Постанова № 16086889, 26.05.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 травня 2011 р. № 2а- 940/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Волкова Л.М., суддів Панченко О.В. , Сліденко А.В. при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, діє за дорученням від 01.02.11

представника відповідача ОСОБА_2, діє за дорученням № 3898/10/10-13 від 15.04.11

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергоресурс"

доДержавна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Харкова

провизнання дій неправомірними

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техенергоресурс», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив визнати неправомірними дій відповідача, Державної податкової інспекції у Жовтневому райні міста Харкова щодо проведення планової виїзної перевірки, результати якої оформлені актом від 22.12.2010р. №3373/3195/23-03-05/34566972

Представник позивача в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив наступне. Спірна перевірка була проведена за відсутності визначених законом підстав, в ході перевірки податковий орган не вивчав відомостей первинних документів платника податків, судження про недійсність даних документів обовязкової податкової звітності, про відсутність обєктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, про відсутність можливості здійснювати господарську діяльність, про нікчемність угод згідно з ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦК України зроблені з перевищенням повноважень, якими законодавець наділив органи державної податкової служби України.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, в обгрунтування заперечень зазначив, що фактично спірної перевірки податковим органом не здійснювалось, про що свідчить акт від 22.12.2010р. №3373/3195/23-03-05/34566972 «Про неможливість проведення виїзної планової перевірки ТОВ «Техенергоресурс»(ідентифікаційний код 34566972) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р.».

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобовязань, станом на момент виникнення спірних правовідносин був визначений Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно з п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка (ч.1 ст.11-1); планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік (ч.2 ст.11-1); право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення (ч.3 ст.11-1).

Відповідно до ч.1 ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

З досліджених за правилами ст.86 КАС України докази в їх сукупності, суд відмічає, що під час розгляду справи відповідач не подав до суду доказів прийняття керівником податкового органу письмового рішення про проведення планової виїзної перевірки, доказів вручення посадовим особам платника податків направлення на перевірку.

Таким чином, суд відзначає, що доказів проведення відповідачем у спірних правовідносинах планової виїзної перевірки діяльності ТОВ «Техенергоресурс» матеріали справи не містять.

Разом з тим, як встановлено судом, в акті від 22.12.2010р. №3373/3195/23-03-05/34566972 «Про неможливість проведення виїзної планової перевірки ТОВ «Техенергоресурс»(ідентифікаційний код 34566972) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р.»відповідачем були викладені висновки з приводу обставин здійснення ТОВ «Енергоресурс»господарської діяльності, що суперечить закону, однак, як встановлено вище, планова виїзна перевірка діяльності платника податків фактично не відбулась.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, під час розгляду справи належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів на підтвердження власного висновку про нікчемність укладених ТОВ «Техенергоресурс»правочинів податковий орган до суду не надав.

Викладений в акті висновок відповідача про недійсність даних, відображених ТОВ «Техенергоресурс»в деклараціях з податку на прибуток та в деклараціях з податку на додану вартість суперечить закону, оскільки ні Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ні іншими актами законодавства з питань оподаткування органи державної податкової служби України не наділені законодавцем компетенцією на реалізацію владної управлінської функції контролю саме в такий спосіб.

Вивчивши зміст згаданого акту перевірки, суд відзначає, що висновок податкового органу про недійсність даних документів обовязкової податкової звітності платника податків, про відсутність обєктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, про відсутність можливості здійснювати господарську діяльність, про нікчемність угод згідно з ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦК України грунтуються виключно на підставі даних, зазначених у інформаційних базах, котрі ведуться в органах державної податкової служби України та в документах обовязкової податкової звітності платника податків.

При цьому, відомості первинних документів, які відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а також дані розрахункових документів, котрі згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»опосередковують рух коштів у безготівковій формі, податковим органом в ході проведення спірної документальної виїзної перевірки не досліджувались.

Таким чином, викладені в акті судження субєкта владних повноважень про порушення позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються зібраними по справі доказами.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи, встановлений в судовому засіданні факт не проведення відповідачем спірної перевірки, суд приходить до висновку про відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування.

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Техенергоресурс" до Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Харкова про визнання дій неправомірними - відмовити в повному обсязі.

2. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 31 травня 2011 року.

Головуючий Суддя Волкова Л.М.

Судді Сліденко А.В. Панченко О.В.