Постанова № 16090106, 02.06.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011 року Справа № 2а/2370/2831/2011

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Трофімової Л.В.,

при секретарі –Левчуку А.С.,

за участю представників: позивача –ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача –ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом кредитної спілки «Добросвіт»до державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання недійсним рішення суб’єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

          КС «Добросвіт», звернувшись до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Черкаси, просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0005381501 від 28.03.2011р. про застосування фінансових санкцій у сумі 418 грн. 10 коп.

Позивач зазначав, що на підставі акту перевірки № 1243/15-1/33018140 від 23.03.2011р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від №0005381501 від 28.03.2011р. про застосування до КС «Добросвіт»штрафних (фінансових) санкцій у сумі 418 грн. 10 коп. за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з податку на прибуток. За твердженням позивача спірне рішення прийнято із порушенням вимог чинного законодавства.

На підставі наведених обставин позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси №0005381501 від 28.03.2011р. про застосування фінансових санкцій у сумі 418 грн. 10 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наголосивши на тому, що дії ДПІ у м. Черкаси щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 418 грн. 10 коп. є неправомірними, а спірне рішення прийнято без дотримання вимог законодавства – тому є нечинними.

Відповідач позов не визнав із підстав, викладених у запереченні, зокрема, зазначивши, що причиною прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стало те, що за результатами перевірки встановлено факт порушення позивачем статті 21 Закону України «Про оренду землі», що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

КС «Добросвіт»зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Черкаської міської ради 31.08.2004р. (ідентифікаційний код 33018140).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (надалі за текстом – Кодекс N 2755-VI).

Згідно пункту 18 статті 49 Кодексу N 2755-VI податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно статті 20 Кодексу N 2755-VI органи державної податкової служби мають право під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, що використовуються у бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства.

23.03.2011р. державною податковою інспекцією у м. Черкаси проведено перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгоджених продаткових зобов’язань до бюджету. Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, а саме - кількість днів затримки сплати узгодженої суми податкового збору.

Судом встановлено, позивачем подано податковий звіт про використання коштів неприбутковими уставновами й організаціями за 2010р. до ДПІ у м. Черкаси 21.01.2011р., проте сплачено за платіжним доручення № 22 від 18.02.2011р. кошти у сумі 4181 грн. на р/р №31114009700002 за кодом бюджетної класифікації 11021000 «Податок на прибуток приватних підприємств».

За приписами статті 57 Кодексу N 2755-VI платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 126 Кодексу N 2755-VI у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на викладені вище положення Кодексу N 2755-VI та на підставі даних акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0005381501 від 28.03.2011р., яким позивачу визначено зобов’язання зі штрафних (фінансових) санкцій на суму 418 грн. 14 коп.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача і заперечення відповідача, суд зазначає, що за порушення вимог Кодексу N 2755-VI, яким врегульовано правила сплати(перерахування) податків у перехідний період не може бути застосована штрафна санкція відповідно до статті 57 Кодексу N 2755-VI , а податкове повідомлення-рішення може бути прийнято щодо податкових зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових) платежів, починаючи з 01.01.2011р. по 30.06.2011р. зі сплатою штрафних санкцій, за порушення податкового законодавства у сумі одна гривня відповідно до пункту 7 підрозділу 10 перехідних положень Кодексу N 2755-VI.

При вирішенні питання щодо перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший суд враховує, що відповідно до пунктів 2.3 та 2.4 Порядку виконання державного бюджету за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 за N 131 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за N 67/5258, на балансі обласних управлінь Державного казначейства України для зарахування платежів відкриваються рахунки в розрізі районів та кодів бюджетної класифікації. Платники податків сплачують платежі до бюджету через установи банків, у яких вони обслуговуються, на зазначені рахунки, відкриті в органах Державного казначейства.

Згідно з пунктом 3 розділу II Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 за N 135 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2001 за N 368/5559, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків, кодів банків і кодів бюджетної класифікації несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку.

Згідно з пунктом 2.8 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів (далі - Інструкція), затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 12.05.94 за N 37, у редакції наказу від 03.09.2001 за N 342 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за N 887/6078, податкові органи повідомляють платникам податків реквізити рахунків для зарахування платежів до бюджету. З метою обліку нарахованих і сплачених сум до бюджету відповідно до розділу 3 Інструкції платникам податків, які перебувають на податковому обліку у відповідному податковому органі, відкриваються особові рахунки за кожним видом платежу, який має сплачуватись платником.

Відповідно до пункту 10 розділу II Інструкції документами, що підтверджують погашення платником податкових зобов'язань, є: відомості про зарахування та повернення коштів - аналітичних рахунків за доходами у вигляді електронних документів - технологічних файлів; виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів та їх паперові копії; та інші.

У цьому контексті суд зазначає наступне, якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів або спрямував кошти на невірний (не за призначенням) код бюджетної класифікації (тобто не на код, за яким повинні бути погашені податкові зобов'язання), то кошти не надходять до відповідного рахунку відповідного району, а отже не погашається сума визначеного і у даному випадку самостійно узгодженого податкового зобов'язання платника податків. У випадку непогашення платником податків у встановлені терміни узгодженої суми податкового зобов'язання такий платник податків несе відповідальність, встановлену чинним законодавством (Наказ Державної податкової адміністрації від 15.01.2002р. № 25 "Про затвердження податкового роз'яснення [щодо відповідальності платника податків за порушення термінів сплати сум податкових зобов'язань при перерахуванні платником коштів на рахунки, які відкрито не за місцем його реєстрації, неправильні коди бюджетної класифікації тощо]").

Суд критично оцінює позицію представника відповідача, що при прийнятті спірного податкового рішення при застосуванні санкції у розмірі 10% було враховано роз’яснення Державної податкової адміністрації від 03.02.2011р. № 2963/7/10-1017/302 "Про застосування штрафних санкцій"(у випадку порушення платниками податків граничних термінів сплати податкових зобов'язань, передбачених податковим законодавством, з 1 січня 2011 року з урахуванням строку давності застосовується штрафна санкція у розмірах, встановлених статтею 126 Кодексу), що втратило чинність згідно з листом Державної податкової адміністрації Українивід 23 березня 2011 року N 8199/7/10-1017/1114 у день проведення перевірки, оскільки був чинний і лист Державної податкової адміністрації від 18.03.2011р. № 5545/6/10-1015/1035 "Щодо застосування штрафних санкцій" із наголошенням про застосування Кодексу.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах та відповідно до законів України. Органи державної влади, їх посадові особи відповідно до статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Починаючи з 01.01.2011 р. повноваження, підстави та спосіб дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб, права, обов'язки та відповідальність платників податків визначені Кодексом. Відповідно до пункту 113.3 статті 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України. Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

З аналізу наведених законодавчих приписів суд приходить до висновку про те, що відповідач на підставі акту перевірки № 1243/15-1/33018140 від 23.03.2011р. повинен був застосувати до позивача штрафні (фінансові) санкції відповідно до пункту 7 підрозділу 10 перехідних Кодексу N 2755-VI положень у сумі одна гривня, оскільки спірні правовідносини виникли у період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р., а не відповідно до статті 126 Кодексу N 2755-VI., проте такі посилання у податковому повідомленні-рішенні державної податкової інспекції у м. Черкаси від 28.03.2011р. №0005381501 відсутні.

Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З огляду на викладене, дослідивши обставини і докази адміністративної справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивач надав суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп., тому вказані витрати підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкаси №0005381501 від 28.03.2011р. про застосування фінансових санкцій у сумі 418 грн. 10 коп.

Стягнути з державного бюджету України на користь кредитної спілки «Добросвіт»(18031, м. Черкаси. вул. Ільїна, 55, ідентифікаційний код 33018140) судові витрати із сплати судового збору у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 7 червня 2011р.

Суддя Л.В.Трофімова