Рішення № 16093239, 01.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

01.03.2011Справа №5002-18/6198-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5)

До відповідача Дочірнього підприємства «Діоріт-М» торгового приватного унітарного підприємства «Хімагроопт», м. Бахчисарай (98400, Бахчисарайський район, м. Бахчисарай, вул. Севастопольська, б.70, кв. 2; 98400, м. Бахчисарай, вул. Кримська, 2)

Про стягнення 134890,11 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1 представник, дов. від 16.09.2010 року.

Від відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Дочірнього підприємства «Діоріт-М» торгового приватного унітарного підприємства «Хімагроопт», м. Бахчисарай відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 134890,11 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 509, 525, 526, 530, 610, 626, 629 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 20.03.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір фінансового лізингу №L 356-03/07, згідно якого позивачем на підставі договору купівлі-продажу зобовязується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації, а відповідач зобовязується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

На виконання умов Договору позивач придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння відповідачу, що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу від 30.03.2007 р.

Як пояснює позивач, відповідач в порушення умов Договору, належним чином не виконував свої зобовязання, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем на загальну суму 134890,11 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

24.01.2011 року на адресу господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший строк, у звязку з неможливістю явки представника. Суд вважав за можливе задовольнити надіслане клопотання.

14.02.2011 року до канцелярії господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший строк, у звязку із занятістю представника позивача. Суд вважав за можливе задовольнити надіслане клопотання.

Також, у своєму клопотанні позивач просить продовжити строк розгляду справи на 15 днів.

Для всебічного, повного і обєктивного розгляду справи, з урахуванням положень ст. 69 ГПК України, суд продовжив строк розгляду справи та задовольнив клопотання позивача.

01.03.2011 року представник позивача у судовому засіданні надав суду письмові пояснення, в яких зазначає, що не може документально підтвердити витрати у сумі 2000,00 грн. у звязку з відсутністю відповідних документів в бухгалтерії підприємства.

Суд залучає такі пояснення до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання тричі не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією. Відзив на позов суду не представив.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання тричі не зявився, письмовий відзив на позов суду не представив, свою правову позицію суду не довів, суд вважає можливим розглянути дану справу у порядку ст. 75 ГПК України на підставі матеріалів, які наявні у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.03.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (лізингодавець) та Дочірнім підприємством "Діорит-М" торгового приватного унітарного підприємства "Хімагроопт" (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №L356-03/07.

Згідно з п. 1.1 вказаного договору лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації (додаток №2 до договору), а лізингоодержувач (відповідач) зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Згідно зі статтею 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Стаття 807 Цивільного кодексу України визначає, що предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач (лізингодавець) придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу № Р356-03/07 від 20.03.2007 року, а саме: екскаватор гусенічний та передав у тимчасове-володіння відповідачу (лізингоодержувачу), що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу від 30.03.2007 року.

Відповідно до п. 8.1 цій договір набуває чинності з дня його підписання обома Сторонами та сплати Лізингоодержувачем авансового платежу і адміністративної комісії згідно Графіку і діє до повного виконання Сторонами своїх обовязків за цим Договором.

Загальна вартість предмету лізингу становить 866613,05 грн., у тому числі ПДВ 20% (пункт 3.1 договору).

Відповідно до п.п. 4.1, 4.6 Договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу та комісію лізингодавця. До складу комісії в повному обсязі включається винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмету лізингу за договором купівлі-продаж та витрати лізингодавця, які виникли період дії договору та повязані з ним.

Розмір фінансового лізингу за певний період часу зазначається у графіку (пункт 4.2 договору). Такий графік є додатком № 1 до договору фінансового лізингу (а.с. 9).

Згідно з Загальними умовами фінансового лізингу (додаток №4 до Договору), Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п.5.3 Загальних умов).

З пункту 5.4 Загальних умов фінансового лізингу вбачається, що Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому Предмет лізингу був переданий Лізингоодержувачу за Актом приймання-передачі. Зазначені у Графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.

Акт приймання передачі предмету лізингу за договором фінансового лізингу №L356-03/07 від 20 березня 2007 року підписаний 30 березня 2007 року, отже першим періодом лізингу є квітень 2007 року, другим - травень 2007 року і т.д. в прямому порядку.

Відповідно до п.6.1. Загальних умов Лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись):

1. У випадку зміни встановленого на день укладення договору розміру ставки USD LIBOR на період 1 місяць, розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу.

2. У випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з Предметом лізингу та/або виконанням лізингодавцем своїх обов'язків за Договором.

3. У разі перевищення розміру комісії лізингодавця за договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від вартості Предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення.

4. В інших випадках, визначених договором та додатками до нього.

Оскільки для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні Сторони обрали валюту - долари США, то у випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період, встановленого Національним банком України курсу гривні до доларів США по відношенню до визначеного в п. 2 Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до доларів США (п. 3 Додатку № 1 до договору лізингу).

Відповідно до п. 6.2. загальних умов змінений за правилами п. 6.1 загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.

Таким чином, у випадку зміни встановленого Національним Банком України курсу гривні до долара США, а також ставки USD LIBOR на період 1 місяць відбувається зміна розміру, визначених у Графіку лізингових платежів. Розмір платежів за кожний з періодів лізингу підлягає зміні пропорційно зміні ставки USD LIBOR на період 1 місяць, а також курсу долара США, встановленого Національним Банком України, на день сплати Лізингоодержувачем кожного з передбачених Договором та додатками до нього лізингових платежів.

Так, на виконання умов договору лізингу та додатків до нього позивачем були спрямовані відповідачу рахунки за період з вересня 2009 р. по листопад 2009 р., у яких зазначена дата сплати кожного рахунку, значення USD LIBOR на дату виставлення рахунку, курс НБУ грн./долара США на дату виставлення рахунку та коефіцієнт індексації платежу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з заявами або листами про неотримання рахунків до позивача не звертався, докази, що підтверджують зворотне, відповідачем до суду надано не було.

У той же час відповідач у порушення умов договору та Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору), належним чином не виконував свої зобов'язання, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом щодо стягнення заборгованості у сумі 134 890,11 гривень, яка виникла у звязку із несплатою відповідачем наступних рахунків №№:

- L356-03/07/30 від 01.09.2009 р. на суму 33 579,33 грн.;

- L356-03/07/31 від 01.10.2009 р. на суму 33 364,76 грн.;

- L356-03/07/Дод1 від 03.10.2009 р. на суму 2 000,00 грн.;

- L356-03/07/32 від 02.11.2009 р. на суму 33 084,15 грн.;

- L356-03/07/33 від 01.12.2009 р. на суму 32 861,87 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Дослідивши у судовому засіданні вищевказані рахунки суд зазначає наступне.

Рахунки №№ L356-03/07/30 від 01.09.2009 р. на суму 33 579,33 грн.; L356-03/07/31 від 01.10.2009 р. на суму 33 364,76 грн.; L356-03/07/32 від 02.11.2009 р. на суму 33 084,15 грн.; L356-03/07/33 від 01.12.2009 р. на суму 32 861,87 грн. були виставлені відповідачу на відшкодування частини вартості предмету лізингу і комісію лізингодавця, що відповідає умовам договору фінансового лізингу від 20.03.2007 року, а саме: пунктам 4.1 та 4.6 договору.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми заборгованості за договором фінансового лізингу у сумі 132890,11 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У звязку із чим позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у сумі 132890,11 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно рахунку № L356-03/07/Дод1 від 03.10.2009 р. на суму 2000,00 грн. (а.с. 18) суд зазначає, що у такий рахунок виставлений відповідачеві за додаткові витрати з ПДВ (компенсація витрат за юридичні послуги по вилученню).

Згідно з пунктом 4.6 договору фінансового лізингу від 20.03.2011 року, до складу комісії в повному обсязі включається винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмету лізингу за договором купівлі-продаж та витрати лізингодавця, які виникли період дії договору та повязані з ним.

Доказів того, що компенсація витрат за юридичні послуги по вилученню повязана з договором, позивач суду не представив.

Крім того, у своїх письмових поясненнях, наданих суду у судовому засіданні 01.03.2011 року, позивач зазначає, що не може документально підтвердити витрати у сумі 2000,00 грн. у звязку з відсутністю відповідних документів в бухгалтерії підприємства. У звязку із чим суд відмовляє у позові у частини позовних вимог щодо стягнення 2000,00 грн. по рахунку № L356-03/07/Дод1 від 03.10.2009 р.

Приймаючи до уваги вищевикладене, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором фінансового лізингу № L356-03/07 від 20.03.2007 р. у сумі лише 132890,11 грн., як документально підтверджені.

Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

01.03.2011 року у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 02.03.2011 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Діоріт-М» торгового приватного унітарного підприємства «Хімагроопт», м. Бахчисарай (98400, Бахчисарайський район, м. Бахчисарай, вул. Севастопольська, б.70, кв. 2; код ЄДПРОУ 33267741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" ( 04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп 5, ідентифікаційний код 34480657; п/р 2600514928 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335) 132890,11 грн. заборгованості, 1328,90 грн. державного мита та 232,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.У частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 2000,00 грн. у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримОсоченко І.К.