Постанова № 16086340, 12.05.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 травня 2011 р. № 2-а- 2057/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Глянь О.І.

представника позивача - Костенко В.В.

представника відповідача - Малахової Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківські геоінформаційні системи"

до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

провизнання протиправним та скасування рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківські геоінформаційні системи» (надалі позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова від 11 січня 2011 року № 0000012301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до позивача за порушення п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 на підставі абз. З ч. 1 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995р. №436/95 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 74700,00 (сімдесят чотири тисячі сімсот) грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що викладені в акті перевірки від 24.12.2010р. висновки податкового органу про не оприбуткування підприємством готівки в касі у розмірі 14940, 00 грн. за 23.12.2010 року та 24.12.2010 року є помилковими, а застосовані до підприємства штрафні санкції згідно рішення ДПІ від 11 січня 2011 року № 0000012301 неправомірні. Готівкові кошти підприємства у повному обсязі були відображені у касовій книзі згідно з прибутковими касовими ордерами. При цьому, фіскальні звітні чеки було підклеєно до книги обліку розрахункових операцій. Окрім того, за судженням позивача, відповідач, в порушення п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України намагається застосувати до позивача відповідальність встановлену не законом України, а Указом Президента.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у позові, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, ДПІ у Київському районі міста Харкова позов не визнав, подав заперечення проти позову, в яких зазначив, що в ході перевірки мотелю «Глорія», проведеної 24.12.2010 року, податковою інспекцією було встановлено порушення позивачем п.2.6 Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затв. Постановою НБУ від 15.12.04р. №637, а саме: неоприбуткування готівки в касу підприємства у розмірі 14.940,00 грн. - відсутній запис в КОРО № 203100460310 р.2 (за 23.12.10р. сума 7675,00 грн., Z-звіт № 1541; за 24.12.10р. сума 7265, 00 грн., Z -звіт №1542). За результатами перевірки складено акт №10672/20/40/23/31061655 від 27.12.10р. (№7655/20/31/23/31061655 від 28.12.10р.), на підставі якого винесено податкове повідомлення -№ 0000012301 від 11.01.11р. на суму 74.700,00 грн. Дане податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно, з дотриманням вимог діючого законодавства, сума штрафних санкцій є обґрунтованою.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи і вимоги заперечень проти позову, просили суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, проаналізувавши докази у їх сукупності, заслухавши представників позивача та відповідача, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів:

За матеріалами справи, актом ДПІ у Київському районі м. Харкова «Про результати перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій» від 24.12.2010 року, зареєстрованого в органі ДПС за місцем здійснення діяльності субєкта господарювання 27.12.2010 року за № 10672/20/40/23/31061655 (№7655/20/31/23/31061655 від 28.12.10р. в ДПІ за місцем державної реєстрації субєкта господарювання), встановлено порушення субєктом господарювання - мотель «Глорія», що розташований за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, та належить ТОВ «Харківські геоінформаційні системи», код за ЄДРПОУ 31061655, п.2.6 Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затв. Постановою НБУ від 15.12.04р. №637, а саме: неоприбуткування готівки в касу підприємства у розмірі 14.940,00 грн. - відсутній запис в КОРО №203100460310 р.2 (за 23.12.10р. сума 7675,00 грн., Z-звіт № 1541 за 24.12.10р. сума 7265, 00 грн., Z -звіт №1542).

З посиланням на зазначений акт, ДПІ було прийнято податкове повідомлення рішення від 11.01.2011 року № 0000012301, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 74.700,00 грн. (в пятикратному розмірі не оприбуткованої готівки в касі - 14.940,00 грн. х 5 = 74.700).

Правовою підставою для прийняття спірного податкового повідомлення рішення ДПІ указала підп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та абз. З ч.1 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95 із змінами та доповненями, а фактичною підставою є викладене в акті від 24.12.2010р. судження податкового органу про неоприбуткування позивачем готівки в касу підприємства у розмірі 14.940,00 грн. - відсутній запис в КОРО № 203100460310 р.2 (за 23.12.10р. сума 7675,00 грн., Z-звіт № 1541; за 24.12.10р. сума 7265, 00 грн., Z -звіт №1542).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначені Положенням „Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженим Постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 (далі -Положення).

Пунктом 1.2 вказаного Положення визначено, що, книга обліку розрахункових операцій (КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України - книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункових книжок (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно п. 4.3 Положення записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися. Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, яка видана за видатковими відомостями на виплати, пов'язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат (згідно з пунктом 2.10 Положення), а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в пункті 3.9 цього Положення. Якщо бухгалтерія та касир підприємства (юридичної особи) не працюють у вихідні та святкові дні, а його відокремлений підрозділ, який використовує під час розрахунків РРО (РК), у ці дні працює, але не веде касової книги, то записи в касовій книзі юридичної особи здійснйються наступного робочого дня підприємства - юридичної особи.

Як вбачається з доданих до справи Z-звітів від 23.12.2010р. та 24.12.2010р. ТОВ «ХГІС» отримувало готівкові кошти.

Судом встановлено, що вказані суми виручки, які зазначені в Акті як не оприбутковані, були оприбутковані підприємством, що підтверджується:

- прибутковим касовим ордером (типова форма № КО-1) № 377 від 23.12.2010 року на суму 7675, 00 грн., додатком до нього Х- звітом за один день, звітом касира № 1556;

- стор. 243 Касової книги за 23.12.2010 року, дослідженої у судовому засіданні;

- видатковим касовим ордером від 23.12.2010 року на суму 7675, 00 грн.

Оприбуткування готівки у сумі 7265, 00 грн. за 24.12.2010 року підтверджується:

- стор. 244 Касової книги;

- прибутковим касовим ордером (типова форма № КО-1) № 378 від 24.12.2010 року на суму 7265, 00 грн.;

- Х - звітом;

- звітом касира № 1557;

- видатковим касовим ордером від 24.12.2010 року.

Вищевказаний порядок відображення готівкових коштів в касовій книзі позивача не суперечить нормам п. 4.3 Положення, а тому викладений в акті перевірки висновок відповідача щодо несвоєчасного оприбуткування готівки у касу, не може бути визнаний судом обґрунтованим.

Окрім того, суд відзначає, що особливості проведення розрахунків з використанням РРО та відповідальність за порушення при використанні РРО встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі - Закон про РРО).

Відповідно до вказаного Закону, відповідальність передбачена, зокрема, за проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через РРО, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції (п. 1 ст. 17 Закону про РРО), за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в КОРО (п. 4 ст. 17 Закону про РРО).

Отже, Законом про РРО не передбачено відповідальності за нездійснення (несвоєчасне здійснення) запису до КОРО в разі наявності в ній роздрукованого 2-звіту. Таким чином, роздрукування касового чека при проведенні розрахункової операції, а в кінці дня виконання Z-звіту, вже можна вважати оприбуткуванням готівки, оскільки з фіскальної пам'яті РРО зазначені суми нікуди не подінуться.

Перевіркою було встановлено (п.2.2.12. Акту перевірки), що в готелі підприємства на реєстраторі розрахункових операцій фіскальні чеки друкуються та зберігаються у книзі обліку розрахункових операцій.

22.12.2010р., 23.12.2010р. та 24.12.2010 р. позивачем здійснювалась господарська діяльність, за наслідками якої в кінці дня роздруковувались "Z" звіти.

Вказані фіскальні звітні чеки підшиті до КОРО в розділі N 1, що безпосередньо зазначено в Акті перевірки, але в розділі N 2 (облік руху готівки і сум розрахунків) графи не заповнені, що, на думку податкового органу, свідчить про неоприбуткування готівкових коштів у день їх надходження та про порушенням абзацу 3 пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 року N 637.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Порядок ведення Книг ОРО визначений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року N 614 "Про порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок", згідно п. 7.5 якого використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, зокрема, передбачає:

1) наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО - наявна, не заперечується відповідачем; 2) підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО - підклеєні, встановлено відповідачем під час перевірки; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при ньому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Таким чином, позивачем було допущено порушення порядку ведення КОРО, а не оприбуткування готівки в касі, оскільки оприбуткування готівки це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну силу її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій (п.п. 1,2. глави 1 положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні). Запис до Книги ОРО є лише звітом щодо фактичного надходження грошових коштів до каси.

Разом з тим, факт відсутності звіту не заперечує факту фактичного надходження грошових коштів до каси, що підтверджено наявними у справі доказами.

Слушність такого висновку підтверджена постановою Вищого адміністративного суду України від 29.04.2010 року у справі № К-14790/08 і окружний адміністративний суд не знаходить правових підстав для залишення при розвязанні спору поза увагою правових позицій, які викладені адміністративним судом касаційної інстанції в даному судовому акті.

Відповідно до п. 54.3.3 п.п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобовязань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є субєктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, у тому числі за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у пятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Таким чином, з вищезазначеної норми Указу вбачається, що штраф за цією нормою може бути застосований лише у разі встановлення факту неоприбуткування (неповного та/або несвоєчасного) оприбуткування готівки у касах підприємств.

Враховуючи наведене, навіть у разі допущення суб'єктом підприємницької діяльності порушення порядку (правил) оподаткування готівки в касі підприємства, проте за умови здійснення оприбуткування готівки в касі, що має підтверджуватись прибутковими касовими ордерами та касовою книгою, у органу державної податкової служби відсутні законні підстави для застосування до такого суб'єкта підприємницької діяльності штрафних санкцій (штрафу) на підставі абзацу 3 ч. 1 статті 1 Указу.

Матеріалами 3 справи підтверджено, що готівкові кошти позивача у повному обсязі було відображено в касовій книзі згідно з прибутковими касовими ордерами. При цьому, фіскальні звітні чеки було підклеєно до книги обліку розрахункових операцій, що не спростовувалось відповідачем під час розгляду справи.

Таким чином, висновки ДПІ у Київському районі м. Харкова, викладені в акті перевірки від 24.12.2010 року щодо порушення ТОВ «Харківські геоінформаційні системи» п.2.6 Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затв. Постановою НБУ від 15.12.04р. №637, а саме: неоприбуткування готівки в касу підприємства у розмірі 14.940,00 грн., не знайшли обґрунтованого підтвердження у судовому засіданні.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, наявність у спірних правовідносинах правової підстави, з посиланням на яку субєктом владних повноважень було прийнято рішення чи вчинено діяння, а також обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Перевірка судом інших підстав чи обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій субєкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та за ознаками ст. 3 КАС України є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, суд доходить висновку, що спірні правові акти індивідуальної дії порушують права і інтереси позивача, безпідставно покладаючи на нього обовязок здійснити додаткові платежі на користь Держави, а тому підлягають скасуванню.

При цьому, суд бере до уваги, що оскільки вимога про визнання правового акту індивідуальної дії недійсним спрямована на втрату таким актом юридичної сили, а отже, за своїми юридичними наслідками є тотожньою скасуванню правового акту індивідуальної дії, то з огляду на приписи абз.2 ч.2 ст.162 КАС України позов належить задовольнити у спосіб скасування спірних актів.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківські геоінформаційні системи" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 11 січня 2011 року № 0000012301.

Стягнути з Держаного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківські геоінформаційні системи" (Україна, 61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99, літ. А-3) державне мито у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 17 травня 2011 року.

Суддя О.В. Панченко