ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-4931/10/1770
17 лютого 2011 року 12год. 59хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Дорошенко Н.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Чугуєвець Є.Л.
відповідача: представник Коритнюк В.О., Юхименко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватне підприємcтво-фірма "Євробудсервіс"
доДержавної податкової інспекції у м.Рівне
про скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:
Позивач - Приватне підприємство фірма "Євробудсервіс" - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000252342/0 від 09.02.2010 року, № 0000262340/0 від 09.02.2010 року, № 0000252342/1 від 14.04.2010 року, № 0000262342/1 від 14.04.2010 року, № 0000252342/2 від 23.06.2010 року, № 0000262342/2 від 23.06.2010 року, № 0000252342/3 від 07.09.2010 року, № 0000262342/3 від 07.09.2010 року. В позові зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 554970 грн. та за платежем податок на додану вартість в сумі 536721 грн. прийняті податковим органом за результатами перевірки позивача. На підставі акту від 29.01.2010 року відповідач дійшов висновку про порушення підприємством пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", за результатами операцій з контрагентами: ПП "Лайкост", ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія", ПОГ "Інвабуд", ТзОВ "Рівне-метал", ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6 Позивач з вказаним висновком податкового органу не погоджується, зазначає, що від названих контрагентів товари (послуги) були фактично отримані та використані в господарській діяльності позивача, що підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського обліку. Крім цього, в частині висновку податкового органу щодо неможливості поставки товарів (робіт, послуг) в звязку з наявністю кримінальних справ, зазначає, що на момент вчинення господарських операцій всі контрагенти були зареєстровані платниками податків та здійснювали діяльність.
Представник позивача в судовому засідання адміністративний позов підтримав в повному обсязі, дав суду пояснення про обставини справи та навів доводи на їх обґрунтування, аналогічні викладеним в адміністративному позові. Також надав суду письмові пояснення (а.с. 104-111 т.3). Просить податкові повідомлення-рішення визнати протиправними та скасувати.
Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Рівне - адміністративний позов не визнав, подав письмові заперечення (а.с.59 т.1), а представник відповідача в судовому засіданні дав суду пояснення про обставини справи, що повністю співпадають з позицією, викладеною в запереченнях.
Зокрема, суду пояснив, що перевіркою позивача (акт від 04.03.2010 року № 251/23-400/30191832) встановлено, що в порушення пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (із змінами та доповненнями), підприємством в перевіреному періоді завищено валові витрати на суму 1479925 грн. по операціях з контрагентами ПП "Лайкост", ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія", ПОГ "Інвабуд", ТзОВ "Рівне-метал", ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6 Угоди, укладені позивачем з вказаними контрагентами, відповідач вважає такими, що не спричиняють реальних наслідків, а відтак є нікчемними. Витрати, сплачені позивачем за такими угодами, не підлягають включенню до складу валових витрат, в звязку з чим перевіркою донараховано ПП "Євробудсервіс" податок на прибуток в сумі 369980 грн.
Крім цього, вказує, що в ході проведення перевірки податковим органом було встановлено, що всі вказані контрагенти позивача на момент укладення нікчемних договорів не мали цивільної правоздатності формування будь-яких фінансово-господарських документів, тобто договори та інші документи були складені з порушенням цивільної правосубєктності, всі документи, видані на виконання таких договорів, в т.ч. податкові накладні, не створюють правових наслідків, не можуть вважатися первинними документами, які фіксують та підтверджують здійснення господарських операцій. З покликанням на пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), перевіркою донараховано підприємству податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 357814 грн.
В обґрунтування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень покликається на вирок Рівненського міського суду в кримінальній справі № 1-386/10 від 25-26.05.2010 року.
Позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з таких підстав.
Судом встановлено наступне.
Державною податковою інспекцією у м. Рівне в період з 13.01.2010 року по 26.02.2010 року проведено виїзну планову перевірку приватного підприємства фірма "Євробудсервіс", код ЄДРПОУ 327451147, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.09.2009 року.
За результатами перевірки складено акт від 29.01.2010 року № 87/23-100/32745147 (т.1 а.с.10-35), згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення ППФ "Євробудсервіс":
1) пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податок на прибуток в сумі 369981 грн., в т.ч. 1 квартал 2007 року в сумі 875,0 грн., II квартал 2007 року в сумі 9074,0 грн., III квартал 2007 року в сумі 8511,0 грн., IV квартал 2007 року в сумі 83905,0 грн., I квартал 2008 року в сумі 105493,0 грн., II квартал 2008 року в сумі 103998,0 грн., III квартал 2008 року в сумі 58125,0 грн.;
2) пп 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 357814,0 грн., в т.ч. березень 2007 року в сумі 700,0 грн., квітень 2007 року в сумі 742,0 грн., травень 2007 року в сумі 3910,0 грн., червень 2007 року в сумі 2607,0 грн., липень 2007 року в сумі 23303,0 грн., серпень 2007 року в сумі 32322,0 грн., жовтень 2007 року 12280,0 грн., лютий 2008 року в сумі 12616 грн., березень 2008 року в сумі 68421,0 грн., квітень 2008 року в сумі 45407,0 грн., травень 2008 року в сумі 15684 грн., червень 2008 року в сумі 22106,0 грн., липень 2008 року в сумі 24228,0 грн., серпень 2008 року в сумі 9421,0 грн., вересень 2008 року в сумі 12851,0 грн.
На підставі акту перевірки № 87/23-100/327451147 від 29.01.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Рівне прийнято:
податкове повідомлення-рішення № 0000252342/0 від 09.02.2010 року, яким Приватному підприємству фірма "Євробудсервіс" визначено суму податкового зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" усього 554970,00 грн., у тому числі за основним платежем 369980,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 184990 грн. (т.1 а.с. 39);
податкове повідомлення-рішення № 0000262342/0 від 09.02.2010 року, яким Приватному підприємству фірма "Євробудсервіс" визначено суму податкового зобовязання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах" усього 536721,00 грн., у тому числі за основним платежем 357814,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 178907 грн. (т.1 а.с. 40).
Платник використав процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, за наслідками якої скарги платника залишені без задоволення, визначені суми податкових зобовязань за платежами "податок на прибуток" та "податок на додану вартість" - без змін. Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.04.2010 року № 0000252342/1, № 0000262342/1, від 23.06.2010 року № 0000252342/2, № 0000262342/2, від 07.09.2010 року № 0000252342/3, № 0000262342/3 (т.1 а.с.41-46).
Згідно з розрахунком суми податкового зобовязання з врахуванням штрафної санкції за платежем "податок на прибуток" в розрізі контрагентів, податковим органом для ППФ "Євробудсервіс" визначено:
по операціях з ПП "Лайкост": основний платіж 71064 грн., штрафна санкція 35532 грн.;
по операціях з ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія": основний платіж 159269 грн., штрафна санкція 79634,5 грн.;
по операціях з ТзОВ "Рівне-метал": основний платіж 11354 грн., штрафна санкція 5677 грн.;
по операціях з ПОГ "Інвабуд": основний платіж 95098 грн., штрафна санкція 47549 грн.;
по операціях з ПП ОСОБА_6: основний платіж 24264 грн., штрафна санкція 12132 грн.;
по операціях з ПП ОСОБА_5: основний платіж 8931 грн., штрафна санкція 4465,5 грн. (а.с. 165 т.3).
Згідно з розрахунком суми податкового зобовязання з врахуванням штрафної санкції за платежем "податок на додану вартість" в розрізі контрагентів, податковим органом для ППФ "Євробудсервіс" визначено:
по операціях з ПП "Лайкост": основний платіж 56852 грн., штрафна санкція 28426 грн.;
по операціях з ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія": основний платіж 189244 грн.; штрафна санкція 94622 грн.;
по операціях з ТзОВ "Рівне-метал": основний платіж 9083 грн.; штрафна санкція 4541,5 грн.;
по операціях з ПОГ "Інвабуд": основний платіж 76079 грн.; штрафна санкція 38039,5 грн.;
по операціях з ПП ОСОБА_6: основний платіж 19411 грн.; штрафна санкція 9705,5 грн.;
по операціях з ПП ОСОБА_5: основний платіж 7145 грн.; штрафна санкція 3572,5 грн. (а.с. 166 т.3).
Судом встановлено, що згідно реєстраційних даних видами діяльності ППФ "Євробудсервіс" за КВЕД є виробництво будівельних металевих конструкцій; монтаж металевих конструкцій; будівництво будівель; оптова торгівля будівельними матеріалами; виробництво будівельних металевих виробів (а.с. 121 т.3).
Для здійснення господарської діяльності ППФ "Євробудсервіс" отримано відповідні дозвільні документи:
ліцензія на господарську діяльність, повязану із створенням обєктів архітектури, серія АВ № 409529, видана 07.10.2008 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, терміном дії по 07.10.2013 року (а.с. 122-124 т.3);
ліцензія на будівельну діяльність, серія АВ № 124452, видана Рівненською обласною державною адміністрацією 25.03.2005 року, терміном дії по 24.02.2010 року (а.с. 125-127 т.3);
дозвіл Територіального управління Держгірпромнагляду по Рівненській області на початок виконання робіт підвищеної небезпеки № 040.08.56-28.11.0, виданий 14.05.2008 року, терміном дії до 14.05.2011 року (а.с. 128 т.3).
Судом встановлено, що в ході господарської діяльності ППФ "Євробудсервіс" в перевіреному періоді мало взаєморозрахункові операції з контрагентом ПП "Лайкост", код 35006996, за результатами яких позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит.
Судом досліджено податкові накладні, виписані ПП "Лайкост" для ППФ "Євробудсервіс":
№ 24 від 24.10.2007 року на суму 37290,38 грн., в т.ч. ПДВ 6215,06 грн.
№ 6.1 від 26.09.2007 року на суму 3368,72 грн., в т.ч. ПДВ 1061,45 грн
№ 31 від 16.11.2007 року на суму 1233,58 грн., в т.ч. ПДВ 205,60 грн.
№ 52 від 17.12.2007 року на суму 15901,97 грн., в т.ч. ПДВ 2650,33 грн.
№ 54 від 18.12.2007 року на суму 1854,17 грн., в т.ч. ПДВ 309,03 грн.
№ 44.1 від 04.03.2008 року на суму 26000,88 грн., в т.ч. ПДВ 4333,48 грн.
№ 47.1 від 07.03.2008 року на суму 31999,99 грн., в т.ч. ПДВ 5333,33 грн.
№ 52.1 від 10.03.2008 року на суму 17907,60 грн., в т.ч. ПДВ 2984,60 грн.
№ 97 від 18.04.2008 року на суму 22162,51 грн., в т.ч. ПДВ 3693,75 грн.
№ 95.1 від 17.04.2008 року на суму 25911,24 грн., в т.ч. ПДВ 4318,54 грн.
№ 93 від 16.04.2008 року на суму 23941,25 грн., в т.ч. ПДВ 3990,21 грн.
№ 6 від 26.09.2008 року на суму 25791,80 грн., в т.ч. ПДВ 4298,63 грн.
№ 134.1 від 13.05.2008 року на суму 14527,79 грн., в т.ч. ПДВ 2421,30 грн.
№ 136.1 від 15.05.2008 року на суму 19488,47 грн., в т.ч. ПДВ 3248,08 грн.
№ 139 від 19.05.2008 року на суму 14203,74 грн., в т.ч. ПДВ 2367,29 грн.
№ 281.1 від 01.08.2008 року на суму 56525,58 грн., в т.ч. ПДВ 9420,93 грн. (а.с. 105-124 т.2).
Всі вказані податкові накладні були надані податковому органу при перевірці. Відповідність оформлення податкових накладних наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 року за № 250/2054) відповідачем не заперечується.
Фактична поставка товарів від ПП "Лайкост" позивачу, крім вищевказаних податкових накладних, підтверджуєтьсядослідженими судом видатковими накладними:
№ 52 від 17.12.2007 року на суму 15901,97 грн., в т.ч. ПДВ 2650,33 грн.;
№ 54 від 18.12.2007 року на суму 1854,17 грн., в т.ч. ПДВ 309,03 грн.;
№ 31 від 16.11.2007 року на суму 1233,58 грн., в т.ч. ПДВ 205,60 грн.;
№ 6.1 від 26.09.2007 року на суму 6368,72 грн., в т.ч. ПДВ 1061,45 грн.;
№ 24 від 22.10.2007 року на суму 37290,38 грн., в т.ч. ПДВ 6215,06 грн.;
№ 281.1 від 01.08.2008 року на суму 56525,58 грн., в т.ч. ПДВ 9420,93 грн.;
№ 44.1 від 04.03.2008 року на суму 26000,88 грн., в т.ч. ПДВ 4333,48 грн.;
№ 47.1 від 07.03.2008 року на суму 31999,99 грн., в т.ч. ПДВ 5333,33 грн.;
№ 52.1 від 10.03.2008 року на суму 17907,60 грн., в т.ч. ПДВ 2984,60 грн.;
№ 93 від 16.04.2008 року на суму 23941,25 грн., в т.ч. ПДВ 3990,21 грн.;
№ 95.1 від 17.04.2008 року на суму 25911,24 грн., в т.ч. ПДВ 4318,54 грн.;
№ 97 від 18.04.2008 року на суму 22162,51 грн., в т.ч. ПДВ 3693,75 грн.;
№ 134.1 від 13.05.2008 року на суму 14527,79 грн., в т.ч. ПДВ 2421,30 грн.;
№ 136.1 від 15.05.2008 року на суму 19488,47 грн., в т.ч. ПДВ 3248,08 грн.;
№ 139 від 19.05.2008 року на суму 14203,74 грн., в т.ч. ПДВ 2367,29 грн.;
№ 6 від 26.09.2007 року на суму 25791,80 грн., в т.ч. ПДВ 4298,63 грн. (а.с.125-140 т.2).
Судом встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку по операціях з ПП "Лайкост" вилучені у ППФ "Євробудсервіс" органом досудового слідства протоколом виїмки від 05.12.2008 року (а.с. 139-141 т.3).
Актом перевірки стверджується, що вартість отриманих від ПП "Лайкост" товарно-матеріальних цінностей по бухгалтерському обліку ППФ "Євробудсервіс" відображено по рахунках: Дебет 201 "Придбання сировини, матеріалів" Кредит 631 "Розрахунки з постачальниками". Згідно оборотно-сальдових відомостей по рах. 631 ППФ "Євробудсервіс" в перевіреному періоді віднесено до складу валових витрат по взаєморозрахунках з ПП "Лайкост" в сумі 284258 грн.
Податок на додану вартість на підставі виписаних вищенаведених податкових накладних в сумі 56851,61 грн. ППФ "Євробудсервіс" віднесений до складу податкового кредиту відповідно:
жовтень 2007 року - в сумі 6215,06 грн.;
листопад 2007 року - в сумі 1267,05 грн.;
грудень 2007 року - в сумі 2959,36 грн.;
березень 2008 року - в сумі 12651,41 грн.;
квітень 2008 року - в сумі 16301,13 грн.;
травень 2008 року - в сумі 8036,67 грн.;
серпень 2008 року - в сумі 9420,93 грн.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даними декларації з ПДВ, що підтверджує податковий орган в акті перевірки.
Взаєморозрахунки між позивачем та контрагентом ПП "Лайкост" проводились через розрахунковий рахунок, про що зазначено в акті перевірки.
Заперечуючи правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціях з ПП "Лайкост", податковий орган покликається на те, що згідно бази даних ДПІ у м. Рівне ПП "Лайкост" за юридичною адресою - м. Рівне, вул. Є.Коновальця,17 кв.79 - не знаходиться. З 01.01.2009 року ПП "Лайкост" перейшло до ДПІ у Приморському районі м. Одеси. За результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, ПП "Лайкост" має стан 10 - за юридичною адресою Приморський район м. Одеса, вул. Дворянська,23 - не знаходиться.
З врахуванням зазначених обставин податковий відповідач вказує на відсутність документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, в тому числі відсутність управлінського та технічного персоналу.
З таких підстав відповідач зробив висновок, що угоди, укладені ППФ "Євробудсервіс" з ПП "Лайкост", не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що зустрічна перевірка ПП "Лайкост" з питань правомірності взаємовідносин з ППФ "Євробудсервіс" не проводилась.
Крім цього, судом встановлено, що в перевіреному періоді ППФ "Євробудсервіс" проводило взаєморозрахункові операції з ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія", код 33683231, за результатами яких позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит.
Судом досліджено податкові накладні, виписані ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія" для ППФ "Євробудсервіс":
№ 11/07-1 від 11.07.2007 року на суму 133815,70 грн., в т.ч. ПДВ 23302,62 грн.;
№ 14/08-1 від 14.08.2007 року на суму 153079,20 грн., в т.ч. ПДВ 25513,20 грн.;
№ 30/11-14 від 30.11.2007 року на суму 34100,05 грн., в т.ч. ПДВ 5683,34 грн.;
№ 30/11-13 від 30.11.2007 року на суму 61692,0 грн., в т.ч. ПДВ 10282,0 грн.;
№ 27/12-2 від 27.12.2007 року на суму 93020,09 грн., в т.ч. ПДВ 15503,35 грн.;
№ 29/02 від 29.02.2008 року на суму 25296,0 грн., в т.ч. ПДВ 4216,0 грн.;
№ 31/08-08 від 31.03.2008 року на суму 142813,07 грн., в т.ч. ПДВ 23802,18 грн.;
№ 31/08-9 від 14.08.2007 року на суму 116610,54 грн., в т.ч. ПДВ 19435,09 грн.;
№ 3-304 від 30.04.2008 року на суму 96339,60 грн., в т.ч. ПДВ 16056,60 грн.;
№ 4-2306 від 23.06.2008 року на суму 69120,0 грн., в т.ч. ПДВ 11520,0 грн.;
№ 8-3006 від 30.06.2008 року на суму 63153,60 грн., в т.ч. ПДВ 10585,6 грн.;
№ 5-2407 від 24.07.2008 року на суму 68112,00 грн., в т.ч. ПДВ 11352,0 грн.;
№ 9-3107 від 31.07.2008 року на суму 41029,74 грн., в т.ч. ПДВ 6838,29 грн.;
№ 12-3107 від 31.07.2008 року на суму 30925,20 грн., в т.ч. ПДВ 5154,20 грн. (а.с.141-157 т.2).
Всі вказані податкові накладні були надані податковому органу при перевірці. Відповідність оформлення податкових накладних наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 року за № 250/2054) відповідачем не заперечується.
Податок на додану вартість на підставі вищенаведених податкових накладних в загальній сумі 189244,47 грн. ППФ "Євробудсервіс" віднесений до складу податкового кредиту відповідно в податкових періодах:
липень 2007 року - в сумі 23302,62 грн.,
серпень 2007 року - в сумі 25513,20 грн.,
листопад 2007 року - в сумі 15965,34 грн.,
грудень 2007 року - в сумі 15503,35 грн.,
лютий 2008 року - в сумі 4216,0 грн.,
березень 2008 року - в сумі 43237,27 грн.,
квітень 2008 року - в сумі 16056,60 грн.,
червень 2008 року - в сумі 22105,60 грн.,
липень 2008 року - в сумі 23344,49 грн.
Фактичне виконання робіт (надання послуг) позивачу контрагентом ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія" підтверджується дослідженими судом актами виконання послуг:
за грудень 2007 року на суму 93020,09 грн., в т.ч. ПДВ 15503,35 грн.,
за лютий 2008 року на суму 25296,0 грн., в т.ч. ПДВ 4216,0 грн.,
за березень 2008 року на суму 116610,54 грн., в т.ч. ПДВ 97175,45 грн.,
за березень 2008 року на суму 142813,07 грн., в т.ч. ПДВ 23802,18 грн.,
за квітень 2008 року на суму 96339,60 грн., в т.ч. ПДВ 16056,60 грн.,
за червень 2008 року на суму 69120,00 грн., в т.ч. ПДВ 11520,00 грн.,
за червень 2008 року на суму 63153,60 грн., в т.ч. ПДВ 10585,60 грн.,
за липень 2008 року на суму 68112,00 грн., в т.ч. ПДВ 11352,00 грн.,
за липень 2008 року на суму 30925,00 грн., в т.ч. ПДВ 5154,20 грн.,
за липень 2008 року на суму 41029,74 грн., в т.ч. ПДВ 6838,29 грн. (а.с.158,171-177 т.2).
Крім цього, виконані роботи ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія" оформлено актом приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року за формою № КБ-2в, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року за формою № КБ-3, наявність яких передбачено вимогами Наказу державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури № 3237/5 від 21.06.2002 року, в яких відображено найменування робіт і витрати, найменування будівництва та його адресу (а.с. 162-170 т.2).
Актом перевірки підтверджується, що по бухгалтерському обліку ППФ "Євробудсервіс" розрахунки з ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія" відображено по рахунках: Дебет 23 "Виробництво" Кредит 3772 "Послуги сторонніх організацій". Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 3772, вартість отриманих послуг ППФ "Євробудсервіс" віднесено до складу валових витрат в сумі 637074,85 грн.
Також судом встановлено, що Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України для здійснення господарської діяльності ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія" було видано ліцензію на будівельну діяльність, серія АБ № 207358 від 13.01.2006 року, терміном дії до 13.01.2011 року (а.с. 129-130 т.3).
Судом встановлено, що оригінали первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, господарські договори ППФ "Євробудсервіс" та контрагента ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія" вилучені органом досудового слідства згідно протоколу виїмки від 05.06.2009 року (а.с. 131-132 т.3).
Заперечуючи правомірність формування валових витрат та податкового кредиту ППФ "Євробудсервіс" по операціях з контрагентом ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія", відповідач покликається на те, що згідно повідомлення УБОЗ УМВС України в Рівненській області від 04.06.2009 року № 20/6-2896, 02.04.2009 року порушено кримінальну справу за фактом вчинення фіктивного підприємництва ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія" з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України.
ДПІ у Рівненському районі 10.06.2009 року надано інформацію (лист № 9186/23-331) про неможливість проведення перевірки ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія", так як 26.02.2008 року "прийнято рішення про припинення" - стан платника 3.
З вказаних підстав відповідач вказує на відсутність у ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія" документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, в тому числі відсутність управлінського та технічного персоналу, та робить висновок про нікчемність правочинів, укладених між ППФ "Євробудсервіс" та ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія".
Крім цього, судом встановлено, що в перевіреному періоді ППФ "Євробудсервіс" проводило взаєморозрахункові операції з ТзОВ "Рівне-метал" код 34643802, за результатами яких позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит.
В акті зазначено, що для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТзОВ "Рівне-метал" позивачем було надано податкові накладні, виписані ТзОВ "Рівне-метал" для ППФ "Євробудсервіс":
№ 111601 від 16.11.2007 року на суму 23725,0 грн. в т.ч. ПДВ 3954,17 грн.;
№ 090405 від 04.09.2007 року на суму 11275,0 грн. в т.ч. ПДВ 1879,17 грн.;
№ 21501 від 15.02.2008 року на суму 19500,00 грн. в т.ч. ПДВ 3250,0 грн. (а.с. 208 т.2),
а також видаткові накладні:
№ 090405 від 04.09.2007 року на суму 11275,00 грн. в т.ч. ПДВ 1879,17 грн.,
№ 111601 від 16.11.2007 року на суму 23725,0 грн. в т.ч. ПДВ 3954,17 грн.,
№ 021501 від 15.02.2008 року на суму 19500,0 грн. в т.ч. ПДВ 3250,0 грн. (а.с.207 т.2).
Відповідність оформлення податкових накладних наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 року за № 250/2054) відповідачем не заперечується.
Судом встановлено, що вказані вище податкові та видаткові накладні, видані ТзОВ "Рівне-метал" для ППФ "Євробудсервіс", вилучені органом досудового слідства згідно протоколу виїмки від 25.02.2009 року (а.с. 137-138 т.3).
Актом перевірки стверджується, що податок на додану вартість на підставі виписаних вищенаведених податкових накладних в загальній сумі 9083,37 грн. в повному обсязі віднесений ППФ "Євробудсервіс" до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за даними декларації з ПДВ:
листопад 2007 року - в сумі 5833,34 грн.,
квітень 2008 року - в сумі 3250,0 грн.
По бухгалтерському обліку ППФ "Євробудсервіс" вищевказані розрахунки відображено по рахунках: Дебет 201 "Придбання сировини, матеріалів" Кредит 631.1 "Розрахунки з постачальниками". Згідно оборотно-сальдових відомостей по рах. 631, вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ "Рівне-метал" в перевіреному періоді підприємством віднесено до складу валових витрат в сумі 45417,0 грн.
Заперечуючи правомірність формування валових витрат та податкового кредиту ППФ "Євробудсервіс" по операціях з контрагентом ТзОВ "Рівне-метал" податковий орган покликається на повідомлення УБОЗ УМВС України в Рівненській області, згідно якого на підставі аналітичної довідки, складеної працівниками УБВДОЗШ ДПА в Рівненській області, порушено кримінальну справу за фактом вчинення фіктивного підприємництва службовими особами ТзОВ "Рівне-метал" за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.
Крім того, СВ ПМ ДПА в Рівненській області порушено кримінальну справу № 82/33-09/2 відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по факту фіктивного підприємництва ТзОВ "Рівне-метал" за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України.
З врахуванням вказаних обставин відповідач вказує, що укладені правочини між ППФ "Євробудсервіс" та ТзОВ "Рівне-метал" суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.
Представник відповідача суду пояснив, що на час розгляду судом адміністративної справи досудове слідство по кримінальній справі за фактом фіктивного підприємництва ТзОВ "Рівне-метал" не закінчене.
Крім цього, судом встановлено, що перевіреному періоді ППФ "Євробудсервіс" проводило взаєморозрахункові операції з ПОГ "Інвабуд" код 33723876, за результатами яких позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит.
Судом досліджено податкові накладні, виписані ПОГ "Інвабуд" для ППФ "Євробудсервіс":
№ 990 від 21.10.2007 року на суму 29791,52 грн. в т.ч. ПДВ 4965,25 грн.;
№ 1369 від 16.11.2007 року на суму 55379,24 грн., в т.ч. ПДВ 9229,87 грн.;
№ 1628 від 17.12.2007 року на суму 1041,86 грн., в т.ч. ПДВ 173,64 грн.;
№ 1632 від 18.12.2007 року на суму 69324,40 грн. в т.ч. ПДВ 11554,07 грн.;
№ 10.1 від 10.01.2008 року на суму 15548,0 грн. в т.ч. ПДВ 2591,33 грн.;
№ 34.1 від 07.02.2008 року на суму 4410,0 грн., в т.ч. ПДВ 735,0 грн.;
№ 38.1 від 11.02.2008 року на суму 12165,77 грн., в т.ч. ПДВ 2027,63 грн.;
№ 41 від 13.02.2008 року на суму 33824,88 грн. в т.ч. ПДВ 5637,48 грн.;
№ 162 від 03.03.2008 року на суму 14784,34 грн. в т.ч.. ПДВ 2464,06 грн.;
№ 165.1 від 06.03.2008 року на суму 34700,56 грн. в т.ч. ПДВ 5783,43 грн.;
№ 172.1 від 12.03.2008 року на суму 19708,68 грн., в т.ч. ПДВ 3284,78 грн.;
№ 338 від 01.04.2008 року на суму 58803,00 грн. в т.ч. ПДВ 9800,50 грн.;
№ 369 від 16.05.2008 року на суму 39886,0 грн. в т.ч. ПДВ 6647,67 грн.;
№ 557 від 08.08.2008 року на суму 63106,42 грн., в т.ч. ПДВ 10517,74 грн.;
№ 555 від 07.08.2008 року на суму 4000,34 грн., в т.ч. ПДВ 666,72 грн. (а.с.178-192 т.2).
Всі вказані податкові накладні були надані податковому органу при перевірці. Відповідність оформлення податкових накладних наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 року за № 250/2054) відповідачем не заперечується.
Поставку товарно-матеріальних цінностей контрагентом ПОГ "Інвабуд" позивач підтверджує видатковими накладними:
№ 990 від 21.10.2007 року на суму 29791,52 грн. в т.ч. ПДВ 4965,25 грн.;
№ 1369 від 16.11.2007 року на суму 55379,24 грн., в т.ч. ПДВ 9229,87 грн.;
№ 1628 від 17.12.2007 року на суму 1041,86 грн., в т.ч. ПДВ 173,64 грн.;
№ 1632 від 18.12.2007 року на суму 69324,40 грн. в т.ч. ПДВ 11554,07 грн.;
№ 10.1 від 10.01.2008 року на суму 15548,0 грн. в т.ч. ПДВ 2591,33 грн.;
№ 34.1 від 07.02.2008 року на суму 4410,0 грн., в т.ч. ПДВ 735,0 грн.;
№ 38.1 від 11.02.2008 року на суму 12165,77 грн., в т.ч. ПДВ 2027,63 грн.;
№ 41 від 13.02.2008 року на суму 33824,88 грн. в т.ч. ПДВ 5637,48 грн.;
№ 162 від 03.03.2008 року на суму 14784,34 грн. в т.ч.. ПДВ 2464,06 грн.;
№ 165.1 від 06.03.2008 року на суму 34700,56 грн. в т.ч. ПДВ 5783,43 грн.;
№ 172.1 від 12.03.2008 року на суму 19708,68 грн., в т.ч. ПДВ 3284,78 грн.;
№ 338 від 01.04.2008 року на суму 58803,00 грн. в т.ч. ПДВ 9800,50 грн.;
№ 369 від 16.05.2008 року на суму 39886,0 грн. в т.ч. ПДВ 6647,67 грн.;
№ 557 від 08.08.2008 року на суму 63106,42 грн., в т.ч. ПДВ 10517,74 грн.;
№ 555 від 07.08.2008 року на суму 4000,34 грн., в т.ч. ПДВ 666,72 грн. (а.с.193-206 т.3).
Актом перевірки стверджується, що податок на додану вартість на підставі виписаних вищенаведених податкових накладних в загальній сумі 76079,17 грн. в повному обсязі віднесений ППФ "Євробудсервіс" до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даними декларації з ПДВ:
жовтень 2007 року - в сумі 4965,25 грн.,
листопад 2007 року - в сумі 9229,87 грн.,
грудень 2007 року - в сумі 11727,71 грн.,
січень 2008 року - в сумі 2591,33 грн.,
лютий 2008 року - в сумі 8400,11 грн.,
березень 2008 року - в сумі 11532,27 грн.,
квітень 2008 року - в сумі 9800,50 грн.,
травень 2008 року - в сумі 6647,67 грн.,
вересень 2008 року - в сумі 11184,46 грн.
Розрахунки між субєктами господарювання за отримані товарно-матеріальні цінності проводились через розрахунковий рахунок підприємства.
Судом встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах з ПОГ "Інвабуд" вилучені у ППФ "Євробудсервіс" органом досудового слідства протоколом виїмки від 03.12.2008 року (а.с. 133-134 т.3).
По бухгалтерському обліку ППФ "Євробудсервіс" вищевказані розрахунки відображено по рахунках: Дебет 201 "Придбання сировини, матеріалів" Кредит 631,1 "Розрахунки з постачальниками". Згідно оборотно-сальдових відомостей по рах 631 вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей від ПОГ "Інвабуд" в перевіреному періоді ППФ "Євробудсервіс" віднесено до складу валових витрат в сумі 380395,0 грн.
Судом встановлено, що ДПІ у м. Рівне проведено документальну перевірку ПОГ "Інвабуд" код 33723876 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.10.2008 року, за результатами якої складено акт № 1724/23-100/33723876 від 18.12.2008 року. В ході перевірки встановлено, що операції ПОГ "Інвабуд" із придбання та реалізації товарно-матеріальних цінностей з контрагентами мали не реальний товарний характер, товар на підприємстві не перевозився і не зберігався. Перевіркою встановлено відсутність документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів економічно необхідних для виробництва товарів. Виконання робіт або надання послуг, ведення даних фінансового (грошового) обліку для цілей оподаткування тільки тих операцій, які безпосередньо повязані з виконанням податкової вигоди третіх осіб. ПОГ "Інвабуд" здійснювало супроводження грошових потоків з ймовірним товаром, що не вироблявся і не міг бути вироблений підприємством в звязку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, в тому числі через відсутність технічного персоналу. Встановлено, що на підприємстві рахується одна посадова особа, інформація про найманих працівників відсутня. Перевіркою встановлено, що основні засоби та нематеріальні активи на підприємстві відсутні (а.с. 142-150 т.3).
Крім цього, судом встановлено, що в перевіреному періоді ППФ "Євробудсервіс" проводило взаєморозрахункові операції з ПП ОСОБА_6, код НОМЕР_1, за результатами яких позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит.
Судом досліджено податкові накладні, виписані ПП ОСОБА_6 для ППФ "Євробудсервіс":
№ 51 від 23.03.2007 року на суму 4200,0 грн. в т.ч. ПДВ 700,0 грн.;
№ 55 від 04.04.2007 року на суму 4452,0 грн. в т.ч. ПДВ 742,0 грн.,
№ 60 від 02.05.2007 року на суму 23463,0 грн. в т.ч. ПДВ 3910,0 грн.,
№ 71 від 15.06.2007 року на суму 15639,26 грн. в т.ч. ПДВ 2606,54 грн.,
№ 270 від 01.08.2008 року на суму 40852,28 грн. в т.ч. ПДВ 6808,71 грн.,
№ 96 від 23.10.2007 року на суму 6600,06 грн., в т.ч. ПДВ 1100,01 грн.,
№ 84 від 26.09.2007 року на суму 12000 грн., в т.ч. 2000,0 грн.,
№ 84.1 від 26.09.2007 року на суму 9260,0 грн., в т.ч. ПДВ 1543,33 грн. (а.с. 209-216 т.2).
Всі вказані податкові накладні були надані податковому органу при перевірці. Відповідність оформлення податкових накладних наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 року за № 250/2054) відповідачем не заперечується.
Поставку товарно-матеріальних цінностей контрагентом ПП ОСОБА_6 позивач підтверджує видатковими накладними, які були досліджені при перевірці та в ході судового розгляду справи:
№ 51 від 23.03.2007 року на суму 4200,0 грн. в т.ч. ПДВ 700,0 грн.;
№ 55 від 04.04.2007 року на суму 4452,0 грн. в т.ч. ПДВ 742,0 грн.,
№ 60 від 02.05.2007 року на суму 23463,0 грн. в т.ч. ПДВ 3910,0 грн.,
№ 71 від 15.06.2007 року на суму 15639,26 грн. в т.ч. ПДВ 2606,54 грн.,
№ 270 від 01.08.2008 року на суму 40852,28 грн. в т.ч. ПДВ 6808,71 грн.,
№ 96 від 23.10.2007 року на суму 6600,06 грн., в т.ч. ПДВ 1100,01 грн.,
№ 84 від 26.09.2007 року на суму 12000 грн., в т.ч. 2000,0 грн.,
№ 84.1 від 26.09.2007 року на суму 9260,0 грн., в т.ч. ПДВ 1543,33 грн. (а.с.217-224 т.2).
Судом встановлено, що всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах з ПП ОСОБА_6 вилучені у ППФ "Євробудсервіс" органом досудового слідства протоколом виїмки від 05.12.2008 року (а.с. 135-136 т.3).
Актом перевірки стверджується, що згідно оборотно-сальдових відомостей по рах.631, вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей від ПП ОСОБА_6 в перевіреному періоді підприємством віднесена до складу валових витрат в сумі 97055,50 грн.
По бухгалтерському обліку ППФ "Євробудсервіс" відображено вищевказані розрахунки по рахунках: Дебет 201 "Придбання сировини, матеріалів" Кредит 631 "Розрахунки з постачальниками".
Податок на додану вартість на підставі виписаних вищенаведених податкових накладних в загальній сумі 19411,10 грн. в повному обсязі віднесений ППФ "Євробудсервіс" до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ:
березень 2007 року - в сумі 700,0 грн.,
квітень 2007 року - в сумі 742,00 грн.,
травень 2007 року - в сумі 3910,50 грн.,
червень 2007 року - в сумі 2606,54 грн.,
серпень 2007 року - в сумі 6808,71 грн.,
жовтень 2007 року- в сумі 1100,01 грн.,
листопад 2007 року - в сумі 2000,00 грн.,
грудень 2007 року - в сумі 1543,33 грн.
Заперечуючи правомірність формування ППФ "Євробудсервіс" валових витрат та податкового кредиту по взаєморозрахунках з ПП ОСОБА_6, відповідач покликається в акті перевірки на повідомлення Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Рівненській області про те, що 13.11.2008 року порушено кримінальну справу № 80/40-08 за фактом вчинення фіктивного підприємництва ПП ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205, 212, 209 КК України.
Крім цього, судом встановлено, що в перевіреному періоді ППФ "Євробудсервіс" проводило взаєморозрахункові операції з ПП ОСОБА_5, код НОМЕР_2, за результатами яких сформовано валові витрати та податковий кредит.
Судом досліджено податкові накладні, виписані ПП ОСОБА_5 для ППФ "Євробудсервіс":
№ 16 від 28.09.2007 року на суму 3500,0 грн. в т.ч. ПДВ 583,33 грн.,
№ 21 від 30.11.2007 року на суму 7470,0 грн. в т.ч. ПДВ 1245,0 грн.,
№ 4 від 31.01.2008 року на суму 4600,0 грн., в т.ч. ПДВ 766,67 грн.,
№ 7 від 31.03.2008 року на суму 6000,0 грн., в т.ч. ПДВ 1000,0 грн.,
№ 11 від 30.05.2008 року на суму 6000,0 грн. в т.ч. ПДВ 1000,0 грн,
№ 12 від 27.06.2007 року на суму 5300,0 грн., в т.ч. ПДВ 883,33 грн.,
№ 17 від 30.09.2008 року на суму 10000,0 грн., в т.ч. ПДВ 1666,67 грн. (а.с. 1-7 т.3).
Всі вказані податкові накладні були надані податковому органу при перевірці. Відповідність оформлення податкових накладних наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 року за № 250/2054) відповідачем не заперечується.
Актом перевірки стверджується, що податок на додану вартість на підставі вищенаведених податкових накладних в загальній сумі 7145 грн. в повному обсязі віднесений ППФ "Євробудсервіс" до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даними декларації з ПДВ:
листопад 2007 року - в сумі 1828,33 грн.,
січень 2008 року - в сумі 766,67 грн.,
березень 2008 року - в сумі 1000,0 грн.,
травень 2008 року - в сумі 1000,0 грн.,
липень 2008 року - в сумі 883,33 грн.,
вересень 2008 року - в сумі 1666,67 грн.
Виконання робіт (надання послуг) контрагентом ПП ОСОБА_5 позивач підтверджує актами здачі-приймання робіт (наданих послуг):
від 30.11.2007 року на суму 7470,0 грн., в т.ч. ПДВ 1245,0 грн.,
від 28.09.2007 року на суму 3500,0 грн. в т.ч. ПДВ 583,33 грн.,
від 31.01.2008 року на суму 4600,0 грн. в т.ч. ПДВ 766,67 грн.,
від 31.03.2008 року на суму 6000,0 грн., в т.ч. ПДВ 1000,0 грн.,
від 30.05.2008 року на суму 6000,0 грн. в т.ч. ПДВ 1000,0 грн.,
від 27.06.2007 року на суму 5300,0 грн. в т.ч. ПДВ 883,33 грн.,
від 30.09.2008 року на суму 10000,0 грн., в т.ч. ПДВ 1667,67 грн. (а.с.9-14 т.3).
Судом встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку по операціях з ПП ОСОБА_5 вилучені у ППФ "Євробудсервіс" органом досудового слідства протоколом виїмки від 05.12.2008 року (а.с. 139-141 т.3).
Згідно оборотно-сальдових відомостей по рах. 3772, вартість отриманих послуг від ПП ОСОБА_5 в перевіреному періоді віднесена до складу валових витрат в сумі 35725 грн.
По бухгалтерському обліку ППФ "Євробудсервіс" відображено вищевказані розрахунки по рахунках: Дебет 91.92 Кредит 3772 "Послуги сторонніх організацій".
Заперечуючи правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по взаєморозрахунках з контрагентом ПП ОСОБА_5, відповідач покликається в акті перевірки на повідомлення Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Рівненській області про те, що 13.11.2008 року порушено кримінальну справу № 80/40-08 за фактом вчинення фіктивного підприємництва ПП ОСОБА_5 з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205, 212, 209 Кримінального кодексу України.
Позивач вказує, що ППФ "Євробудсервіс" в перевіреному періоді в межах господарської діяльності було проведено ряд будівельно-монтажних робіт по виготовленню металоконструкцій, дохід від реалізації яких в повному обсязі відображений по бухгалтерському обліку та задекларований. При виконанні таких робіт підприємством було використано будівельні матеріали, МШП, витратні матеріали, металопрокат, засоби захисту та охорони праці, придбані в контрагентів ПП "Лайкост", ПОГ "Інвабуд", ТзОВ "Рівне-метал", ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_5 Контрагентом ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія" були надані позивачу підрядні будівельні послуги якісно у визначені договорами терміни.
Використання придбаних підприємством товарно-матеріальних цінностей позивач підтверджує актами виконаних робіт, видатковими накладними на виготовлення металоконструкцій, довіреностями, щодо реалізації таких товарів (робіт, послуг) замовникам позивача (а.с. 75-216 т.1, а.с. 1-103 т.2), а також документами складського обліку, що підтверджують використання придбаних товарно-матеріальних цінностей при виконанні замовлень (а.с. 16-95 т.3).
При вирішенні даного спору суд виходить з такого.
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) із змінами та доповненнями, зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобовязані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи з вимог п.2 ст.3 Закону № 996- XIV, бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704. Первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Згідно з п.2.4 вказаного Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
За змістом пункту 5.2 цієї ж статті до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
За приписом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97, вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Наведені норми Закону № 168/97 не обмежують платника податків у праві на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту датою фактичного надходження товару платнику та датою його фактичного використання в господарській діяльності. Вказані норми дають право на формування податкового кредиту по даті списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів та отримання податкової накладної у випадку, якщо платник має намір використовувати придбаваємий товар в подальшому (майбутньому) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Таким чином, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із перших подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).
В ході розгляду справи судом встановлено, що придбання позивачем товарів (робіт, послуг) здійснювалося з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, номенклатура таких товарів (робіт, послуг) відповідає основним видам господарської діяльності позивача.
При цьому, судом встановлено, що на дату видачі податкових накладних та на дату формування позивачем сум податкового кредиту із названих господарських операцій, всі контрагенти позивача в установленому порядку були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.
Податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, містять всі обовязкові реквізити, оформлені у відповідності до приписів п.п. 7.2.1п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 та видані особами, зареєстрованими як платник податку на додану вартість (п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону № 168/97).
Визначення податковим органом суми податкових зобовязань за допомогою інформації, одержаної з джерел інших, ніж первинні документи, прямо суперечить Закону № 996-XIV та Закону "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. № 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства".
Відповідно до ст.ст.9, 10 Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-ХІІ від 25.06.1991р., норм Закону №334/94-ВР та Закону №168/97-ВР для платника податків не передбачено обовязку й не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей, у тому числі щодо його зміни місцезнаходження, кількості працівників та виробничих потужностей.
Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. У ст.203 Цивільного кодексу України викладені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Такі вимоги, згідно з частинами 1-5 цієї статті полягають, зокрема, у наступному:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
З урахуванням вимог процесуального закону про допустимість доказів ці обставини можуть бути підтверджені, зокрема, вироком про визнання осіб, які видали видаткові накладні, податкові накладні тощо, винними в скоєнні відповідних злочинів.
В той же час, належних і допустимих доказів нікчемності правочинів, укладених ППФ "Євробудсервіс" з контрагентами ПП "Лайкост", ТзОВ "Рівне-метал", ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія" відповідачем суду не надано.
Зокрема, по контрагенту ПП "Лайкост" обєктивні докази відсутності документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, в тому числі стосовно відсутності управлінського та технічного персоналу, відповідачем суду не надано. Покликання відповідача на результати автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, згідно яких ПП "Лайкост" має стан платника 10 - за юридичною адресою не знаходиться - на думку суду є неналежним доказом вказаних вище обставин та не доводить висновку податкового органу про нікчемність правочинів між ППФ "Євробудсервіс" та ПП "Лайкост".
Суд вважає, що покликання податкового органу на порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія" не може слугувати належним доказом нікчемності правочинів між ППФ "Євробудсервіс" та ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія" та не підтверджує висновку відповідача про відсутність у ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія" необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, в тому числі відсутність управлінського та технічного персоналу.
Оцінюючи докази здійснення господарських взаємовідносин ППФ "Євробудсервіс" з контрагентом ТзОВ "Рівне-метал", суд приймає до уваги, що Державною податковою інспекцією у Рівненському районі за № 516/76/23-141/34643802 від 24.07.2009 року складено акт "Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-метал", код за ЄДРПОУ 34643802, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 24.11.2008 року" (а.с. 151-164 т.3). Господарські операції ТзОВ "Рівне-метал" з ППФ "Євробудсервіс" у вказаному акті відображені не були.
В акті перевірки міститься покликання на показання директора ТзОВ "Рівне-метал" ОСОБА_7 в якості свідка на досудовому слідстві, з яких вбачається, що останній заперечує свою причетність до здійснення господарської діяльності ТзОВ "Рівне-метал". В звязку з наведеним, податковий орган в акті перевірки зазначає таке: "Враховуючи, що підтвердженням отримання грошових коштів на розрахункові рахунки ТзОВ "Рівне-метал" є фінансово-господарські документи, підписані директором ОСОБА_7, які суперечать поясненням останнього, необхідно провести почеркознавчу експертизу даних документів та провести зустрічні перевірки контрагентів ТзОВ "Рівне-метал" на предмет встановлення укладання нікчемних правочинів щодо отримання від ТзОВ "Рівне-метал" товарів (робіт, послуг). (а.с. 155 т.3).
З врахуванням фактичних обставин справи, досліджених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, якими підтверджується отримання ППФ "Євробудсервіс" товарів (робіт, послуг) від контрагента ТзОВ "Рівне-метал", суд вважає, що покликання податкового органу на порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва ТзОВ "Рівне-метал" не може слугувати належним доказом нікчемності правочинів між ППФ "Євробудсервіс" та ТзОВ "Рівне-метал" та не підтверджує висновку відповідача про відсутність у ТзОВ "Рівне-метал" необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, в тому числі відсутність управлінського та технічного персоналу.
Таким чином, в ході судового розгляду справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, оформленими відповідно до вимог закону, підтверджено правомірність формування ППФ "Євробудсервіс" валових витрат та податкового кредиту по операціях з контрагентами ПП "Лайкост", ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія", ТзОВ "Рівне-метал".
Відповідно до ст. 61 Конституції України, ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування", відповідальність особи має індивідуальний характер. При цьому, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть безпосередньо платник податків і зборів (обов'язкових платежів), що допустили правопорушення. Норми чинного законодавства України не покладають на платника податків відповідальності за дотримання його контрагентом правил оформлення та подання податкової звітності.
Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.
З огляду на наведене, суд вважає, що у випадку підтвердження податкового кредиту належним чином оформленими податковими накладними, оплати податку на додану вартість продавцю в ціні товару, дійсної поставки продавцем товарів (робіт, послуг), які підлягають до використання покупцем в господарській діяльності, відсутність постачальника за місцем свого знаходження, порушення кримінальної справи за фактом вчинення фіктивного підприємництва контрагентами не може бути підставою для зменшення податкового кредиту покупця, оскільки не ґрунтується на законі.
Відповідно до п. 1.7, п. 2.3.2., п 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку , що підтверджують наявність зазначених фактів. При цьому, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства, необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.
Всупереч обумовленому, акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірні рішення, не містить покликань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів; в акті не зазначено первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та інших докази, що достовірно підтверджують наявність факту викладених порушень, допущених позивачем при взаєморозрахунках з контрагентами ПП "Лайкост", ТзОВ "Рівне-метал", ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія".
Згідно статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З врахуванням фактичних обставин справи та доказів, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд приходить до висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів перед судом правомірності спірних податкових повідомлень-рішень в частині визначення ППФ "Євробудсервіс" податкового зобовязання за платежем "податок на прибуток" по операціях:
з ПП "Лайкост" - в сумі основного платежу 71064 грн., штрафної санкції 35532 грн.;
з ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія" - в сумі основного платежу 159269 грн., штрафної санкції 79634,5 грн.;
з ТзОВ "Рівне-метал" - в сумі основного платежу 11354 грн., штрафної санкції 5677 грн.,
а всього в сумі податкового зобовязання 362530,5 грн.
Відтак, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0000252342/0 від 09.02.2010 року, № 0000252342/1 від 14.04.2010 року, № 0000252342/2 від 23.06.2010 року, № 0000252342/3 від 07.09.2010 року в частині визначення податкового зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" всього в сумі 362530,5 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 241687,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 120843,5 грн. - підлягають до задоволення.
З наведених вище підстав суд приходить до висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів перед судом правомірності спірних податкових повідомлень-рішень в частині визначення ППФ "Євробудсервіс" податкового зобовязання за платежем "податок на додану вартість" по операціях:
з ПП "Лайкост" - в сумі основного платежу 56852 грн., штрафної санкції 28426 грн.;
з ТзОВ "Будівельно-сервісна компанія" - в сумі основного платежу 189244 грн., штрафної санкції 94622 грн.;
з ТзОВ "Рівне-метал" - в сумі основного платежу 9083 грн., штрафної санкції 4541,5 грн.,
а всього в сумі податкового зобовязання 382768,5 грн.
Відтак, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0000262342/0 від 09.02.2010 року, № 0000262342/1 від 14.04.2010 року, № 0000262342/2 від 23.06.2010 року, № 0000262342/3 від 07.09.2010 року в частині визначення податкового зобовязання за платежем "податок на додану вартість" всього в сумі 382768,5 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 255179,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 127589,5 грн. - підлягають до задоволення.
Обставини, які були встановлені в ході перевірки контролюючим органом в частині фіктивності діяльності господарських контрагентів позивача - ПОГ "Інвабуд", Приватного підприємця ОСОБА_6, Приватного підприємця ОСОБА_5, та слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, сумнівів у суду не викликають. Вони повністю підтверджені вироком Рівненського міського суду від 25-26 травня 2010 року в кримінальній справі № 1-386/10, яким засуджено ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 за ст.200, ч. 2 ст.205 Кримінального Кодексу України за створення та діяльність фіктивних підприємств з метою прикриття незаконної діяльності по конвертації безготівкових коштів у готівку та мінімізації податкових зобов'язань для різних суб'єктів підприємницької діяльності.
Дослідженим в судовому засіданні вироком Рівненського міського суду від 25-26 травня 2010 року в кримінальній справі № 1-386/10 (а.с. 185-212 т.3) встановлено наступне.
ОСОБА_5 та ОСОБА_11 в липні 2005 року, діючи як керівники створеної та очоленої спільно організованої злочинної групи, до складу якої увійшли Особа-1, ОСОБА_6, з відома решти учасників, переслідуючи спільну злочинну мету щодо отримання незаконних доходів на постійній основі шляхом створення фіктивних підприємств, з метою прикриття незаконної діяльності по конвертації безготівкових коштів у готівку та мінімізації податкових зобов'язань для різних суб'єктів підприємницької діяльності, створили підприємство об'єднання громадян "Інвабуд".
За період з 22.02.2007 року по 14.11.2009 року на розрахунковий рахунок ПОГ "Інвабуд" з метою конвертації у готівку незаконно надійшли, начебто як оплата за товарно-матеріальні цінності, надані послуги від різних суб'єктів підприємницької діяльності грошові кошти в сумі 22 592 618 грн. 68 коп.
Члени організованої злочинної групи, а саме Особа-1 здійснювали безпосереднє складання бухгалтерських документів щодо фіктивних господарських операцій, проводили податковий облік ПОГ "Інвабуд" та використовуючи встановлений програмно-технічний комплекс "Клієнт-Банк" вказані кошти під виглядом проведення легальних господарських операцій, перераховували на розрахункові рахунки інших членів організованої злочинної групи, а саме: приватних підприємців ОСОБА_6. ОСОБА_12, ОСОБА_13, якими грошові кошти знімалися по грошових чеках з призначенням платежу "На закупку товару", а в подальшому розподілялися між членами організованої злочинної групи та замовниками конвертації.
Таким чином, членами організованої злочинної групи в складі Особа-1, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13 під керівництвом ОСОБА_5 та ОСОБА_11 в результаті злочинної діяльності, пов'язаної з конвертацією коштів та мінімізацією податкових зобов'язань для інших суб'єктів підприємницької діяльності, було завдано шкоди у великому розмірі державним інтересам.
В ході здійснення злочинної діяльності, Особа-1 та ОСОБА_16, який не входив до складу організованої злочинної групи, з відома інших її учасників, маючи досвід бухгалтерської роботи, на підставі фіктивних договорів, товарних та податкових накладних, які оформлялися для різних суб'єктів підприємницької діяльності, упродовж 2007-2008 років проводили податковий та бухгалтерський облік для ПОГ "Інвабуд", створюючи вигляд легальної фінансово-господарської діяльності та маскування безтоварних операцій.
ПОГ "Інвабуд" за вказаний період занижено податок на прибуток на суму 11518121 грн., та в порушення пп. 7.4.5, п.7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено заниження податкових зобов'язань всього у сумі 5 876 457 грн.
В результаті чого контрагенти отримали право віднесення до складу податкового кредиту грошових коштів на загальну суму 7 246 368 грн. та валових витрат на загальну суму 36 231 840 грн. (податок на прибуток 9 057 960 грн.).
Згідно з висновком експерта № 426 від 11.06.08 року, економічною експертизою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.
Крім того, ОСОБА_6, діючи в складі злочинної групи, будучи приватним підприємцем згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця від 06.09.2002 року, відкрив поточні рахунки в установах банків та відповідно до відведеної йому ролі упродовж 2007-2008 років здійснював зняття грошових коштів, які були перераховані з розрахункових рахунків підконтрольних злочинній групі підприємств та в подальшому конвертовані у готівку.
Згідно з висновком економічної експертизи № 434 від 12.06.2009 року було підтверджено дані з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.11.2008 року щодо заниження обєкта оподаткування приватним підприємцем ОСОБА_6, зазначені в акті ДПІ у м. Рівне № 12/17/17-117 від 27.01.2009 року.
Документально підтверджуються згідно наданих первинних бухгалтерських документів та руху коштів суми коштів, що надійшли від різних субєктів підприємницької діяльності на розрахункові рахунки приватного підприємця ОСОБА_6 за вказаний період 80679530,00 грн., та були зняті згідно грошових чеків ПП ОСОБА_6 під видом проведення легальної господарської діяльності в сумі 80679530,00 грн. Оскільки на розрахунковий рахунок СПД ОСОБА_6 перераховувались грошові кошти за товар, який фактично не відвантажувався, експерт дійшов висновку, що підприємець фінансово-господарської діяльності не здійснював.
Аналізуючи викладені докази в сукупності, суд прийшов до висновку про їх належність, допустимість, достовірність та достатність для підтвердження скоєння підсудними інкримінованих їм досудовим слідством злочинів. Зокрема, суд вважає доведеним те, що внаслідок діяльності ПП "Агроімпекс-Ресурс", ПОГ "Інвабуд", ПП "Юнісеф", ПП "ТЕК "Транс Експо Регіон", ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_12, ПП ОСОБА_13, ПП "Парітет", ПП “Західлісбуд”, ПП "Форестер Гроуп" в результаті задекларованих господарських операцій на досудовому слідстві та в суді не було встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) виробничої або господарської необхідності систематичного придбання та продажу товарів. Встановлено також неможливість реального виконання зобов'язань з урахуванням часу, значного обсягу робіт, що часто виконувались одночасно протягом одного календарного місяця, тобто відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності найманих працівників, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність у вказаних суб'єктів господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань. Отже, суд вважає доведеним те, що така діяльність наведених суб'єктів підприємницької діяльності носила фіктивний характер.
Вирок Рівненського міського суду від 25-26 травня 2010 року в кримінальній справі № 1-386/10 набрав законної сили. Оригінал вироку досліджено в судовому засіданні.
Згідно ч.4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду в справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Таким чином, вирок Рівненського міського суду від 25-26 травня 2010 року є обов'язковим для адміністративного суду в даній справі, оскільки вона стосується правових наслідків дій осіб, засуджених за вчинення фіктивного підприємництва, в тому числі ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також діяльності підприємства ПОГ "Інвабуд", яка визнана судом фіктивною.
Таким чином, здійснення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ПОГ "Інвабуд" фіктивного підприємництва за період 2007-2009 років підтверджене належними й допустимими доказами, сумнівів у суду не викликає.
В тому числі, суд вважає доведеним, що задекларовані господарські операції щодо поставки товарів (робіт, послуг) для ППФ "Євробудсервіс" контрагентами ПОГ "Інвабуд", ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6 не відповідають вимогам закону, оскільки діяльність вказаних контрагентів позивача носила фіктивний характер, а документи фінансово-господарської діяльності підписувались без наміру реального проведення операцій, що в них зазначені.
На думку суду, покликання позивача на фактичне одержання ним товарів (робіт, послуг) від ПОГ "Інвабуд", ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6 та їх використання в господарській діяльності, не спростовують вказаного вище висновку, оскільки відсутні будь-які передбачені законом підстави для ідентифікації суб'єктів господарювання ПОГ "Інвабуд", ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6 як реальних постачальників (продавців) таких товарів (робіт, послуг).
Відповідно до статті 5 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Пунктом 1.31 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, із змінами та доповненнями, визначено поняття "продажу товарів" як будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Згідно статті 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
Суд критично оцінює твердження позивача, що видаткові та податкові накладні ПОГ "Інвабуд", ПП ОСОБА_5 та ПП ОСОБА_6 були належним чином оформлені, не викликали сумніву в своїй достовірності, відтак були належною підставою для бухгалтерського обліку.
Даючи правову оцінку спірним правовідношенням, суд виходить з того, що за змістом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями), відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Згідно частини другої статті 3 Закону № 996-XIV, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Суд вважає, що оскільки вироком суду в кримінальній справі встановлено, що діяльність ПОГ "Інвабуд" була фіктивною, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винними у вчиненні фіктивного підприємництва, а бухгалтерські та податкові документи вказаними субєктами господарювання складалися без наміру підтвердження реального факту здійснення господарських операцій, то такі документи ПОГ "Інвабуд", підприємців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є протиправними по суті, а тому не є первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують господарські операції в розумінні закону.
Таким чином, у результаті порушення вказаними контрагентами своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені ними з позивачем, мають протиправний характер. Правочини, внаслідок яких витрати неправомірно включено до складу валових витрат та віднесено податок на додану вартість до складу податкового кредиту ППФ "Євробудсервіс" по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, суперечать інтересам держави і суспільства, вважаються такими, що порушують публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного Кодексу України є нікчемним.
Суд вважає, що контролюючим органом при прийнятті спірних рішень було вичерпно з'ясовано відсутність належних доказів реального вчинення операції з поставки товару позивачеві зі сторони ПОГ "Інвабуд", приватних підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6 через відсутність в останніх можливостей на виконання господарських зобов'язань. За таких обставин суд вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність включення позивачем до складу валових витрат витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у вказаних контрагентів, а відповідно і щодо необґрунтованості включення сум ПДВ за названими операціями поставки до податкового кредиту.
Адже згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Однак, фіктивність операцій, відсутність доказів їх реального вчинення саме контрагентом платника виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.
З врахуванням викладеного, суд вважає підставним висновок податкового органу про порушення позивачем пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, при здійсненні взаєморозрахункових операцій з контрагентами ПОГ "Інвабуд", приватними підприємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Таким чином, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0000252342/0 від 09.02.2010 року, № 0000252342/1 від 14.04.2010 року, № 0000252342/2 від 23.06.2010 року, № 0000252342/3 від 07.09.2010 року в частині визначення Приватному підприємству фірмі "Євробудсервіс" податкового зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" по операціях:
з ПОГ "Інвабуд" - в сумі основного платежу 95098 грн., штрафної санкції 47549 грн.;
з ПП ОСОБА_6 - в сумі основного платежу 24264 грн., штрафної санкції 12132 грн.;
з ПП ОСОБА_5 - в сумі основного платежу 8931 грн., штрафної санкції 4465,5 грн.,
а всього в загальній сумі податкового зобовязання 192439,5 грн., - прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для правильного визначення податкового зобов'язання. Підстави для їх скасування у вказаній частині відсутні, а відтак позовні вимоги у вказаній частині до задоволення не підлягають.
З вказаних вище підстав суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0000262342/0 від 09.02.2010 року, № 0000262342/1 від 14.04.2010 року, № 0000262342/2 від 23.06.2010 року, № 0000262342/3 від 07.09.2010 року в частині визначення Приватному підприємству фірмі "Євробудсервіс" податкового зобовязання за платежем "податок на додану вартість" по операціях:
з ПОГ "Інвабуд" - в сумі основного платежу 76079 грн., штрафної санкції 38039,5 грн.;
з ПП ОСОБА_6 - в сумі основного платежу 19411 грн., штрафної санкції 9705,5 грн.;
з ПП ОСОБА_5 - в сумі основного платежу 7145 грн., штрафної санкції 3572,5 грн.,
а всього в загальній сумі податкового зобовязання 153952,5 грн., - прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для правильного визначення податкового зобов'язання. Підстави для їх скасування у вказаній частині відсутні, а відтак позовні вимоги у вказаній частині до задоволення не підлягають.
Згідно ст.94 ч.3 КАС України, суд присуджує позивачу судові витрати, відповідно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0000252342/0 від 09.02.2010 року, № 0000252342/1 від 14.04.2010 року, № 0000252342/2 від 23.06.2010 року, № 0000252342/3 від 07.09.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" всього в сумі 362530,5 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 241687,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 120843,5 грн. - скасувати.
Податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0000262342/0 від 09.02.2010 року, № 0000262342/1 від 14.04.2010 року, № 0000262342/2 від 23.06.2010 року, № 0000262342/3 від 07.09.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах" всього в сумі 382768,5 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 255179,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 127589,5 грн. - скасувати.
В решті позову відмовити.
Присудити на користь позивача Приватне підприємство-фірма "Євробудсервіс" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дорошенко Н.О.
Судове рішення № 16083910, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 17.02.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4931/10/1770. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: