Постанова № 16084380, 24.03.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4667/09/1770

24 березня 2011 року11год. 30хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Томчука А.В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Оліферчук Г.О.;

відповідача 1: представник не з'явився;

відповідача 2: представник не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у м.Рівне

доТовариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахідтехніка"Приватне підприємство "Агроімпекс-Ресурс"

про стягнення в дохід держави коштів отриманих за нікчемними правочинами, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м. Рівне звернулася з адміністративним позовом про стягнення в дохід держави з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахідтехніка" вартість отриманих від Приватного підприємства "Агроімпекс-Ресурс" товарно- матеріальних цінностей у сумі 24100,20 грн. та стягнення з Приватного підприємства "Агроімпекс-Ресурс" коштів отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахідтехніка" у сумі 24100,20 грн.

В обґрунтування заявленого позову зазначає, що під час проведення перевірки ТЗОВ "Агрозахідтехніка" було встановлено, що вказане підприємство проводило взаєморозрахунки з ПП “Агроімпекс-Ресурс”, на предмет купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 24100,20 грн. ПП “Агроімпекс-Ресурс” не володіє трудовими та виробничими потужностями для виконання взятих на себе перед ТЗОВ "Агрозахідтехніка" господарських зобовязань. Крім того, вироком Рівненського міського суду від 25.05.2010 р. по справі 1-386/10, який набрав законної сили встановлено, що підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 визнані винні у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності створених ними підприємств: ПП “Агроімпекс-Ресурс”, ПП “Юнісеф”, ПП “ТЕК Транс Експо Регіон” та засудженні за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України до кримінальної відповідальності. Враховуючи фіктивний характер діяльності ПП “Агроімпекс-Ресурс”, правочини вчинені з ТЗОВ "Агрозахідтехніка" не спрямовані на реальне настання правових наслідків обумовлених в них, мають спрямованість на порушення публічного порядку і в силу ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, враховуючи недійсність правочинів на підставі п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509-XII від 04.12.1990 р. та ст. 208 Господарського кодексу України просив стягнути в доход держави кошти в сумі по 24100,20 грн. з кожного з відповідачів.

Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахідтехніка" заперечення на адміністративний позов не подало, участь в судовому засіданні повноваженого представника не забезпечило, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач 2 - Приватне підприємство "Агроімпекс-Ресурс" заперечення на адміністративний позов не подало, участь в судовому засіданні повноваженого представника не забезпечило, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.03.2009 року ДПІ у м. Рівне було складено акт № 259/23-100/34112487 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТЗОВ "Агрозахідтехніка" щодо взаємовідносин з ПП “Агроімпекс-Ресурс” за період з 03.02.2006 року по 30.09.2008 року

Під час проведення перевірки було встановлено здійснення ТЗОВ "Агрозахідтехніка" господарських зобовязань з ПП “Агроімпекс-Ресурс”.

ТЗОВ "Агрозахідтехніка" з ПП “Агроімпекс-Ресурс” було укладено усні договори купівлі-продажу. ТЗОВ "Агрозахідтехніка" вартість отриманих товарів включено до складу валових витрат на суму 20083,50 грн. відповідно до отриманої накладної : за №19.1. від 08.09.2008 року - сільськогосподарська техніка, деталі на суму 20083,50 грн. (у тому числі ПДВ- 4016,70 грн.), загальна сума 24100,20 грн.

У видатковій накладній та податковій накладній вказане прізвище, ім`я, по- батькові особи, що відвантажила - ОСОБА_10 стоїть підпис та печатка ПП “Агроімпекс-Ресурс”.

Для отримання товарів від ПП “Агроімпекс-Ресурс” на ім`я ОСОБА_11 видане доручення за №28 від 08.09.2008 року.

Розрахунки за поставлену продукцію проведені через поточні рахунки банку. ТЗОВ "Агрозахідтехніка" перерахувало кошти ПП “Агроімпекс-Ресурс”, що підтверджується виписками банку від 08.09.2008 року на суму 10600,20 грн., від 15.09.2008 року на суму 13500,00 грн.

Станом на 30.09.2008 року забаргованість по взаєморозрахунках між ТЗОВ "Агрозахідтехніка" та ПП “Агроімпекс-Ресурс” відсутня.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.10.2009 року провадження по даній справі було зупинено на підставі п. 3 ч.1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України у звязку з неможливістю подальшого розгляду адміністративної справи до набрання законної сили рішення по справі 1-608//09 (1-386/10), що розглядається в порядку кримінального судочинства по обвинуваченню групи осіб у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України по факту фіктивного підприємництва ПП “Агроімпекс-Ресурс”.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.02.2011 року провадження по справі було поновлено так як відпали обставини, на підставі яких було зупинено провадження по вказаній справі. Відповідачем було долучено до матеріалів справи вирок Рівненського міського суду від 25.05.2010 р. по справі № 1-608//09 (1-386/10), що набрав законної сили, яким визнано винним ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності створених ними підприємств: ПП “Агроімпекс-Ресурс”, ПП “Юнісеф”, ПП “ТЕК Транс Експо Регіон” та засудженні за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 п. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Приписи вказаної вище статті кореспондуються з вимогами ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України згідно якого вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається з вироку Рівненського міського суду по справі № 1-608//09 (1-386/10) від 25.05.2010 р. судом було встановлено, що підприємницька діяльність ПП “Агроімпекс-Ресурс” носила фіктивний характер.

Вказане підприємство не мало трудових та економічних ресурсів необхідних для реального виконання господарських операцій, що відображалися в податковій звітності.

Відсутність у ПП “Агроімпекс-Ресурс” трудових та економічних ресурсів необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності було встановлено посадовими особами ДПІ у м. Рівне під час проведення документальної перевірки та підтверджується актом документальної перевірки ПП “Агроімпекс-Ресурс” № 1723/23-400/35899158 від 18.12.2008 року долученим відповідачем до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Матеріалами справи підтверджується, що правочини вчинені між ТЗОВ "Агрозахідтехніка" та ПП “Агроімпекс-Ресурс” не спрямовані на реальна настання правових наслідків, які обумовлені ними, що є порушенням приписів ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно п.19 ст. 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти);

Згідно ст. 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

Згідно ч.2 ст. 9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обовязкові платежі.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (чинний на момент винекнення правових відносин) визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Враховуючи відсутність у правочині вчиненого між ТЗОВ"Агрозахідтехніка" та ПП “Агроімпекс-Ресурс” спрямованості на реальне настання правових наслідків, що передбачені в ньому, за таких обставин вказаний правочин суперечить моральним засадам суспільства, порушує існуючий в державі публічний порядок та спрямований на заволодіння майна держави шляхом недоплати податку на додану вартість та податку на додану вартість.

За таких обставин суд погоджується з твердженнями посадових осіб податкового органу, що правочин між ТЗОВ"Агрозахідтехніка" та ПП “Агроімпекс-Ресурс” в силу ст. ст. 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” за № 509-ХІІ від 04.12.1990 року (із наступними змінами та доповненнями) органи податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Правові наслідки визнання господарського зобовязання недійсним передбачено ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України за № 436-IV від 16.01.2003 року (із наступними змінами та доповненнями), згідно якої якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Враховуючи, що правочини вчинені між ТЗОВ"Агрозахідтехніка" та ПП “Агроімпекс-Ресурс” є нікчемними, суд погоджується з твердженнями податкового органу про вчинення сторонами господарських зобовязань з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. При цьому слід враховувати, що кожна зі сторін переслідувала умисел завдати шкоду інтересам держави.

За таких обставин позовні вимоги ДПІ у м. Рівне про стягнення в доход держави з ТЗОВ "Агрозахідтехніка" вартості отриманих від ПП “Агроімпекс-Ресурс” товарно-матеріальних цінностей у сумі 24100,20 грн, а з ПП “Агроімпекс-Ресурс” коштів отриманих від ТЗОВ "Агрозахідтехніка" у сумі 24100,20 грн. на виконання договорів купівлі-продажу підлягають до задоволення у повному обсязі.

Згідно з ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідча1-Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахідтехніка" (код ЄДПРОУ 34112487, вул.Млинівська,24, м.Рівне, 33000) до державного бюджету на р/р №31115115700002, код платежу 24060300, МФО 833017, отримувач Державний бюджет м.Рівного, ЗКПО отримувача 22586331 вартість отриманих від Приватного підприємство "Агроімпекс-Ресурс" товарно- матеріальних цінностей у сумі 24100,20 грн.

Стягнути з відповідча 2 - Приватного підприємства "Агроімпекс-Ресурс" (код ЄДРПОУ 35899158, вул.В.Чорновола, 40/9, м.Рівне, 33028 до державного бюджету на р/р №31115115700002, код платежу 24060300, МФО 833017, отримувач Державний бюджет м.Рівного, ЗКПО отримувача 22586331 кошти отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахідтехніка"у сумі 24100,20 грн. на виконання договорів купівлі - продажу.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук А.В.