Постанова № 16083337, 17.01.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4751/10/1770

17 січня 2011 року 16год. 55хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Д.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Коваль О.І., Бодрягов В.С.,

відповідача: представник Оніщук В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСНОВА-СК"

доДержавної податкової інспекції у м. Рівне

про визнання рішення про скасування державної реєстрації платника податку на додану вартість протиправним, скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язання поновити статус платника податку на додану вартість , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСНОВА-СК" звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання рішення про скасування державної реєстрації платника податку на додану вартість протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, а саме повернути позивачу свідоцтво платника податку на додану вартість.

В позові зазначає, що 23 вересня 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Рівне було складено акт № 124 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача по причині, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцем знаходження, з покликанням на підпункт "е" пункту 9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Вказує, що 30.09.2010 року позивач отримав у відповідача під підпис копію рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та здав до податкового органу відповідне свідоцтво. В цей же день позивач підтвердив відомості про юридичну особу державному реєстратору.

В обгрунтування неправомірності дій та рішень відповідача покликається на те, що з вини листоноші позивач не отримав листа, адресованого йому державним реєстратором, про необхідність підтвердження відомостей про юридичну особу, та зазначає, що державний реєстратор передчасно вніс запис до ЄДР про відсутність юридичної особи за місцем її знаходження.

Позов обгрунтований нормами Конституції України, ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", п.110,117 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку".

В ході судового розгляду справи позивач подав в порядку ст.137 КАС України заяву, якою позовні вимоги збільшив, просить визнати рішення ДПІ у м. Рівне щодо скасування державної реєстрації платника податку на додану вартість позивача протиправним та зобов'язати відповідача поновити статус платника податку на додану вартість; скасувати рішення комісії ДПІ у м. Рівне про анулювання реєстраії платника ПДВ від 23.09.2010 року, затверджене актом № 124 (а.с. 68).

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Вказує, що на його думку відповідач виніс формальне рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, використавши запис державного реєстратора до ЄДР про відсутність юридичної особи за її місцем знаходження передчасно. Просить позов задоволити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, подав письмові заперечення (а.с. 19). Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що відповідно до пп. "е" п. 9.8.ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" за № 168/97 від 03.04.1997 року (із наступними змінами і доповненнями) - анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відбувається у випадку, коли в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

23.09.2010 року актом за № 124 було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТзОВ "ОСНОВА-СК" по причині, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням. Відтак дії та спірне рішення податкового органу вважає правомірними, просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Основа-СК", ідентифікаційний код 34327591, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 28.03.2006 року, за місцезнаходженням 33023 м. Рівне, вул. Курчатова,16а (а.с.7).

07.04.2006 року Рівненською об'єднаною державною податковою інспекцією позивачу видано свідоцтво № 24941971 про реєстрацію платника податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 343275917160 (а.с.67).

Актом № 124 від 23.09.2010 року, затвердженим начальником ДПІ у м. Рівне, позивачу анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість по причині внесення до державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місіцезнаходженням (а.с. 4).

Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, запис 6, стверджується, що 20.09.2010 року за номером запису 1 608 143 0006 003369 проведено реєстраційну дію: Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи ТзОВ "Основа-СК" за місцезнаходженням м. Рівне, вул. Курчатова,16а. Записом 7 стверджується, що підтвердження відомостей про юридичну особу вчинене 30.09.2010 року (а.с. 43-45).

Актом № 124 від 23.09.2010 року, затвердженим начальником ДПІ у м. Рівне, позивачу анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість по причині внесення до державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місіцезнаходженням (а.с. 4).

Згідно Відомостей із ЄДР щодо юридичної особи, за даними ДПІ у м. Рівне, дата відправлення реєстратором позивачу повідомлення про необхідність підтвердження даних - 13.09.2010 року; дата повернення повідомлення з відміткою "не знаходиться за вказаною адресою" - 20.09.2010 року; дата надання інформації органам державної влади - 20.09.2010 року (а.с.59-60).

При вирішенні даного адміністративного спору суд виходить з того, що згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

На час виникнення спірних правовідносин порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість був встановлений Законом України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, із змінами і доповненнями (далі по тексту судової постанови Закон № 168/97).

Відповідно до пп. "е" п. 9.8 статті 9 Закону № 168/97, анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відбувається у випадку, коли в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

З набранням чинності 01.07.2010 року Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" за № 2275-VI від 20.05.2010 року, було доповнено новими нормами пункт 9.8 статті 9 Закону № 168/97.

Зокрема, відповідно до абз. 10 пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97, анулювання реєстрації на підставах, визначених, зокрема, у підпункті "е" цього пункту, здійснюється за ініціативою податкового органу або такої особи.

Відповідно до абз. 13 пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97, податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах "а"-"б" цього пункту, та зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в"-"е" цього пункту.

Таким чином, Законом № 168/97 на органи державної податкової служби покладено обов'язок здійснити анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, у випадку, зокрема, якщо по платнику податку на додану вартість в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

У відповідності до пп.25.2.1 п.25.2 п.25 Наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" № 79 від 01.03.2000 року (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 року за № 208/4429), органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав.

У відповідності до ст. 93 Цивільного кодексу України за № 435-IV від 16.01.2003 року (із наступними змінами та доповненнями) - місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У відповідності до ст.6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці передає органам державної статистики (далі - органи статистики), державної податкової служби, Пенсійного фонду України повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, у тому числі щодо створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб.

Частиною 11 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно ч. 12 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У відповідності до ч.14 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

На виконання вищевказаних норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державним реєстратором 21.09.2010 року надіслано (електронним засобом зв'язку) на адресу ДПІ у м. Рівне відомості із ЄДР щодо ТзОВ "ОСНОВА-СК" (код ЄДРПОУ 34327591).

У відповідності до отриманої інформації від державного реєстратора відділом реєстрації та обліку платників податків направлено до відділу адміністрування податку на додану вартість службову записку за № 977/29-34 від 21.09.2010 року (а.с. 61).

Згідно службової записки: "відділ реєстрації та обліку платників податків надає Вам СГД-платника ПДВ, по якому в ЄДР внесено запис про відсутність платника за юридичною адресою (стан платника - 8) - запит на розшук ДПІ у м. Рівне не подавався".

Судом встановлено, що державним реєстратором до ЄДР 20.09.2010 року було внесено запис про відсутність юридичної особи позивача за місцем її знаходження. Підставою для внесення такого запису слугувало повернення державному реєстратору рекомендованого листа, адресованого позивачу, з повідомленням про необхідність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Закон покладає обов'язок підтвердити відомості про юридичну особу, зокрема й стосовно її місцезнаходження, на таку особу.

Суд критично оцінює пояснення представника позивача про причини невручення адресату повідомлення державного реєстратора, а саме: зміна позивачем офісного приміщення за однією й тією ж адресою, помилка листоноші, порушення правил надання послуг поштового зв'язку. На думку суду, вказані обставини не стосуються предмета доказування в даній справі і в будь-який спосіб не спростовують правомірності дій податкового органу.

У випадку внесення державним реєстратором запису в ЄДР щодо відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, податковий орган не зобов'язаний перевіряти підстави внесення такого запису, як і фактичну наявність чи відсутність такої особи за її місцезнаходженням, а зобов'язаний прийняти рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ такій особі.

На підставі системного аналізу вищезазначених норм права суд приходить до висновку, що при прийнятті рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість позивачу податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що визначені законом, а отже, не порушував прав та законних інтересів позивача, які б підлягали судовому захисту.

Враховуючи наведене, в суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.