Постанова № 16084428, 31.03.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1148/2011

31 березня 2011 року 12 год.10 хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Томчука А.В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з`явився;

відповідача: представник не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції

доСелянсько фермерського господарства "Віра"

про стягнення заборгованості у сумі 504,14 грн, -

ВСТАНОВИВ :

Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася з позовом до Селянсько фермерського господарства "Віра" про стягнення боргу перед бюджетом у сумі 504,14 грн.

У судове засідання представник позивача не прибув, у поданому клопотанні позовні вимоги підтримав та просить розглянути справу за відсутності представника.

Представник відповідача заперечень суду не надав, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Згідно з ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі ( у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Селянсько фермерське господарство "Віра" зареєстроване Виконавчим комітетом Костопільської районної ради Рівненської області 18.08.1995 року за №56.(а.с.7)

На податковий облік відповідача взято в Костопільській міжрайонній державній податковій інспекції з 18.08.1995 року за №334 (а.с.8).

Станом на 16.02.2011 року податковий борг відповідача становить 504,14 грн. (а.с.4-5) з них:

-податок на прибуток -169,18 грн.;

- плата за землю з юридичних осіб - 334,96 грн.

Згідно акта перевірки від 06.06.2008 року №592/15-22583999 встановлено, що Селянсько фермерським господарством "Віра" не подана, у строки визначені законодавством, декларація з податку на прибуток підприємств за 1- ий квартал 2008 року (а.с.10).

Відповідачу нараховані штрафні санкції в сумі 170,00 грн. відповідно до податковогом повідомлення-рішення форми "Р" від 19.06.2008 року №0003591530/0 (а.с.9).

За несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання по податку на прибуток підприємств відповідачу нараховано пеню в сумі 0,18 грн.

Відповідачем не сплачена сума поточних нарахувань:

- згідно податкового розрахунку земельного податку №396 на 2009 рік в сумі 2,43, грн. терміном сплати до 31.08.2009 року, в сумі 13,33 грн. терміном сплати до 30.09.2009 року,30.11.2009 року, 30.12.2009 року, 01.02.2010 року.

- згідно податкового розрахунку земельного податку №226 на 2010 рік в сумі 14,14 грн. терміном сплати до 02.03.2010 року, в сумі 14,10 грн. терміном сплати до 30.03.2010 року, 30.04.2010 року, 31.05.2010 року,30.06.2010 року, 30.07.2010 року, 30.08.2010 року, 30.09.2010 року, 01.11.2010 року, 30.11.2010 року, 30.12.2010 року, 30.01.2011 року.

За несплату узгоджених сум податкових зобов`язань протягом встановлених термінів позивачем відповідачу були сформавані та надіслані податкові повідомлення - рішення форми "Ш" №0005201530/0/10557/10/15-28 від 07.10.2009 року в сумі 12,08 грн, №0001361530/0/2327/10/15-28 від 05.03.2010 року в сумі 27,88 грн., №0003691530/0/8692/15-28 від 27.08.2010 року на суму 16,53 грн. (а.с.18-20).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 2 Закону України "Про плату за землю" №2535-XII від 03.07.1992р. (далі - Закон №2535-XII) передбачає, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно зі ст.13 Закону №2535-XII, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст.15 Закону №2535-XII, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №2181-III податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 Закону №2181-III платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-III встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього ж Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.4.2.1 ст.4 Закону №2181-III, якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991р.(чинний на момент виникнення правових відносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За наведених обставин, зважаючи на те, що доказів сплати податкового боргу у сумі 504,14 грн. відповідачем суду не надано, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Згідно із ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Селянсько фермерського господарства "Віра" податкову заборгованість у сумі 504,14 грн. з них:

- до Державного бюджету України заборгованість зі сплати податку на прибуток у сумі 169,18 грн.

- до місцевого бюджету Мащанської сільської ради Костопільського району Рівненської області заборгованість зі сплати земельного податку у сумі 334,96 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                         Томчук А.В.