ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
_____________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" червня 2011 р. Справа № 2-а-2639/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Анісімов О.В.,
при секретарі: Бабкіній О.В.,
за участю:
представників позивача - Шолома О.М., Саюшкіної Н.І., Мяснікова К.К., Кравчук О.Л.,
представників відповідача - Тосік Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління №3" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
Приватне акціонерне товариство «Ремонтно-будівельне управління № 3» (далі по тексту позивач або РБУ №3) звернулось з позовом до адміністративного суду з вимогою визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі по тексту відповідач або ДПІ) №0004212301/0 від 09.11.2010 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) на суму 639729 грн. 53 коп. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 319864 грн. 77 коп. та № 0004222301/0 від 09.11.2010 про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 799661 грн. 18 коп. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 399830 грн. 59 коп.
У судове засідання сторони зявились.
Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та обґрунтовували їх наступними обставинами.
Посадовими особами ДПІ проведена документальна невиїзна перевірка РБУ №3, за наслідками якої складено акт «Про результати документальної невиїзної перевірки ЗАТ РБУ № 3» (код 05474671) з питань підтвердження правових відносин з ФОП ОСОБА_6 (іпн. НОМЕР_1), ФОП ОСОБА_7 (іпн. НОМЕР_2) та ФОП ОСОБА_8 (іпн. НОМЕР_3) за період з 01.10.06 по 31.12.09» № 4564/23-3/05474671 від 29.10.2010 (далі по тексту акт або акт перевірки). Актом встановлені порушення податкового законодавства, що полягають у наступному:
-в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, абз. 4, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі по тексту Закон №334/94) РБУ №3 неправомірно включені валові витрати (в межах обсягів придбання товару від постачальників ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7) в результаті чого донараховано податок на прибуток на загальну суму 799661 грн. 18 коп. за податкові періоди з IV кварталу 2007 року по 2009 рік включно;
-в порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.2 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту Закон №168/97) занижено ПДВ на загальну суму 639729 грн. 53 коп. за податкові періоди з жовтня 2007 року по листопад 2009 року.
Крім цього, відповідно до резолютивної частини акту перевірки в діяльності РБУ №3 встановлені порушення вимог ст.ст.202,203,215,216,228,662,655,656 Цивільного кодексу України, в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого, правочини з ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 визнанні нікчемними.
Свою позицію, відповідно до акту перевірки, ДПІ обґрунтувало наступним. Так, протягом 2007-2009 рр. позивач придбавав будівельні та паливно-мастильні матеріали (бітум та мазут). Постачальниками РБУ №3 відповідно до вказаних операцій є фізичні особи-підприємці ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Стосовно ФОП ОСОБА_6, то він є проміжним ланцюгом поставок, оскільки здійснював перепродаж товарів, придбаних ним у ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ПП «Техстрой» та ППКФ «Техноагротрейд». Разом з цим, відповідно до матеріалів кримінальної справи №330201-10, актів перевірок ФОП ОСОБА_6, встановлено факти, що свідчать про відсутність належної правосубєктності вказаних постачальників, яка б давала їм право бути контрагентом договорів купівлі-продажу товарів. Крім того, відповідно до матеріалів перевірок ФОП ОСОБА_6 встановлено відсутність у нього актів прийому-передачі продукції, товарно-транспортних накладних, а також належних трудових ресурсів та складських приміщень, що б забезпечували йому приймання товару, його зберігання та подальшу передачу покупцю. Тобто, з точку зору ДПІ, відносини між ФОП ОСОБА_6, його контрагентами-постачальниками (ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ПП «Техстрой» та ППКФ «Техноагротрейд») та покупцем РБУ №3 не спричиняють реальних правових наслідків. Враховуючи вищевикладене, посадовими особами ДПІ визнано нікчемними відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) правочини поставки товарів (бітуму та мазуту) між ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 як постачальниками, та РБУ №3, як покупцем. На підставі акту прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення, що оспорюються позивачем.
Представники позивача з висновками акту перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями не згодні, вважають, що РБУ №3 включило до валових витрат та податкового кредиту з ПДВ вартість товарів, придбаних у ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 правомірно виходячи з наступних підстав. Зокрема, вказують на ту обставину, що укладення та виконання правочинів поставки товарів між РБУ №3 та зазначеними постачальниками підтверджуються відповідними договорами, сертифікатами відповідності товарів, актами прийому передачі товарів, видатковими та товарно-транспортними накладними. Крім цього, наявні усі податкові накладні, які в силу Закону №168/97 є підставою для включення суми сплаченого ПДВ у звязку із придбанням товарів, операції з якими оподатковуються ПДВ, до складу податкового кредиту. Всі первинні бухгалтерські документи, які оформлялись внаслідок проведення господарських операцій між РБУ №3 та ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також зазначають, що акт перевірки складений з порушенням вимог діючого на момент перевірки наказу ДПА України від 10.08.2005 року, №327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», а тому його доказова частина є недопустимою.
Стосовно правосубєктності ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_7, представники позивача посилаються на ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», стверджують що на момент спірних правовідносин його контрагенти-постачальники мали відповідний правовий статус, оскільки відомостей, що свідчать про зворотне, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено не було. Крім того вказують, що рішення про анулювання свідоцтв платника ПДВ ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не прийнято по сьогоднішній день.
Щодо висновків про безтоварність вищевказаних операцій та відсутність їх спрямованості на настання правових наслідків і досягнення економічного ефекту, представники позивача також надали докази, які, на їх думку, свідчать протилежне. Так, товарами, які РБУ №3 придбавало у постачальників, є бітум та мазут. В силу фізичних властивостей даних товарів, вони постачаються спеціалізованим транспортом (бітумовози), який повинен реєструватись органами ДАІ як придатний для перевезення небезпечних вантажів. Дані матеріали перевозяться тільки у гарячому стані при температурі 100-120 градусів і проміжне складування при цьому не передбачається. Тому є логічним, що у ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 відсутні складські приміщення та трудові ресурси, які б забезпечили прийняття та зберігання бітуму і мазуту, оскільки фізичні властивості даних товарів цього не передбачають. Також, у подальшому придбані РБУ №3 бітум та мазут використовувались ним безпосередньо при здійсненні господарської діяльності виробництва асфальтобетону для виконання ремонтно-будівельних робіт на дорогах, виробничих майданчиках та ін., про що свідчать відповідні договори підряду та акти прийому-передачі виконаних робіт. Крім того, зазначені правочини на сьогоднішній день є дійсними, позовів до суду про визнання їх недійсними не надходило.
Підсумовуючи вищевикладене, представники позивача зазначили, що юридична відповідальність відповідно до Конституції України має індивідуальний характер, законами про оподаткування не передбачено обовязку покупця перевіряти достовірність документів його постачальників, а тому порушення з боку останніх не можуть впливати на податкові права та обовязки такого покупця. Правочини поставки товарів, укладені між РБУ №3 з однієї сторони, та ФОП ОСОБА_6 і ФОП ОСОБА_7 є правомірними, спрямованими на реальне настання правових наслідків. Тобто, вартість придбаних товарів та суми сплаченого у звязку із цим ПДВ підлягають включенню, відповідно, до валових витрат РБУ №3 та його податкового кредиту із ПДВ.
Крім цього, на питання суду представники позивача Шолом О.М. та Кравчук О.Л. пояснили, що безпосередньо з ФОП ОСОБА_7 вони не зустрічались, переговори з ним на поставку бітуму та мазуту не вели, всі питання, що стосувалось оформлення господарської операції між РБУ №3 та ФОП ОСОБА_7 вів ОСОБА_6
Представник відповідача проти позову заперечувала у повному обсязі, її правова позиція співпадає з правовою позицією, висловленою посадовими особами ДПІ у акті перевірки. Крім того, до суду разом з письмовими запереченнями проти позову надані додаткові докази, а саме: розрахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до позивача, копії постанови господарського суду Херсонської області, що свідчить про припинення юридичної особи ППКФ «Техноагротрейд», постанови Херсонського окружного адміністративного суду, відповідно до якої скасовано запис про державну реєстрацію, реєстраційні документи та припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_7, а також визнано недійсними складені від імені ОСОБА_7 первинні і фінансово-господарські документи. Також надано акт перевірки ФОП ОСОБА_6 На думку представника відповідача, ці документи підтверджують те, що ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 видавались видаткові та податкової накладні, без мети реального настання правових наслідків, з метою подальшого формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ для РБУ №3, в звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання позивачем податкової вигоди. Виходячи з цього у операцій з поставки бітуму та мазуту РБУ №3 відсутня ознака товарності, вони укладені без наміру настання правових наслідків та досягнення економічного ефекту.
Крім цього, на питання суду представник відповідача повідомила, що безтоварність операції між РБУ №3 та ФОП ОСОБА_6 і ФОП ОСОБА_7 підтверджується виключно актом перевірки, податкові накладні, а саме їх реквізити оформленні відповідно до вимог Закону № 168/97.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно та повно зясувавши обставини справи, обєктивно оцінивши факти, що мають юридичне значення для прийняття рішення, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Посадовими особами ДПІ здійснено документальну невиїзну перевірку РБУ №3, результати якої оформлені актом «Про результати документальної невиїзної перевірки ЗАТ РБУ № 3» (код 05474671) з питань підтвердження правових відносин з ФОП ОСОБА_6 (іпн. НОМЕР_1), ФОП ОСОБА_7 (іпн. НОМЕР_2) та ФОП ОСОБА_8 (іпн. НОМЕР_3) за період з 01.10.06 по 31.12.09» № 4564/23-3/05474671 від 29.10.2010 року. На підставі виявлених порушень прийнято податкові повідомлення рішення №0004212301/0 від 09.11.2010 та №0004222301/0 від 09.11.2010, з якими позивач не згоден та оскаржує у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1, ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тобто до правовідносин стосовно оподаткування доходів, що отримані у 2007-2009 рр., слід застосовувати законодавство, яке було чинним до моменту вступу в законну силу Податкового кодексу України 01 січня 2011 року. Отже, до відносин оподаткування позивача стосовно сплати податку на прибуток підприємств слід застосовувати Закон № 334/94, стосовно сплатити ПДВ Закону №168/97.
Згідно із акту перевірки, суть порушень позивачем податкового законодавства зводиться до завищення валових витрат, які застосовуються для визначення прибутку підприємства як обєкта оподаткування, а також неправомірне включення сум ПДВ, сплачених у звязку із зазначеними витратами, до суми податкового кредиту з ПДВ, внаслідок чого занижене податкове зобовязання з ПДВ. Тобто для вирішення спору необхідно встановити факти, що підтверджують правомірність або неправомірність включення видатків, понесених РБУ №3 у звязку із придбанням товарів (бітуму та мазуту) у ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7, до валових витрат, та правомірність або неправомірність віднесення сум ПДВ, сплачених у звязку із придбанням зазначених товарів, до податкового кредиту РБУ №3 із ПДВ.
Закони, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, фактами, що підтверджують правомірність обчислення валових витрат та податкового кредиту, визначали наступні обставин.
Так, відповідно до Закону №334/94 платниками податку на прибуток підприємств є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Обєктом оподаткування встановлено прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно із ст. 5 Закону № 334/94 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До валових витрат не включається сума ПДВ, сплаченого у звязку із придбанням таких товарів. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Аналізуючи норми даної статті, суд дійшов висновку, що для визначення суми видатків підприємства як валових витрат, необхідно встановити: наявність належної податкової правосубєктності сторін; факт документального підтвердження видатків платника податку (договори, відповідно до яких придбавається товар, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та інші первинні документи); встановити реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до валових витрат.
Щодо податку на додану вартість, то він за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів (робіт, послуг) що поставляються продавцем. Зокрема, відповідно до п. 1.3, ст. 1 Закону № 168/97, платником ПДВ є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Таким чином, при поставці товарів (робіт, послуг), що згідно із ст. 3 Закону №168/97 є обєктом оподаткування даним податком, фактично суму податку сплачує покупець товару (роботи, послуги), оскільки вона включена у вартість предмета поставки, однак, юридично обовязок сплати ПДВ покладено на продавця таких товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону №168/97 податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, при цьому відповідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою цим Законом, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів.
При цьому суд зазначає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону №168/97 необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обовязковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту. Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку податкового кредиту суду необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.
Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 № 722580 приватне акціонерне товариство «Ремонтно-будівельне управління №3» зареєстроване як юридична особа 10.01.1999 року. Відповідно до копії довідки від 15.03.2011 № 2106/29-117 РБУ №3 взято на облік у ДПІ як платника податків від 28.07.1994 за № 244. Згідно із копією свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100330804 від 03.10.1997 позивач є платником ПДВ. Виходячи зі змісту копії довідки серії АА № 434705 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України РБУ №3 є субєктом підприємницької діяльності та згідно з Класифікатором економічних видів діяльності (далі по тексту - КВЕД) здійснює діяльність по будівництву доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд та виробництво готових до використання бетонних сумішей. Позивач на момент виникнення спірних правовідносин мав ліцензії, про що свідчать їх копії у матеріалах справи, відповідно до яких йому надано право, зокрема, на проектування та будівництво автомобільних доріг. Таким чином, з вищевикладеного слідує, що на момент виникнення спірних правовідносин РБУ №3 володів належною податковою правосубєктністю, а саме був платником податку на прибуток підприємств та ПДВ, а також здійснював господарську діяльність, в силу особливостей якої потребував придбання таких товарів як бітум та мазут (для виробництва асфальтобетону).
Стосовно взаємовідносин РБУ №3 з ФОП ОСОБА_6, суд встановив наступне.
ФОП ОСОБА_6 згідно із копією свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_4 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Херсонської міської ради 16.03.1999 року. Виходячи зі змісту копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до видів господарської діяльності за КВЕД, якими займається ФОП ОСОБА_6, зокрема віднесено оптову торгівлю і посередництво у оптовій торгівлі, оптову торгівлю паливом. Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № НОМЕР_5 від 07.05.1999 зазначена фізична особа-підприємець є платником ПДВ. З вищевикладеного слідує, що на момент виникнення спірних правовідносин ФОП ОСОБА_6 володів належною податковою правосубєктністю, а саме: мав право здійснювати оптовий продаж товарів, у т. ч. юридичним особам, крім того був платником ПДВ.
Протягом 2007-2009 рр. ФОП ОСОБА_6 постачав РБУ №3 товари (бітум та мазут), що підтверджується копіями наступних документів:
-за 2007 рік: договором поставки бітуму та мазуту від 01.02.2007 року, на підставі якого бітум та мазут постачались РБУ №3 на протязі 2007 р. (оскільки відповідно до акту перевірки та податкових повідомлень-рішень на підставі нього донараховано податкові зобовязання за ІV квартал 2007 р., судом взято до уваги первинні документи лише за зазначений податковий період); товарно-транспортними-накладними від 08.10.2007 серії 14166 №1/10-7, від 15.10.2007 серії 14166 № 2/10-08, від 14.10.2007 серії 14166 № 2/10-07, від 19.10.2007 серії 14166 № 3/10-07, від 22.10.2007 серії 14165 № 4/10-07, від 24.10.2007 серії 14165 № 5/10-07, від 30.10.2007 серії 14165 № 7/10-07, від 31.10.2007 серії 14165 № 8/10-07, від 21.11.2007 серії 14237 № 2/11-07, від 10.12.2007 серії 14237 № 1/12-07; актами прийому-передачі матеріалів від 08.10.2007, від 08.10.2007, від 15.10.2007, від 19.10.2007, від 22.10.2007, від 29.10.2007, від 24.10.2007, від 31.10.2007, від 22.11.2007, від 10.12.2007; витягом з книги обліку товарних запасів за 2007 рік; видатковими накладними від 08.10.2007 № 1/10-7 на суму 43440,00 грн. у т. ч. ПДВ у сумі 7240,00, від 15.10.2007 № 2/10-07 на суму 65225,00 грн. у т. ч. ПДВ 10870,83 грн., від 19.10.2007 № 3/10-07 на суму 48600,00 грн. у т. ч. ПДВ на суму 8100,00 грн., від 22.10.2007 № 4/10-07 на суму 11250,00 грн. у т.ч. ПДВ на суму 1875,00 грн., від 24.10.2007 № 5/10-07 на суму 30072,00 у т. ч. ПДВ на суму 5012,00 грн., від 31.10.2007 № 7/10-07 на суму 40800,00 у т. ч. ПДВ на суму 6800,00 грн., від 31.10.2007 № 8/10-07 на суму 30600,00 у т.ч. ПДВ на суму 5100 грн., від 21.11.2007 № 2/11-07 на суму 2677,50 грн. у т. ч. ПДВ на суму 446,25 грн., від 10.12.2007 № 1/12-07 на суму 53244,00 у т. ч. ПДВ на суму 8874,00 грн.; податковими накладними за ІV квартал 2007 р. (сума вартості поставлених товарів разом з ПДВ податкових накладних співпадають з відповідними сумами видаткових накладних); бухгалтерською довідкою по сплаті з розрахункового рахунку РБУ № 3 (код ОКПО 05474671) за отримані матеріали (бітум та мазут дорожній) від постачальника ОСОБА_6 за 2007 рік. Всього ФОП ОСОБА_6 за ІV квартал 2007 р. поставлено бітуму та мазуту на загальну вартість 325908,50 грн. у т.ч. ПДВ на суму 54318,08 грн.
-за 2008 рік: договорами поставки бітуму та мазуту: від 21.03.2008, від 01.04.2008, від 23.06.2008, від 25.06.2008, від 30.06.2008, від 29.07.2008, від 30.07.2008, від 29.08.2008, від 28.08.2008, від 21.10.2008, від 29.10.2008, від 27.11.2008, від 19.12.2008; товарно-транспортними накладними: від 30.03.2008 серії 14180 № 2/03-08, від 14179 № 1/04-10, від 03.04.2008 серії 14179 № 1/04-08, від 04.04.2008 серії 14179 № 1/04-9, від 14.04.2008 серії 14179 № 2/04-08, від 29.04.2008 серії 14178 № 3/04-09, від 29.04.2008 серії 14178 № 3/04-08, від 24.06.2008 серії 14178 № 39, від 26.06.2008 серії 14178 № 44, від 27.06.2008 серії 14177 № 41, від 11.07.2008 серії 14177 № 51, від 28.07.2008 серії 14177 № 52,від 26.08.2008 серії 14177 № 67, від 27.08.2008 серії 14176 № 67/1, від 28.08.2008 серії 14176 № 69, від 29.08.2008 серії 14176 № 69/1, від 13.10.2008 серії 14176 № 88, від 22.10.2008 серії 14175 № 102, від 23.10.2008 серії 14175 № 103, від 24.10.2008 серії 14175 № 24.10.2008, від 31.10.2008 б/н, від 30.10.2008 серії 14174 № 114, від 19.11.2008 серії 14174 № 162, від 20.11.2008 серії 14174 № 162/1,від 25.11.2008 серії 14174 № 168, від 27.11.2008 серії 14173 № 169, від 28.11.2008 серії 14173 № 173, від 16.12.2008 серії 14173 № 180, від 19.12.2008 серії 14173 № 189, від28.12.2008 серії 14172 № 190, від 29.12.2008 серії 14172 № 190/1; актами прийому-передачі матеріалів: від 20.03.2008, від 04.04.2008,від 14.04.2008, від 29.04.2008, від 24.06.2008, від 26.06.2008, від 27.06.2008, від 11.07.2008, від 27.08.2008, від 28.07.2008, від 29.08.2008, від 13.10.2008, від 22.10.2008, від 24.10.2008, від 31.10.2008, від 24.11.2008, від 25.11.2008, від 27.11.2008, від 28.11.2008, від 16.12.2008, від 19.12.2008, від 29.12.2008; копією витягу з книги обліку товарних запасів за 2008 рік; видатковими накладними: від 20.03.2008 № 2/03-08, від 04.04.2008 № 1/04-8, від 14.04.2008 № 2/04-08, від 29.04.2008 № 3/04-08, від 24.06.2008 № 39, від 26.06.2008 № 44, від 27.06.2008 № 41, від 11.07.2008 № 51, від 28.07.2008 № 52, від 28.07.2008 № 52, від 27.06.2008 № 67, від 29.08.2008 № 69, від 13.10.2008 № 88, від 22.10.2008 № 102, від 24.10.2008 № 103, від 31.10.2008 № 114, від 20.11.2008 № 162, від 27.11.2008 3169, від 28.11.2008 № 173, від 16.12.2008 № 180, від 19.12.2008 № 189, від 29.12.2008 № 190; податковими накладними (сума вартості поставлених товарів разом з ПДВ податкових накладних співпадають з відповідними сумами видаткових накладних); бухгалтерською довідкою по сплаті з розрахункового рахунку РБУ № 3 (код 05474671) за отримані матеріали (бітум та мазут дорожній) від постачальника ОСОБА_6 за 2008 рік. Всього ФОП ОСОБА_6 за 2008 р. поставлено бітуму та мазуту на загальну вартість 1617043,66 грн. у т.ч. ПДВ на суму 269507,27 грн.;
-за 2009 рік: договорами поставки: від 01.04.2009,від 18.05.2009, від 01.06.2009, від 15.06.2009, від 23.06.2009, від 26.06.2009, від 10.07.2009, від 30.07.2009, від12.08.2009, від 15.09.2009, від 21.09.2009, від 01.10.2009, від 23.10.2009, від 16.10.2009, від 06.10.2009, від 04.11.2009, від 12.11.2009; товарно-транспортними накладними: від 21.04.2009 серії 14180 №26, від 22.04.2009 серії 14186 № 26/1, від 25.05.2009 серії 14185 № 51, від 27.05.2009 серії 14185 №62, від 23.05.2009 серії 14185 № 62/1, від 09.06.2009 серії 14184 № 64, від 17.06.2009 № 7, від 23.06.2009 серії 14184 № 75, від 30.06.2009 серії 14184 № 76, від 10.07.2009 серії 14183 № 78, від 30.07.2009 серії 14183 № 88, від 11.08.2009 серії 14183 № 93, від 12.08.2009 серії 14183 № 93/1, від 15.09.2009 серії 14182 №113, від 21.09.2009 серії 14182 № 114, від 05.10.2009 серії 14182 № 116, від 06.10.2009 № 117, від 16.10.2009 серії 14181 № 16.10.2009, від 22.10.2009 серії 14181 № 146, від 23.10.2009 серії 14181 № 146/1, від 04.11.2009 серії 14181 № 149, від 12.11.2009 серії 14180 № 155; актами прийому-передачі матеріалів від 22.04.2009, від 25.05.2009, від 28.05.2009, від 09.06.2009, від 17.06.2009, від 23.06.2009, від 30.06.2009, від 10.07.2009, від 30.07.2009, від 12.08.2009, від15.09.2009, від 21.03.2009, від 05.10.2009, від 06.10.2009, від 16.10.2009, від 22.10.2009, від 23.10.2009, від 04.11.2009, від 12.11.2009; витягом з книги обліку товарних запасів за 2009 рік; видатковими накладними: від 22.04.2009 № 26 на суму 93232,00 грн. у т.ч. ПДВ на суму 15538,67 грн., від 25.05.2009 № 51 на суму 9114,00 грн. у т.ч. ПДВ на суму 1519,00 грн., від 28.05.2009 № 62 на суму 114000,00 грн. у т. ч. ПДВ на суму 19000,00 грн., від 09.06.2009 № 64 на суму 75620,00 грн. у т.ч. ПДВ на суму 12603,33 грн., від 17.06.2009 № 73 на суму 57064,00 грн. у т.ч. ПДВ 9510,67 грн., від 23.06.2009 № 75 на суму 76988,00 грн. у т.ч. ПДВ на суму 12831,33 грн., від 30.06.2009 3 76 на суму 48640,06 грн. у т. ч. ПДВ 8106,68 грн., від 10.07.2009 № 78 на суму 69540,00 грн. у т.ч. ПДВ на суму 11590,00 грн., від 30.07.2009 № 88 на суму 76000 грн. у т.ч. ПДВ на суму 12666,67 грн., від 12.08.2009 № 93 на суму 134560,00 грн. у т. ч. ПДВ 22426,67 грн., від 15.09.2009 № 113 на суму 36360,00 грн. у т.ч. ПДВ на суму 6060,00 грн., від 21.09.2009 № 114 на суму 25540,00 грн. у т.ч. ПДВ на суму 4256,67 грн., від 05.10.2009 №116 на суму 25359,97 грн. у т.ч. ПДВ на суму 4226,66 грн., від 06.10.2009 № 117 на суму 58000,08 грн. у т.ч. ПДВ на суму 14166,68 грн., від 16.10.2009 № 133 на суму 30420,00 грн. у т.ч. ПДВ на суму 5070,00 грн., від 23.10.2009 № 146 на суму 101660,00 грн. у т.ч. ПДВ на суму 16943,33 грн., від 04.11.2009 № 149 на суму 73781,00 грн. у т.ч. ПДВ на суму 12296,83 грн., від 12.11.2009 № 155 на суму 53496,00 грн. у т.ч. ПДВ на суму 8916,00 грн.; податкових накладними (сума вартості поставлених товарів разом з ПДВ податкових накладних співпадають з відповідними сумами видаткових накладних); бухгалтерською довідкою по сплаті з розрахункового рахунку РБУ № 3 (код 05474671) за отримані матеріали (бітум та мазут дорожній) від постачальника ОСОБА_6 за 2009 рік. Всього ФОП ОСОБА_6 за 2009 р. поставлено бітуму та мазуту на загальну вартість 1186375,11 грн. у т.ч. ПДВ на суму 197729,19 грн.
Відповідно до змісту копій всіх товарно-транспортних накладних, водієм автомобілів, що здійснювали перевезення бітуму та мазуту, є ОСОБА_6
Дослідженням в судовому засідання зазначених документів встановлено, що господарські операції між позивачем та ФОП ОСОБА_6 документально оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України, розрахунок відбувався в безготівковій формі.
Податкові накладні виписані ФОП ОСОБА_6 позивачу відповідають вимогам Закону №168/97, а тому є дійсними. Доказів, які б свідчили про їх недійсність представник відповідача суду не надав.
Крім зазначених документів, товарність операцій поставки бітуму і мазуту та використання їх у подальшій господарській діяльності РБУ №3 підтверджується документами, повязаними з укладенням договорів підряду протягом 2007-2009 рр. між позивачем та іншими субєктами господарювання, органами державного управління на виконання робіт з ремонту автомобільних доріг, майданчиків та інших подібних ним обєктів, так як бітум та мазут безпосередньо використовується для виробництва асфальтобетону. Зокрема, позивачем надані наступні копії підтверджуючих документів:
-за 2007 рік: договори підряду між РБУ №3 та: управлінням доріг Херсонської міської ради від 14.12.2007 № 181, приватним підприємством «Стиль» від 14.12.2007 №33, приватним підприємством «Ватерпас» від 05.12.2007 № 32, АОЗТ «Спецстрой» від 10.10.2007 № 23, управлінням доріг Херсонської міської ради від 01.10.2007 № 162, управлінням доріг Херсонської міської ради від 01.10.2007 № 161, СМУ «Жилстрой-6» АПСФ «Херсонстрой» від 07.09.2007 б/н, АОЗТ «Спецстрой» від 06.09.2007 № 20, ТОВ ПКФ «Корабел» від 05.09.2007 № 19, управлінням доріг Херсонської міської ради від 10.08.2007 № 115, управлінням доріг Херсонської міської ради від 10.08.2007 № 114, управлінням доріг Херсонської міської ради від 10.08.2007 № 113, ТОВ «Кайсар» № 30, ТОВ «СМУ-617» від 27.09.2007 № 29, управлінням доріг Херсонської міської ради від 26.09.2007 № 150, управлінням доріг Херсонської міської ради від 26.09.2007 № 149, від 26.09.2007 № 148, від 26.09.2007 № 147, від 26.09.2007 № 146, від 26.09.2007 № 145, ТОВ «Арсенал» від 25.09.2007 № 22, АОЗТ «Спецстрой» від 06.09.2007 № 20, ТОВ ПКФ «Корабел» від 05.09.207 № 19, ПП «Стройпроект» від 28.08.2007 № 17, ВАТ «Херсонське АТП-16527» від 23.08.2007 № 16, ПП САВ і КАР від 23.08.2007 № 15, ЗАТ «Таврійська будівельна компанія» від 07.08.2007 № 14, від ТОВ «ПМК-19» від 06.08.2007 № 12, СМУ «Прострой-7» АПБФ «Херсонстрой» від 26.07.2007 № 10,ТОВ «Будівельна компанія Капітал-Буд» від 20.07.2007 № 9, управлінням доріг Херсонської міської ради від 16.07.2007 № 110, від 16.07.2007 № 109, від 16.07.2007 № 108, КП «Херсонелектротранс» від 05.07.2007 № 9, ГСК «Корабел-1» від 06.06.2007 № 6, управлінням доріг Херсонської міської ради № 99, лікарнею Дніпровського району ім.. А. С. Лучанського від 23.05.2007 № 5, ТОВ Компанія «Нортек-Азот» від 22.05.2007 № 22/05-ОП, Обласною організацією УТОГ від 21.05.2007 № 4, ЧФ «СС» від 11.05.2007 № 3, управлінням доріг Херсонської міської ради від 05.04.2007 № 80, Херсонською філією ВАТ «Херсонгаз» від 15.03.2007 № 1/118, управлінням доріг Херсонської міської ради від 05.02.2007 № 39; копіями актів прийому-передачі виконаних робіт відповідно до вказаних договорів підряду. Оскільки у більшості випадків замовником даних робіт є управління доріг Херсонської міської ради, ПАТ перевірено Контрольно-ревізійним управлінням у Херсонській області. За наслідками перевірки складено довідку №29 від 01.11.2007 року, відповідно до якої підтверджено реальність виконання підрядних робіт РБУ №3.
-за 2008 рік: договори підряду між РБУ №3 та: управлінням доріг Херсонської міської ради від 31.07.2008 № 110, від 16.04.2008 № 26, від 01.12.2008 № 154, від 31.07.2008 № 109, від 09.07.2008 № 82, від 16.04.2008 № 26, від 16.04.2008 № 25, ТОВ «Рест» від 25.03.2008 № 4, ПП «Алєан» від 15.09.2008 № 18, ГСК « Зеленый фургон» від 25.08.2008 № 19, ТОВ фірмою «Скорпіон-РП» від 06.08.2008 № 17,ПП «Євроклас» від 04.08.2008 № 16, ТОВ ПКФ «Корабел» від 01.08.2008 № 1, ТОВ «ПМК-19» від 17.07.2008 № 10, ВАТ « Жилстрой-72 ВАТ «Проектно-будівельної фірми Херсонбуд» від 11.07.2008 № 11, ТОВ «ПМК-19» від 03.07.2008 № 8, АОЗТ «РСУ-3» від 11.03.2008 № 3, від 11.03.2008 №24; копії актів прийому-передачі виконаних робіт відповідно до вказаних договорів підряду.
-за 2009 рік: договори підряду між РБУ №3 та: ДП «Херсонський річковий порт» АСК «Укррічфлот» від 19.10.2009, Херсонським обласним ліцеєм Херсонської обласної ради від 28.09.2009 № 54, ТОВ «ПМК-19» від 21.09.2009 б/н, від 29.07.2009 № ГГ-0000310, ТОВ «Шуменський ринок» від 31.07.2009 № 3, ТОВ ПКФ «Корабел» від 30.06.2009 № 1, управлінням доріг Херсонської міської ради від 15.05.2009 № 47, від 13.04.2009 № 7, від 12.05.2009 № 12; копій актів прийому-передачі виконаних робіт відповідно до вказаних договорів підряду.
Крім цього, у судовому засіданні в якості свідка допитаний ОСОБА_11. На запитання суду про відомі йому обставини справи пояснив, що працює у РБУ №3 та організовує прийом та випуск матеріалів, необхідних для господарської діяльності підприємства. Зокрема, впродовж 2007-2009 рр. він приймав вантажі виробничого призначення, придбані позивачем у інших субєктів господарювання. Серед них і товари, що постачались РБУ №3 від ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 бітум та мазут. Підтвердив факт, що ОСОБА_6 одночасно був і водієм вантажних автомобілів, що здійснювали вказані перевезення. Крім цього, свідок ОСОБА_11 повідомив суду, що він особисто ОСОБА_7 жодного разу не бачив та з ним незнайомий.
Таким чином, вищевказаними документами та поясненнями свідка підтверджуються наступні обставини: факт укладення та виконання правочинів поставки товарів (бітуму та мазуту) між РБУ №3 та ФОП ОСОБА_6; факт використання придбаних товарів (бітуму та мазуту) РБУ №3 у своїй подальшій господарській діяльності; факт одержання РБУ №3 від ФОП ОСОБА_6 підтверджуючих документів, які дають йому право включити видатки на придбання товарів (бітуму та мазуту) до валових витрат за податкові (звітні) періоди ІV квартал 2007 р, 2008 р. та 2009 р.; факт одержання РБУ №3 від ФОП ОСОБА_6 підтверджуючих документів податкових накладних, які з дати їх видачі дають право РБУ №3 включити суми ПДВ, сплачені ним у звязку із придбанням товарів (бітуму та мазуту), до податкового кредиту з ПДВ.
Разом з цим, суд не приймає до уваги доводи ДПІ щодо необхідності зменшення заявлених позивачем сум податкового кредиту, які сформовані внаслідок проведення господарських операцій з ФОП ОСОБА_6, так як вони не ґрунтуються на нормах Закону №168/97.
Як зазначалось вище порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення встановлений п.7.4, п. 7.5 ст.7 Закону №168/97. Цей порядок для платника податків є обовязковим і виключно у випадку його порушення, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.
Актами перевірок ДПІ не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
У судовому засіданні представник ДПІ не спростувала факт товарності проведених операцій позивачем з ФОП ОСОБА_6, підтвердила правильність оформлення податкових накладних та інших первинних документів.
Крім цього, представник ДПІ не спростувала факт проведення РБУ №3 робіт по влаштуванню асфальтобетону, обовязковими складовими якого є бітум та мазут. Доказів, які б підтверджували походження бітуму та мазуту від інших постачальників ДПІ суду не надало.
За таких обставин суд прийшов до висновку про товарність операцій між ФОП ОСОБА_6 та РБУ №3, та використання придбаного товару в господарській діяльності позивача.
Чинним законодавством України на сторону по договору покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обовязку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на включення сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товару (робіт, послуг) сум ПДВ до податкового кредиту з податку на додану вартість.
При цьому суд зазначає, що по своїй правовій природі акт перевірки не є документом який створює правові наслідки, а отже факти зазначені в ньому не можуть використовуватись, як безперечні докази протиправності дій того чи іншого субєкта господарювання.
Формування доказової бази щодо неправомірності дій РБУ №3 на підставі акту ДПІ у №2224/17-2/НОМЕР_1 від 14.04.2010 року, яким договори між РБУ №3 та ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ППКФ «Техноагротрейд» визнані нікчемними суд вважає необґрунтованим, так як в судовому засіданні підтверджено факт товарності операцій між РБУ №3 та ФОП ОСОБА_6, а отже і відсутні підстави визнавати ці договори нікчемними.
Пунктом 10. 2 статті 10 Закону №168/97 встановлено, що платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Відповідно до пункту 10.4 статті 10 цього Закону контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.
За таких обставин суд вважає, що обовязки контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладено на податковий орган, а не на позивача, тобто підстав для позбавлення РБУ №3 права на включення сум ПДВ, сплачених ним у звязку із придбанням товарів, посилаючись на ймовірне порушення податкового законодавства постачальниками товару по всьому ланцюгу постачання немає. Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, тобто якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету то саме він має за це відповідати відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім цього, дослідженням письмових доказів по справі встановлено, що господарські операції між РБУ №3 та ФОП ОСОБА_6 оформленні відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та наказу Мінфіну України від 16.07.1999 року, №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», в наявності є всі необхідні первинні документи які підтверджують правомірність формування РБУ №3 валових витрат за рахунок проведення досліджених господарських операцій з ФОП ОСОБА_6 Воля сторін по договору між РБУ №3 та ФОП ОСОБА_6 збігається із їх волевиявленням і направлена на досягнення економічного ефекту від проведеної господарської операції.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що у взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_6 стосовно придбання товарів (бітуму та мазуту), РБУ №3 має всі передбачені законом підставі, що дають йому право на зарахування видатків, понесених на придбання зазначених товарів, до валових витрат за вищезазначені податкові (звітні) періоди, а суми ПДВ, сплачені у звязку з таким придбанням до податкового кредиту з податку на додану вартість, а отже в цій частині оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними.
Стосовно взаємовідносин РБУ №3 з ФОП ОСОБА_7 суд встановив наступне.
Від імені ФОП ОСОБА_7 у протягом 2008 року здійснювались поставки бітуму та мазуту РБУ №3, що підтверджується копіями наступних документів, наявних у матеріалах справи: договорів поставки бітуму та мазуту: від 12.05.2008, від 27.05.2008; товарно-транспортних накладних: від 12.05.2008 серії 14228 № 13, від 31.07.2008 серії № 14227, від 30.07.2008 серії 14227 № 58, від 20.05.2008 серії 14228 № 23,від 12.06.2008 серії 14227 № 32, від 29.07.2008 серії 14228 № 59, від 23.05.2008 серії 14228 № 22, від 27.05.2008 серії 14228 № 17/1, від 26.05.2008 серії 14229 № 17, від 13.05.2008 серії 14229 № 14, від 14.05.2008 серії 14229 № 14/1; видаткових накладних: від 12.05.2008 № 13 на суму 72000,00 грн. у т. ч. ПДВ на суму 12000,00 грн., від16.05.2008 № 14 на суму 66950,08 грн. у т. ч. ПДВ на суму 11158,35 грн., від 27.05.2008 № 17 на суму 106271,80 грн. у т.ч. ПДВ на суму 17711,97 грн., від 22.05.2008 № 22 на суму 34030,03 грн. у т.ч. ПДВ на суму 5671,67 грн., від 30.05.2008 № 23 на суму 102500,10 грн. у т.ч. ПДВ на суму 17083,35 грн., від 12.06.2008 № 32 на суму 87100,10 грн. у т.ч. ПДВ на суму 14516,68 грн., від 29.07.2008 № 59 на суму 125000,00 грн. у т.ч. ПДВ на суму 20833,35 грн., від 31.07.2008 № 57 на суму 70650,00 грн. у т.ч. ПДВ на суму 11775,00 грн., від 30.07.2008 № 58 на суму 44547,95 грн. у т.ч. ПДВ на суму 7424,66 грн.;актів прийому-передачі матеріалів від 12.05.2008, від 16.05.2008, від 27.05.2008, від 29.05.2008, від 12.06.2008, від 29.06.2008від 30.07.2008, від 31.07.2008; податкових накладних (сума вартості поставлених товарів разом з ПДВ податкових накладних співпадають з відповідними сумами видаткових накладних); бухгалтерською довідкою по сплаті з розрахункового рахунку РБУ № 3 (код 05474671) за отримані матеріали (бітум та мазут дорожній) від постачальника ОСОБА_7 за 2008 рік. Всього від імені ФОП ОСОБА_7 за 2008 р. поставлено бітуму та мазуту на загальну вартість 709050,16 грн. у т.ч. ПДВ на суму 118175,03 грн.
Відповідно до змісту копій товарно-транспортних накладних, водієм вантажних автомобілів, що здійснювали перевезення бітуму та мазуту, є ОСОБА_6 Показаннями ОСОБА_11 у судовому засіданні підтверджено факт прийняття ним вказаних товарів, а також те, що водієм вантажних автомобілів був ОСОБА_6 На запитання суду, чи контактував він з ОСОБА_7 під час прийому вказаних товарів, ОСОБА_11 пояснив, що не контактував. Представники позивача, в тому числі Шолом О. М., який є директором РБУ №3, також підтвердили даний факт, пояснили, що всі переговори з ФОП ОСОБА_7 стосовно поставки товарів здійснювались через ФОП ОСОБА_6, ОСОБА_7 в обличчя вони не знають, при підписанні ним договорів поставки та інших первинних документів не були присутні.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що документально товар (бітум та мазут) дійсно постачались РБУ №3 від імені ФОП ОСОБА_7 та використовувались позивачем у подальшій господарській діяльності, про що свідчать копії договорів підряду, перераховані вище. Разом з цим, в даному разі вимоги, встановлені ЦК України до укладення правочинів, порушені. Зокрема, відповідно до ч. 2 та 3 ст. 203 ЦК особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Однак, як вбачається з пояснень представників позивача та показань свідків, належна цивільна та податкова правосубєктність ФОП ОСОБА_7 не була ними перевірена під час укладання договорів поставок та отримання відповідних податкових накладних. В той же час, відповідно до змісту договорів поставок ФОП ОСОБА_7 діяв особисто, оскільки жодних його представників за довіреністю, що діють від його імені, у договорах поставки не зазначено.
Крім цього, відповідачем надано суду копію постанови Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 2а-13050/09/2170 від 31.01.2011 за позовом ДПІ до ФОП ОСОБА_7 про визнання недійсними та скасування установчих і реєстраційних документів, припинення приватного підприємця, визнання недійсними первинних та фінансово-господарських документів. Відповідно до змісту зазначеного судового рішення встановлено, що ОСОБА_7 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Херсонської міської ради 22.11.2007, на його імя видано свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_6, взятий на облік як платник податків з 26.11.2007 за № 4507. Однак, відповідно до пояснень ОСОБА_7, наданих співробітникам податкової міліції, а також у судовому засіданні, про свою реєстрацію як фізичної особи-підприємця він дізнався у березні 2008 р.; він особисто рахунків у банку не відкривав; печатку не отримував; в ДПІ як платник податків не реєструвався; жодних фінансово-господарських документів як приватний підприємець не підписував; договорів не укладав; податкової звітності не надавав; наміру займатись підприємництвом не мав. Державна реєстрація ФОП ОСОБА_7 відбулась на підставі втраченого ним з вини невідомих йому осіб паспорту громадянина України. Відповідно до даної постанови визнано недійсним запис про проведення 22.11.2007 державної реєстрації ФОП ОСОБА_7 та припиненого його підприємницьку діяльність. Крім того, визнано недійсними реєстраційні документи ФОП ОСОБА_7, а також складені від його імені первинні і фінансово-господарські документи. Постанова набрала законної сили.
Згідно із ч. 1, ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, обставини, встановлені постановою у адміністративній справі № 2а-13050/09/2170, є обовязковими для суду щодо вирішення даної справи. Виходячи з цього, показань свідка та пояснень представників позивача, ФОП ОСОБА_7 не володів належною правосубєктністю при укладенні договорів поставки бітуму та мазуту з РБУ№3, вона не перевірялась представниками позивача під час вчинення зазначених дій, а податкові накладні, видані від його імені визнанні судом недійсними. Хто саме підписував зазначені податкові накладні не встановлено.
Крім цього, суд зазначає, що відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які в тому числі, але не виключно мають мати обовязкові реквізити у вигляді особистого підпису або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відсутність цього, обовязкового реквізиту для первинного документи, є підставою для визнання його недійсним.
Первинні документи та договори, які підписанні від імені ФОП ОСОБА_7 не містять такого обовязкового реквізиту як особистий підпис, дані які відображені в них не дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. За таких обставин, враховуючи обставини справи встановленні постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31.01.2011 року по справі №2а-13050/09/2170 суд приходить до висновку, що валові витрати РБУ №3, які сформовані внаслідок проведення господарських операцій з ФОП ОСОБА_7 не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Крім цього, суд вважає, що податкові накладні виписані від імені ФОП ОСОБА_7 не є такими, на підставі яких РБУ №3 мало право формувати податковий кредит, так як відповідно до Закону №168/97 платником податку на ПДВ є індивідуально визначена особа, яка зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. При цьому для фізичної особи-підприємця, ця індивідуалізація тісно повязана з його статусом фізичної особи.
Тобто якщо ОСОБА_7 не здійснював підприємницьку діяльність, його воля не спрямовувалась на досягнення економічної вигоди, він не вживав заходів щодо реєстрацію його платником ПДВ то і всі дії вчинені від імені ФОП ОСОБА_7 не можуть спричиняти правові наслідки.
Враховуючи вищевикладене, у позивача відсутні передбачені законами про оподаткування підстави для включення витрат, понесених ним у звязку з придбанням товарів у невстановленого постачальника, який діяв під іменем ФОП ОСОБА_7, до складу валових витрат, а також включення сум ПДВ, сплачених у звязку із цим, до складу податкового кредиту з ПДВ.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а згідно з ч.2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішення субєктів владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач по справі обґрунтовано довів частину своїх вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень, а ДПІ не надала суду доказів, які б свідчили про порушення РБУ №3 вимог Законів №168/97 та № 334/94-ВР під час взаємовідносин з ФОП ОСОБА_6 Разом з тим, позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ про скасування податкових зобовязань та штрафних санкцій, застосованих до РБУ №3 внаслідок його взаємовідносин з ФОП ОСОБА_7 суд вважає необґрунтованими, тоді як відповідач надав належні докази, що свідчать проти даної частини позовних вимог.
Таким чином, податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0004212301/0 від 09.11.2010 та № 0004222301/0 від 09.11.2010 підлягають скасуванню в частині донарахування податкових зобовязань та штрафних (фінансових) санкцій відповідно до результатів взаємовідносин РБУ №3 з ФОП ОСОБА_6
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов приватного акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління №3" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення №0004222301/0 від 09.11.2010 року в частині визначення суми податкового зобовязання за основним платежем 651942 (шістсот пятдесят одна тисяча девятсот сорок дві) грн. 38 коп., за штрафними санкціями 325971 (триста двадцять пять тисяч девятсот сімдесят одна) грн. 19 коп., а всього на загальну суму 977913 (девятсот сімдесят сім тисяч девятсот тринадцять) грн. 57 коп., яке було нараховано згідно акту перевірки внаслідок взаємовідносин з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6
Скасувати податкове повідомлення-рішення №0004212301/0 від 09.11.2010 року в частині визначення суми податкового зобовязання за основним платежем 521554 (пятсот двадцять одна тисяча пятсот пятдесят чотири) грн. 50 коп., за штрафними санкціями 260777 (двісті шістдесят тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 25 коп., а всього на загальну суму 782331 (сімсот вісімдесят дві тисячі триста тридцять одна) грн. 75 коп., яке було нараховано згідно акту перевірки внаслідок взаємовідносин з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 червня 2011 р..
Суддя Анісімов О.В.
кат. 8.2.6
Судове рішення № 16088373, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 03.06.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2639/11/2170. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: