Постанова № 16088459, 27.05.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2011 р.

10 год.02 хв.Справа № 2-а-437/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю прокурора Мяло Н.В., представника позивача Гладкої А.О., представників відповідачів Шевченка О.А., Тітова Ю.В., Решетка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні,

Головного управління Дердавного казначейства України у Херсонській області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, стягнення бюджетної заборгованості,

встановив:

Дочірнє підприємство "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі" (надалі - позивач, ДП "ТД "Херсон") подало до суду адміністративний позов до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (відповідач 1) та Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області (відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у м. Херсоні щодо складання та надання у встановлені законом строки органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, на загальну суму 3096584,80 грн., про зобов'язання Державної податкової інспекції у м.Херсоні надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування, стягнення з Державного бюджету через Головне управління Державного казначейства у Херсонській області бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3096584 грн. 80 коп.

В позові зазначено, що заявлені у податкових деклараціях підприємства за періоди - липень, листопад, грудень 2009 року, січень-серпень 2010 року суми бюджетного відшкодування ПДВ 4533249 грн. перевірені камерально та у ході позапланових виїзних та невиїзних перевірок позивача, актами (довідками) зазначених перевірок було частково підтверджено суми заявленого відшкодування, частково податковими повідомленнями-рішеннями зменшено відповідні у зв'язку із виявленими у ході перевірок порушеннями податкового законодавства. Так, за наслідками перевірок було зменшено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування ПДВ 4533249 грн. на 1114025,66 грн. Підтверджену перевірками суму відшкодування позивачу не повернуто, сплачено на рахунок позивача тільки 296 638,55 грн. Позивач зазначає, що сума бюджетної заборгованості складає 3096584,80 грн. Втім відмову у виплаті позивачеві спірної суми бюджетного відшкодування податковий орган мотивує відсутністю доказів на підтвердження факту надходження до бюджету надмірних сум ПДВ внаслідок сплати постачальниками підприємства по ланцюгу відповідних сум податку. Позивач зазначає, що відповідач 1 не провів в передбачені законом строки перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування. Законом України "Про державну податкову службу" не передбачено проведення планових невиїзних перевірок, податкова інспекція повинна була перевірити заявлені до відшкодування суми податку протягом 30 днів з дня отримання відповідної декларації шляхом проведення документальної невиїзної перевірки або виїзної позапланової перевірки платника. З моменту подання позивачем останньої податкової декларації із заявою про бюджетне відшкодування ПДВ за серпень 2010 року минуло більше 3-х місяців, але позивач не отримав належних йому сум бюджетного відшкодування.

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов з урахуванням того, що 28.04.11 платіжними дорученнями № 80, 81, 82, 83, 84 була відшкодована частина бюджетної заборгованості, яка є предметом спору, а саме по декларації за квітень 2010 року 127783,70 грн., по декларації за липень 2010 року - 76678 грн. 40 коп., по декларації за березень 2010 року 154966,80 грн., по декларації за червень 2010 року в сумі 109346,70 грн., по декларації за серпень 2010 року 133287,60 грн. Крім того представник позивача повідомив про прийняття ДПІ двох податкових повідомлень-рішень № 0001050700/0 від 09.03.11 про зменшення бюджетного відшкодування на 200385 грн. 20 коп. та податковим повідомленням-рішенням № 0001470700 від 19.04.11 про зменшення бюджетного відшкодування на 1742917,30 грн., які він буде оскаржувати в установленому порядку, на стягненні цих сум не наполягає. За підрахунками позивача внаслідок часткової сплати відшкодування та зменшення сум рішеннями податкової інспекції сума позову зменшилась до 600 тис. грн.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (перший відповідач) проти позову заперечу в повному обсязі, посилається те, що Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено, що однією з обов'язкових вимог включення до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету. Якщо постачальника продукції по ланцюгу неможливо перевірити внаслідок відсутності його за місцезнаходженням, або ліквідацією чи інших підстав, податкова інспекція не має можливості встановити факт надмірної сплати податку позивачем по ланцюгам постачання. Оскільки податковий кредит позивача не підтверджений податковими зобов'язаннями постачальників, віднесена позивачем до податкового кредиту сума податку на додану вартість не підтверджується податковими зобов'язаннями постачальників продукції. ДПІ просить відмовити в позові з тих підстав, що підтверджені в ході перевірок суми податку будуть перераховані позивача автоматично, щодо інших заявлених сум тривають перевірки. Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Головне управління Державного казначейства у Херсонській області (другий відповідач) надав суду письмові пояснення, в яких просив прийняти законне та обґрунтоване рішення, і зазначив, що до повноважень органів Держказначейства не входить контроль за обґрунтованістю та своєчасним внесенням обовязкових платежів до бюджету, у т.ч. і ПДВ, у звязку з чим відповідач-2 не може надати оцінку законності позовних вимог. Відповідач-2 також вказав на те, що відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України органи Держказначейства мають повноваження здійснювати безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Позиція відповідача-2 була підтримана його представником під час судового розгляду справи.

У розгляд адміністративної справи вступив прокурор Херсонської області, представник якого просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, думку прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, окружний адміністративний суд встановив:

Дочірнє підприємство "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі" є юридичною особою, платником податків, здійснює експорт сільгосппродукції, внаслідок чого у позивача виникає від'ємне значення податку на додану вартість та право бюджетне відшкодування даного податку. Позивач подав до ДПІ декларації з податку на додану вартість за звітні податкові періоди: липень, листопад, грудень 2009 року, січень-серпень 2010 року. За цими деклараціями позивач задекларував до відшкодування суми податку, розрахованого згідно з вимогами пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", зазначивши дані суми у р. 25.1 декларацій та у відповідних додатках. Заявлені у кожній із зазначених податкових декларацій суми бюджетного відшкодування ПДВ перевірені у ході позапланових виїзних та невиїзних перевірок позивача для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Декларації складені правильно, що податкова інспекція не заперечує.

Основні засади адміністрування податку на додану вартість встановлені Законом України "Про податок на додану вартість" який визначає категорії платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Пунктом 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97) бюджетне відшкодування визначено як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом, визначено пунктом 7.7 статті 7 Закону. Якщо за результатами звітного періоду різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, то така сума підлягає (як надміру сплачена) відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України. Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення цієї суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону). Відповідно до підпунктів 7.7.5 та 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Отже, Закон № 168/97 не ставить настання бюджетного відшкодування у залежність від того, коли у отримувача товарів (послуг) виникло зобов'язання перед постачальниками, а визначає, що суми ПДВ мають бути фактично сплаченими у попередньому періоді постачальниками товарів. Закон передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності.

В декларації по податку на додану вартість за липень 2009 року позивач зазначив до відшкодування суму 762432 грн., актом позапланової виїзної перевірки від 02.11.09 № 3299/25-2/30768893 підтверджена дана сума, фактично відшкодовано 215440,25 грн. В подальшому податковими повідомленнями рішеннями ДПІ у м. Херсоні № 0005012301/0 від 05.11.09, № 00057252301/0 від 21.12.09, № 000400700/0 від 21.05.2010, № 0004022301/0 від 15.10.10 було зменшено суму бюджетного відшкодування на 143579 грн. 20 коп., ці податкові повідомлення-рішення оскаржуються в судовому порядку. Позивач просить стягнути залишок заборгованості в розмірі 403412 грн. 55 коп. Відповідач 1 в запереченнях проти позову від 23.03.11 повідомив про включення до реєстру станом на 11.02.11 суми 403412,65 грн. В судове засідання представник відповідача надав суду доказ того, що ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001470700 від 19.04.11 про зменшення суми бюджетного відшкодування за даною декларацією на суму 424198 грн. 90 коп., яке позивач має намір оскаржувати до суду. Отже, вимоги позивача щодо відшкодування 403412 грн. 55 коп. суд залишає без розгляду, оскільки дана сума є спірною, податкове повідомлення-рішення не скасоване в адміністративному або судовому порядку, представник позивача не наполягає на стягненні даної суми.

В декларації по податку на додану вартість за листопад 2009 року позивачем заявлено до відшкодування 832803 грн., актом позапланової виїзної перевірки від 04.02.10 № 377/23-2/30768893 дана сума підтверджена, відшкодовано суму 81198 грн. 30 коп., податковими повідомленнями - рішеннями ДПІ у м. Херсоні № 0000400700/0 від 21.05.10, № 0003620700/0 від 04.10.10, № 0004022301/0 від 15.10.10 було зменшено суму бюджетного відшкодування на 338175,76 грн., позивач просить відшкодувати залишок в розмірі 413428,94 грн. У письмових запереченнях проти позову ДПІ підтверджує правомірність відшкодування частини суми 261050,25 грн. та включення даної суми до реєстру, а щодо решти суми посилається на не закінчення перевірок всіх постачальників до виробника. Представником ДПІ подано в судове засідання докази зменшення суми бюджетного відшкодування ще на 337197,90 грн., в тому числі податковим повідомленням-рішенням № 0001050700 від 09.03.11 на суму 75951,10 грн. та податковим повідомленням - рішенням № 0001470700 від 19.04.11 на суму 261246,80 грн. Суд вважає, що за даною декларацією підлягає відшкодуванню тільки сума 76231,04 грн., виходячи з розрахунку 413428,94 грн. - 337197,90 грн. = 76231,04 грн. Щодо вимог про відшкодування суми 337197,90 грн., суд залишає їх без розгляду внаслідок того, що дана сума є спірною, представник позивача не наполягає на її стягненні.

За декларацією грудня 2009 року позивачем задекларовано до відшкодування 418884 грн., довідкою № 923/23-2/30768893 ДПІ у м. Херсоні підтверджено дану суму, податковим повідомленням-рішенням ДПІ № 0004022301/0 від 15.10.10 сума бюджетного відшкодування зменшена на 192573 грн., рішення позивачем оскаржується в судовому порядку, позивач просить стягнути решту відшкодування в розмірі 226311 грн. ДПІ у м. Херсоні включено до реєстру суму 226311 грн. В подальшому відповідач 1 прийняв податкове повідомлення-рішення № 0001470700 від 19.04.11 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 226311 грн. Хоч представником позивача заявлено про намір оскаржити податкове повідомлення-рішення, дане рішення не скасоване в адміністративному або судовому порядку, тому питання про відшкодування суми 226311 грн. є спірним, позовні вимоги в цій частині залишаються без розгляду.

По декларації січня 2010 року позивачем заявлено до бюджетного відшкодування суму 98950 грн., податковими повідомленням-рішенням ДПІ у м. Херсоні № 0004022301/0 від 15.10.10 дана сума зменшена на 33411 грн., податкове повідомлення-рішення оскаржується в суді, позивач просить відшкодувати залишок 65539 грн. Такі вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, правильність заповнення декларацій податковою інспекцією перевірена.

По декларації лютого 2010 року позивачем заявлено до відшкодування 48710 грн., податковим повідомленням-рішенням № 0004022301/0 від 15.10.10 сума зменшена на 48280 грн., дане рішення позивач оскаржує в суді, залишок невідшкодованої суми 430 грн. Суд не вбачає підстав для відмови позивачу в задоволенні вимоги про відшкодування даної суми.

По декларації березня 2010 року позивачем заявлено до бюджетного відшкодування суму 390650 грн., податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Херсоні № 0001670700/0 від 19.07.10 дана сума зменшена на 22650,7 грн., правомірність рішення ДПІ позивач оскаржує в суді, позивач просить відшкодувати 367999,30 грн., позивач вважає підтвердженою тільки суму 154966,80 грн., яку включено до реєстру, але відповідний доказ такого включення або відшкодування суду не надав. Представник позивача заявив в судовому засіданні про те, що після подання позову 28.04.11 йому було відшкодовано суму 154966,80 грн., тому в цій частині спору між сторонами немає, у вимозі про стягнення суми 154966,80 грн. суд відмовляє. Представник відповідача заявив, що податкова інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001470700 від 19.04.11 про зменшення суми бюджетного відшкодування за даною декларацією на 213032 грн. 50 коп. Позивач не згодний з правомірністю даного рішення, отже, ця сума є спірною, на стягненні якої позивач не наполягає. Позовні вимоги про відшкодування 213032 грн. 50 коп. за декларацією березня 2010 року залишаються судом без розгляду.

По декларації квітня 2010 року позивачем заявлено до бюджетного відшкодування суму 547068 грн., податковими повідомленням-рішенням ДПІ у м. Херсоні № 0001670700 від 19.07.10 дана сума зменшена на 81556,50 грн., позивач оскаржує правомірність податкового повідомлення-рішення в судовому порядку, позивач просить відшкодувати залишок суми 465511,50 грн., яка підтверджена актом позапланової виїзної перевірки. Відповідач 1 вважає підтвердженою тільки суму 384419,80 грн., але відповідний доказ такого відшкодування суду не надав. Представник позивача повідомив про відшкодування 28.04.11 суми 127783 грн. 70 коп., тому суд відмовляє в її стягненні. ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001470700 від 19.04.11 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 315096,70 грн., податковим повідомленням-рішенням № 0001050700/0 від 09.03.11 сума бюджетного відшкодування зменшена на 124434,10 грн., усього на 439530,80 грн., з якими позивач не згодний, отже, ця сума є спірною. При таких обставинах вимоги про відшкодування 439530,80 грн. залишаються без розгляду.

По декларації травня 2010 року до відшкодування з державного бюджету підлягала сума 91268 грн., податковим повідомленням рішенням ДПІ від 18.08.10 № 0002590700/0 була зменшена дана сума на 85332 грн., залишок невідшкодованої суми складає 5936 грн., дана сума підтверджена до виробника, тому підлягає відшкодуванню.

За декларацією червня 2010 року було заявлено до відшкодування 333133 грн., податковим повідомленням рішенням ДПІ від 14.10.10 № 0003920700/0 була зменшена дана сума на 18667 грн., позивач просить відшкодувати залишок 314466 грн. ДПІ підтверджує правомірність заявленої суми тільки в розмірі 243253 грн., про що зазначено у письмових запереченнях. На день розгляду справи позивачу відшкодовано 28.04.11 109346 грн. 70 коп. та зменшено суму бюджетного відшкодування на 133906 грн. 40 коп. податковим повідомленням-рішенням № 0001470700 від 19.04.11. Таким чином, залишок невідшкодованої суми складає 71412,90 грн., виходячи з розрахунку 314466 грн. - 109346 грн. 70 коп. - 133906 грн. 40 коп. = 71412,90 грн., вимоги за цієї декларацією підлягають задоволенню частково в сумі 71412,90 грн., в частині стягнення 133906 грн. 40 коп. вимоги залишаються без розгляду, у стягненні відшкодованої суми 109346 грн. 70 коп. суд відмовляє.

За декларацією липня 2010 року позивач заявив до відшкодування 714381 грн., податковим повідомленням-рішенням № 0003920700/0 від 14.10.10 було зменшена дана сума на 175800,50 грн., позивач просить стягнути з Державного бюджету 538580,50 грн., ДПІ у м. Херсоні підтверджує тільки суму 76678,40 грн. Позивачу було відшкодовано суму 76678,40 грн. 28.04.11, тому в цій частині суд відмовляє в задоволенні позову. Податковим повідомленням-рішенням № 0001470700 від 19.04.11 зменшена сума бюджетного відшкодування на 94765 грн., дана сума є спірною, вимоги про її стягнення залишаються без розгляду. Суд вважає, що за декларацією серпня 2010 року позивачу підлягає відшкодуванню 367137 грн. 10 коп., виходячи з розрахунку 538580 грн. - 76678,40 грн. - 367137 грн. 10 коп.

За декларацією серпня 2010 року позивач заявив до відшкодування 294970 грн., податковим повідомленням-рішенням № 0003920700/0 від 14.10.10 дана сума зменшена на 73338,50 грн. Позивач просить відшкодувати залишок 221631,50 грн., податкова інспекція підтвердила правомірність заявленої до відшкодування суми 133287,60 грн., дана сума відшкодована 28.04.11, в цій частині в позові відмовляється. Податковим повідомленням-рішенням № 0001470700 від 19.04.11 зменшена сума до відшкодування за даною декларацією на 74360 грн., з чим позивач не згодний і має намір оскаржити рішення ДПІ, на стягненні даної суми представник позивача не наполягає, тому вимоги про стягнення 74360 грн. залишаються без розгляду. Суд вважає, що до відшкодуванню підлягає сума 13983,90 грн., виходячи з розрахунку 221631,50 грн. - 133287,60 грн. - 74360 грн. = 13983,90 грн.

Таким чином загальна сума бюджетного відшкодування, яка стягується з Держбюджету, складає 600669 грн.94 коп. В задоволенні вимог про стягненні суми 602063 грн. 20 коп., яка була відшкодована 28.04.11 суд відмовляє, в решті вимог позов залишається без розгляду.

Суд при прийнятті рішення взяв до уваги, що по сумі 600669 грн. 94 коп. позивач надав до податкової інспекції всі належним чином оформлені документи, передбачені законодавством про податки та збори з метою одержання бюджетного відшкодування, податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Посилання ДПІ на не підтвердження факту надмірної сплати податку на додану вартість по постачальникам товару, що податковою інспекцією ще не проведені всі перевірки сплати податку по ланцюгу до виробника суд не приймає до уваги, оскільки відсутність можливості перевірити у встановлені законодавством строки сплату постачальниками позивача по ланцюгу ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для відмови позивачеві в одержанні бюджетного відшкодування при відсутності обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника ПДВ.

Твердження ДПІ про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є, відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону №168/97, сплата сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами позивача судом вважає помилковим, оскільки таке тлумачення норми закону є власною думкою податкової інспекції. Законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником сумами податку. Аналіз норм Закону №168/97 свідчить, що термін "сплата податку" вживається в розумінні сплати податку покупцем у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Так, пункт 1.3 ст. 1 Закону №168/97, даючи визначення платника податку, як особи, яка зобов'язана утримати та внести до бюджету податок, визначає при цьому, що податок сплачується покупцем або особою, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України. З огляду на зазначене слід зробити висновок про те, що вимога пункту 1.8 ст. 1 Закону №168/97 щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг).

Порядок перевірки податковим органом задекларованого платником податків бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону. Згідно пп.7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Судом встановлено, що строки проведення перевірок правомірності задекларованого позивачем бюджетного відшкодування скінчились, у визначений пп.7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР термін відповідач-1 відповідні висновки із зазначенням сум бюджетного відшкодування, які стягуються позивачем в рамках даної справи, до органу державного казначейства не надав, і спірна сума бюджетного відшкодування, яка залишилась невідшкодованою та не була зменшена внаслідок прийняття податкових повідомлень-рішень позивачеві не перераховані.

Способом захисту порушеного права позивача стягнення такої заборгованості з Державного бюджету, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 600669,94 грн., оскільки в межах стягнутої суми ДПІ не довела фактів застосування позивачем злочинних схем в зовнішньоекономічній діяльності, намір отримання відшкодування податку на додану вартість без фактичного здійснення експортних операцій, факту застосування шахрайських схем, які дозволяють одночасно уникати сплати податкових зобов'язань та отримувати відшкодування несплаченого податку із бюджету, фактів здійснення тобто експорт товарів за межі митної території України лише на папері без фактичного вивезення товару; оформлення продажу товару через декілька фіктивних підприємств перед здійсненням експортної операції за межі митної території України для збільшення ціни товару та відшкодування податку на додану вартість; створення фіктивного податкового кредиту за допомогою фіктивних підприємств.

Суд вважає, що недосконалий механізм визначення правомірності бюджетного відшкодування, порушення відповідачем 1 встановлених строків перевірок, не повинно впливати на майнові інтереси позивача, оскільки внаслідок затримання бюджетного відшкодування зменшуються обігові кошти платника податків.

Щодо вимоги позивача про визнання неправомірною бездіяльності ДПІ у м. Херсоні щодо надання відповідного висновку органу державного казначейства про відшкодування бюджетної заборгованості та про зобов'язання надати у встановлені законом строки органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 17 КАС України предметом оскарження до адміністративного суду можуть бути рішення (нормативно-правові акти або правові акти індивідуальної дії), дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень. За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації. Закріплення частиною 2 ст. 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів. З урахуванням змісту наведених правових положень та приписів пп. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", які визначають порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, заявлені позовні вимоги не відповідають встановленому законом способу захисту права на отримання платником податку бюджетного відшкодування і не підлягають розгляду в суді. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості). Встановлений же підпунктами 7.7.4 - 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" порядок дій платника податку, податкового органу та органу Державного казначейства України по отриманню (виплаті) бюджетного відшкодування не означає, що у разі виникнення спору щодо права платника податку на отримання бюджетного відшкодування юридичним засобом захисту порушеного права в суді є інший, ніж позов про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування. Визначений законом порядок взаємодії органів державної податкової служби та державного казначейства при розгляді заяви платника податку про бюджетне відшкодування надмірно сплаченого податку стосується компетенції цих органів, порядок реалізації якої не може визначатися інакше як цими органами. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Зважаючи на те, що обраний позивачем спосіб захисту права щодо визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання надати висновок не відповідає його змісту та не підлягає розгляду в суді, провадження в адміністративній справі в цій частині вимог слід закрити.

Позивачу відшкодовуються судові витрати в сумі 850 грн., оскільки позов задоволено частково. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 94, 155, 157, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов Дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі" задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області р/р 31118030700002 в ГУДКУ у Херсонській області, код ЄДРПОУ 24104230, МФО 852010, код доходу 14010200 бюджетне відшкодування по податку на додану вартість у сумі 600 669 (шістсот тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 94 коп. на користь Дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі" (73003, вул. Перекопська, 159 А, м. Херсон, код ЄДРПОУ 30768893, р/р 26003007574501 у АТ "Сведбанк", МФО 300164).

Відмовити у відшкодуванні податку на додану вартість в сумі 602063 грн. 20 коп.

В решті позовних вимог залишити позов без розгляду.

Закрити провадження по справі в частині вимоги про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у м. Херсоні щодо складання та надання у встановлені законом строки органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь Дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі" (73003, вул. Перекопська, 159 А, м. Херсон, код ЄДРПОУ 30768893, р/р 26003007574501 у АТ "Сведбанк", МФО 300164) 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. витрат по сплаті судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 червня 2011 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.3