Постанова № 1608714, 11.12.2007, Харківський окружний адміністративний суд

№ 2а-3311/07

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

Іменем України

   м. Харків                                        16-25 год.                                       11 грудня 2007 року                                                                                      

            Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді  -               Тацій Л. В.

при секретарі                           Андрієць М.О.

за участю:

представників позивача – Німого О.С., діє за дорученням № 2504 від 27.08.07

представника відповідача – Гаврилова Л.О., діє за дорученням від 01.11.07

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду  адміністративний  позов Харківської об’єднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Агрофірма-Сіпайло» про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому після зміни вимог, які прийняті судом, просить надати дозвіл на проведення позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ПП «Агрофірма–Сіпайло» за період IV квартал 2006 року – І півріччя 2007 року, а також зобов’язати посадових осіб ПП “Агрофірма – Сіпайло” допустити Харківську ОДПІ до проведення перевірки та надати необхідні для проведення даної перевірки документи згідно з зазначеним в заяві про зміну позовних вимог  переліком.  

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив про їх задоволення, звертав увагу суду на те, що при проведенні планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП “Агрофірма – Сіпайло” документи, які необхідні для перевірки достовірності і повноти нарахування податків, зборів (обов’язкових платежів), надані не в повному обсязі. З цієї причини Харківською ОДПІ фактично було не перевірено період діяльності даного платника податків за період IV квартал 2006 року – І півріччя 2007 року.

Представник відповідача проти позову заперечував, стверджуючи, що відповідно до чинного законодавства податкові органи не мають права звертатись до суду з позовом про надання дозволу на проведення перевірки, про зобов’язання допустити до перевірки, про зобов’язання надати документи.

            Суд заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п.п.2.1.4 п.2.1 ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 №2181-ІІІ позивач є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.3 цього пункту, тобто, крім акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України, крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, крім внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у межах компетенції цих органів, встановленої законом.

Підпунктом 2.2.1 п.2.2 ст.2 згаданого закону до позивачу як контролюючому органу надано право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

З аналізу норм чинного законодавства суд доходить висновку, що вказане право позивача як органу державної податкової служби України деталізовано положеннями п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 №509-ХІІ, згідно з якими податкові органи наділені правом здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Наявним в матеріалах справи планом – графіком проведення документальних перевірок суб’єктів підприємницької діяльності Харківською об’єднаною державною податковою інспекцією на ІІІ квартал 2007 року підтверджується призначення позивачем планової перевірки діяльності ПП «Агрофірма–Сіпайло».

З повідомлення № 4 (реєстраційний номер – 3716/10/23-213 від 27.06.07) вбачається, що про проведення планової документальної перевірки ПП «Агрофірма–Сіпайло» була поінформована належним чином. При цьому, з долучених до справи доказів судом з’ясовано, що працівники позивача були допущені до проведення планової перевірки, проте первинних документів в повному обсязі ПП “Агрофірма – Сіпайло” не надала. Вказані обставини знаходять своє підтвердження актом №48/23-33561237 від 28.09.07 “Про відмову у наданні документів до перевірки”, листом ПП “Агрофірма – Сіпайло” №30/07-1 від 30.07.07 та повністю узгоджуються з викладеними в запереченнях на позов поясненнями відповідача про неможливість надання документів до перевірки. Як випливає з матеріалів справи серед інших відповідачем до перевірки не надані також первинні документи, що засвідчують придбання товарів чи послуг.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За таких обставин, суд доходить висновку, що при ненаданні відповідачем документів, які засвідчують придбання товарів та робіт та наполяганні на тому, що такі документи фактично існують, позивач не мав змоги здійснити перевірку діяльності ПП “Агрофірма – Сіпайло” в частині не наданих до перевірки документів. Судом встановлено, що планова перевірка відповідача завершена, а чинне законодавство не передбачає можливості її відновлення, при цьому частина первинних документів відповідача залишилась не перевіреною у зв’язку з їх ненаданням до планової перевірки.

Пунктом 1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 №509-ХІІ, окрім права на здійснення планових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), передбачено також і право податкових органів на здійснення позапланових виїзних перевірок.

Порядок реалізації права на проведення позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) визначений ч.ч. 6 і 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Суд зважує, що в ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одночасно міститься дві частини.

Перша з них наступного змісту: “позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду” була включена згідно з Законом України від 25.03.05 №2505-ІV.

Друга, яка передбачає, що “позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду” була включена відповідно до Закону України від 12.01.05 №2322-ІV.

Таким чином, нормами Закону України від 25.03.05 №2505-ІV та Закону України від 12.01.05 №2322-ІV по різному врегульовані одні і ті ж правові відносини. За своєю юридичною силою названі законодавчі акти є рівними. Але Закон України від 25.03.05 №2505-ІV був прийнятий законодавцем пізніше від Закону України від 12.01.05 №2322-ІV, через що суд вважає за необхідне при вирішенні справи застосувати саме його приписи.

Такий висновок суду повністю узгоджується зі змістом ч.6 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, яка містить вичерпний перелік обставин, за наявності яких  керівник податкового органу може прийняти самостійне рішення про проведення позапланової виїзної перевірки та Законом України від 25.03.05 №2505-ІV, відповідно до якого в інших випадках позапланова виїзна перевірка призначається за рішенням суду.

З долучених до матеріалів справи доказів судом з’ясовано, що передбачених п.6 ст.11-1 «Про державну податкову службу в Україні» підстав (обставин) для самостійного призначення позапланової перевірки ПП “Агрофірма – Сіпайло” позивач не має.

За таких обставин, суд вважає за необхідне при вирішенні справи застосувати приписи ч.7 ст.11-1 названого закону, де вказано, що в інших випадках позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) проводяться за рішенням суду.

При цьому, суд бере до уваги, що норми ч.7 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» повністю узгоджуються з положеннями ст.124 Конституції України, відповідно до яких юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В обґрунтування необхідності проведення позапланової виїзної перевірки позивач посилається  на ненадання відповідачем документів до проведення планової перевірки.

В матеріалах справи відсутні докази того, що за період діяльності IV квартал 2006 року – І півріччя 2007 року податкові зобов’язання ПП “Агрофірма – Сіпайло” визначені правильно, наявність таких доказів судом, з урахуванням вимог ст.11 КАС України щодо офіційного з’ясування обставин у справі, не встановлена.

За таких обставин, суд визнає, що позов Харківської ОДПІ в частині надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період IV квартал 2006 року – І півріччя 2007 року є обґрунтованим, через що задовольняє позов в цій частині.

Стосовно вимог позивача щодо зобов’язання відповідача надати документи, необхідні для перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об’єднаних державних податкових інспекцій відноситься подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачені права органів державної податкової служби, у виключному переліку яких не зазначено право органів державної податкової служби звертатися до суду з вимогою про зобов’язання юридичних осіб надавати документи, що стосуються їх господарської діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що законами України не передбачено повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду з вимогою про зобов’язання юридичних осіб надавати документи, що стосуються їх господарської діяльності.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України,  ст.ст. 10, 11  Закону України «Про податкову службу в Україні», Закон України «Про податок на додану вартість»,    ст.ст. 11, 12, 50, 51, 71,  ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162,  ст. 163 КАС України,  суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Харківської об’єднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Агрофірма-Сіпайло» про зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Надати Харківській ОДПІ дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки дотримання ПП “Агрофірма – Сіпайло” вимог податкового законодавства за період IV квартал 2006 року – І півріччя 2007 року.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінченняапеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 14 грудня 2007 року.

Суддя                                                            (підпис)                                             Л.В. Тацій

З оригіналом згідно

Постанова не набрала законної сили

Суддя