Постанова № 16081506, 31.05.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/3384/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгопол М.В.,

при секретарі Ворошилові Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Ковтуна Ю.І.,

представника відповідача - Дмитрук Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21 квітня 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго"звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000702301/0/84 від 24 грудня 2010 року, яким визначено податкове зобовязання із земельного податку в розмірі 141,91 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1190 грн.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що земельний податок в розмірі 141,91 грн. було сплачено в повному обсязі, тому визначення відповідачем податкового зобовязання у вказаному розмірі є фактично подвійним оподаткуванням. Що стосується штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1190 грн., зазначав, що актом перевірки від 13.12.2010 року № 1125/23-25693582 встановлено лише один випадок неподання податкової декларації, а саме, податкового розрахунку земельного податку за 2010 рік по Малопобиванській сільській раді, тому згідно пп. 17.1.1. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штраф повинен складати лише 170 грн.

В ході розгляду справи представник позивача вказав на зміну найменування позивача на Публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго», на підтвердження чого надав копію наказу від 05.05.2011 року № 148, а також довідку з ЄДРПОУ АА № 429207 від 05.05.2011 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

У запереченнях відповідач посилався на те, що в ході проведеної перевірки позивача встановлено порушення пп.4.1.1. п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме, неподання податкового розрахунку земельного податку за 2010 рік по Малопобиванській сільській раді та ненарахування податкового зобов'язання за січень-червень 2010 року в сумі 141,91 грн., у зв'язку з чим винесено податкове повідомлення- рішення № 0000702301/0/84 від 24 грудня 2010 року, яким правомірно донараховано позивачу податкове зобов'язання в розмірі 141,91 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1190 грн., з яких 170 грн. згідно пп. 17.1.1. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та 1020 грн. відповідно до пп. 17.1.2. п. 17.1. ст. 17 Закону.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач - Публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго» (ідентифікаційний код 00131819) має право постійного користування земельною ділянкою для розподілення електроенергії розміром 0,1086 га, яка знаходиться на території Малопобиванської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею, виданим 14.12.1999 року. Тому згідно ст.ст. 2, 15 Закону України «Про плату за землю», чинного на час виникнення спірних правовідносин, позивач є платником земельного податку.

У термін з 25.08.2010 року по 07.12.2010 року Гадяцькою міжрайонною державною податковою інспекцією було проведено планову виїзну перевірку Гадяцької філії ВАТ «Полтаваобленерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки від 13.12.2010 року № 1125/23-25693582 порушення пп.4.1.1. п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та ст. 14 Закону України «Про плату за землю», а саме, не подано податковий розрахунок земельного податку за 2010 рік по Малопобиванській сільській раді, занижено податкові зобов'язання на суму 141,91 грн.

На підставі акту перевірки Гадяцькою міжрайонною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення рішення № 0000702301/0/84 від 24 грудня 2010 року, яким визначено податкове зобовязання із земельного податку в розмірі 141,91 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1190 грн.

За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою адміністрацією у Полтавській області прийнято рішення від 04.03.2011 року № 474/10/25-016, яким залишено податкове повідомлення-рішення № 0000702301/0/84 від 24 грудня 2010 року без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач не згоден із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню рішенню, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535-XII в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Згідно статті 14 вказаного Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Форма податкового розрахунку земельного податку затверджена наказом ДПА України від 26.10.2001 року № 434 (з урахуванням наказу ДПА України від 02.12.2003 № 582).

Статтею 17 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Спеціальні норми Закону України «Про плату за землю»кореспондують загальним нормам Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000, № 2181-III, чинного на час існування спірних правовідносин (надалі Закон № 2181).

Так, відповідно до пп. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період. Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

З огляду на викладене, позивач, який має право постійного користування земельною ділянкою на території Малопобиванської сільської ради, зобовязаний був подавати щорічно до 01 лютого поточного року податкову декларацію (податковий розрахунок) із земельного податку на поточний рік, відповідно до якої сплачувати щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, земельний податок.

Актом перевірки від 13.12.2010 року встановлено факт неподання позивачем вказаної податкової декларації на 2010 рік. Доказів на спростування зазначеної обставини позивачем не надано.

Враховуючи те, що позивачем не були задекларовані податкові зобов'язання із земельного податку у встановленому законом порядку, Гадяцькою міжрайонною державною податковою інспекцією визначено позивачу суму відповідного податкового зобов'язання із земельного податку за період січень-червень 2010 року, який охоплювався перевіркою, в розмірі 141,91 грн. Розрахунок податкового зобов'язання відповідачем було зроблено з урахуванням даних податкового розрахунку із земельного податку позивача за 2009 рік, а також коефіцієнту індексації на 2010 рік, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік».

Розмір податкового зобов'язання із земельного податку за вказаний період позивачем не заперечується.

Посилання ж позивача на те, що земельний податок в розмірі 141,91 грн. було сплачено в повному обсязі до проведення перевірки, що підтверджується наданими суду платіжними дорученнями, тому визначення відповідачем податкового зобовязання у зазначеному розмірі є фактично подвійним оподаткуванням, суд оцінює критично.

Згідно п. 1.2. статті 1 Закону України № 2181 податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

Податкова декларація, розрахунок і є тим документом, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (п. 1.11. статті 1 Закону України №2181.

Відповідно до п. а пп. 4.2.2. п. 4.2. статті 4 Закону України № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Із аналізу вищенаведених та інших положень Закону № 2181 вбачається, що податкове зобов'язання виникає лише у разі декларування його платником податку або визначення контролюючим органом. Сплата ж суб'єктом господарювання відповідних сум коштів в рахунок податкового платежу без визначення його в декларації не є погашенням податкового зобов'язання, натомість обліковується податковим органом як переплата із відповідного податку. При цьому наявність у платника переплати з відповідного податкового платежу не впливає на обов'язок контролюючого органу провести відповідне донарахування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000702301/0/84 від 24 грудня 2010 року в частині визначення позивачу податкового зобов'язання із земельного податку за основним платежем в розмірі 141,91 грн. є законним та обґрунтованим.

Що стосується застосованих штрафних (фінансових) санкцій, суд виходить з наступного.

Із розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, наявного у матеріалах справи, пояснень відповідача, вбачається, що до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1190 грн., з яких 170 грн. згідно пп. 17.1.1. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та 1020 грн. відповідно до пп. 17.1.2. п. 17.1. ст. 17 Закону.

Підпунктом 17.1.1. пункту 17.1. статті 17 Закону № 2181 передбачено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно підпункту 17.1.2. пункту 17.1. статті 17 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що позивачем не було подано податковий розрахунок із земельного податку на 2010 рік, Гадяцькою міжрайонною державною податковою інспекцією до нього правомірно застосовано штраф згідно пп. 17.1.1. пункту 17.1. статті 17 Закону № 2181 у розмірі 170 грн. ( десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Визначений відповідачем розмір штрафних (фінансових) санкцій згідно підпункту 17.1.2. пункту 17.1. статті 17 Закону № 2181 в сумі 1020 грн. суд вважає помилковим, оскільки вказаним положенням Закону передбачені межі загального розміру санкції - не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а не окремо за кожний податковий період, як трактує відповідач.

Таким чином, до позивача відповідно до підпункту 17.1.2. пункту 17.1. статті 17 Закону № 2181 підлягав застосуванню штраф, який би складав не більше 50 % від суми донарахованого податкового зобов'язання (141,91 х 50 %) та не менше 170 грн. (десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а отже 170 грн.

Беручи до уваги наведене, сума штрафних (фінансових) санкцій позивача згідно пп. 17.1.1., 17.1.2. пункту 17.1. статті 17 Закону № 2181 повинна складати 340 грн. Застосування ж відповідачем штрафу в загальному розмірі 1190 грн. не ґрунтується на вимогах Закону № 2181 та є неправомірним в частині 850 грн. (1190 340).

Отже, податкове повідомлення-рішення № 0000702301/0/84 від 24 грудня 2010 року, яким визначено податкове зобовязання із земельного податку в розмірі 1331, 91 грн., в тому числі, за основним платежем в розмірі 141,91 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1190 грн., підлягає визнанню протиправним і скасуванню в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 850 грн.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 14, 17 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992, № 2535-XII, ст.ст. 1, 4, 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000, № 2181-III, статтями 2, 94, ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області № 0000702301/0/84 від 24 грудня 2010 року в частині визначення податкового зобов'язання із земельного податку за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06 червня 2011 року.

СуддяМ.В. Довгопол