Постанова № 16086249, 06.05.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/1036/11

"06" травня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Сенчак О.Є.

за участю:

представника позивача - Лози В.М.;

представника відповідача Задорожного І.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу

за позовом дочірнього підприємства «Нептун +»

до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень від 21 грудня 2010 року №0000772306/0, №0000782306/0, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Нептун +»(далі по тексту ДП «Нептун +» або позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції (далі по тексту ТОДПІ або відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 21 грудня 2010 року №0000772306/0, №0000782306/0.

Обґрунтування позовних вимог викладених в тексті позовної заяви зводилось до того, що податковий орган неправильно визначив рівень звичайних цін на товар, який ввозив із закордону позивач, при подальшій його реалізації на митній території України. Позивач вважає, є що він здійснював оптову торгівлю свинини охолодженої, а не роздрібну, як вважає ТОДПІ.

Крім того, позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем проводилось імпортування на територію України з Польщі м'ясо свинини охолодженої в напівтушках, його розмитнення, яке в послідуючому було продано на території України за ціною, яка є меншою за його митну вартість.

Представник позивача вважає, що ДП «Нептун +»було повністю виконано вимоги п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, сума податку на додану вартість була визначена від митної вартості та сплачена в бюджет до моменту розмитнення вищенаведеного товару. Щодо послідуючої реалізації м'яса свинини покупцям на території України, вважає, що вона проводилась у відповідності до вимог п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме за звичайними цінами з урахуванням ввізного мита, митних зборів, інших загальнодержавних податків і зборів.

Представник позивача стверджує, що системний аналіз п.4.1. ст. 4 Закону про ПДВ дає можливість зробити висновок, що для визначення бази оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) приймається договірна (контрактна) вартість, яка не може бути нижче за звичайну ціну. При цьому, жодного згадування про митну вартість для визначення бази оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) п.4.1. ст. 4 Закону про ПДВ не містить.

Основною підставою для скасування податкових повідомлень-рішень від 21 грудня 2010 року №0000772306/0, №0000782306/0 на думку представника позивача є те, що податковий орган незаконно проводив повторну позапланову перевірку за вже обревізований період. Зокрема зазначив, що за наслідками попередньої перевірки було складено довідку яка не виявила порушень податкового законодавства, а в грудні 2010 року в порушення вимог п.8 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Тернопільською ОДПІ проведено повторну позапланову перевірку за наслідками якої виявлено порушення вимог податкового законодавства.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, мотиви виклав в поданому суду письмовому запереченні, а також усних поясненнях наданих під час розгляду справи.

На думку представника податкового органу, позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки, ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону про ПДВ та нормами митного законодавства, встановлюється у розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, то сплачений при імпорті товарів ПДВ, обчислений у відповідності до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а при подальшій реалізації імпортованого товару податкові зобовязання визначатимуться за правилами, встановленими п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ, а саме, у разі якщо його договірна (контрактна) вартість буде нижче за звичайну ціну (митну вартість), база оподаткування такої операції розраховуватиметься виходячи з рівня звичайної ціни, тобто не нижче договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обовязкових платежів), в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включається у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування.

Крім того, представник відповідача пояснив, що порушення п.8 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не впливають на суть порушень податкового законодавства допущеного позивачем, а тому просив суд не приймати їх до уваги.

Крім пояснень представників сторін судом досліджено ряд письмових доказів, що надавались сторонами та витребовувались з ініціативи суду.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що інспекторами ТОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Нептун +»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість «на рахунок платника в банку»за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2009 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено довідку від 6 грудня 2010 року № 12580/23- 06/31594234.

Перевіркою встановлено, що ДП «Нептун +»в порушення пункту 4.1, пункту 4.3, статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями (що діяв на час проведення перевірки) занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за січень 2010 р. у розмірі 7130 грн., в порушення підпункту 7.2.3, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7, пункту 4.1, пункту 4.3 статті 4 Закону № 168/97-ВР завищено задеклароване бюджетне відшкодування з ПДВ за січень 2010 року на суму 30000 грн.

На підставі довідки перевірки ТОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 21 грудня 2010 року №0000772306/0, №0000782306/0.

Позивач не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями оскаржував їх в адміністративному порядку, проте рішеннями ДПА в Тернопільській області від 25 березня 2011 року повторну скаргу платника податків залишено без розгляду у звязку з пропуском позивачем строку адміністративного оскарження податкових повідомлень рішень.

Аналізуючи підстави для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень суд виходив з того, що їх винесення відбулось з порушенням порядку проведення повторної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки перевірки від 7 квітня 2010 року №3158/23-623/31594234, Тернопільською ОДПІ уже проводилась невиїзна документальна перевірка ДП «Нептун +»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість «на рахунок платника в банку»за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2009 року по 31.12.2010 року. Згідно висновків вищенаведеної довідки, перевіркою підтверджено відображене ДП «Нептун +»у декларації за січень 2010 року бюджетне відшкодування по ПДВ у сумі 30000 грн.

Таким чином, невиїзна документальна перевірка ДП «Нептун +»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість «на рахунок платника в банку»за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2009 року по 31.12.2010 року Тернопільською ОДПІ вже проведена, а тому повторне її проведення у грудні є протиправним, оскільки повторна перевірка в розумінні Закону України «Про державну податкову службу в Україні»може бути виключно позаплановою виїзною та проводитись лише з підстав, визначених у п.8 ч.6 ст.111 цього Закону, що унеможливлює її проведення в межах невиїзної документальної перевірки платника податків.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічний принцип закріплений у ст. 6 Господарського кодексу України, згідно якої одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Частиною 3 статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що проведення перевірок органами державної податкової служби не повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи оспорювані податкові повідомлення-рішення суд приходить до висновку, що вони прийняті в порушення вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

З врахуванням викладеного, суд вважає, що оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями порушуються права позивача, а тому суд приходить до переконання про захист цих прав шляхом скасування податкових повідомлень-рішень Тернопільської ОДПІ від 21 грудня 2010 року №0000772306/0, №0000782306/0.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції від 21 грудня 2010 року №0000772306/0, №0000782306/0.

Повернути з державного бюджету на користь дочірнього підприємства «Нептун +» 3 гривні 40 копійок судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 травня 2011 року.

Головуючий суддяОсташ А. В.

копія вірна

СуддяОсташ А. В.