Постанова № 16084242, 23.03.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/305/2011

23 березня 2011 року 12 год. 42 хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Сторожука І.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Головачик Володимир Олексійович, Кулібаба Олександр Васильович,

відповідача: представник Яцюк Аліна Миколаївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів"

доКомунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації"

про визнання дій неправомірними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Приватне акціонерне товариство "Костопільський завод скловиробів" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації", в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії та скасувати рішення комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав від 30.11. 2010 р. № 2257;

- зобов'язати комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на нерухоме майно за приватним акціонерним товариством "Костопільський завод скловиробів" код ЄДРПОУ 30923971, яке було зареєстровано за закритим акціонерним товариство "Костопільський завод скловиробів" код ЄДРПОУ 30923971 станом на 20.01. 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що дії відповідача не відповідають чинному законодавству, рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав прийняте необґрунтовано. Як вбачається з самого Рішення про зупинення розгляду заяви про реєстрацію права власності від 30.11. 2010 р. № 2257, Відповідач зупинив розгляд заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі, яка не передбачена п. 3.2 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту України від 07.02. 2002 р. № 7/5, адже всі необхідні документи для реєстрації права власності Відповідачу були надані, що підтверджується заявою про реєстрацію права власності.

Крім того, у абз. 2 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про акціонерні товариства" зазначено, що зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Відповідно до п. 5 Перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше, ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом. Обов'язковим елементом статуту є найменування товариства, тому і найменування повинні бути приведені у відповідність до цього Закону. Таким чином, рішення Відповідача про зупинення розгляду заяви про реєстрацію права власності є неправомірним, а дії що полягають у зволіканні реєстрації права власності на нерухоме майно Позивача протиправними.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, пояснення надали аналогічні до викладеного у позовній заяві, просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила повністю та пояснила, що оспорюване Рішення реєстратором комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" оформлено повно, із дотриманням усіх вимог, встановлених п. 3.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. В задоволенні позову просила відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням чергових загальних зборів закритого акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" від 27.04. 2010 року відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про акціонерні товариства" було вирішено змінити найменування Товариства із Закритого акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" на Приватне акціонерне товариство "Костопільський завод скловиробів" та затверджено зміни до Статуту Товариства ( у тому числі такі, що містять зміну найменування Товариства) шляхом затвердження у новій редакції Статуту (а.с. 46-57).

Державним реєстратором Костопільської районної державної адміністрації 13.05. 2010 року було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів позивача та видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 699041 для приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів". У розділі Свідоцтва щодо підстави його зміни зазначено - зміна найменування юридичної особи (а.с. 7-8).

Вищезазначені дії державного реєстратора підтверджено листом № 02-1177/07 від 22.03. 2011 року, Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 21.03. 2011 року та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 21.03. 2011 року (а.с. 84, 85-86, 87).

Крім того, державним реєстратором Костопільської районної державної адміністрації 13.05.2010 року було зареєстровано Статут приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" (нова редакція) (а.с. 12-37).

30.05. 2010 року приватне акціонерне товариство "Костопільський завод скловиробів" подало до комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" заяву про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, яке було зареєстроване за закритим акціонерним товариством "Костопільський завод скловиробів", а саме об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Костопіль, вул. Гвардійська, 7 (а.с. 6).

Рішенням комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" від 30.11. 2010 р. № 2257 розгляд вищезазначеної заяви був зупинений у зв'язку з відсутністю достатніх правових підстав вважати, що ПрАТ "Костопільський завод скловиробів" є правонаступником всіх прав та обов'язків попередньої юридичної особи - ЗАТ "Костопільськийий й завод скловиробів". Оскільки, як було зазначено відповідачем у вищевказаному рішенні, фактично в Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації було надано Статут новоствореної юридичної особи Приватне акціонерне товариство "Костопільський завод скловиробів", яка немає жодного відношення до попередньої - закритого акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" (а.с. 9-11).

Відповідно до ч. 4 ст. 182 ЦК України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", державна реєстрація прав проводиться на підставі інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначено Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02. 2002 року № 7/5 (далі - Тимчасове положення).

Згідно з пунктом 3.1 Тимчасового положення з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав реєстратором БТІ розпочинається її розгляд.

Реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, зокрема:

- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

- відповідність повноважень особи, яка подає документи для проведення державної реєстрації прав, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав;

- відповідність відомостей про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, наявним у Реєстрі прав та поданим документам;

- відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають проведенню державної реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 3.2. вказаного Тимчасового положення розгляд заяви про державну реєстрацію прав зупиняється реєстратором БТІ у разі:

3.2.1 подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі;

3.2.2 винесення ухвали суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

3.2.3 вилучення документів із реєстраційної справи у випадках, передбачених законом;

3.2.4 подання заяви про державну реєстрацію права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном до проведення державної реєстрації права власності на таке майно.

Пунктом 3.3 Тимчасового положення передбачено, що рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав оформлюється на бланку БТІ за формою, визначеною у додатку 6, посвідчується підписом реєстратора БТІ та скріплюється печаткою БТІ.

Про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ письмово повідомляє заявника (заявників) шляхом надіслання на адресу, що зазначена у заяві про державну реєстрацію прав, рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Розгляд заяви про державну реєстрацію прав зупиняється до усунення обставин, що були підставою для прийняття такого рішення. При цьому до строку проведення державної реєстрації прав не зараховується час зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Якщо заявник (заявники) усунув(ли) обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, загальний строк розгляду такої заяви продовжується на відповідний строк.

У разі якщо заявником (заявниками) не усунено зазначені обставини в тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, реєстратор БТІ приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав може бути оскаржено відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 3.5.4 пункту 3.5 Тимчасового положення реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що п. 3.2 Тимчасового положення передбачено вичерпний перелік підстав зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Проте, Рішення реєстратора про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав № 2257 від 30.11. 2010 року, в порушення вимог вищезазначеного пункту Тимчасового положення не містить посилання на підстави, через які воно було прийнято та правового обґрунтування, чим порушує права позивача.

Крім того, мотивування державного реєстратора викладені у вищезазначеному рішенні, а саме поданий Статут приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" (нова редакція) не відповідає вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами і не дає змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації згідно з підпунктом 3.5.4 пункту 3.5 Тимчасового положення, а не зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Згідно нормативного припису ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до переконання, що дії реєстратора щодо зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" слід визнати протиправними, оскільки вони вчинені без урахування принципів, визначених ч. 3 ст. 2 КАС України та не відповідають вимогам п. 3.2 Тимчасового положення, а рішення реєстратора від 30.11. 2010 року № 2257 - скасувати.

Що стосується позовних вимог позивача щодо зобов'язання комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на нерухоме майно за приватним акціонерним товариством "Костопільський завод скловиробів" код ЄДРПОУ 30923971, яке було зареєстровано за закритим акціонерним товариство "Костопільський завод скловиробів" код ЄДРПОУ 30923971 станом на 20.01. 2011 року, суд вважає, що у задоволенні таких слід відмовити, оскільки суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість такого рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У ході судового засідання судом не встановлено порушених прав, свобод та інтересів позивача щодо відмови у реєстрації права власності на нерухоме майно за приватним акціонерним товариством "Костопільський завод скловиробів" код ЄДРПОУ 30923971, оскільки рішенням реєстратора від 30.11. 2010 року № 2257 було лише зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію прав.

Таким чином, оскільки факт наявності у позивача порушеного права не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду, то поданий позов, в цій частині, належить залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено. Оскільки відповідачем не надано суду доказів щодо понесення судових витрат, то позивачу підлягає поверненню 01 грн. 70 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 41 від 18.01. 2011 р. (а.с. 2).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії та скасувати рішення комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав від 30.11. 2010 року № 2257.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" із Державного бюджету України судові витрати у розмірі 01 (одна) грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.

Постанова складена в повному обсязі 24.03.11р.