Постанова № 16084280, 24.03.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5768/10/1770

24 березня 2011 року 16год. 05хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Томчука А.В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: Гіліс І.В.;

позивача: представник Скарбарчук О.Г.;

відповідача: представник Білик М.В., Гальчина Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічне акціонерне товариство "Волинь-Цемент"

доЗдолбунівська об'єднана державна податкова інспекція

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Волинь-Цемент» (далі ПАТ «Волинь-Цемент») звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Здолбунівської ОДПІ №0000662340/0 від 19.11.2010 року про зменшення бюджетного відшкодування на суму 4702000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «Волинь-Цемент» податковий кредит на підставі якого виникло бюджетне відшкодування сформовано у відповідності до вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР у звязку з придбанням товарів, робіт та послуг, які в наступному використовувалися товариством в рамках господарської діяльності. Податковий кредит підтверджується податковими накладними, що відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов повністю та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Здолбунівської ОДПІ №0000662340/0 від 19.11.2010 року про зменшення бюджетного відшкодування на суму 4702000,00 грн.

Здолбунівська обєднана державна податкова інспекція адміністративний позов не визнала, про що подала письмові заперечення.

В судовому засіданні представники відповідача пояснили суду, що у відповідності до вимог п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР право платника податків на отримання бюджетного відшкодування виникає лише в разі сплати податку на додану вартість до Державного бюджету України. В результаті перевірки правомірності заявлення до бюджетного відшкодування ПАТ «Волинь-Цемент» не можливо підтвердити факт надходження коштів до Державного бюджету України. Таким чином, відсутня надмірна сплата податку на додану вартість до бюджету, як наслідок у ПАТ «Волинь-Цемент» відсутні підстави для отримання бюджетного відшкодування в сумі 4702000,00 грн. за лютий 2010 року.

Представники відповідача просили суд відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Відповідно до заяви №05-90 від 25.01.2011 року прокуратури Рівненської області, допущено до розгляду справи прокурора.

Прокурор заперечила проти адміністративного позову та просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що в березні 2010 року ВАТ «Волинь-Цемент» направило на адресу Здолбунівської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку в розмірі 9020981,00 грн.

За наслідками позапланової виїзної перевірки Здолбунівської ОДПІ від 13.05.2010 року, оформленої актом №561/23-00293054 від 13.05.2010 року працівники податкового органу прийшли до висновку що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 4702000,00 грн. за лютий 2010 року, так як станом на 13.05.2010 року не надійшли відповіді від органів ДПС до яких були надіслані запити щодо проведення перевірок підтвердження відомостей стосовно правовідносин контрагентів ПАТ «Волинь-цемент» та дотримання податкового законодавства.

Зауваження щодо формування податкового кредиту за січень та лютий 2010 року в акті перевірки №561/23-00293054 від 13.05.2010 року відсутні.

19.11.2010 року Здолбунівською ОДПІ складено акт №1305/2340-00293054 про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ПАТ «Волинь-Цемент» за лютий 2010 року з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу та автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення п.1.8. ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. ПАТ «Волинь-Цемент» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року в сумі 4702000,00 грн.

На підставі акту перевірки №1305/2340-00293054 від 19.11.2010 року начальником Здолбунівської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000662340/0 від 19.11.2010 року.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97 р. бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи похідний характер бюджетного відшкодування від правомірності формування платником податків податкового кредиту при перевірці правильності його визначення слід враховувати вимоги пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97 р. відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97 р. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи до складу податкового кредиту на підставі якого визначено ПАТ «Волинь-Цемент» бюджетне відшкодування за лютий 2010 року - позивачем включено податкові накладні від ТОВ «Ренейссанс Констракшн», ТОВ «Холдинг Пожежна безпека», ТОВ «Торгова база «Укрбуд»» виписані у звязку з придбанням в останніх товарів, робіт та послуг.

Факт придбання вказаних робіт та послуг позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів та податкових накладних. Оплата проведена шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки ТОВ «Ренейссанс Констракшн», ТОВ «Холдинг Пожежна безпека», ТОВ «Торгова база «Укрбуд»».

Крім того, наявність вказаних обставин не заперечується представниками відповідача.

Як вбачається з акту перевірки №1305/2340-00293054 від 19.11.2010 року під час автоматизованого співставлення податкових зобовязань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що в ланцюгах постачальників ТОВ «Ренейссанс Констракшн», ТОВ «Холдинг Пожежна безпека», ТОВ «Торгова база «Укрбуд» наявні контрагенти, що не виконували вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. щодо декларування результатів фінансово-господарської діяльності та наступної сплати до бюджету податку на додану вартість. Враховуючи неможливість підтвердження взаємовідносин підприємств по ланцюгах постачання посадові особи Здолбунівської ОДПІ дійшли висновку про завищення ПАТ «Волинь-Цемент» податкового кредиту.

Із системного тлумачення Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97 р. слідує, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість не передбачає обовязкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

В даному випадку ПАТ «Волинь-Цемент» дотримано вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. необхідні для отримання бюджетного відшкодування за лютий 2010 року і зменшення останньому бюджетного відшкодування у звязку з неможливістю підтвердити фактичне надходження податку на додану вартість до бюджету по ланцюгу постачальників є нормативно необґрунтованим.

Відповідач посилається на визнання фіктивними господарських операцій між ТОВ «Ренейссанс Констракшн» та ТОВ «С.Дж.Р.Груп» та визнання ризиковими операцій між ПАТ «Волинь-Цемент» та ТОВ «Ренейссанс Констракшн» в загальному на суму 500000,00 грн. податку на додану вартість, оскільки відносно директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп» порушено кримінальну справу.

Судом встановлено, що позивач у січні 2010 року сплатив для ТОВ «Ренейссанс Констракшн» 3000000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 500000,00 грн.) за роботи по договору №292/04/4.2, які виконувалися у грудні 2009 року, про що свідчать відповідні акти виконаних робіт.

Акт №1305/2340-00293054 від 19.11.2010 року, не містить жодних фактичних даних, які б свідчили про виконання ТОВ «С.Дж.Р.Груп» для ТОВ «Ренейссанс Констракшн» будь-яких будівельно-монтажних робіт у грудні 2009 року.

Посилання відповідача на кримінальну справу порушену по факту фіктивного підприємництва відносно директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп» суд не бере до уваги, оскільки така вина не доведена у судовому порядку. Крім того, позивач не може нести відповідальність за правовідносини укладені між ТОВ «Ренейссанс Констракшн» та ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Обставини наведені в акті перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва № 4826/2307/32254160 від 12.11.2010 є підставою для притягнення до відповідальності лише контрагентів, які не виконали обовязки передбачені Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР і не впливають на право ПАТ «Волинь-Цемент» по формуванню податкового кредиту з наступним отриманням бюджетного відшкодування.

Крім того, необхідно зазначити, що в акті перевірки №1305/2340-00293054 від 19.11.2010 року встановлені порушення відносно контрагентів ТОВ «Ренейссанс Констракшн», ТОВ «Холдинг Пожежна безпека», ТОВ «Торгова база «Укрбуд» в загальному на суму 2390696,00 грн. податку на додану вартість. По сумі 2311304,00 грн. податку на додану вартість податковим органом в загальному не встановлено порушення та не описано в акті перевірки.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення рішення від 19.11.2010 року №0000662340/0.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Здолбунівської ОДПІ від 19.11.2010 року №0000662340/0

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції №000066234/0 від 19 листопада 2010 року.

Присудити на користь позивача Публічне акціонерне товариство "Волинь-Цемент" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук А.В.