Постанова № 16086805, 27.05.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2011 р. № 2-а- 1743/11/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Заічко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Басовій Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

прокуратури - Горюнової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Науково-виробничого підприємства "Академія" Харківського відділення

Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України"

Товариства інвалідів Київського району

до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції

провизнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської обєднаної податкової інспекції, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000321600/0 від 15.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування, прийняте відповідачем за наслідками проведення документальної невиїзної перевірки.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачем не було запрошено представника позивача для проведення документальної невиїзної перевірки, складений за її наслідками акт та прийняте податкове повідомлення-рішення не було направлене позивачеві поштою або вручене під розписку, чим було порушено вимоги податкового законодавства, чинного на час вчинення таких дій відповідачем. Крім того, позивач зазначав, що перевіряємий період, а саме березень вересень 2006 року та листопад грудень 2006 року, були перевірені відповідачем ще в 2006-2007 роках, а прийняті за наслідками перевірок не на користь позивача податкові повідомлення-рішення скасовані в судовому порядку, а також відповідач вийшов за межі передбаченого законодавством 1095-денного строку, в межах якого можливо провести перевірку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову заперечував. Свої заперечення обґрунтовував тим, що на час проведення перевірки закінчився 1095-денний строк на відшкодування податку на додану вартість, у звязку з чим ним і було фактично зменшено суму бюджетного відшкодування. Також відповідач вважає, що позивачем в порушення законодавства про податок на додану вартість не подано заяви про бюджетне відшкодування.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник прокуратури у судовому засіданні підтримав доводи відповідача в повному обсязі та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, та третіх осіб, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів приходить до наступного:

Працівниками відповідача 13.10.2010 року було складено акт невиїзної документальної перевірки №4099/07-11/30292597, в якому відповідач прийшов до висновку, що позивачем було допущене порушення п.1.8 ст.1 пп.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», згідно з яким право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ до держбюджету, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті ПДВ у ціні товару, та пп.15.3.1, п.15.3, ст.15 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з яким заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або на отримання права на таке відшкодування.

Внаслідок таких порушень, позивачем було завищене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2006 року в сумі 200741,12 грн., за травень 2006 року в сумі 388908,00 грн., за червень 2006 року в сумі 329617,00 грн., за липень 2006 року в сумі 244983,00 грн., за серпень 2006 року в сумі 386970,00 грн., за вересень 2006 року в сумі 192407,00 грн., за грудень 2006 року в сумі 310723,00 грн., на загальну суму 2054349,12 грн.

Доказів запрошення представника позивача для проведення перевірки відповідачем не надано.

Акт перевірки разом із супровідним листом «Про направлення акту перевірки» від 13.10.2010 року №18219/10/-7-18 на імя керівника та головного бухгалтера НВП «Академія» 13.10.2010 року о 17 год.20 хв. було передано службі курєрської доставки «Меркурій» згідно накладної №585258.

Доказів запрошення представника позивача для підписання акту перевірки не надано, що є порушенням п.4.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 в редакції від 13.06.2007 року.

Акт перевірки та супровідний лист повернено відповідачеві із зазначенням на накладній №585258, що за вказаною адресою отримувач відсутній.

Вже 14.10.2010 року відповідачем складено акт про неможливість вручення акту перевірки позивачеві. Відповідачем не надано доказів, коли саме було повернено акт перевірки та супровідний лист курєрською організацією, направлені о 17 год.20 хв. 13.10.2010 року, які і були підставою для складення акту про неможливість вручення.

Інших доказів направлення акту перевірки позивачеві не надано.

У відповідності до п.4.9 порядку №327 у разі неявки посадових осіб суб'єкта господарювання до органу державної податкової служби для ознайомлення та підписання акта невиїзної документальної перевірки у строки, визначені у пункті 4.2 цього розділу, складається акт щодо неявки посадових осіб суб'єкта господарювання до органу державної податкової служби.

Не пізніше наступного дня акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок реєструється в єдиному журналі реєстрації актів перевірок та один його примірник (з відповідними додатками) надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення, про що на останній сторінці обох примірників акта робиться відповідна відмітка.

Згідно з п.4.10 порядку №327, якщо податковий орган або пошта не може вручити суб'єкту господарювання рекомендованого листа з одним примірником акта та відповідними додатками у зв'язку з незнаходженням посадових осіб за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, їх відмовою прийняти акт, то працівник структурного підрозділу, відповідальний за перевірку, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення акта перевірки. Реєструється такий акт в день його складання у єдиному спеціальному журналі. Зазначений акт долучається до справи платника податків.

В порушення вимог п.4.9 - 4.10 Порядку № 327, відповідачем не було направлено позивачеві акт перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

15.10.2010 року відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000321600/0, яким суму бюджетного відшкодування зменшено за квітень 2006 року в сумі 200741,12 грн., за травень 2006 року в сумі 388908,00 грн., за червень 2006 року в сумі 329617,00 грн., за липень 2006 року в сумі 244983,00 грн., за серпень 2006 року в сумі 386970,00 грн., за вересень 2006 року в сумі 192407,00 грн., за грудень 2006 року в сумі 310723,00 грн., на загальну суму 2054349,12 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 15.10.2010 року разом із супровідним листом «Про направлення повідомлення-рішення» №18298/10/07-18/2895 від 15.10.2010 року 15.10.2010 року о 09 год.25 хв. передані службі курєрської доставки «Меркурій» згідно накладної №585538.

15.10.2010 року відповідачем складено акт про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення у звязку з поверненням документів від служби курєрської доставки «Меркурій» з написом на накладній №585538 «за вказаною адресою отримувач відсутній».

Інших доказів направлення позивачеві податкового повідомлення-рішення №0000321600 від 15.10.2010 року не надано.

Відповідно до п.4.5 та п.4.6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року N253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N567/5758, в редакції від 10.08.2005 року, структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції податкового органу, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення від структурного підрозділу, що його склав, надсилає (вручає) податкове повідомлення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення залишається в податковому органі.

Податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, в порушення п.4.5 4.6. Порядку № 253, відповідач не надіслав податкове повідомлення-рішення позивачеві належним чином.

В судовому засіданні встановлено, що раніше відповідач здійснив виїзну позапланову документальну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за періоди з березня 2006 року по вересень 2006 року включно, а також листопад-грудень 2006 року.

За наслідками перевірки квітня 2006 року складено акт про результати виїзної позапланової перевірки НВП «Академія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період квітень 2006 року від 31.07.2006 року №1583/23-30292597, а також прийняті податкове повідомлення-рішення від 08.08.2006 року №0001462310 та податкове повідомлення-рішення від 08.08.2006 року №0001472310, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 200742,00 грн. та донараховано зобовязання з ПДВ в сумі 21491,12 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 08.08.2006 року №0001462310 та податкове повідомлення-рішення від 08.08.2006 року №0001472310 скасовані постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2010 року по справі №2-а-44879/09/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2010 року.

За наслідками перевірки травня-червня 2006 року складено Акт про результати виїзної позапланової перевірки НВП «Академія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період травень 2006 року, червень 2006 року від 18.09.2006 року №2037/23-30292597, а також прийняті податкове повідомлення-рішення від 21.09.2006 року №0001692310 та податкове повідомлення-рішення від 21.09.2006 року №0001702310, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 388908,00 грн. за травень 2006 року та на 329617,00 грн. за червень 2006 року, а також донараховано зобовязання з ПДВ в сумі 177080,48грн.

Податкове повідомлення-рішення від 21.09.2006 року №0001692310 та податкове повідомлення-рішення від 21.09.2006 року №0001702310 скасовані постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2010 року по справі №2-а-44879/09/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2010 року.

За наслідками перевірки липня 2006 року складено Акт про результати виїзної позапланової перевірки НВП «Академія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період липень 2006 року від 10.11.2006 року №2520/23-30292597, за наслідками якого прийняті податкове повідомлення-рішення від 17.11.2006 року №0001932310 та податкове повідомлення-рішення від 17.11.2006 року №0001922310, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 244983,00 грн. та донараховано зобовязання з ПДВ в сумі 101860,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 17.11.2006 року №0001932310 та податкове повідомлення-рішення від 17.11.2006 року №0001922310 скасовані постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2010 року по справі №2-а-44879/09/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2010 року.

За наслідками перевірки серпня-вересня 2006 року складено акт про результати виїзної позапланової перевірки НВП «Академія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період липень 2006 року від 21.12.2006 року №3158/2340/30292597, а також прийняті податкове повідомлення-рішення від 27.12.2006 року №00014723400 та податкове повідомлення-рішення від 27.12.2006 року №0001482340, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 386970,00 грн. за серпень 2006 року та на 192407,00 грн. за вересень 2006 року і донараховано зобовязання з ПДВ в сумі 434809,33грн.

Податкове повідомлення-рішення від 27.12.2006 року №00014723400 та податкове повідомлення-рішення від 27.12.2006 року №0001482340 скасовані постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2010 року по справі №2-а-44879/09/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2010 року.

За наслідками перевірки грудня 2006 року складений Акт про результати виїзної позапланової перевірки НВП «Академія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період грудень 2006 року від 13.04.2007 року №1195/16-30292597, а також прийняті податкове повідомлення-рішення від 16.04.2007 року №0000021600 та податкове повідомлення-рішення від 16.04.2007 року №0000051600, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 411750,00грн. і донараховано зобовязання з ПДВ в сумі 1377,60грн.

Податкове повідомлення-рішення від 16.04.2007 року №0000021600 та податкове повідомлення-рішення від 16.04.2007 року №0000051600 скасовані постанова Господарського Суду Харківської області від 21.06.2007 року по справі №АС-53/144-07, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2007 року по справі №22-а-1802/07 та ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 11.03.2009 року по справі №АС-53/144-07.

Таким чином, відповідач здійснив перевірку раніше перевірених періодів, за наслідками якої прийняв оскаржуване повідомлення-рішення, аналогічне прийнятим раніше і скасованим в судовому порядку податковим повідомленням-рішенням.

Також суд зазначає, що у відповідності до пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Суд також приходить до висновку про помилковість висновків відповідача стосовно порушення позивачем вимог п.1.8 ст.1 пп.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», згідно з яким право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ до держбюджету, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті ПДВ у ціні товару, та пп.15.3.1, п.15.3, ст.15 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з яким заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або на отримання права на таке відшкодування, виходячи з- наступного:

Відповідно до п.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до абз.«а» п.7.7.2 ч.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Постановою Господарського суду Харківської області від 21.06.2007 року (справа №АС-53/144-07), ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2007 року (справа №22-а-1802/07, ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 11.03.2009 року (справа №АС-53/144-07), постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2010 року (справа №2-а-44879/09/2070);ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2010 року (справа №2-а-44879/09/2070) встановлено, що позивач по справі належним чином здійснював господарські операції, з яких формував податковий кредит, а також перевірено вказані господарські операції на предмет їх реальності. У вищезазначених судових рішенням встановлені факти оплати вартості товарів їх постачальникам та наявності належних підстав для віднесення сплачених сум до складу податкового кредиту.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Що стосується термінів для подання заяви про відшкодування надміру сплачених сум податку, передбачених пп.15.3.1, п.15.3, ст.15 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд зазначає наступне:

Відповідно до п.7.2.8 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Форма податкової декларації і порядок її заповнення встановлені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за N 250/2054«Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання».

Відповідно до п.4.2, п.5.12 Порядку в редакції від 15.06.2005 року, яка діяли протягом 2006 року, одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком. Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Таким чином, в розумінні пп.15.3.1, п.15.3, ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заявою про повернення надміру сплачених податку на додану вартість є заява про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач подавав до державної податкової інспекції декларації з податку на додану вартість за січень-грудень 2006 року включно разом з додатками 4, що є належним доказом того, що позивач не пропустив встановлений 1095-денний строк на подачу заяви про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість.

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлену в судовому засіданні помилковість зазначених в акті перевірки висновків відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Також суд зазначає, що з урахуванням численних порушень, допущених відповідачем під час запрошення позивача для проведення перевірки, направлення акту перевірки та податкового повідомлення рішення, що призвело до того, що позивач податкове повідомлення-рішення від 15.10.2010 року отримав лише в якості додатків до листа відповідача від 01.02.2011 року №1185/10/07-18/290, і до суду звернувся 25.02.2011 року, то встановлений ст.99 КАС України процесуальний строк для звернення до суду не є пропущеним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України та перевіряє чи дотримувався субєкт владних повноважень, приймаючі (вчиняючи) рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення рішення належним чином не довів.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 71, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Науково-виробничого підприємства "Академія" Харківського відділення Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України" Товариства інвалідів Київського району до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції винесене відносно Науково-виробничого підприємства "Академія" Харківського відділення Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України" Товариства інвалідів Київського району, а саме: № 0000321600/0 від 15.10.2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01.06.2011 року.

Суддя Заічко О.В.