Рішення № 16093055, 28.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

28.02.2011Справа №5002-24/6133-2010 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

До відповідача Приватного підприємства «МАСТЕР-97» (97400, м. Євпаторія, вул..Демишева, 112)

Про стягнення 208051,00грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1, особисто, паспорт НОМЕР_1, виданий 18.02.2000р.

Від відповідача ОСОБА_2., представник за довіреністю від 14.12.2010р., паспорт.

Обставини справи: до господарського суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом до приватного підприємства «МАСТЕР-97» про стягнення 208051,00грн.

Позовні вимоги ґрунтуються наступним: 24.10.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір субпідряду про ремонт покрівлі жилих будинків. Відповідно до умов договору генеральний підрядчик (відповідач) повинен був перерахувати на рахунок субпідрядника (позивача) грошові кошти у розмірі 40000,00грн. для придбання будівельних матеріалів. Проте відповідачем перераховано 15000,00грн. (02.11.2007р.) та 12000,00грн. (15.11.2007р.), що загалом склало 27000,00грн.

Позивачем на виконання умов договору ремонтні роботи були здійснені у повному обсязі, про що свідчать акти виконаних робіт.

Таким чином, позивач визначив суму заборгованості за відповідачем у розмірі 44678,00грн. та 163373,00грн. пені, що загалом складає 208051,00грн.

Позивачем була направлена вимога від 10.12.2009р. про сплату суми заборгованості, але відповідач суму заборгованості не погасив.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що він не укладав ніяких договорів з позивачем і не підписував жодних актів здачі - приймання виконаних робіт. Які небудь роботи позивачем для потреб відповідача не виконувалися, яких- небудь розрахунків, в тому числі авансових платежів по вказаному договору з відповідачем не здійснювалося. Також відповідач вказав на той факт, що позивачем не було надано доказів того, що роботи позивачем були предявлені відповідачу відповідно до норм ДБН.

У додатковому відзиві на позов відповідач повідомив про те, що позивач не міг приступити до виконання передбачених договором робіт без узгодженої і підписаної сторонами проектно кошторисної документації. Також відповідач вказав на те, що у позивача відсутні ліцензія на виконання будівельних робіт, згода на виконання будівельних робіт і згода на виконання робіт підвищеної небезпеки, без наявності яких договір підряду неможливо виконати. Також вказав, що позивачем не було представлено підписані сторонами акти приймання виконаних робіт по формі №КБ -2в і Довідка про вартість виконаних підрядних робіт №КБ -3. Також позивачем не надано журнал обліку виконаних робіт ( форма 3 КБ 6 ), який є головним документом, в якому фіксується хід будівельних робіт. Акти виконаних робіт, які були надані позивачем, не можуть бути прийняті, як докази по даній справі, оскільки в них відсутні місце та дата складання, відсутнє яке небудь посилання на договір підряду та не вказані сторони договору. Також відповідач вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, щодо стягнення боргу на суму 23909 грн. та стягнення пені.

08.02.2011р. від відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання про витребування документів від позивача.

В ухвалі від 09.02.2011р. судом встановлена відсутність підстав для задоволення клопотання про витребування доказів.

09.02.2011р. позивачем через канцелярію суду надані клопотання про зменшення суми позовних вимог, розрахунок інфляції, пояснення по справі та копії документів в обґрунтування своєї правової позиції.

Щодо клопотання позивача про зменшення суми позову, позивачем вказано, що на відміну від первісно заявленої суми у розмірі 208051,00грн., позивач просить суд стягнути з відповідача 68829,00грн., у звязку із тим, що такий розмір стягуваної суми цілком задовольняє позивача. Інших обґрунтувань зменшення суми боргу позивач не визначив ( т. 1, а. с. 58 ).

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Первісно позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за виконані підрядні роботи у розмірі 44678 грн. та пеню у розмірі 163373 грн.

Відповідно до клопотання від 07.02.2011 р. позивач просить стягнути з відповідача суму у розмірі 68829 грн., не вказуючи при цьому, що входить до вказаної суми. Однак як вбачається з додатку до вказаного клопотання, позивач нарахував інфляційні втрати на суму боргу ( т. 1, а. с. 59 61 ).

У судовому засіданні позивач особисто пояснив, що дійсно, він просить стягнути з відповідача заборгованість за договором підряду з урахуванням індексу інфляції, який розрахований ним за 2008-2010р.р.

Таким чином, судом встановлено, що фактично позивачем частково змінено предмет позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки вказане клопотання подано вже після початку розгляду справи по суті, то суд не вбачає підстав для прийняття його до розгляду. Таким чином, справа розглядається з урахуванням вимог, які заявлені позивачем у позовній заяві.

Позивач у поясненнях від 07.02.2011 р. повідомив про те, що роботи ним були виконані з дотриманням всіх будівельних норм. Також вказав, що виконані роботи оформлювалися старим зразком форми 2в, а не типовою формою КБ -2в, в звязку з тим, що у позивача на час оформлення актів була відсутня відповідна компютерна програма. Претензія від 10.12.2009р. була ним направлена на адресу відповідача замовленим листом з повідомленням. Однак поштова квитанція не зберіглася. Також позивач втратив і рахунок б/н від 01.11.2007 р.

Позивач представив також пояснення на відзив на позов.

Відповідач у додатковому відзиві на позов просить клопотання позивача від 07.02.2011р. не задовольняти, оскільки позивачем порушено правила ст. 22 ГПК України, у позові просить відмовити.

Розгляд справи відкладався, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Судом здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів запису.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

В обгрунтування позовних вимог позивач надав до матеріалів справи засвідчену копію договору підряду від 24.10.2007р., який було укладено між відповідачем по справі (Генпідрядник) та позивачем (Субпідрядник) ( т. 1, а. с. 5 ). У судовому засіданні за участю сторін досліджений оригінал договору.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобовязання провести роботи з ремонту покрівлі житлових будинків по вул. 60 років Жовтня, 30, вул. Некрасова, 59А та пр. Перемоги,35.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору обсяг, характер і вартість робіт, передбачена даним договором, визначається попередньою кошторисною вартістю і підлягає уточненню в ході виконання робіт.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору перед початком робіт замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника кошти на придбання матеріалів відповідно до кошторисної вартості матеріальних ресурсів в сумі 40000 грн.

Відповідно до п. 3.3 вказаного договору орієнтовна вартість робіт складає 75000 грн. Вказана ціна є динамічною і підлягаю коригуванню в ході виконання робіт.

Позивач стверджує, що у виконання умов договору відповідачем було перераховано на його користь кошти, але всього тільки на суму 27000 грн.

Позивач зауважує, що в подальшому він виконав на користь відповідача передбачені договором роботи на суму 71678 грн. Однак відповідач вартість виконаних підрядних робіт у сумі 44678 грн. ( за мінусом сплаченого авансу у розмірі 27000 грн. ) позивачу не сплатив.

В звязку з вказаним позивачем була складена претензія від 10.12.2009р., яка містить вимогу сплатити суму боргу 44678 грн. за виконані підрядні роботи за договором до 25.12.2009 р. ( т. 1, а. с. 10 ).

Доказів направлення та отримання відповідачем вказаної претензії до матеріалів справи додано не було. Згідно з поясненнями позивача таких доказів не існує, оскільки вони не зберіглися.

Суд дійшов висновку відмовити у задоволенні вказаного позову, виходячи з наступним підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

У якості підстави позову позивачем вказаний договір підряду від 24.10.2007р., у виконання якого, на думку позивача, здійснювались як його дії щодо виконання робіт, так і дії відповідача по частковій оплаті авансу.

Як вбачається з п. 2.1 вказаного договору, виконані роботи надаються підрядником замовнику у встановленому порядку у відповідності до ДБН Д. 1.1-1-2000 ( додаток №3 ).

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору по завершенню робіт замовник зобовязаний у пятиденний строк прийняти виконані роботи за актом форми №КБ 2в. Всі зауваження, що виникають в ході приймання робіт, відображаються в акті, де оговорюються способи і строки усунення зауважень.

Відповідно до п. 3.2 вказаного договору здача робіт субпідрядником і приймання робіт генпідрядником оформлюється актом встановленої форми. Даний акт підписується обома сторонами. Всі зауваження, що виникають в ході приймання робіт, фіксуються в акті, в якому обумовлюються строки і способи усунення зауважень.

Позивачем у підтвердження факту виконання передбачених вказаним договором підряду робіт представлено акти здачі приймання виконаних робіт по ремонту покрівлі житлового будинку по вул. 60 років Жовтня, 30 за грудень 2007 р., по пр. Перемоги, 35 за листопад та грудень 2007 р. та вул. Некрасова, 59а за грудень 2007 р. ( т. 1, а. с. 6 9 ).

Вказані акти містять підписи позивача та особи, підпис якої не розшифровано, але завірено печаткою з реквізитами приватного підприємства «МАСТЕР-97». При цьому дані акти не містять дату їх складання.

Дослідивши вказані акти, суд встановив, що їх не можна розцінювати як підтвердження виконання робіт саме за вищевказаним договором підряду з огляду на наступне.

Жодний з вказаних актів не містить посилання на договір б/н від 24.10.2007р. До того ж, як вказано у п. 2.2 договору, по завершенню робіт замовник зобовязаний у пятиденний строк прийняти виконані роботи за актом форми №КБ 2в.

Пунктом 3.2 вказаного договору здача робіт позивачем і приймання робіт відповідачем оформлюється актом встановленої форми.

Відповідно до п. 1 Наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. №237/5 було затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві N КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт", що додаються, і запроваджено їх застосування з 1 липня 2002 року.

Доказів складання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт за договором від 24.10.2007р. по формі №КБ 2в суду представлено не було.

Таким чином, судом встановлено, що сторонами погоджена форма акту, який має бути складений за результатами виконання робіт згідно з умовами договору від 24.10.2007р. Тому посилання позивача на те, що виконані роботи оформлювалися старим зразком форми 2в, а не типовою формою КБ -2в, в звязку з тим, що у позивача на час оформлення актів була відсутня відповідна компютерна програма судом до уваги не приймаються.

Також позивач стверджував, що відповідач сплатив на його користь у виконання вищевказаного договору підряду аванс у розмірі 27000 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У підтвердження вказаного позивачем було представлено виписки по особовому рахунку, відповідно до яких вбачається, що відповідачем позивачу було перераховано 02.11.2007 р. 15000 грн. і 15.11.2007 р. 12000 грн. ( т. 1, а. с. 42 ).

При цьому призначенням платежу вказано: за виконані роботи по рахунку б/н від 01.11.2007 р.

На вимогу суду позивач так і не представив вказаний рахунок б/н від 01.11.2007 р., вказавши, що він у нього не зберігся, оскільки він працює на спрощеній системі оподаткування.

Відповідач у судовому засіданні пояснив, що у нього також відсутній рахунок б/н від 01.11.2007 р., однак грошові кошти перераховувались ним не у виконання договору від 24.10.2007р.

Таким чином, судом встановлено, що при перерахування позивачеві грошових коштів 02.11.2007 р. 15000 грн. і 15.11.2007 р. 12000 грн. відповідачем не має посилань на договір від 24.10.2007р., навпаки, в призначенні платежу вказано, що гроші перераховані за виконані роботи, тоді як позивач стверджує, що кошти перераховувалися на придбання будівельних матеріалів.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що грошові кошти у розмірі 27000 грн. були перераховані відповідачем позивачу саме у виконання договору підряду від 24.10.2007 р.

При таких обставинах, суд дійшов висновку про відсутні в матеріалах справи доказів, що підтверджують виконання позивачем ( як підрядником ) та відповідачем ( як замовником ) по справі своїх зобовязань за вищевказаним договором підряду б/н від 24.10.2007 р.

Оскільки позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем грошових зобовязань саме за договором підряду б/н від 24.10.2007р., а в матеріалах справи відсутні докази виконання позивачем підрядних робіт за вищевказаним договором, то у задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу у розмірі 44678,00грн. необхідно відмовити.

Також позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 163373,00грн.

Однак, оскільки суд відмовляє позивачу у задоволенні позову в частині стягнення боргу, то у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 163373,00грн. також необхідно відмовити.

Також суд вважає за необхідне вказати на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. N 825 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 » внесені зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів". Відповідно до зазначеної постанови, з 13.08.2009 р. розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ визначений за ставкою 236,00 грн.

Позивач при зверненні до суду з вказаним позовом сплатив вказані витрати у розмірі 118 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №2 від 17.12.2010 р., при цьому сплачені вони на невірні бюджетні рахунки.

В звязку з вказаним, суд зобовязав позивача представити докази сплати витрат на ІТЗ судового процесу у розмірі 236,00 грн. на вірний бюджетний рахунок.

Однак всупереч вказаному, позивач представив квитанцію №ПН4299 від 31.01.2011 р. про сплату вказаних витрат на невірний бюджетний рахунок тільки у розмірі 118 грн.

При таких обставинах суд дійшов висновку стягнути з позивача на користь Державного бюджету м. Сімферополь витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

При цьому суд вважає за необхідне повернути позивачу суму витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., сплачених на підставі платіжного доручення № 2 від 17.12.2010 р. та квитанції №ПН4299 від 31.01.2011 р.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та визначено, що повний текст рішення буде складено 28.02.2011 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 28.02.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь

Державного бюджету м. Сімферополь, ( р/р 31214264700002; отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; код платежу: 22050003; ЄДРПОУ - 34740405; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь ) витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

3. Повернути з Державного бюджету м. Сімферополь на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., сплачених на підставі платіжнього доручення № 2 від 17.12.2010 р. та квитанції №ПН4299 від 31.01.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.