахунком (до 10 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду), виходячи із фактично наданих послуг.

У звязку з тим, що умови договору відповідачем в частині повної та своєчасної оплати за отримані телекомунікаційні послуги порушувалися, 14 вересня 2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості в розмірі 486.73 грн. (а.с.11).

Оскільки вказані вимоги відповідачем виконані не були, це зявилося підставою для звернення відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 в м. Євпаторії Кримської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» з позовною заявою до приватного підприємства «Юридична торгово-виробнича компанія СУС» про стягнення заборгованості в розмірі 486.73 грн., інфляційних витрат в розмірі 5.94 грн., 3% річних від простроченої суми 1.05 грн. та пені в розмірі 15.72 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у звязку з невиконанням зобовязання, що виникло на підставі договору про надання телекомунікаційних послуг, вони регулюються положеннями глави 48 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобовязань, а також Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2005 року № 720 (надалі Правила).

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частині 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, пунктом 3.2.8 договору відповідач зобовязався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, передані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Аналогічні вимоги викладені в частинах 6, 7 пункту 32 Правил, відповідно до яких споживач зобовязаний, зокрема, укласти договір та виконувати його умови; своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Факти отримання відповідачем телекомунікаційних послуг підтверджується особовими рахунками приватного підприємства «Юридична торгово-виробнича компанія СУС» за період з грудня 2009 року по травень 2010 року (а.с. 20-25).

Отже відповідач, прийнявши від позивача телекомунікаційні послуги, прийняв на себе зобовязання щодо здійснення оплати їх вартості, однак дані зобовязання відповідачем належним чином виконані не були, у звязку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі 486.73 грн.

Однак, як вже було зазначено, в судовому засіданні позивачем надана заява про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 400.00 грн., оскільки відповідачем оплачена заборгованість за телекомунікаційні послуги в розмірі 394.06 грн. та 5.94 грн. пені (а.с. 38).

Погашення заборгованості відповідачем в розмірі 394.06 грн., а також 5.94 грн. пені, також підтверджується довідкою від 29 грудня 2010 року, виданою розрахунковим відділом позивача (а.с. 39).

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статі 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 394.06 грн. заборгованості та 5.94 грн. пені підлягає припиненню на підставі пункту 1.1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, неоплаченою залишилася сума 92.67 грн. заборгованості з телекомунікаційні послуги, 9.78 грн. пені, 1.05 грн. 3% річних та 5.94 грн. інфляційних витрат.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в сумі 92.67 грн. відповідачем суду не представлено, у зв'язку з чим, вимоги про її стягнення є такими що підлягають задоволенню.

Одночасно, позивач просив суд стягнути з відповідача 5.94 грн. інфляційних витрат, 3% річних від простроченої суми в розмірі 1.05 грн. а також 9.78 грн. - пені.

Суд вважає такі вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сума інфляційних витрат нарахована ним за період з 21 січня 2010 року по серпень 2010 року та складає 5.94 грн. (а.с. 13).

Сума 3% річних нарахована позивачем за період з січня 2010 року по червень 2010 року та складає 1.05 грн. (а.с. 13).

Судом перевірений розрахунок, наданий позивачем, який проведений вірно, у звязку з чим вимоги позивача про стягнення 1.05 грн. 3% річних та 5.94 грн. інфляційних витрат підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 9.78 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5.8 спірного договору, у разі неоплати за надані послуги електрозвязку понад встановленого строку (з 21 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду) споживач платить пеню, яка вираховується від вартості неоплачених послуг у розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми заборгованості платежів за кожну добу затримання відповідно з діючим законодавством.

Згідно з рахунком, наданим позивачем, сума пені за період з 21 січня 2010 року по 20 липня 2010 року складає 15.72 грн.

Отже, враховуючи, що відповідачем були порушені зобовязання за договором від 12 квітня 2007 року, позивачем вірно нараховано пеню в сумі 15.72 грн., однак, враховуючи що 28 грудня 2010 року відповідачем частково було сплачено пеню, а саме в розмірі 5.94 грн., суд вбачає правові підстави для стягнення з приватного підприємства «Юридична торгово-виробнича компанія СУС» пені за період з 21 січня 2010 року по 20 липня 2010 року в сумі 9.78.

Оскільки частина заборгованості погашена відповідачем до звернення позивача із даною позовною заявою до суду, а саме 28 грудня 2010 року, то судові витрати, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем у звязку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 11 березня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, та статтями 80, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства «Юридична торгово-виробнича компанія СУС» (м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Добровольського, 4, р\р 26009443464011 в КРД ВАТ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 32121196) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 Кримської філії (м. м. Євпаторія, пр. Перемоги, 34, п\р 2600116580 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) заборгованість в сумі 92.67 грн., 3% річних в сумі 1.05 грн., інфляційні втрати в сумі 5.94 грн., пеню в сумі 9.78 грн., державне мито в сумі 21.91 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 50.70 грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.В частині стягнення 394.06 грн. заборгованості та 5.94 грн. пені провадження у справі припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.