Постанова № 1608605, 21.12.2007, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3993/07

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2007 року, м. Харків                                                            Справа № 2а-3993/07                                                      

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Рудь О.С.

За участю представників сторін:

Позивача: Білик Л.С., Бабась Г.І.

Відповідача: Бережний Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ТОВ „Південтрансбуд” до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ „Південтрансбуд”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих ДПІ у Ленінському районі м. Харкова за № 0001761520/0 від 26.10.2007 року, відповідно до якого підприємству нараховані штрафні санкції в розмірі 4955,61 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість та № 0001891530/0 від 26.10.2007 р., відповідно до якого підприємству нараховані штрафні санкції в розмірі 37767,72 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з земельного податку.

В судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001761520/0 від 26.10.2007 р. в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 1641,81 грн., а податкове повідомлення-рішення № 0001891530/0 від 26.10.2007 р. в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 37767,72 грн., посилаючись на те, що відповідачем неправомірно зараховані раніше перераховані кошти для погашення заборгованості по пені понад строк позовної давності та неправомірно застосовані штрафні санкції.    

Відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, проти позову заперечує, вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до норм чинного законодавства, свою позицію виклав у запереченнях на позов, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем проведена невиїзна перевірка з питань дотримання вимог сплати узгоджених сум податкових зобов’язань по земельному податку за період квітень 2005 р. – липень 2007 р. по податку на прибуток та податку на додану вартість.

За результатами перевірки 16.10.2007 р. складено акт № 2260/15-338/22717846.

Відповідно до зазначеного акту відповідачем встановлено порушення позивачем положень діючого законодавства, а саме - порушення граничного строку сплати зобов’язання з податку на додану вартість та земельного податку.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0001761520/0 від 26.10.2007 року, відповідно до якого підприємству позивача нараховані штрафні санкції в розмірі 4955,61 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість та № 0001891530/0 від 26.10.2007 р., відповідно до якого підприємству нараховані штрафні санкції в розмірі 37767,72 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з земельного податку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково, зважаючи на такі обставини.

Стосовно нарахування штрафних санкцій в розмірі 4955,61 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0001761520/0 від 26.10.2007 року суд зазначає.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-Ш із змінами та доповненнями (надалі – Закон України № 2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене   платником податків у податковій  декларації,  вважається  узгодженим  з  дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 1.11. ст. 1 Закону України № 2181 податкова  декларація,  розрахунок  (далі  -  податкова декларація) документ, що подається платником податків до контролюючого органу  у  строки,  встановлені  законодавством, на підставі  якого  здійснюється  нарахування та/або сплата податку, збору  (обов'язкового  платежу).

Податкові декларації по ПДВ подаються за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 1.2. ст. 1 Закону України № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у  порядку та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 - у разі коли платник податків не  сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим  Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці  до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Таким чином, підстави нарахування штрафної санкції виникла у відповідача лише у момент сплати податку на додану вартість, тобто 28.08.2007 року.

На підставі зазначеної норми законодавства, відповідач визначив розмір штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати податкового зобов’язання в розмірі 4955,61 грн.

Позивач посилається на порушення відповідачем п. 15.1.1. ст. 15 Закону України № 2181, відповідно до якого податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095  дня,  наступного  за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. При визначенні суми фінансових (штрафних) санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з податку на додану вартість за період з 08.04.2002 р. до 30.08.2007 р., податковою інспекцією в розрахунок штрафних санкцій були включені суми податку на додану вартість, які були узгоджені у 2002-2004 р.р. та сплачені у 2007 р. Позивач вважає, що оскільки податкове повідомлення-рішення про нарахування ТОВ «Південтрансбуд» фінансових санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість було прийняте у жовтні 2007 року, то визначення податковою інспекцією податкового зобов’язання понад 1095 днів, згідно зі статтею 15 Закону України № 2181, неправомірне.

Судом встановлено, що позивачем сплачено кошти на погашення заборгованості зі сплати податку 28.08.2007 року. Надані відповідачем копії облікових карток позивача свідчать про те, що відповідачем отримані кошти розподілені на погашення основної заборгованості та пені за несвоєчасну сплату податку. Однак, відповідачем при перерозподілі отриманих коштів дійсно не було враховано строк позовної давності для нарахування пені. Таким чином, сума неправомірно (понад реально існуючі зобов’язання) зарахованих відповідачем коштів в погашення зобов’язань позивача зі сплати податку на додану вартість та пені становить – 1641,81 грн.

Обґрунтовуючи зазначеними фактами свою позицію, позивач просить суд визнати недійсним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001761520/0 від 26.10.2007 року.

Однак, суд зауважує на те, що вказані обставини не є предметом розгляду у даній справі, та позивач може звернутись до суду з зазначених підстав з позовом у встановленому законодавством порядку.

Крім того, суд зазначає, що підстави нарахування штрафних санкцій виникли у відповідача лише 28.08.2007 р., а тому порушення відповідачем строків позовної давності, встановленої діючим законодавством - відсутні.

А відтак, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення № 0001761520/0 від 26.10.2007 р. в будь-якій частині відсутні.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0001891530/0 від 26.10.2007 р., відповідно до якого підприємству нараховано штрафні санкції в розмірі 37767,72 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з земельного податку.

Відповідачем встановлено порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з земельного податку, передбаченого ч.1 ст.17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. № 2535-ХП із змінами та доповненнями та нараховано штрафні санкції відповідно до п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-Ш „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” із змінами та доповненнями.

У преамбулі до Закону України «Про плату за землю» зазначено, що цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрямки використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

На виконання приписів ст.14 Закону України «Про плату за землю» позивач самостійно визначив суму земельного податку та у встановлений строк надав до відповідача податкову декларацію на 2002, 2003, 2004, 2005 р.р. за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

У ч.1 ст.17 Закону України «Про плату за землю» дійсно передбачено, що податкове зобов’язання по земельному податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Однак, відповідно до внесених змін до закону дія цього пункту щодо строків сплати земельного податку зупинена на 2000-2005 роки.

Таким чином, на час подання декларацій по земельному податку за 2002, 2003, 2004, 2005 р.р. діючим законодавством не було встановлено граничних строків сплати податку на землю, тобто не мало місце і прострочення сплати податку з боку позивача.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що за прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня у розмірах, визначених законом. Законом України „Про плату за землю” не передбачає в якості відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань штрафні санкції.

Відповідно до преамбули Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» він є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків та зборів. Згідно з п.17.3 ст.17 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних  цільових фондів на території України визначає Закон України «Про систему оподаткування». Розділом П цього Закону визначено понад 30 податків та зборів, які підлягають сплаті на території України. В Україні прийнято ряд спеціальних законів, які регулюють порядок сплати та відповідальність щодо несвоєчасної сплати окремих податків та зборів. До таких законів відносяться в тому числі й Закон України «Про плату за землю», Закон України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», тощо.

Таким чином, Закон України № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» розповсюджується на правовідносини в тій частині, які не врегульовані спеціальними нормами законодавства.

Таким чином, нарахування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати земельного податку, проведене на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-Ш (далі – Закон України № 2181), є незаконним, а повідомлення–рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 0001891530/0 від 26.10.2007 р. підлягає скасуванню.           

З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення–рішення № 0001891530/0 від 26.10.2007 р., винесене ДПІ у Ленінському районі м. Харкова.

В іншій частині позову відмовити.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена 26.12.2007 р.        

         Суддя                                                                  Я.В.П’янова