Рішення № 16093414, 03.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

03.03.2011Справа №5002-17/6221-2010 За позовом Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим

До відповідача Глазівської сільської ради

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1

про визнання недійсним рішення Глазівської сільської ради від 15.03.2006 року «Про дозвіл на складання проекту землеустрою» наданого гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_1

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача не зявився

Від відповідача не зявився

Від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - не зявився

Прокурор Шехірєва Н.Ю.

Суть спору: Позивач згідно з позовом та уточненням просить визнати недійсним рішення Глазівської сільської ради від 15.03.2006 року «Про дозвіл на складання проекту землеустрою» наданого гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_1 у звязку з тим, що вказане рішення прийняте всупереч вимог статей 38,39 Земельного кодексу України та статті 10 Закону України «Про планування та забудову територій», оскільки містобудівна документація не передбачає надання земельних ділянок по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку без корегування у встановленому порядку містобудівної документації.

Відповідач та третя особа без самостійних вимог на предмет спору відзивів на позовну заяву не представили, в судове засідання не зявився, про дату слухання справи повідомлений належним чином рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

Згідно ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» фізична особа повинна проживати за місцем реєстрації.

Вказане порушення законодавства не може бути обставиною, що перешкоджає розгляду справи, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є.

Якщо будь-який учасник процесу не отримував кореспонденцію суду по вині пошти, чи з інших підстав до справи не надійшли матеріали, що можуть вплинути на прийняте рішення, він вправі звернутися в суд з завою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами, та надати відповідні докази.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обовязком.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням 30-ї сесії 4-го скликання Глазівської сільської ради Ленінського району від 15.03.2006 року «Про дозвіл на складання проекту землеустрою» вирішено надати дозвіл на складання проекту землеустрою ОСОБА_1 земельної ділянки пл. 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних обставин:

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності правових підстав для скасування чи визнання недійсним оскаржуваного рішення 30-ї сесії 4-го скликання Глазівської сільської ради Ленінського району від 15.03.2006 року «Про дозвіл на складання проекту землеустрою».

Статтями 13,14 Конституції України визначається правовий статус землі і природних ресурсів в Україні, згідно з яким земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської та економічної зони є обєктами права власності Українського народу, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієї Конституцією. Право на землю набувається і реалізується громадянами і субєктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

Відповідно до розяснень, що містяться в пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" за заявою сторони,яка непогоджуєтьсяз рішенняморгану місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади щодо земельного спору, суд перевіряє правильність цього рішення і вирішує спір по суті.

Відповідно до пункту 2 Розяснень Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26 січня 2000 року N 02-5/35 підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Так, відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови (стаття 39 вказаного вище кодексу).

Статтею 3 Закону України “Про планування та забудову територій” встановлено, що планування територій здійснюється на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях. Планування територій здійснюється відповідними органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова окремих земельних ділянок, що належать на праві власності чи праві користування, здійснюється їх власниками чи користувачами у встановленому законодавством порядку. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, вибору, вилучення (викупу) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб приймаються в межах, визначених законом відповідно до містобудівної документації за погодженням з спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури.

Згідно зі статтею 10 вказаного вище закону планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації. Розроблення, погодження та експертиза містобудівної документації провадяться згідно з встановленими державними стандартами, нормами та правилами в порядку, визначеному законодавством. Містобудівна документація затверджується відповідною місцевою радою з визначенням строку її дії та переліку раніше прийнятих рішень, що втрачають чинність, а також тих рішень, до яких необхідно внести відповідні зміни.

У відповідності з статтею 5 Закону України “Про основи містобудування”, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Спірним рішенням Глазівської сільської ради передбачалось надання дозволу на складання проекту землеустрою ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0, 15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

При цьому, суд, з врахуванням наведених вище норм земельного законодавства зазначає, що віднесення певної земельної ділянки до земель житлової забудови можливо лише на підставі генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

З листів Відділу містобудування та архітектури Ленінської районної державної адміністрації від 02 жовтня 2008 року № 01-39/640, Сектору містобудування та архітектури Ленінської районної державної адміністрації від 03 червня 2010 року № 09-19/208, Глазівської сільської ради від 08 червня 2010 року №197/02-11 вбачається, що ні на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідача, ні на теперішній момент генеральний план села Юркіно не погоджений та не затверджений.

В листі Сектору містобудування та архітектури Ленінської районної державної адміністрації від 03 червня 2010 року № 09-19/208 вказано, що третя особа в сектор містобудування і архітектури не зверталась і висновку про можливість цільового використання земельних ділянок по АДРЕСА_1 ним не видавались, виділення ділянок для індивідуального житлового будівництва по АДРЕСА_1 без корегування і погодження у встановленому законом порядку містобудівної документації не допускається.

Доказів завершення розробки генерального плану с. Юркіно суду не надано, а відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що станом на момент винесення Глазівською сільською радою рішення від 15 березня 2006 року, а також станом на момент розгляду даної справи містобудівна документація с. Юркіно не існувала та не існує.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав задоволення позову.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23 червня 2009 року у справі №2-25/8863-2008.

Державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи (частина 1 статті 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).

Статтею 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»визначені основні завдання державного контролю за використанням та охороною земель, серед яких, зокрема, є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Враховуючи приписи даних норм, суд дійшов висновку щодо правомірності предявлення прокурором позову в інтересах Держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим.

Вищезазначеної позиції дотримується також Севастопольський апеляційний господарський суд (постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2010 року у справі № 5002-7/3271-2010).

При викладених обставинах суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню відповідачем до бюджету, та складають з державного мита 85,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Відповідно до п. «б» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х5=85 грн.).

Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

Згідно постанови Кабінету міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825 з 05.08.2009 року розмір судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу складає 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення Глазівської сільської ради від 15.03.2006 року «Про дозвіл на складання проекту землеустрою» наданого гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_1.

Стягнути з Глазівської сільської ради (98220, АР Крим, вул. Караханяна, 1, с. Глазівка, Ленінський р-н, ідентифікаційний код: 04369038) в дохід бюджету (р/р 31115095700002; одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, ЗКПО 34740405, Банк ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) 85,00 грн. судових витрат з державного мита.

Стягнути з Глазівської сільської ради (98220, АР Крим, вул. Караханяна, 1, с. Глазівка, Ленінський р-н, ідентифікаційний код: 04369038) в дохід бюджету (р/р 31115095700002; одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, ЗКПО 34740405, Банк ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) 236,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримГайворонський В.І.