Постанова № 16086267, 17.05.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/1023/11

"17" травня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Твердохліб Н.В.,

за участю:

представника позивача - Ляшка В.В. ;

представників відповідача Мельника О.А., Фесюк Л.І., Шуста А.Є., Гавра І.І.

прокурора Свачій М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест Холдинг»

до Державної податкової інспекції в Чортківському районі

про визнання протиправними дій щодо надіслання акту перевірки від 15 жовтня 2010 року та прийняття на підставі цього акту податкових повідомлень рішень від 29 жовтня 2010 року №0001342301/0 та №0001352301/0, скасування податкових повідомлень-рішень від 29 жовтня 2010 року №0001342301/0, №0001352301/0 та від 13 січня 2011 року №0001342301/1, №0000012301/1, №000022301/1, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гефест Холдинг»(далі по тексту ТОВ «Гефест Холдинг»або позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області (далі по тексту ДПІ в Чортківському районі або відповідач) про визнання протиправними дій щодо надіслання акту перевірки від 15 жовтня 2010 року та прийняття на підставі цього акту податкових повідомлень рішень від 29 жовтня 2010 року №0001342301/0 та №0001352301/0, скасування податкових повідомлень-рішень від 29 жовтня 2010 року №0001342301/0, №0001352301/0 та від 13 січня 2011 року №0001342301/1, №0000012301/1, №000022301/1.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що при проведенні перевірки податковим органом було допущено порушення порядку її проведення та оформлення результатів.

Позивач в цій частині зокрема посилається на те, що ДПІ в Чортківському районі було порушено свої повноваження щодо термінів проведення перевірки, оскільки згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду, якою надавався дозвіл на проведення позапланової перевірки ТОВ «Гефест Холдинг», дозвіл було надано з 2 серпня 2010 року тривалістю 10 робочих днів, а фактично перевірка тривала до 1 жовтня 2010 року.

Позивач також зазначив, що податковим органом після складання акту перевірки від 7 жовтня 2010 року, було складено додатковий документ акт від 15 жовтня 2010 року як додаток до акту від 7.10.2010 року, складення якого не передбачено чинним законодавством. Склавши вказаний документ, на думку позивача, відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень, порушив строки на складання акту перевірки після закінчення її проведення, що призвело до незаконного прийняття податкових повідомлень-рішень.

Крім того, позивач вважає, що безпідставними та протиправними є висновки самих актів перевірок від 7 та 15 жовтня 2010 року, щодо порушення ним вимог податкового та іншого законодавства. Висновки перевіряючих, на його думку, ґрунтуються на субєктивних припущеннях, безпідставних здогадках працівників податкового органу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з мотивів викладених у позовній заяві.

В обґрунтування своєї позиції представник позивача зазначив, що про реальність взаємовідносин між ТОВ «Гефест Холдинг»з однієї сторони та ТОВ «Подоліс», а також ТОВ «Легар»- з іншої свідчать наступні обставини:

- подальша реалізація продукції отриманої від вищенаведених контрагентів підприємствам харчової промисловості;

- переміщення та наявність товару на складах позивача;

- наявність договорів, актів виконаних робіт, податкових накладних.

Крім того, представник позивача, ствердив, що ТОВ «Гефест Холдинг»використовувало перед укладенням договорів з ТОВ «Подоліс» та ТОВ «Легар» інформацію про даних юридичних осіб з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та з офіційного веб-сайту ДПА України.

Також представник позивача просив суд врахувати те, що ТОВ «Гефест Холдинг»не може нести відповідальність за можливе порушення вимог чинного податкового законодавства своїми контрагентами. На його думку, порушення ними вимог податкового та іншого законодавства, може мати негативні наслідки саме для цих юридичних осіб.

Представники відповідача проти позову заперечували. Заперечення обґрунтовуються тим, що при проведенні перевірки та оформленні її результатів ДПІ в Чортківському районі діяла у відповідності до вимог законодавства України, що регламентує порядок її проведення. Помилки перевіряючих допущені при оформленні результатів перевірки, на їх думку, жодним чином не вплинули на права позивача

Крім того, представники податкового органу зазначили, що при вчиненні правочинну у сторін ТОВ «Гефест Холдинг»з одніє сторони та ТОВ "Подоліс" і ТОВ «Легар»з іншої була мета, що суперечить інтересам держави та суспільства, а тому вважають їх нікчемними. Також, представники відповідача пояснили, що у ТОВ "Подоліс" та ТОВ «Легар» відсутні умови для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, тобто відсутні адміністративно-господарські можливості для виконання господарських зобов'язань постачальника товарів за договорами з ТОВ «Гефест Холдинг».

Враховуючи викладене, представники ДПІ в Чортківському районі просять суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 60 КАС України та ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»в порядку представництва інтересів держави на стороні ДПІ у Чортківському районі у справу вступив прокурор.

В судовому засіданні, прокурор підтримала позицію представників відповідача та просила в позові відмовити.

Крім пояснень представників сторін, судом також досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які надані позивачем та відповідачем та витребувані з ініціативи суду, а також допитано свідків.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, пояснив, що працював на ТОВ «Гефест Холдинг»на посаді завідуючого складом. В його обовязки входило отримання та видача товару згідно прихідних та видаткових накладних. Про фірми ТОВ «Подоліс»та ТОВ «Легар»йому було відомо тільки з прихідних та видаткових накладних. З яких фірм доставлявся товар на склади ТОВ «Гефест Холдинг»йому не відомо.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що працював з жовтня 2008 року по серпень 2010 року на ТОВ «Гефест Холдинг»на посаді вантажника на складах, що в місті Києві.

Чи доставлявся товар з ТОВ «Подоліс»та ТОВ «Легар»йому не відомо.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача, відповідача та прокурора, показання свідків, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Чортківському районі було проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Гефест Холдинг»за результатами якої на складено акт перевірки від 07.10.2010 р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ „Гефест Холдинг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 02.10.07 р.по 30.06.10 року, валютного та іншого законодавства за період з 02.10.07 року по 30.06.10 року»та акт перевірки від 15.10.2010 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ „Гефест Холдинг", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.08 р.по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.08 року по 30.09.2009 року до акту перевірки від 07.10.2010 р.».

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.2.1, п.п.5.3.9, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року (із змінами та доповненнями) та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.05.97 за №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), які діяли на час проведення перевірки.

На підставі вищезазначених актів винесено податкові повідомлення-рішення від 29 жовтня 2010 року №0001342301/0 про сплату 1 604 975 грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій 1 604 975 грн. та від 29 жовтня 2010 року №0001352301/0 про сплату 2 434 933 грн. податку на додану вартість і штрафних санкцій 2 402 572,5 грн., застосованих за виявлені порушення.

Зазначені податкові повідомлення - рішення товариством оскаржено в адміністративному порядку до ДПІ у Чортківському районі, яка рішенням від 13 січня 2011 року скасувала податкове повідомлення-рішення від 29 жовтня 2010 року №0001352301/0 в частині 1185 106 грн. застосованої штрафної(фінансової) санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишила без змін, а також збільшила на 1 076 878 гри. податкове зобовязання по податку на прибуток підприємства (в тому числі у розмірі 538 439 грн. за основним платежем та в розмірі 538 439 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), визначене у податковому повідомленні-рішенні №0001342301/0 від 29 жовтня 2010 року.

Крім того, за результатами розгляду первинної скарги ДПІ в Чортківському районі винесено 3 податкові повідомлення-рішення від 13 січня 2011 року №0000022301/1 про сплату податку на додану вартість в сумі 2 434 933 грн. і штрафних санкцій за цим податком в сумі 1 217 466,5 грн.; №0001342301/1 про сплату податку на прибуток в сумі 1 604 975 грн. і штрафних санкцій за цим податком в сумі 1 604 975 грн.; №0000012301/1 про сплату податку на прибуток в сумі 538 439 грн. і штрафних санкцій в сумі 538 439 грн.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в Чортківському районі від 29 жовтня 2010 року №0001342301/0 та №0001352301/0 є безпідставними, оскільки вищевказані рішення в порядку передбаченому ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», скасовані та змінені самим податковим органом.

Податкові повідомлення-рішення від 13 січня 2011 року позивачем також оскаржувались до ДПА у Тернопільській області, однак 23.03.2011 року подані скарги до ДПА у Тернопільській області було відкликано..

Аналізуючи правомірність порядку проведення і оформлення результатів перевірки ТОВ «Гефест Холдинг»працівниками ДПІ в Чортківському районі, суд виходив з наступного.

Так, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.07.2010 року надано дозвіл працівникам ДПА в Тернопільській області та ДПІІ в Чортківському районі на проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Гефест Холдинг» за період діяльності з 01.01.2007 року по 31.07.2010 року з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування та сплати податків, зборів та обов'язкових платежів протягом 10 робочих днів з датою початку перевірки 02.08.2010 року.

Однак дана перевірка не була проведена у звязку з не встановленням фактичного місцезнаходження посадових осіб ТОВ «Гефест Холдинг».

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.08.2010 року надано дозвіл працівникам ДПА в Тернопільській області та ДПІ в Чортківському районі на проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТО ІЗ «Гефест Холди нг»(код СДРПОУ 35126857, м.Чортків, вул.Коновальця, 3/20) за період діяльності з 01.01.2007 року по 31.07.2010 року з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування та сплати податків, зборів та обов'язкових платежів протягом 15 робочих днів з датою початку перевірки 25.08.2010 року. У відповідності до даної постанови інспекцією видано наказ № 214 від 25.08.2010 року та виписано направлення на проведення перевірки від 25.08.2010 року № 000091. Враховуючи те, що остання планова документальна перевірка включила в себе період діяльності ТОВ «Гефест Холдинг»по 30.09.2009 ; наказом від 25.08.2010 року № 214 передбачено період, що підлягав перевірці з 01.09.2009 року по 31.03.2010 року (31.03.2010 року - завершення повного квартального періоду, оскільки звітність по податку на прибуток поквартальна, а термін подачі піврічної звітності - 09.08.2010 року). На вимогу слідчого відділу ДПА в Тернопільській області охопити перевіркою весь період, в тому числі і обревізований попередньою перевіркою, інспекцією видано наказ від 06.09.2010 року за № 225 та виписано направлення від 06.09.2010 року № 000097 на проведення перевірки ТОВ «Гефест Холдинг»за період діяльності з 01.01.2007 року по 30.08.2009 року.

Враховуючи те, що термін завершення перевірки - 14.09.2010р., а в даний термін проведення перевірки неможливо було завершити у зв'язку з значним обсягом перевірки, неотриманням відомостей по направлених запитах по контрагентах, з якими ТОВ «Гефест Холдинг»мало правові відносини, а тому у відповідності до статті 11-1 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»із змінами і доповненнями (далі Закон України № 509-ХІІ) наказом начальника ДПІ в Чортківському районі від 13.09.2010 року № 229 проведення перевірки зупинено з 14.09.2010 року з метою вирішення питання про продовження строку проведення перевірки на 10 робочих днів згідно ч. 13 ст. 11-1 Закону України № 509- ХІІ. 15.09.2010р. ДПІ в Чортківському районі звернулася з листом№6733/8/23-127 з вирішення даного питання до слідчого відділу УПС ДПА в Тернопільській області .

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.09.2010 року надано дозвіл працівникам ДПА в Тернопільській області та ДПІ в Чортківському районі на продовження терміну проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Гефест Холдинг»(код ЄДРПОУ 35126857, м.Чортків, вул.. Коновальця, 3/20) за період діяльності з 01.01.2007 року по 31.07.2010 року з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування та сплати податків, зборів та обов'язкових платежів протягом 10 робочих днів з датою початку перевірки 20.09.2010 року.

З врахуванням викладеного, суд не бере до уваги твердження позивача з приводу того, що дозвіл судом було надано з 2 серпня 2010 року тривалістю 10 робочих днів, а фактично перевірка тривала до 1 жовтня 2010 року.

Також судом встановлено, що при складанні розрахунку штрафних (фінансових санкцій) працівниками інспекції виявлено арифметичну помилку у акті перевірки ТОВ «Гефест Холдинг»від 07.10.2010 року № 881/23-35126857 в наслідок чого було складено додатковий акт від 15.10.2010 року № 906/23-35126857 до акту перевірки від 07.10.2010 року № 881/23-35126857, який вручено керівнику товариства 21.10.2010 року.

Суд вважає за необхідне зазначити те, що складення додаткового акту не передбачене чинним законодавством, але в жодному нормативно-правовому акті не містися прямої заборони на його складення. Також суд враховує і те, що складення акту перевірки від 15 жовтня 2010 року не вплинуло на права позивача по поданню заперечень до нього, а також оскарженню винесених на його підставі податкових повідомлень-рішень, а тому суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що податковий орган порушив строки на складання акту перевірки після закінчення її проведення, що призвело до незаконного прийняття податкових повідомлень-рішень.

Аналізуючи висновки ДПІ в Чортківському районі, що стали підставами для нарахування позивачу податкових зобовязань по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, суд прийшов до переконання про їх правильність, обґрунтованість та правомірність виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржені податкові повідомлення-рішення винесені по правовідносинах між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Подоліс" та ТОВ «Легар»які виникли з правочинів по поставці товару.

Так, між ТОВ «Гефест- Холдинг»» та ТОВ «Подоліс» укладено ряд договорів, а саме договір № Про - 10/10/07 від 01.10.2007 р., № Про 02/07 від 01.11.2007 р., № ПФ-08/09 від 25.09.2008 р., № ПрД - 10/08 від 01.10.2008 р. відповідно до яких ТОВ «Подоліс»(продавець) зобов'язується передавати за оплату у власність «Покупця»ТзОВ «Гефест - Холдинг»асортимент харчових сумішей, добавок, спецій та інших товарів для харчової промисловості.

В жодному з даних договорів не визначено умов поставки та транспортування товарів.

На підставі зазначених договорів ТОВ «Подоліс»реалізовано для ТзОВ «Гефест - Холдинг»вафельної продукції на загальну суму - 2 864 625 грн. в т ч. ПДВ становить - 477437 грн. та харчових добавок на загальну суму 11 218730 грн. в тому числі ПДВ становить - 1 869788 грн.

Загальна сума поставлених товарів ( вафельна продукція) та харчові добавки - 14 083355 грн. в т. числі ПДВ - 2 347 225 грн. ( реєстр поставок зазначений на стор. 10-11 акту перевірки від 7.10.2010 року).

Як встановлено в судовому засіданні, дані факти реалізації/поставок товарів між ТОВ «Подоліс»і «Гефест-Холдинг»не досліджувались при проведенні перевірки за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2009 р. і не враховані при винесенні податкових повідомлень-рішень за результатами планової перевірки товариства від 11.03 .2010 р.

Крім того, перевіркою та додатково зібраними матеріалами встановлено, щоТОВ «Гефест-Холдинг»укладено ряд договорів на постачання вафельної продукції і харчових добавок з ТОВ «Легар», а саме договори № ПрС-01/07 від 10.10.2007 р. № ПрВ - 01/08 від 03.01.2008 р. № Про - 02/08 від 01.02.2008 р. Умови поставки та транспортування товарів в договорах також не визначено.

На підставі зазначених договорів ТОВ «Легар»реалізовано для ТзОВ «Гефест - Холдинг» вафельної продукції на загальну суму - 3 742371 грн. в т ч. ПДВ становить - 764728,94 грн. та харчових добавок на загальну суму 10 478901,95 грн. в тому числі ПДВ становить - 1 746483,66 грн.

Загальна сума поставлених товарів ( вафельна продукція) та харчові добавки -14 221273,56 грн. в т. числі ПДВ - 2 511 21260 грн. ( реєстр поставок зазначений на стор. 14- 15 акту перевірки від 7.10.2010 р.).

Зясовуючи реальність здійснення господарських операцій, визначених у вищенаведених договорах, суд встановлює обґрунтованість податкової вигоди, яку бажає отримати позивач, а також можливість здійснення таких господарських операцій обидвома сторонами правочину.

Аналізуючи матеріали справи суд вважає, що про неможливість здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Подоліс" та ТОВ «Легар»які виникли з правочинів по поставці товару свідчать наступні обставини:

-Ні ТОВ «Подоліс», ні ТОВ «Легар» не мало можливості поставляти товар на склади позивача, оскільки в останніх немає транспортних засобів, а поставка, оскільки в угодах цього не визначено згідно вимог Цивільного кодексу повинна була здійснюватись транспортом Продавця;

-При проведенні перевірки позивачем не було представлено товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт транспортування вантажу від покупця до продавця;

-Відсутність у ТОВ «Подоліс»та ТОВ «Легар»робочої сили для здійснення вищенаведених господарських операцій (як в одному так і в іншому підприємстві зареєстрованими є одна особа керівник);

-Відсутність первинного документу, що підтверджує виконання даних господарських операцій актів виконаних робіт;

-Відсутність даних про те, що ТОВ «Подоліс»та ТОВ «Легар»могли чи були власниками поставленого ТОВ «Гефест Холдинг» товару.

А тепер більше детальніше по деяких обставинах:

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказ: Мінтрансу України від 14.10.1997р. № 363, зареєстрованими в Мін'юсті України 20.02.1998р. за № 128/2568 (із змінами та доповненнями), оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними (далі - ТТН) здійснює-- незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (п.11.4).

ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного із бу хгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (розділ 1).

Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 2? ід35р. №488/346 «Пре затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»затверджено типові форми первинного обліку: подорожний лист вантажного автомобіля за формою №2, товарно-транспортна накладна а формою №1-ТН, які зобов'язані застосовувати всі суб'єкти господарської діяльності, незалежно від форм власності. У говарно-транспортній накладні повинні вказуватись: назва підприємства-перевізника, назва вантажовідправника та вантажоодержувача, пункти навантаження та розвантаження, посада та підписи осіб відповідальних за підправлень, транспортування та одержання товару.

Таким чином, суд приходить до висновку, що станом на даний час обов'язковість оформлення товарно-транспортних накладних надалі об'єктивно існує та передбачена Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. № 363, зареєстрованими в Мін'юсті України 20.02.1038р. за № 128/2568 і дані Правила втратили чинність лише в частині визначення форми товарно-транспортної накладної як документа суворої звітності.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Суд приходить до висновку, що товарно-транспортна накладна є первинним документом, наявність якого є обов'язковою для підтвердження факту поставки товару, а тому вважає, що отримання товарно-матеріальних цінностей (в даному випадку меляси бурякової) при використанні автоперевезень повинно підтверджуватися відповідними накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей, податковими накладними та товарно-транспортними накладними. У випадку відсутності таких документів достатні законодавчі підстави для включення відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ відсутні.

Про неможливість здійснення господарських операцій між ТОВ «Гефест Холдинг»з однієї сторони та ТОВ «Подоліс»і ТОВ «Легар» свідчать також наступні обставини:

УПМ ДПА в Тернопільській зясовано, що ТОВ „Подоліс" та ТОВ «Легар»проводилось придбання реалізованих позивачу харчових добавок та іншої продукції від ТОВ „Ваврик і Компанія ЛТД", яким отримано зазначений товар від нерезидентів. Даний факт визнається і сторонами у справі.

Також УПМ ДПА в Тернопільській області встановлено, що посадові особи ТОВ „Гефест Холдинг" (власник та директор - ОСОБА_11) та ТОВ „Ваврик і Компанія ЛТД" (власник та директор - ОСОБА_10) пов'язані особи та знаходяться в родинних відносинах між собою - рідні брат та сестра. Даний факт також визнається і сторонами у справі.

В даному випадку суд погоджується з позицією податкового органу та вважає, що між ТОВ „Ваврик і Компанія ЛТД" та ТОВ „Гефест Холдинг" існують сталі системні звязки в одному сегменті ринку в якому існують налагоджені стабільні звязки й учасники обізнані стосовно один одного.

Як слідує з акту перевірки, при проведенні аналізу руху товарно - грошових потоків в «ланцюгу»постачання: „іноземний контрагент - ТОВ «Ваврик і Компанія ЛТД»- ТОВ «Подоліс»/ТОВ «Легар»- ТОВ «Гефест Холдинг»було встановлено, що ТОВ «Подоліс»та ТОв «Легар»здійснювалась значна націнка від початкової вартості вказаної продукції, яка реалізовувалась на ТОВ «Гефест Холдинг», що в свою чергу свідчить про те, що зазначені операції з продажу товару через ТОВ «Подоліс»та ТОВ «Легар» вчинені з метою заниження об'єкту оподаткування.

Суд не приймає до уваги твердження представника позивача, з приводу того, що угоди укладені між ТОВ «Гефест Холдинг»з однієї сторони та ТОВ «Подоліс»і ТОВ «Легар» з іншої мають реальний характер, так як товар був поставлений на підприємство, про що свідчать звіти про переміщення товарів на складах, а також документи, що підтверджують подальшу реалізацію даного товару на підприємства харчової промисловості. Ця обставина не заперечується податковим органом. Разом з тим судом встановлено, ряд обставин, описаних вище, які свідчать про неможливість реального здійснення даної поставки саме контрагентами позивача.

Відповідно до абз.4 пп.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Згідно із абз.1 п.1.4 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі- продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

З системного аналізу Закону України "Про податок на додану вартість" відмінними ознаками передачі майна є перехід права власності на майно та договірний характер відносин, в рамках яких здійснюється така передача.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту, а згідно пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих Позивачу податкових накладних, не є підставою для включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки податкові накладні, в даному випадку, виписані платниками(ТОВ «Подоліс»та ТОВ «Легар»), які фактично не могли виступати продавцями товарів, зазначених в податкових накладних, практично не могли здійснювати їх поставку та відвантаження, та відповідно, не формували податкових зобов'язань.

У відповідності до п.5.1. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № І34/94-ВР із змінами та доповненнями, валові витрати виробництва та обігу, (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пп. 5.2.1 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9. п.5.3 ст.5 Закон України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивачем та його представником не надано первинних документів, які б підтверджували факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Подоліс»та ТОВ «Легар», а судом встановлено, що господарські операції між позивачем та вищезазначеними юридичними особами фактично не здійснювались.

Звідси також випливає і безпідставність завищення ТОВ «Гефест Холдинг»валових витрат всупереч вимог ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд вважає, що підприємством перераховувались кошти без мети реального настання передбачених наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Єдиною метою проведення документування фактично неналежним чином здійснених господарських операцій є отримання підприємством податкової вигоди. Несплата до бюджету необхідних податкових платежів є заволодіння державним майном.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що податковим органом зроблено правильні висновки, щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому суд приходить до переконання, що підстав для скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в Чортківському районі від 29 жовтня 2010 року №0001342301/0, №0001352301/0 та від 13 січня 2011 року №0001342301/1, №0000012301/1, №000022301/1 немає, а в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест Холдинг» до Державної податкової інспекції в Чортківському районі про визнання протиправними дій щодо надіслання акту перевірки від 15 жовтня 2010 року та прийняття на підставі цього акту податкових повідомлень рішень від 29 жовтня 2010 року №0001342301/0 та №0001352301/0, скасування податкових повідомлень-рішень від 29 жовтня 2010 року №0001342301/0, №0001352301/0 та від 13 січня 2011 року №0001342301/1, №0000012301/1, №000022301/1, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 травня 2011 року.

Головуючий суддяОсташ А. В.

копія вірна

СуддяОсташ А. В.