Рішення № 16093068, 22.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

22.02.2011Справа №5002-7/5687-2010

За позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17 ідентифікаційний код 00036860)

До відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Красний Крим» (96343, Первомайський район, с. Войкове, вул. Мічуріна, 1, ідентифікаційний код 30889323)

Про стягнення 433361,00 грн.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача ОСОБА_1., предст., дов. №17Д від 21.01.2011 р.

Від відповідача не зявився.

Суть справи: Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Красний Крим» 433361,00 грн.

Позовні вимоги тим, що під час створення в порядку приватизації Колективного сільськогосподарського підприємства «Красний Крим», правонаступником якого є СВК «Красний Крим», до статутного фонду відповідача було передано певне майно, яке є власністю Автономної Республіки Крим та в майбутньому підлягало передачі на баланс місцевої ради. Позивач стверджує, що під час проведення перевірки збереження та використання переданого відповідачеві майна було встановлено, що частина зазначеного майна зруйнована, а частина відсутня, у звязку з чим Фонд майна АР Крим просить стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Красний Крим» заподіяний АР Крим збиток у сумі 433361,00 грн.

Відповідач у судове засідання жодного разу не зявився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається. При цьому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням позивача ухвалою ГС АР Крим від 18.01.2011 р. строк розгляду справи був продовжений на пятнадцять днів в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з матеріалів справи, в результаті приватизації Державного сільськогосподарського підприємства «Красний Крим» було створено Колективне сільськогосподарське підприємство «Красний Крим», правонаступником якого є Сільськогосподарський виробничий кооператив «Красний Крим».

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про приватизацію державного майна» за рішенням державного органу приватизації об'єкти соціально-побутового призначення в разі відмови трудових колективів підприємств, що приватизуються, від приватизації цих об'єктів можуть передаватися у комунальну власність відповідних територіальних громад відповідно до законодавства. У разі неможливості утримання за рахунок коштів місцевого бюджету об'єктів соціально-побутового призначення, створених за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) підприємства, що приватизується, а також за наявності згоди відкритого акціонерного товариства, створеного у процесі приватизації та корпоратизації на базі вказаного підприємства, зазначені об'єкти можуть передаватися у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України у безстрокове безоплатне користування такому товариству за умови їх цільового використання та належного утримання і без права продажу. Подальша приватизація таких об'єктів здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» у процесі приватизації майна державних підприємств, зазначених у статтях 2, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13 і 15 цього Закону, об'єкти соціально-побутового призначення, інженерні мережі та споруди комунального господарства, включаючи побудовані за рахунок коштів фонду соціального розвитку, передаються органами приватизації в комунальну власність за згодою власників підприємств.

Таким чином, зазначені у частині першій статті 19 Закону об'єкти не змінюють своєї приналежності, тобто залишаються власністю держави у формі комунальної власності. Такої думки дотримується, зокрема, Вищий арбітражний суд України в пункті 7 Листа від 18.03.97 р. N 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі».

З плану приватизації (а. с. 14-17) вбачається, що трудовому колективу були передані наступні обєкти:

- їдальня балансовою вартістю 14890 грн., залишковою вартістю 8360 грн.;

- лазня балансовою вартістю 3240 грн., залишковою вартістю 1540 грн.;

- будинок приїжджих балансовою вартістю 1660 грн., залишковою вартістю 310 грн.;

- гуртожиток балансовою вартістю 32710 грн., залишковою вартістю 13900 грн.;

- будинок відпочинку балансовою вартістю 400 грн., залишковою вартістю 260 грн.;

- холодильник побутовий балансовою вартістю 240 грн., залишковою вартістю 40 грн.;

- шафа сушильна балансовою вартістю 20 грн., залишковою вартістю 10 грн.;

- хліборізка балансовою вартістю 40 грн., залишковою вартістю 10 грн.

Крім того, згідно з Додатком №2 до плану приватизації Войковській сільській ради мали бути передані наступні обєкти:

- магазин промтоварний балансовою вартістю 26880 грн., залишковою вартістю 23090 грн.;

- дитячий садочок балансовою вартістю 216200 грн., залишковою вартістю 193500 грн.;

- школа балансовою вартістю 90230 грн., залишковою вартістю 48840 грн.;

- клуб балансовою вартістю 35000 грн., залишковою вартістю 22620 грн.;

- церква балансовою вартістю 130 грн., залишковою вартістю 60 грн.;

- водопровід балансовою вартістю 60100 грн., залишковою вартістю 21850 грн.;

- водонапірна башта балансовою вартістю 4900 грн., залишковою вартістю 1780 грн.;

- артсвердловина та водопостачання балансовою вартістю 12070 грн., залишковою вартістю 2530 грн.;

- внутрішньосільські дороги балансовою вартістю 262230 грн., залишковою вартістю 186980 грн.;

- водопостачання балансовою вартістю 155800 грн., залишковою вартістю 118860 грн.;

- каналізація балансовою вартістю 160310 грн., залишковою вартістю 122300 грн.;

- телевізор «Весна» балансовою вартістю 20 грн., залишковою вартістю 10 грн.;

- телевізор кольоровий балансовою вартістю 440 грн., залишковою вартістю 230 грн.;

- відеомагнітофон балансовою вартістю 110 грн., залишковою вартістю 80 грн.;

- холодильна установка балансовою вартістю 690 грн., залишковою вартістю 30 грн.;

- електросковорідка СЕСМ балансовою вартістю 50 грн., залишковою вартістю 10 грн.;

- електроплита балансовою вартістю 90 грн., залишковою вартістю 10 грн.;

- акордеон балансовою вартістю 20 грн., залишковою вартістю 10 грн.;

- піаніно 2 шт. балансовою вартістю 290 грн., залишковою вартістю 180 грн.;

- підсилювач «Сигнал» балансовою вартістю 80 грн., залишковою вартістю 60 грн.;

- УАСУ «Тайфун» балансовою вартістю 60 грн., залишковою вартістю 40 грн.;

- обладнання клубу балансовою вартістю 650 грн., залишковою вартістю 20 грн.;

- обладнання музичної школи балансовою вартістю 50 грн., залишковою вартістю 10 грн.;

- житловий фонд балансовою вартістю 52660 грн., залишковою вартістю 52860 грн.;

- будівництво цеху балансовою вартістю 190 грн., залишковою вартістю 190 грн.;

- будівництво клубу балансовою вартістю 100 грн., залишковою вартістю 100 грн.

У відповідній розшифровці (а. с. 17) була зазначена вартість майна, що не увійшло до статутного фонду КСП «Красний Крим» по формі 5, 6 на момент приватизації, з урахуванням індексації.

Відповідно до пункту 1.2 Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим та знаходиться на балансі приватизованих підприємств, затвердженого Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим №994-3/04 від 16.06.2004 р., відповідальність за збереження майна, що не увійшло до статутних фондів, несуть його балансоутримувачі - господарські товариства і колективні сільськогосподарські підприємства або їх правонаступники - на підставі законів України "Про власність", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", цивільного законодавства України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 4 Наказу Фонду державного майна України,Міністерства економіки України від 19 травня 1999 року N 908/68 «Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі» господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних фондів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що 08.04.2009 р. Фондом майна Автономної Республіки Крим проведено перевірку стану утримання, зберігання та використання майна, що належить АР Крим та не увійшло до статутного фонду КСП «Красний Крим» (СВК «Красний Крим»), в результаті якої було встановлено, зокрема, наступне:

- клуб, інв. №73-74, частково зруйнований;

- телевізор «Весна» - відсутній;

- телевізор кольоровий відсутній, перебував на балансі Войковської сільської ради (списано);

- відеомагнітофон відсутній, перебував на балансі Войковської сільської ради (списано);

- магнітофон відсутній, перебував на балансі Войковської сільської ради (списано);

- акордеон (2 шт.) та піаніно (2 шт.) відсутні;

- підсилювач «Сигнал» - відсутній;

- УАСУ «Тайфун» - відсутній;

- обладнання музичної школи відсутнє;

- лазня частково зруйнована;

- холодильник побутовий (4 шт.) відсутні;

- водонапірна башта, інв. №865 зруйнована;

- водонапірна башта, інв. №866 зруйнована;

- незавершений будівництвом житловий будинок зруйнований;

- незавершений будівництвом клуб зруйнований;

- артсвердловини, інв. №№861, 856, 858, 790, 791 зруйновані.

Враховуючи наведене, Фондом майна АР Крим обчислений розмір збитків в сумі 433361,00 грн. та предявлений позов про їх примусове стягнення з відповідача.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого вищевказаним наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19 травня 1999 р. N 908/68, відповідальність за збереження та ефективне використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, визначається главою 29 розділу I книги третьої Цивільного кодексу України - щодо захисту прав власності, та главою 51 розділу I книги п'ятої Цивільного кодексу України - щодо правових наслідків порушення зобов'язань. Якщо майно перебуває у господарських товариствах на умовах договору зберігання майна з державним органом приватизації, відшкодування збитків господарськими товариствами визначається на основі статей 950 та 951 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Позивачем не були надані суду докази укладення відповідачем з державним органом приватизації договору зберігання майна, у звязку з чим суд вважає, що у даному випадку застосуванню підлягають положення глави 29 розділу I книги третьої Цивільного кодексу України та глави51 розділу I книги п'ятої Цивільного кодексу України.

Так, статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частинами 1, 2 статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України обумовлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний звязок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що відшкодуванню підлягає завдана шкода, тобто шкода, причиною якої є порушення зобовязання, якого припустився боржник. Отже, між порушенням та шкодою має бути причинний звязок. За відсутністю такого звязку шкода не відшкодовується. При вирішенні питання про наявність чи відсутність причинного звязку слід враховувати, що необхідно виявляти звязок між саме між порушенням зобовязання та шкідливими наслідками (шкодою), а не між діями (бездіяльністю) боржника взагалі та шкодою.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992 р. №6 (з подальшими змінами), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини, крім випадків, передбачених ст.456 ЦК.

Матеріалами справи підтверджується, що заподіяна Автономній Республіці Крим шкода у вигляді пошкодження (зруйнування) її майна спричинена саме внаслідок невиконання відповідачем своїх обовязків по збереженню майна, переданого йому на баланс. Отже, наявний повний склад цивільного правопорушення, що є підставою для висування вимоги про стягнення збитків.

Проте, суд звертає увагу на наступне.

Так, по-перше, суд вважає, що Фондом під час здійснення розрахунку збитку неправомірно включено до складу знищеного майна хліборізки, інв. №620, оскільки з акта перевірки вбачається, що вказані хліборізки (порядковий номер 43) наявні та знаходяться в будівлі школи. Отже, вказані хліборізки мають бути виключені з розрахунку збитків.

Також суд звертає увагу на те, що в акті перевірки стану утримання, зберігання та використання майна, що належить АР Крим та не увійшло до статутного фонду КСП «Красний Крим» (СВК «Красний Крим») від 08.04.2009 р., зазначено, що будівлі клубу та лазні є частково зруйнованими, проте не вказаний ані процент зносу (знищення), ані знижена внаслідок знищення вартість майна, що унеможливлює перевірку правильності обчислення позивачем розміру збитків стосовно вказаних обєктів, у звязку з чим вони також підлягають виключенню з розрахунку.

Механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей встановлений Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 116.

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю таких цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які визначає щомісяця Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Р3 = [(Бв - А) х Іінф + ПДВ + Азб] х 2 + Вп + Вр,

де Р3 - розмір збитків (у гривнях); Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях); А - амортизаційні відрахування з дати початку експлуатації (у гривнях); Іінф - загальний індекс інфляції, який розраховується з дати початку експлуатації на підставі визначених щомісяця Держкомстатом індексів інфляції; ПДВ - розмір податку на додану вартість (у гривнях); Азб - розмір акцизного збору (у гривнях); Вп - фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей (у гривнях); Вр - фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів і усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення (у гривнях).

Показники Вп та Вр застосовуються для визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей та відповідних витрат, необхідних для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей на безперервно діючих підприємствах, в установах і організаціях, де таке відновлення необхідне для подальшого продовження роботи.

Отже, під час обчислення розміру збитків мають бути враховані наступні показники:

1) вартість (загальна) майна на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (за виключенням хліборізок, будівлі клубу та лазні) 58 032,00 грн.;

2) амортизаційні відрахування з дати початку експлуатації 25132,00 грн.;

3) загальний індекс інфляції (коефіцієнт) 1,024;

4) розмір податку на додану вартість (загальний) 6736,00 грн.;

5) розмір акцизного збору 0;

З урахуванням цього, розмір збитків є наступним: ((58032,00 грн. 25132,00 грн.) х 1,024 + 6736,00 грн.) х 2 = 80851,20 грн.

Таким чином, заявлена Фондом майна АР Крим до відшкодування сума збитків в розмірі 433361,00 грн. є необґрунтованою та стягненню з відповідача підлягають збитки в сумі 80851,20 грн.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача в доход державного бюджету пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Красний Крим» (96343, Первомайський район, с. Войкове, вул. Мічуріна, 1, ідентифікаційний код 30889323) на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17 ідентифікаційний код 00036860, р/р 37187020016362 в Головному управлінні Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) матеріальні збитки в розмірі 80851,20 грн.

3.Відмовити в позові в частині стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Красний Крим» на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим матеріальних збитків в сумі 352509,80 грн.

4.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Красний Крим» (96343, Первомайський район, с. Войкове, вул. Мічуріна, 1, ідентифікаційний код 30889323) в доход державного бюджету України (код платежу 22090206, одержувач держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) державне мито в сумі 808,51 грн.

5.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Красний Крим» (96343, Первомайський район, с. Войкове, вул. Мічуріна, 1, ідентифікаційний код 30889323) в доход Державного бюджету України (р/р 31214264700002, код платежу 2205003, в банку одержувача: Управління держказначейства в м. Сімферополі ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) 44,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 28.02.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.