Постанова № 16083158, 11.11.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4766/10/1770

11 листопада 2010 року 14год. 45хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Томчука А.В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Приходько Т.В., Кушнерук Л.І.;

відповідача: представник Коритнюк В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Комунальне теплопостачаюче підприємство "Комуненергія" Рівненської міської ради

доДержавна податкова інспекція у м.Рівне

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Комунальне теплопостачаюче підприємство «Комуненергія» Рівненської міської ради (далі КТП «Комуненергія») звернулося з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м.Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень №0003142342/0 від 27.09.2010 року згідно якого донараховано податок на додану вартість та №0003132342/0 від 27.09.2010 року згідно якого донараховано штрафну санкцію по податку на прибуток.

Позивач щодо зменшення суми податкового кредиту отриманого від ПП «Приват» на суму 3416,00 грн. зазначає, що податковий кредит сформовано відповідно до вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а суми податкового кредиту одержаних по придбанню будматеріалів від ПП «Приват» підтверджені податковими накладними.

Щодо зменшення податкового кредиту в частині його подальшого використання в оподатковуваних операціях на суму 826876,00 грн. позивач зазначає, що отримання дотації жодного відношення до операцій з поставки товарів (послуг) не має, тобто вся вартість відпущених підприємством комунальних послуг обкладається податком на додану вартість, придбані товари (послуги), що використовуються у виробництві теплової енергії повністю використовуються в оподатковуваних операціях.

Щодо донарахування штрафної санкції по податку на прибуток на суму 1860,40 грн. позивач зазначає, що придбані будматеріали від ПП «Приват» використані в господарських операціях. При реалізації цих матеріалів включено до складу валових доходів продажна вартість вказаних матеріалів. Отже, відповідно до вимог п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємство мало підстави для включення факту продажу матеріалів до складу валових витрат.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав викладених у позовній заяві, суду пояснили, що отримані від ПП «Приват» будматеріали, а саме: щебінь та пісок, в повному обсязі було реалізовано в липні 2009 року - КП РМР «Теплотранссервіс». В результаті даної реалізації матеріалів підприємством включено до податкових зобовязань з податку на додану вартість у липні 2009 року на суму 3416,00 грн. Вказана господарська операція підтверджує фактичне використання придбаних від ПП «Приват» будматеріалів в оподатковуваній операції у межах господарської діяльності підприємства. Таким чином, підприємством було дотримано вимоги п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Щодо зменшення податкового кредиту в частині його подальшого використання в оподатковуваних операціях на суму 826876,00 грн. пояснили, що отримання дотації не є операцією з поставки товарів (послуг) (тобто отримання дотації не можна розцінювати як здійснювану платником податків неоподатковувану операцію поставки), а тому до п.п.7.4.3 Закону України «Про податок на додану вартість» вона (дотація) не має жодного відношення. Щодо донарахування штрафної санкції по податку на прибуток на суму 1860,40 грн. представники позивача пояснили, що відповідачем зроблено висновок про порушення підприємством п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Операції по придбанню матеріалів від ПП «Приват» оформлені відповідними первинними документами, а саме: видатковою накладною №РН-11478 від 28.07.2009 року та видатковою накладною №РН-11455 від 30.06.2009 року. Вказані документи надавались в ході перевірки, а тому у підприємства відсутні порушення.

Представники позивача просили суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0003142342/0 від 27.09.2010 року згідно якого донараховано податок на додану вартість та №0003132342/0 від 27.09.2010 року згідно якого донараховано штрафну санкцію по податку на прибуток.

Відповідач адміністративний позов не визнав з підстав викладених в письмових запереченнях.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що зменшено суми податкового кредиту отриманого від ПП «Приват» на суму 3416,00 грн. у звязку із відсутністю у ПП «Приват» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань по укладених угодах і відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ПП «Приват» створення правових наслідків. Щодо зменшення податкового кредиту в частині його подальшого використання в оподатковуваних операціях на суму 826876,00 грн. представник відповідача пояснив, що частка сплати за послуги з теплопостачання у сукупному доході громадянина визначається виходячи із розміру тарифу, затвердженого з урахуванням податку на додану вартість, то і розмір дотації, отриманої у вигляді вище визначеної різниці, містить в собі податок на додану вартість. Таким чином, ці кошти (дотації) разом з коштами, сплаченими безпосередньо кожним одержувачем дотації, включаються до обєкта оподаткування, базою якою є тариф. У разі відшкодування з місцевого бюджету частини тарифу, встановленого органами виконавчої влади, що не сплачено населенням у звязку з отриманням будь-яких категорій пільг та субвенцій по оплаті послуг з теплопостачання, то такі відшкодування як складові частини регульованого тарифу включаються до обєкта оподаткування, базою якого є тариф. У разі, коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподаткованих операціях, а частково ні - до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх: виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних і операціях звітного періоду. Тому право податкового кредиту у підприємства по придбаних товарах (роботах, послугах) є лише в частині, яка відповідає частці використання таких придбаних товарів (робіт, послуг) в оподаткованих операціях, тобто частці пропорційно затвердженого тарифу. Таким чином, платником завищено податковий кредит в частині його подальшого використання в оподаткованих операціях на загальну суму 826876,00 грн. Щодо донарахування штрафної санкції по податку на прибуток на суму 1860,40 грн. представник відповідача зазначив, що ПП «Приват» за період з 01.04.2009 року по 31.06.2010 року передано до оплати наступні видаткові накладні: №РН 11455 від 30.06.2009 року на суму без ПДВ 6112,6 грн., ПДВ 1222,52 грн., №РН 11478 від 28.07.2009 року на суму без ПДВ 10963,33 грн., ПДВ-2192,67 грн. КТП „Комуненергія» до складу валових витрат віднесено витрати в сумі 17075,93 грн.:- в II кварталі 2009 року витрати в сумі 6112,6 грн., - в III кварталі 2009 року витрати в сумі 10963,33 грн. в порушення п.п.5.2.1 п.5.2, пп..5.3.9, п.5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. № 283/97-ВР (із змінами тага доповненнями) КТП «Комуненергія» включила в рядок 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» податкової декларації з податку на прибуток підприємств від ПП «Приват».

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ у м.Рівне складено акт № 1350/23-100/25321716 від 13.09.2010 року про результати планової виїзної перевірки комунального теплопостачаючого підприємства Рівненської міської Ради «Комуненергія» (код за ЄДРПОУ 25321716) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року.

На підставі акту №1350/23-100/25321716 від 13.09.2010 року про результати планової виїзної перевірки комунального теплопостачаючого підприємства Рівненської міської Ради «Комуненергія» першим заступником начальника ДПІ у м.Рівне прийнято податкові повідомлення-рішення №0003142342/0 від 27.09.2010 року згідно якого донараховано податок на додану вартість та №0003132342/0 від 27.09.2010 року згідно якого донараховано штрафну санкцію по податку на прибуток.

Щодо скасування частково податкового повідомлення-рішення №0003142342/0 від 27.09.2010 року в частині донарахування податку на додану вартість на суму 1240314,00 грн. у тому числі за основним платежем 826876,00 грн. та за штрафними санкціями 413438,00 грн. суд виходив з такого.

КТП «Комуненергія» отримало протягом серпня-вересня 2009 року з бюджету субвенцію для погашення заборгованості минулих років (за 1999-2008 рр.) з різниці в тарифах на теплову енергію в сумі 9567521,00 грн.

Підпунктом 3.2.7 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, визначено, що не є обєктом оподаткування ПДВ виплати у грошовій формі заробітної плати (інші прирівняні до неї виплати), а також пенсії, стипендії, субсидії, дотації за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообовязкового соціального страхування (крім наданих у майновій формі).

Відповідно до п.п.4.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та у зв'язку з надходженням запитів від платників податків ДПА України листом від 07.09.2006 року №16715/16-1517 надала роз'яснення порядку застосування норм податкового законодавства з ПДВ до операцій, пов'язаних з отриманням субвенцій з бюджету на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, які здійснювалися на підставі постанови КМ України №705.

При підготовці роз'яснення було враховано положення пп. 3.2.7 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким не є об'єктом оподаткування операції з виплат дотацій та субсидій за рахунок бюджетів, та правила визначення бази оподаткування вартості поставлених товарів та послуг, встановлені п. 4.1 ст. 4 Закону про ПДВ, згідно з яким база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайні ціни.

При цьому відповідно до п. 1.18 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п.1.20.5 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена принципами такого регулювання (в даному випадку - тариф).

Використання зазначених норм законодавства зумовлено тим, що на сьогодні житлово-комунальні послуги надаються за цінами (тарифами), що підлягають держрегулюванню.

Таким чином, базою оподаткування податку на додану вартість поставки житлово-комунальних послуг є саме встановлений тариф, а не бюджетні виплати, які отримує платник податку понад встановлений тариф, оскільки такі виплати за своєю природою є відшкодування державою збитків підприємствам у зв'язку з державним регулюванням цін, а не компенсацією вартості товарів (послуг), проданих (наданих) таким платником податку.

Податковий кредит у платників, які отримали зазначені субвенції як різницю в тарифах на теплову енергію формується за загальновстановленими правилами, а саме, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, установленою п.6.1 ст.6 та ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом такого звітного періоду, у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вищезазначені позиції вказані для податкового органу в розясненнях ДПА України №16715/16/1517 від 07.09.2006 року та №5903/5/16-1516 від 14.05.2007 року.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0003142342/0 від 27.09.2010 року підлягає до часткового скасування в частині донарахування податку на додану вартість на суму 1240314,00 грн., у тому числі за основним платежем 826876,00 грн. та за штрафними санкціями 413438,00 грн.

Зменшення суми податкового кредиту отриманого від ПП «Приват» на суму 3416,00 грн. є правомірним виходячи з наступного.

Між КТП «Комуненергія» та ПП «Приват» укладено усний договір поставки щебеню та піску: ПП «Приват» виписано наступні податкові накладні: №103 від 30.06.2009 року на суму без ПДВ 6112,60 грн., ПДВ 1222,52 грн., №88 від 28.07.2009 року на суму без ПДВ 10963,33 грн., ПДВ 2192,67 грн.

КТП «Комуненергія» перераховано ПП «Приват» кошти у розмірі 20491,12 грн.

Представником відповідача зазначено, що на ПП «Приват» відсутні будь-які активи та наймані працівники, виробничі потужності, складські приміщення та транспортні засоби, а тому відповідач вважає правочин нікчемним.

Відповідно до частини другої ст. 215 Цивільного кодексу недійсним є правочин, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Підставою недійсності правочину згідно з частиною першою ст. 215 Цивільного кодексу є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 228 Цивільного кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Судом зобовязано позивача надати докази щодо підтвердження дійсності операцій.

Представниками позивача надано платіжні доручення, картки обліку товарно-матеріальних цінностей, видаткові накладні, однак не пояснили суду яким чином доставлявся щебінь та пісок, а тому суд приходить до висновку, що правочин не був спрямований на настання реальних правових наслідків.

Отже, підприємством кошти перераховувались без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, в звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку що податкове повідомлення-рішення №0003142342/0 від 27.09.2010 року в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 5124,00 грн. (за основним платежем 3416,00 грн. та за штрафними санкціями 1708,00 грн.) є правомірним.

Щодо скасування податкового повідомлення рішення №0003132342/0 від 27.09.2010 року згідно якого донараховано штрафну санкцію по податку на прибуток слід у задоволенні відмовити у звязку із наступним.

Як вище встановлено судом, угода укладена між КТП «Комуненергія» та ПП «Приват» не була спрямована на настання реальних правових наслідків.

КТП „Комуненергія» до складу валових витрат віднесено витрати в сумі 17075,93 грн:- в II кварталі 2009 року витрати в сумі 6112,60 грн., - в III кварталі 2009 року витрати в сумі 10963,33 грн.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 року, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, в порушення п.п.5.2.1 п.5.2, пп..5.3.9, п.5.3, ст.,5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» КТП «Комуненергія» включила витрати на придбання товарів (робіт, послуг) до податкової декларації з податку на прибуток підприємства від ПП «Приват» на суму 17076,00 грн.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0003132342/0 від 27.09.2010 року згідно якого донараховано штрафну санкцію по податку на прибуток прийняте державною податковою інспекцією у м. Рівне відповідно до встановлених законодавством норм.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати частково податкове повідомлення - рішення від 27 вересня 2010 року №0003142342/0 в частині донарахування податку на додану вартість на суму 1240314,00 грн. (один мільйон двісті сорок тисяч триста чотирнадцять гривень) у тому числі за основним платежем - 826876,00 грн. та за штрафними санкціями - 413438,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Комунальне теплопостачаюче підприємство "Комуненергія" Рівненської міської ради із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1,70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук А.В.