Постанова № 16091312, 20.05.2011, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №-2-а-146/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2011 року м.Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі :

головуючого - судді Папаценко П.І.,

при секретарі Сафроновій Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі справу адміністративного провадження за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського міського центру зайнятості, треті особи Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м.Маріуполя, Жовтнева Міжрайонна Державна податкова інспекція м.Маріуполя, про визнання дій неправомірними, скасування наказу №563 від 14.09.2010 року, та за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення, допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

23.11.2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Маріупольського міського центру зайнятості, в якому просила суд визнати дії відповідача неправомірними щодо спонукання до повернення грошової суми у розмірі 10121,03 грн., отриманих нею в якості допомоги по безробіттю, та скасувати наказ Маріупольського міського центру зайнятості №563 від 14.09.2010 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що підприємницькою діяльністю вона займалася до 13.09.2004 року, припинила її за власним бажанням, 15.10.2004 року буда знята з податкового обліку в Державній податковій інспекції у Орджонікідзевському районі м.Маріуполя, після чого працювала на підприємстві звідкіля була звільнена 31.07.2006 року. Із зазначеного часу підприємницькою діяльністю вона не займалася, доходів не отримувала. В періоди з 1.09.2006 року по 26.08.2007 року, та з 24.03.2009 року по 30.09.2009 року вона знаходилась на обліку у Маріупольському міському центрі зайнятості отримувала допомогу по безробіттю. Будучи знятою з податкового обліку вона вважала, що на законних підставах знаходилась на обліку і отримувала допомогу. На теперішній час від відповідача вона отримала повідомлення і Наказ до нього за №563, яким Маріупольський міський центр зайнятості фактично спонукає її до повернення зазначеної грошової суми. Вважає дії відповідача з цього приводу протиправними, так як знявшись з податкового обліку, вона перестала бути приватним підприємцем.

3.12.2010 року Маріупольський міський центр зайнятості звернувся до суд з адміністративним позовом, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 грошову суму виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) у розмірі 10121,03 грн., в обґрунтування позовних вимог зазначивши наступне. При реєстрації у центрі зайнятості 7.08.2006 року та 17.12.2008 року, як безробітної, ОСОБА_1 приховала факт її реєстрації, як субєкта підприємницької діяльності з 1.02.2001 року. За період з 14.08.2006 року по 25.10.2007 року ОСОБА_1 виплачена допомога по безробіттю у сумі 7782.32 грн., за період перебування в друге на обліку з 24.12.2008 року 18.12.2009 року вона отримала допомогу у розмірі 2338,71 грн. На підставі зазначеного вважає, що виплачена сума допомога по безробіттю підлягає стягненню з ОСОБА_1

Ухвалою суду від 3.12.2010 року за позовом Маріупольського міського центру зайнятості відкрите провадження у справі, обидва зазначені позови обєднані в одне провадження, так як спільний їх розгляд не ускладнює і не сповільнює розгляд справи.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свій позов підтримала, наполягала на його задоволенні на підставах зазначених в позовній заяві, з цих же підстав позов Маріупольського міського центру зайнятості не визнала, крім наведеного заперечувала проти його задоволення з підстави пропущення строку звернення до адміністративного суду.

Представник Маріупольського міського центру зайнятості позов ОСОБА_1 не визнав, навпаки, на підставах зазначених в позові, наполягав на задоволені позову до ОСОБА_1 про стягнення з неї суми виплаченого забезпечення.

Представник третьої особи - Жовтневої Міжрайонної Державної податкової інспекція м.Маріуполя, належним чином повідомлена про час, місце розгляду справи, в судове засідання не зявилася, надіслала до суду листа про розгляд справи у її відсутності, згідно наданих письмових пояснень зазначила, що ОСОБА_1 не знаходилась і не знаходиться на податковому обліку в Жовтневій МДПІ м.Маріуполя, за даними ЦБД юридичних осіб ДПА України остання знята з обліку ДПІ Орджонікідзевского району м.Маріуполя 15.10.2004 року.

Представник Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Маріуполя, в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 зареєстрована, як субєкт підприємницької діяльності 1.02.2001 року, на підставі її заяви 2.02.2001 року взята на облік платників податків №1059 в ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Маріуполя, знята з податкового обліку 15.10.2004 року.

Заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

14.08.2006 року до Маріупольського міського центру зайнятості, як така, що шукає роботу, звернулась ОСОБА_1 (а.с. 28), яка згідно з наданою заявою визнана безробітною з призначенням виплати допомоги по безробіттю (а.с. 29).

З витягу із наказів Маріупольського міського центру зайнятості про прийняття рішення по ОСОБА_1 вбачається наступне.

Наказом від 14.08.2006 року № НТ060814 ОСОБА_1 надано статус безробітної та призначена виплата допомоги по безробіттю з 14.08.2006 року по 8.08.2007 року, в подальшому наказ щодо призначення і виплати допомоги декілька раз змінювався.

Наказом від 1.09.2006 року № НТ060901 ОСОБА_1 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 1.09.2006 року.

Згідно з наказом від 1.09.2006 року № НТ060901 ОСОБА_1 перераховано виплати з 1.09.2006 року. За наказом від 27.08.2007 року № НТ070827 останній припинено виплату допомоги по безробіттю з 27.08.2007 року у звязку із закінченням строку виплати.

Наказом від 25.10.2007 року №НТ071025 ОСОБА_1 знята з обліку у звязку з невідвідуванням безробітним центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин.

Вдруге, 24.12.2008 року, ОСОБА_1 звернулась до Маріупольського міського центру зайнятості, як така, що шукає роботу, (а.с. 34), яка згідно з наданою заявою визнана безробітною з призначенням виплати допомоги по безробіттю (а.с. 35).

З витягу із наказів Маріупольського міського центру зайнятості про прийняття рішення по ОСОБА_1, за другим зверненям, вбачається наступне.

Наказом від 24.12.2008 року № НТ081224 ОСОБА_1 надано статус безробітної та призначена виплата допомоги по безробіттю з 24.12.2008 року по 18.12.2009 року, в подальшому наказ щодо призначення і виплати допомоги декілька раз змінювався.

За наказом від 18.11.2009 року № НТ091118 останній припинено виплату допомоги по безробіттю з 14.08.2009 року, у звязку з отриманням безробітним права на пенсію, вона знята з обліку.

Згідно довідок Маріупольського міського центру зайнятості, ОСОБА_1 за період з 14.08.2006 року по 25.10.2007 року отримала допомогу по безробіттю у розмірі 7782,32 грн, а за період з 24.12.2008 року по 14.08.2009 року у розмірі 2338,71 грн., всього 10121,03 грн. (а.с.42,43).

Зазначені обставини не заперечуються, визнаються ОСОБА_1

З акту Маріупольського міського центру зайнятості № 272 від 10.09.2010 року перевірки обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»вбачається, що на підставі звірки з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців України встановлено факт подання недостовірних даних безробітною ОСОБА_1, а саме: безробітна, яка перебувала на обліку в Маріупольського міського центру зайнятості зареєстрована як фізична особа підприємець з 1.02.2001 року. (а.с.78)

Наказом від 14.09.2010 року № 563 керівника Маріупольського міського центру зайнятості приписано довести ОСОБА_1 про виявлене порушення законодавства, запропоновано останній добровільно повернути виплати у розмірі 10121,03 грн, які зараховані на дебіторську заборгованість, та прийнято рішення про відшкодування коштів виплачених ОСОБА_1, на підставі наданих недостовірних даних (а.с. 77).

З огляду на зазначене, суд приймає правову позицію Маріупольського міського центру зайнятості, що ОСОБА_1 безпідставно набула статусу безробітної внаслідок надання неправдивих даних, відповідальність за підтвердження яких вона несе персонально.

Відповідно до підпунктів 6, 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа повинна повернути суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі неповернення коштів у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

З листа Маріупольського міського центру зайнятості на адресу ОСОБА_1 № 1259 від 27.09.2010 року вбачається, що останній запропоновано у добровільному порядку повернути незаконно отримані нею кошти у сумі 10121,03 грн. протягом 15 календарних днів від дня отримання повідомлення (а.с. 11).

Відповідно до частини 15 статті 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Згідно зі справою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (№НОМЕР_1), наданої державним реєстратором, реєстрація ОСОБА_1 , як фізичної особи-підприємця проведена 1.02.2001 року, із заявою до державного реєстратора про внесення рішення, щодо припинення підприємницької діяльності вона звернулася 16.10.2009 року, необхідні документи для цього здала державному реєстратору тільки 15.11.2010 року (а.с. 125-144).

На підставі викладеного, ОСОБА_1, на час виплати допомоги відносилась до категорії зайнятого населення та не мала права на надання їй статусу безробітної. Приховавши цей факт, ОСОБА_1 повинна повернути суму незаконно отриманого матеріального забезпечення з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати цього забезпечення, згідно з умовами статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», тобто з 14.08.2006 року по 25.10.2007 року, та з 24.12.2008 року по 14.08.2009 року.

Достовірно встановлений та підтверджений наданими суду письмовими доказами факт, що суми нарахованої допомоги по безробіттю за період з 14.08.2006 року по 25.10.2007 року, та з 24.12.2008 року по 14.08.2009 року, ОСОБА_1 отримувала незаконно і на теперішній час сума неповернених у добровільному порядку коштів, виплачених як матеріальне забезпечення складає 10121,03 грн. (7782,32 грн.+ 2338,71 грн.), та підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Маріупольського міського центру зайнятості.

До вказаного висновку суд прийшов, враховуючи наступні норми матеріального права.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 1 березня 1991 року № 803-ХII, зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Абзацом першим статті 2 визначається безробітними працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно з положеннями пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних»від 14 лютого 2007 року № 219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Відповідно пункту б частини 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", такими особами є громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 2 березня 2003 року № 1533-III, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до матеріалів справи, та зазначеного, довідка ОСОБА_1 про зняття з обліку платника податків, її заява з проханням внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про її самостійне рішення щодо припинення нею підприємницької діяльності не позбавляють її статусу підприємця на день подання нею заяв про надання статусу безробітної.

Відповідно до частини 3 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15 травня 2003 року № 755 IV, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Таким чином, ОСОБА_1 на час виплати допомоги не була позбавлена статусу підприємця.

Відповідно до положень абзацу 13 Листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва "Про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця" від 29 грудня 2005 року № 11827 та положень абзацу 9 листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва "Про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця" від 10 травня 2006 року № 3466, положень абзацу 21 Листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва "Про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця" від 10 жовтня 2006 року № 7338, чинним законодавством України не передбачено жодних винятків щодо порядку проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Згідно з частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним від 13 лютого 2009 року № 60/62, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа повинна повернути суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Виходячи з вищевикладеного, обставина, яка не давала змогу ОСОБА_1 взагалі набути статус безробітної й отримувати в звязку з цим допомогу - це її статус як фізичної особи-підприємця на день подання заяв до Маріупольського міського центру зайнятості, для надання їй статусу безробітного з метою виплати їй допомоги по безробіттю. Тим самим, ОСОБА_1 має повернути суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин (не позбавлення статусу підприємця), що впливають на умови виплати її матеріального забезпечення та надання соціальних послуг саме з моменту подання заяви для надання їй статусу безробітного з метою виплати їй допомоги по безробіттю.

Посилання ОСОБА_1 на порушенням Маріупольським міським центром зайнятості строку звернення до адміністративного суду, суд вважає безпідставними, так як за ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав , свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів.

Порушення прав Маріупольського міського центру зайнятості мало місце у 2006,2007,2008,2009 роках, але про це центр зайнятості дізнався 8.09.2010 року (а.с.79), а до цього не мав можливості про це дізнатися, тому порушене право Маріупольського міського центру зайнятості підлягає судовому захисту, а строк звернення до суду поновленню.

Таким чином, у задоволені позову ОСОБА_1 слід відмовити, а позов Маріупольського міського центру зайнятості задовольнити.

Відповідно до ст. 88 КАС України, з урахуванням матеріального стану ОСОБА_1, суд вважає можливим звільнити її від сплати судових витрат.

Керуючись ст.ст.2,9,17,18,70,71,88,99,100,159,163,167 КАС України, Законом України «Про зайнятість населення», ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Маріупольського міського центру зайнятості про визнання дій неправомірними, скасування наказу №563 від 14.09.2010 року відмовити.

Поновити Маріупольському міському центру зайнятості пропущений строк для звернення до суду.

Позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення, допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольського міського центру зайнятості Донецького обласного центру зайнятості на р/р 37170300901052 в ГУДКУ Донецької області, ОКПО 24815706, МФО 834016 суму виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 10121 грн. 03 коп., звільнивши її від стягнення судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову подається до суду апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м.Маріуполя протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя :