Постанова № 16086852, 31.05.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 травня 2011 р.                                                                                 № 2-а- 1941/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бурхан А.С.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний Сервісний Центр" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Високовольтний Сервісний Центр" з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, в якому просить суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова № 0002092310/0 від 30.04.2010 року та № 0002092310/1 від 31.12.2010 року про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму -1376391,99 грн.у тому числі за основним платежем -917594,66 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 458797,33 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з’явився та проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, залучених до матеріалів справи. Посилався на те, що висновки, зроблені в ході перевірки та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам закону.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку виходячи з наступного.

20.10.2010 року на підставі направлень від 21.09.2010р. №499, від 05.10.2010 о. №532 та наказу про подовження терміну планової виїзної перевірки від 04.10.2010 р. №658 Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання на З квартал 2010 року було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Високовольтний Сервісний Центр" з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010 валютного законодавства за період 01.07.2009 по 30.06.2010року. Результат перевірки оформлено актом від 20.10.2010 року № 4625/23-104/35586405. Згідно висновків згаданого акту відповідачем встановлено порушення ТОВ "Високовольтний Сервісний Центр" – п.п. пп.7.2.4 п.7.2,пп. 7.4.1., пп. 7,4,4. п.п.7.4.5., п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. із,змінами та доповненнями в результаті чого ТОВ „ВСЦ» встановлено завищення податкового кредиту у загальній сумі 917594,66 грн., в тому числі за квітень 2010 року у сумі 220833,33 грн., за червень 2010 року у сумі 696761,33грн.

На підставі висновків акту від 20.10.2010 року № 4625/23-104/35586405 ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова щодо встановлених в діяльності позивача вищезазначеного порушення, згідно підпункту «б» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 та п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова прийняті податкові повідомлення – рішення № 0002092310/0 від 30.04.2010 року та № 0002092310/0 від 31.12.2010 року про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму -1376391,99 грн. у тому числі за основним платежем - 917594,66 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 458797,33 грн.

Встановлено, що за період з 01.07.09 по 30.06.2010 ТОВ "Високовольтний Сервісний Центр" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 6290754,0 грн. ( з 01.07.2009-31.12.2009р. у сумі 4075480,00 грн., з 01.01.2010 – 30.06.2010р. у сумі 2215274,00 грн.)

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем ТОВ "Високовольтний Сервісний Центр" та ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Штудіан» були укладени договіра куплі- продажу.

Згідно аналізу даних поданої ТОВ «ВСЦ» податкової звітності з податку на додану вартість: за квітень 2010р. встановлено, що ТОВ «ВСЦ» мало взаємовідносини з придбання товарів –(загальноподстанційний пункт управління) від ТОВ «Штудіан» код 36147815 м. Київ на загальну суму 220833,33 грн.; за червень 2010р. встановлено, що ТОВ «ВСЦ» мало взаємовідносини з придбання товарів (блок виключателя) від ТОВ «Укрспецстройтранс» код 36615846 м. Донецьк на загальну суму 696761,33 грн.

У відповідності до вимог Наказу ДПА України від 18.04.2008р. № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» в ході перевірки ТОВ «ВСЦ» було надано до перевірки податкові накладні отримані від ТОВ «Штудіан» на загальну суму 1325000,0 грн., у т.ч. 220833,33 грн. та від ТОВ «Укрспецстройтранс» на загальну суму 4180568,0 грн., у т.ч. 696761,33 грн., а саме: - податкова накладна №451904 від І9.04.2010 на суму 1325000,0 грн. у т.ч. ПДВ 220833,33 грн., податкова накладна №250637 від 25.06.2010 на суму 4180568,0 грн. у т.ч. ПДВ 696761,33 грн.

З метою підтвердження виявлених взаємовідносин відповідачем на адресу ДПІ у Печерському районі м. Києва, на обліку якої лічиться ТОВ «Штудіан», направлено запит на проведення зустрічної перевірки від 23.09.2010 №5290/7/23-104 з питань взаємовідносин ТОВ «Високовольтний Сервісний Центр» у квітні 2010 року та на адресу ДПІ у Київському районі м. Донецьк, на обліку якої лічиться ТОВ «Укрспецстройтранс», направлено запит на проведення зустрічної перевірки від 23.09.2010 №5289/7/23-104 з питань взаємовідносин ТОВ «ВСЦ» у червні 2010 року.

Відповіді на дату реєстрації акту перевірки по ТОВ „Укрспецстройтранс» не надані, але згідно бази даних на рівні ДПА України встановлено розбіжність: Декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року подана підприємством ТОВ «Укрспецстройтранс», але не визнана як податкова звітність.

ДПІ у Печерському районі м.Києва було надано відповідь та акт про неможливість проведення перевірки від 04.10.2010р. №5667/2311/36147815, в якій повідомлено, про неможливість проведення перевірки в якій повідомлено, що підприємство за вказаною адресою – м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 12 не знаходиться, про що складено акт з питання перевірки юридичного та фактичного місцезнаходження. Остання подана звітність станом на 04.10.2010р декларація з податку на додану вартість подавалась за березень 2010р.

Враховуючи вищенаведену інформацію встановлено віднесення підприємством ТОВ «ВСЦ» до складу податкового кредиту сум по операціям з підприємствами ТОВ «Штудіан» та ТОВ «Укрспецстройтранс» яке у періоді взаємовідносин з ТОВ «Штудіан» та ТОВ «Укрспецстройтранс» не подали в строк та до теперішнього часу податкові деклараціі з податку на додану вартість за квітень 2010 року та червень 2010 року, відповідно не задекларували свої податкові зобов’язання.

Відповідно до вимог п. п. 3.1.1. п. 3.1 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість» об’єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об’єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об’єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення Прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом;

Тобто факт не подання ТОВ „Штудіан» та ТОВ «Укрспецстройтранс» податкової декларації свідчить Про відсутність об’єкту оподаткування який виникає при проведенні вказаними підприємствами фінансово-господарських операцій.

Згідно вимог підпункту 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за N 250/2054, а саме п. 3.4. «Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник – фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) – підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі – електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством».

Таким чином, факт неподання податкових декларацій, недекларування об’єкту оподаткування та податкових зобов’язань з ПДВ та безпідставність складання податкових накладних контрагентами ТОВ «Штудіан» та ТОВ «Укрспецстройтранс», в сукупності свідчать про відсутність правових підстав для формування ТОВ «ВСЦ» податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт, послуг від вищевказаних підприємств, які фактично не відбулися.

Наявність у підприємства ТОВ «ВСЦ» податкових накладних є обов’язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Право на податковий кредит у ТОВ «ВСЦ» не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов’язкових умов для виникнення такого права – виникнення об’єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст..З, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд зазначає, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податків.

Згідно вимог підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

В силу вимог підпункту 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Таким чином, факт неподання податкових декларацій, недекларування об’єкту оподаткування та податкових зобов’язань з ПДВ та безпідставність складання податкових накладних контрагентами ТОВ «Штудіан» та ТОВ «Укрспецстройтранс», в сукупності свідчать про відсутність правових підстав для формування ТОВ «ВСЦ» податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт, послуг від вищевказаних підприємств, які фактично не відбулися.

Враховуючи, що господарські операції, зазначені в податкових накладних наданих підприємством ТОВ «ВСЦ», не відбулися, є підстави для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Тобто, встановлені фактичні обставини, які спростовують реальність проведених господарських операцій (відповідно, і виникнення об’єкту оподаткування), на підставі яких ТОВ «ВСЦ» визначені суми податкового кредиту, а саме: контрагентом ТОВ «Штудіан» не подана податкова декларація до ДПІ, не задекларовано об’єкт оподаткування та податкові зобов’язання з ПДВ; контрагентом ТОВ «Укрспецстройтранс» подана податкова декларація яка не визнана як податкова звітність, не задекларовано об’єкт оподаткування та податкові зобов’язання з ПДВ; дані податкової звітності ТОВ «Штудіан» та ТОВ «Укрспецстройтранс» свідчать про відсутність на підприємстві управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), тобто необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.

Відповідно до статті З Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави й суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст.. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Наведені обставини доводять неможливість реального здійснення ТОВ «ВСЦ» задекларованих операцій, що в силу ч.5 ст.203 ЦК України доводить порушення такої вимоги, додержання якої є необхідною для чинності правочину, як спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Єдиний правовий наслідок викладених правочинів – збільшення сум податкового кредиту за відсутності документального їх підтвердження, що за ознаками може бути кваліфіковано як необґрунтована податкова вигода.

Отже враховуючи вищенаведене, укладені угоди від 12.03.2010 року №12/03РШ між ТОВ «ВСЦ» та ТОВ «Штудіан» укладена угода від 21.06.2010 року №21/06-7/2010 між ТОВ «ВСЦ» та ТОВ «Укрспецстройтранс» в силу ч.1 ст..207 Господарського кодексу України та ст. ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Оскільки нікчемні угоди не створюють правових наслідків, вони підлягають виключенню з податкового обліку як такі, що не спричиняють виникнення об’єкту оподаткування та формування податкового кредиту, податкових зобов’язань у їх сторін.

Суд зазначає, що надані позивачем товарно-транспортні накладні складені з порушеннями Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568 у пп. 11.5 п. 11 яких зазначено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). В наданих до суду товарно-транспортних накладних Замовником (вантажовідправником) є позивач, та у відповідній графі стоїть його печатка та підпис. Печатки та підпису контрагентів позивача - ТОВ «Штудіан» та ТОВ «Укрспецстройтранс» у графі «Замовник (вантажовідправник)» в наданих товарно-транспортних накладних не вбачається, що свідчить про формальне складення вказаних документів. Твердження позивача про те що вивіз товару він здійснював особисто за свій кошт судом не приймається, оскільки і в цьому разі в товарно-транспортних накладних вантажовідправником повинен бути зазначений його контрагент а не позивач. Крім того, договори зберігання та оренди, надані позивачем у якості доказу зберігання товару судом не приймаються до уваги, оскільки, єдиним доказом такого зберігання є документи (картки та ін.) складського обліку товару, які позивачем до суду надані не були, що унеможливлює перевірку відповідності товару що зберігається вказаному у податкових накладних.

Приписами ст. 19 Конституції України встановлено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивачем в судовому засіданні не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, натомість відповідачем належним чином доведена законність та правомірність вказаних правових актів індивідуальної дії.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність донарахування позивачу податкових зобов’язань з ПДВ в розмірі 1376391,99 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160–163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний Сервісний Центр" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Уповному обсязі постанова виготовлена 03 червня 2011 року.

Суддя Панов М.М.