Рішення № 16092996, 01.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

01.11.2010Справа №2-32/4433-2010

Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (01030, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18) в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» ( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 2, ідентифікаційний код 22236588)

До відповідача Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» в особі Поштамту Центру поштового звязку № 1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 1, ідентифікаційний код 01185562).

Про стягнення 33240, 23 грн.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_1 довіреність 515 від 22.10.2010р. у справі.

Від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 12-197 від 28.12.2009р. у справі.

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» в особі Поштамту Центру поштового звязку № 1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта» у якому просить стягнути з відповідача 33 240, 23 грн. неустойки за користування річчу за час прострочення за договором.

Ухвалою господарського суду від 09.09.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 23.09.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 23.09.2010р. розгляд справи відкладений на 05.10.2010р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

У судових засіданнях 05.10.2010р., 18.10.2010рю оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач своєчасно не звільнив приміщення, не дивлячись на те, що договір оренди № 258-01/181-34 припинив свою дію, внаслідок чого позивачем була нарахована неустойка, що і стало приводом для звернення позивача до суду із позовом.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, посилаючись на пропуск строку позовної давності, та просив суд застосувати позовну давність та відмовити у позові.

15.10.2010р. до канцелярії Господарського суду АР Крим надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 33164, 27 грн. за період з 02.09.2009р. по 12.10.2010р.

В Інформаційному листі від 29.06.2010 р. N 01-08/369 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» на питання: Якими мають бути дії господарського суду, якщо в процесі розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог? Вищий Господарський суд України відповів, що відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Про зменшення розміру позовних вимог господарський суд зазначає в описовій частині рішення зі справи; розгляд останньої і прийняття рішення в ній здійснюється виходячи з нового розміру позовних вимог (якщо судом не буде застосовано припис частини шостої згаданої статті щодо неприйняття зменшення розміру позовних вимог).

Отже, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача та подальший розгляд здійснювати в межах зменшених позовних вимог.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (Орендодавець)(позивач) та Українським державним підприємством поштового звязку «Укрпошта» в особі Поштамту Центру поштового звязку № 1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта» (Орендар) ( відповідач) був укладений договір оренди нерухомого майна товариства № 258-01/181-34 ( а.с. 11 -17).

Згідно пункту 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Пунктом 2 цієї ж статті передбачено, що плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване в АР Крим, Білогірський р-н, смт. Зуя, на 1 поверсі 2-поверхового будинку № 43 по вул.. Шосейній, загальною площею 189, 3 кв.м.

Відповідно до пункту 2.1 Договору передача Орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням Акту приймання-передачі, у виконання чого сторонами 01.06.2006р. був підписаний відповідний акт. ( а.с. 18).

Пунктом 12.1 Договору передбачено, що договір набирає чинності від дати підписання та діє з 01.06.2006р. до 31.05.2007р

Рішенням Господарського суду АР Крим у справі № 2-1/603-2010, залишеним без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.06.2010р. зобовязано Українське державне підприємство поштового звязку «Укрпошта» в особі Поштамту Центру поштового звязку № 1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта» усунути перешкоди у користуванні позивачем майном, що розташоване в Білогірському р-ні, смт. Зуя, на 1 поверсі 2-поверхового будинку № 43 по вул.. Шосейній, загальною площею 189, 3 кв.м. шляхом повного звільнення

У звязку із відсутністю заперечень строк дії договору продовжувався до 31.05.2009р., що зазначено відповідачем у відзиві та встановлено під час розгляду справи № 2-1/603-2010.

Проте, як зазначає позивач в позовній заяві, на момент закінчення строку дії договору орендодавець орендоване приміщення не звільнив, продовжував ним користуватися, що і стало приводом для нарахування позивачем33164, 27 грн. неустойки за період з 02.09.2009р. по 12.10.2010р.

Пунктом 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, що вказано в пункті 2 вищезазначеної статті. Тобто при розрахунку неустойки наймодавцеві необхідно підрахувати вартість одного дня користування річчю, помножити цю суму на два та на кількість днів прострочення повернення речі.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що орендна плата за перший місяць ( тобто за червень 2006р.) становить 689, 76 грн.

Відповідно до пункту 3.2.1 Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування на індекс інфляції за поточний місяць за винятком випадків дефляції.

Отже розмір орендної плати за травень 2009р. ( останній місяць дії договору оренди) повинна бути розрахована так :

689, 76 грн. х 100,9х 100,0х 102,0 х 102,6х 101,8 х 100,9х 100,5х 100,6 х 100,2 х 100,0 х 100,6х 102,2 х 101,4 х 100,6 х 102,2 х 102,9 х 102,2 х 102,1х 102,9х 102,7 х 103,8 х 103,1 х 101,3 х 100,8 х 101,1 х 101,7 х 101,5 х 102,1х 102,9х 101,5 х 101,4 х 100,9 х 100,5 = 1152, 62 грн.

Подальше індексування розміру оплати не може провадитись. Оскільки строк дії договору закінчився, а отже його умови припинили свою дію.

Тобто на момент припинення договору вартість одного дня користування річчю становила 37, 18 грн.

Позивачем визначений період нарахування неустойки з 02.09.2009р. по 12.10.2010р., що становить 406 днів.

Таким чином розмір неустойки повинен бути розрахований так:

406 днів х 37, 18 грн. х 2 = 30190, 16 грн.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності, як на підставу відмови у позові, не можуть бути прийняті судом, як належні, з огляду на наступне:

Статтею 786 Цивільного кодексу України встановлений скорочений строк позовної давності для деяких вимог, що випливають із відносин найму. Так, скорочена позовна давність в один рік встановлюється для таких вимог:

а) вимог наймодавця про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві

б) вимог наймача про відшкодування витрат на поліпшення речі.

До всіх інших вимог, які сторони відносин найму можуть пред'являти одна до одної, застосовуються загальні положення про позовну давність, визначені главою 19 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України, на яку посилається відповідач, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Проте, як зазначає частина 2 коментованої статті 786 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем. В свою чергу перебіг позовної давності щодо вимог наймача починається з моменту припинення договору найму. Зазначене правило застосовується як до вимог сторін договору найму, які передбачені частиною 1 коментованої статті, так і до будь-яких інших вимог наймодавця та наймача.

Оскільки відповідачем не надано доказів повернення майна Орендодавцеві , у суду відсутні правові підстави вважати, що строк позовної давності позивачем пропущений та мотиви для відмови у позові з цих підстав.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» в особі Поштамту Центру поштового звязку № 1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 1, ідентифікаційний код 01185562).на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (01030, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18) в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» ( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 2, ідентифікаційний код 22236588) 30190, 16 грн. неустойки, 301, 90 грн. державного мита та 214, 84 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині у позові відмовити.

4.Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників у судовому засіданні 01.11.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 01.11.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Направити рішення на адресу сторінвідповідно до вимог статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.