Постанова № 16091931, 11.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.05.11Справа №2а-2409/09/2770 Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., при секретарі Маненкової А.І.

за участю: представника позивача ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 01.12.2010 року); представника позивача ОСОБА_2(довіреність № б/н від 01.12.2010 року); представника відповідача ОСОБА_3 (довіреність № 356/10-004 від 11.06.2010 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнафта-Крим»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21.04.2009 № 0000480231/0,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Татнафта-Крим” звернулося до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21.04.2009 № 0000480231/0. Вказує, що за актом планової виїзної перевірки №39/23-1/32776885 від 07.04.2009 винесене податкове повідомлення-рішення від 21.04.2009 № 0000480231/0 про стягнення з позивача податок на прибуток у розмірі 109927,40 грн. у тому числі по основному платежу 5073,00 грн. і штрафні санкції в розмірі 104854,40 грн.

Просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 21.04.2009 № 0000480231/0.

Ухвалою від 17 листопада 2009 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 18 листопада 2009 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду. Ухвалою від 27 січня 2010 року у справі було призначено економічну експертизу, проведення якої доручено Севастопольському відділенню судових експертиз Харківського НІІ ім. проф. Бокаріуса Н.С. Листом від 25.11.2010 року за вих. № 18946 дана адміністративна справа була направлена на адресу Севастопольського відділення судових експертиз Харківського НІІ ім. проф. Бокаріуса Н.С. 03 грудня 2010 року на адресу Окружного адміністративного суду м. Севастополя від експерта Севастопольського відділення судових експертиз Харківського НІІ ім. проф. Бокаріуса Н.С. ОСОБА_5 надійшли клопотання про надання додаткових документів для проведення експертизи та уточнення питання для проведення експертизи. Ухвалою від 06 грудня 2010 року клопотання експерта було призначено до розгляду. Ухвалою від 10 грудня 2010 року клопотання експерта Севастопольського відділення судових експертиз Харківського НІІ ім. проф. Бокаріуса Н.С. ОСОБА_5 щодо надання додаткових документів для проведення експертизи було задоволено.

Ухвалою від 10 лютого 2011 року провадження у справі було поновлено.

Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять задовольнити. Вказують, що за актом планової виїзної перевірки №39/23-1/32776885 від 07.04.2009 винесене податкове повідомлення-рішення від 21.04.2009 № 0000480231/0 про стягнення з позивача податку на прибуток в розмірі 109927,40 грн. у тому числі по основному платежу 5073,00 грн. і штрафні санкції в розмірі 104854,40 грн. Вважають, що податкове повідомлення-рішення від 21.04.2009 № 0000480231/0 прийнято з порушенням вимог діючого законодавства.

Представник відповідача з позовом не згоден у повному обсязі, просить у задоволенні відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що залишок на депозитному вкладі є, в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», заборгованістю ЗАТ «Банк Петрокоммерц Україна»перед ТОВ «Татнафта Крим». Також вказує, що відповідно до абз. 4 п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив зміни валютних курсів»курсова різниця по заборгованості по депозитному вкладу в іноземній валюті розраховується від дати виникнення до дати погашення або дати закінчення звітного періоду (дати балансу), отже податкове повідомлення рішення № 0000480231/0 прийняте ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя відповідно до вимог діючого законодавства України.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, тощо. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено: Товариство з обмеженою відповідальністю «Татнафта-Крим»зареєстровано Ленінською районною державною адміністрацією м. Севастополя як юридична особа та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському району м. Севастополя як платних податків і зборів.

В період з 03.03.2009 року по 31.03.2009 року Державною податковою інспекцією у Ленінському району м. Севастополя була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнафта-Крим»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року, валютного і іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року. За результатами перевірки було складено акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного і іншого законодавства № 39/23-1/32776885 від 07.04.2009 р. (том 1 а.с.19-49).

В процесі перевірки було встановлено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року встановлено його заниження за звітний період півріччя 2007 року в сумі 3279,00 грн., за звітний період 2007 року в сумі 5073,00 грн., за звітний період 9 місяців 2008 року в сумі 337516,00 грн., та завищений об'єкт оподаткування прибутком за звітний період 2008 року у сумі 13203191,00 грн. у порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: п. 4.1 ст. 4 - підприємством занижений валовий дохід в загальної сумі 28965,00 грн., п.п. 7.3.3. п. 7.3. ст. 7 занижений валовий доход за звітний період 9 місяців 2008 року у сумі 1289666,00 грн. від перерахунку заборгованості від депозиту (внеску), п. 5.1. ст. 5 - заниження за 3 кв. 2007 року в сумі 2160049,00 грн., за 4 кв. 2007 року в сумі 7101,00 грн., за 1 кв. 2008 року в 301126,00 грн., та завищення за 2 кв. 2007 року в сумі 13422,00 грн., за 2 кв. 2008 року в сумі 8426,00 грн., за 3 кв. 2007 року в сумі 4261,00 грн., за 4 кв. 2007 року в сумі 4366,00 грн., п.п. 7.3.3. п. 7.3. ст. 7 підприємством допущено завищення валових розходів за 3-й кв. 2008 року в сумі 59884,00 грн. у частині собівартості валюти, за 4-й кв. 2008 року в сумі 7442,00 грн. у частині «курсових різниць». Також встановлені порушення п.п.4.2.1 п 4.2. ст.4, п.п. 9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що привело до заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 916,33 грн. Ще встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в частині ненадання послуг в законодавчо встановлені терміни по імпортному контракту № 03/07-П від 01.01.2007 року з TOB «ТАНСАР»(Російська Федерація) в сумі 135000,00 руб. РФ, порушення терміну склало 1 день (16.08.2007 року).

На підставі акту перевірки № 39/23-1/32776885 від 07.04.2009 року керівництвом ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000480231/0 від 21.04.2009 року (том 1 а.с.10) про стягнення з ТОВ «Татнафта-Крим»109927,40 грн., з яких: 5073,00 грн. за основним платежем, 104854,40 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі Закону № 334) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР Балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення). Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.

Для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість" розуміються: основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу); сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду; вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу; платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду; балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не встановлено нормами цього Закону.

15.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Татнефть им. В.Д. Шашина»(Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Татнафта-Крим»(Позичальник) укладено договір процентної грошової позики № 0002/30/706 від 15.07.2008 року (далі Договір № 0002/30/706) (том 1 а.с.15-18). Відповідно до п.1.1. Договору № 0002/30/706, Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 3040000000,00 (три мільярди сорок мільйонів) російських рублів (далі-Позика), а Позичальник зобовязується повернути Позикодавцю Позику та нараховані проценти відповідно до умов даного договору. Пунктом 1.2. Договору № 0002/30/706 передбачено, що Позика надається для поповнення оборотних коштів Позикодавця. За надання Позики Позичальник виплачує Позикодавцю проценти по фіксованій ставці в розмірі 0,01 процента річних (п.1.3 Договору № 0002/30/706).

Відповідно до п. 2.1 Договору № 0002/30/706 Позика надається на 12 (дванадцять) календарних місяців, починаючи від дати реєстрації даного Договору в Національному банку України (далі НБУ) або його територіальному управлінні в порядку, передбаченого законодавством України. Вказаний строк може бути змінений шляхом укладення додаткової угоди Сторонами, яке стане невідємною частиною даного Договору. Пунктом 6.1. Договору № 0002/30/706 передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його реєстрації в НБУ бо його територіальному управлінні та діє до закінчення строку, вказаного в п. 2.1 Договору, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами зобовязань по даному Договору.

14.08.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна»в особі заступника директора Севастопольської філії Соколової Олени Володимирівни (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Татнафта-Крим»(Вкладник) укладено договір банківського вкладу № 8 (далі Договір № 8) (том 1 а.с.12-13). Згідно з п.1.1 Договору № 8 Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти в сумі 430000000,00 (чотириста тридцять мільйона 00 копійок) російських рублів (далі-Вклад) та зобовязується виплачувати Вкладникові суму Вкладу та проценти на умовах та в порядку, встановленому цим Договором. Депозитний вклад залучається на строк з 14 серпня 2008 року по 16 лютого 2009 року.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181, діючий в період виникнення спірних відносин) - є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Судом встановлено, що ДПІ у Ленінському районі в порушення вимог п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 застосувало до ТОВ «Татнафта-Крим»штраф в розмірі 7998,60 грн. від суму донараховного податкового зобов'язання в розмірі 5073,00 грн. , що складає більш ніж 50 % суми донарахованого зобовязання. Суму заниження обєкту оподаткування з податку на прибуток за 9 місяців 2008 року за порушення вимог п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в розмірі 323186 грн. контролюючим органом не було донараховано, але виходячи з розміру встановленого порушення застосовано штрафні санкції у розмірі 96855,8 грн.

Відповідно до ст. 66 Кодексу адміністративного судочинства України експертом є особа, яка має необхідні знання та якій в порядку, встановленому цим Кодексом, доручається дати висновок з питань, що виникають під час розгляду справи і стосуються спеціальних знань цієї особи, шляхом дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини у справі. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок щодо поставлених йому питань, у разі необхідності - прибути за викликом суду, дати висновок або роз'яснити його в судовому засіданні.

У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за заданими питаннями. Експерт має право: знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження; заявляти клопотання про подання йому додаткових матеріалів і зразків; викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були задані питання; бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об'єктів дослідження; задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам; користуватися іншими правами, встановленими Законом України "Про судову експертизу".

Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків або якщо він не володіє необхідними знаннями для виконання покладених на нього обов'язків.

Висновок судової економічної експертизи № 935 від 31.12.2010 року (а.с.213-228), не приймається судом до уваги у звязку з наступним. Експерт в порушення вимог ст. 66 Кодексу адміністративного судочинства України, не маючи необхідних знань та повноважень, надав висновки з правових питань шляхом тлумачення та надання правової оцінки нормам права, при цьому останнім не вірно була з'ясована правова природа спірних правовідносин. А саме, норм п.п. 7.9.1., 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 Закону № 334, п.п. 7.3.3. п.7.3. ст. 7 Закону № 334, щодо визначення поняття доходу та заборгованості.

Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладених нормативно правових норм суд зазначає, що висновок судової економічної експертизи № 935 від 31.12.2010 року не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ в розумінні ст.ст. 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог п.п. 7.3.3. Закону № 334, відповідачем правомірно було встановлено наявність заборгованості та заниження підприємством обєкту оподаткування за підсумками 9 місяці 2008 року у розмірі 323286 грн., але застосування штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.3 п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181 без донарахування сум встановленого зобовязання визначено протиправно.

Постанову складено у повному обсязі 16 травня 2011 року.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Залишити в силі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя № 0000480231/0 від 21.04.2009 року про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю «Татнафта-Крим»фінансових санкцій в частині донарахування податкового зобовязання за основним платежем в сумі 5073,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 2536,50 грн. по податку на прибуток, в іншій частині визнати недійсним та скасувати.

3.Стягнути з Державного Бюджету України (код ЕДРПОУ 24035598, ГУДК України у м. Севастополі МФО 824509, р/р 31113095700007, код платежу 22090200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнафта-Крим» (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 4, код ЄДРПОУ 32776885, р/р 26008031186701 в АКІБ «Укрсіббанк»м. Харків, МФО 351005) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1,70 грн. (одна грн. 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяО.І. Майсак