Постанова № 16083668, 10.02.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/84/2011

10 лютого 2011 року 09 год. 50 хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Томчука А.В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув;

відповідача: представник не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у Рівненському районі

доТовариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-4"

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Рівненському районі звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-4" податкової заборгованості в сумі 197479,55 грн. з них: податок на прибуток -106911,52 грн., податок на додану вартість - 90568,03 грн.

У судове засідання представник позивача не прибув, у поданому суду клопотанні позовні вимоги підтримав повністю та просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідач заперечень суду не надав, у судове засідання двічі не з`явився, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Судом не визнавалась обовязковою участь сторін у судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе вирішити спір без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі ( у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-4" зареєстроване розпорядженням голови Рівненської районної державної адміністрації від 09.06.2006 року №16021020000000645.

З 16 червня 2006 року відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Рівненському районі, як платник податків.

Згідно довідки про стан розрахунків з бюджетом станом на 10.12.2010 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-4" рахується заборгованість в сумі 197479,55 грн., яка складається з:

- податку на прибуток в сумі 106911,52 грн. (недоїмка на кінець року - 106909, 00 грн. і пеня - 2,52 грн.).106154 грн. нараховано згідно податкового повідомлення - рішення з податку на прибуток приватних підприємств №0000792351/0 від 28.09.2010 року з урахуванням переплати 5 грн., 12 листопада 2010 року відповідачем сплачено 300 грн., 1060 грн., нараховано по декларації з податку на прибуток №26676 від 08.11.2010 року.

- податку на додану вартість в сумі 90568,03 грн.( недоїмка на кінець року - 90565 грн. і пеня- 2,16 грн.: 84923,00 грн. нараховано згідно податкового повідомлення- рішення з податку на додану вартість №0000782351/0 від 28.09.2010 року; 2699,00 грн. нараховано згідно декларації по податку на додану вартість №24962 від 20.10.2010 року, 12 листопада 2010 року відповідачем сплачено 200,00 грн.; 2994,00 грн. - податкового зобов`язання, 150,00 грн. - штрафна санкція - нараховано згідно декларації по податку на додану вартість №27870 від 01.08.2010 року.

Позивачем здійснювалися заходи, щодо встановлення у відповідача наявного та зареєстрованого автомобільного транспорту та об`єктів нерухомості.

На виконання п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р. позивачем відповідачу було виставлено першу податкову вимогу №1/230 від 11.10.2010 року на суму 191071грн. та здійснено запис у державний реєстр застав рухомого майна про податкову заставу. 22.11.2010 року відповідачу надіслано другу податкову вимогу №2/285 на суму 194335, 07 грн.

Дані податкові вимоги відповідач не отримав, тому вони були вивішені на дошці оголошень. В судовому порядку податкові вимоги не оскаржувалися.

Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.4), довідкою про відкриті рахунки в установах банку (а.с.5), обліковою карткою платника (а.с.6-10), довідкою про стан розрахунків з бюджетом по відповідачу згідно карток особових рахунків станом на 09.12.2010 року (а.с.11), копією довідки з єдиного деравного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.12-13), копією статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-4" (а.с.14-18), копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.19), копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.20), копією податкового повідомлення - рішення від 28 вересня 2010 року №0000792351/0 (а.с.21копією податкового повідомлення - рішення від 28 вересня 2010 року №000078235/0 (а.с.22), копією акта від 20.09.2010 року №563/92/23-141/34401795 (а.с.23-31), розшифровкою податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.32), уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с.33), копією податкової декларації з податку на додану вартість (а.с.34-35), копією розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.36), копією декларації з податку на прибуток підприємств (а.с.37), копією корінця першої податкової вимоги (а.с.38), копією витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.39), копією корінця другої податкової вимоги (а.с.40), копією довідки про неможливість вручення податкових вимог (а.с.41).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000р. (далі- №2181-III) податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 Закону №2181-III платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-III встановлено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 цього ж Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 4.2.1. Закону №2181-III, якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991р. платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Оскільки відповідач не оскаржував суми заборгованості, то загальна сума податкової заборгованості є узгодженою і підлягає сплаті.

Відповідно до п.3.1.1 ст. 3 Закону №2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Пунктом 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-XII встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно з ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 41,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-4" до Державного бюджету України заборгованість у сумі 197479, 55 грн.з них :

- по податку на прибуток у сумі 106911,52 грн.

- по податку на додану вартість у сумі 90568,03 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук А.В.