Постанова № 16081230, 01.06.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/2726/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чеснокової А.О.,

при секретарі Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - Шаповалова І.А.,

представника відповідача - Божинського А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Біо-Актив"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2011 року позивач Приватне підприємство "Біо-Актив"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 лютого 2011 року № 0001342303/244 та № 000132303/245.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що перевірку АЗС, які належать ПП "Біо-Актив" проведено неправомірно, оскільки перевіряючими до її початку не було надано платнику податків або його уповноваженому представнику копію рішення керівника податкового органу про проведення фактичної перевірки. Посилання податкового органу на порушення ПП "Біо-Актив" пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" вважає необґрунтованими та протиправними, оскільки позивачем у повному обсязі забезпечено облік товарно-матеріальних цінностей на АЗС, що належить ПП "Біо-Актив".

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У наданих до суду письмових запереченнях відповідач зазначав, що матеріали перевірки оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважає обґрунтованими та правомірними, оскільки під час перевірок встановлено порушення позивачем вимог пунктів 6, 9, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". У звязку з вищевикладеним просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Біо-Актив" зареєстроване як юридична особа 08 червня 1999 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, ідентифікаційний код 30446633, про що видане свідоцтво серії А00 № 126572 /а.с. 8/.

31 січня 2011 року інспекторами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Якубовським С.О. та Домаєвим М.О. проведено фактичну перевірку щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) АЗС , розташованої за адресою вул. Шкільна, 2а, с. Мала Кохнівка, Кременчуцький район та належить Приватному підприємству "Біо-Актив".

Перевірку здійснено на підставі направлень на перевірку від 31 січня 2011 року №3429/003429 та № 3430/003430, примірники яких надано особі, що проводила розрахунки - старшому оператору АЗС ОСОБА_1. /а.с. 63/.

За результатами перевірки складено акт від 31 січня 2011 року №0084/16/03/23/30446633 (бланк документа 003993) /а.с. 66-67/, в якому зафіксовано порушення пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: субєктом господарювання не забезпечено ведення встановленого законодавством обліку товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на реалізації та зберіганні (вартість необлікованого товару склала 198553 грн.40 коп.). На АЗС відсутні примірник змінного звіту за формою № 17-НП та журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП.

Акт перевірки підписано перевіряючими та старшим оператором АЗС позивача ОСОБА_1 без заперечень.

11 лютого 2011 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" №0001352303/245 про накладення на Приватне підприємство "Біо-Актив" штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 397106,80 грн.

Крім того судом встановлено, що 31 січня 2011 року інспекторами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Попенко Б.В. та Мізюн В.С. проведено фактичну перевірку щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) АЗС, розташованої за адресою проспект 50 років Жовтня, 97, м. Кременчук та належить Приватному підприємству "Біо-Актив".

Перевірку здійснено на підставі направлень на перевірку від 31 січня 2011 року №3427/003427 та № 3428/003428, примірники яких надано особі, що проводила розрахунки - оператору АЗС ОСОБА_2 /а.с. 79/.

За результатами перевірки складено акт від 31 січня 2011 року №0083/16/03/23/30446633 (бланк документа 003998) /а.с. 80-81/, в якому зафіксовано порушення пунктів 6, 9, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме субєктом господарювання не забезпечено:

- зберігання розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення;

- виконання щоденного друку фіскального звітного чеку (Z-звіту) за 27 грудня 2010 року;

- зберігання в КОРО фіскального звітного чеку (Z-звіту) за 23 січня 2011 року № 0236;

- ведення встановленого законодавством обліку товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на реалізації та зберіганні (вартість необлікованого товару склала 76595 грн. 83 коп.). На АЗС відсутні примірник змінного звіту за формою № 17-НП та журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП.

Акт перевірки підписано перевіряючими та оператором АЗС позивача ОСОБА_2 без заперечень.

11 лютого 2011 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" № 0001342303/244 про накладення на Приватне підприємство "Біо-Актив" штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 154211 грн.

З вказаними рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку правомірності проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктами 20.1.4., 20.1.5. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

А відповідно до підпункту 20.1.28. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, про що зазначено у пункті 75.1. статті 75 Податкового кодексу України.

Підпункт 75.1.3. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України встановлює, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 Податкового кодексу України урегульовано порядок проведення фактичних перевірок. Так, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) /підпункт 80.1./. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції /підпункт 80.7./.

Тобто, стаття 80 Податкового кодексу України містить альтернативну норму та не ставить можливість проведення фактичної перевірки в залежність від присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його законного представника.

Пункт 80.2. статті 80 Податкового кодексу України містить виключний перелік обставин, за яких фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки.

Разом з тим п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України передбачає, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови предявлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити субєкта (обєкта), перевірка якого проводиться (прізвище, імя, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, до початку проведення перевірки працівниками Кременчуцької ОДПІ були предявлені вищевказані направлення на перевірку.

Таким чином, перевірки АЗС позивача 31 січня 2011 року проведені у відповідності з пунктом 81.1. статті 81 Податкового кодексу України та не мають відношення до пункту 80.2. статті 80 зазначеного Кодексу.

З аналізу вищевикладеного, судом відхиляється посилання позивача на неповідомлення платника податків або його законного представника про проведення перевірки та невручення до початку проведення перевірки копії рішення податкового органу про проведення фактичної перевірки як на підстави скасування податкових повідомлень-рішень.

Судом встановлено, що перевірку магазину - АЗС, що належить ПП "Біо-Актив" проведено згідно із вищевказаними вимогами законодавства, а саме: групою інспекторів Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області у складі 2 осіб за наявності направлень на перевірку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що перевірки АЗС, що належать ПП "Біо-Актив" проведено у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням від 11 лютого 2011 року № 0001342303/244 та № 000132303/245, суд виходить з наступного.

Перевіркою АЗС, що належать ПП "Біо-Актив" встановлено порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: позивачем не забезпечено ведення встановленого законодавством обліку товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на реалізації (вартість необлікованого товару склала 76595 грн.83 коп. згідно акту від 31 січня 2011 року № 0083/16/03/23/30446633 та 198553 грн. 40 коп. згідно акту від 31 січня 2011 року № 0084/16/03/23/30446633).

У відповідності до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

В ході судового розгляду встановлено, що позивач перебуває на загальній системі оподаткування, а тому товарні запаси у ПП "Біо-Актив" мають обліковуватися у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Разом з тим, суд зазначає, що з метою встановлення єдиного порядку організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів, наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за № 805/15496, затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція).

На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП /підпункт 10.2.10 Інструкції/.

У відповідності до підпункту 10.3.1.3 Інструкції облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

Згідно підпункту 10.4.1 Інструкції на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП.

Підпунктом 10.4.3 Інструкції встановлено, що після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою № 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

З аналізу наведеної норми суд приходить до висновку, що оператор АЗС є матеріально-відповідальною особою і на противагу доводам позивача має повноваження та обов'язок вести журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП та змінний звіт АЗС за формою № 17-НП.

Крім того, старшим оператором АЗС ОСОБА_1 надано пояснення до акту перевірки від 31 січня 2011 року № 0084/16/03/23/30446633, якими підтверджено факт відсутності на АЗС журналу обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП та змінного звіту АЗС за формою № 17-НП /а.с. 72/.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо наявності на момент проведення перевірок журналів за формою 13-НП та звітів за формою 17-НП виходячи з наступного.

Сам по собі факт ведення позивачем відповідного бухгалтерського обліку доходів і витрат, наявність відповідних журналів за формою 13-НП та звітів за формою 17-НП, не спростовує висновки акту перевірки про їх відсутність на момент здійснення та за місцем реалізації товару.

Подання позивачем у подальшому до суду копій журналів за формою 13-НП та звітів за формою 17-НП не спростовує факт порушення позивачем вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо забезпечення наявності на час реалізації та зберігання товару на АЗС відповідних первинних документів бухгалтерського обліку.

Приписами статті 20 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгів громадського харчування та послуг" встановлено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, суд вважає правомірним застосування відповідачем штрафної (фінансової) санкції на підставі статті 20 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування послуг", зважаючи на відсутність журналу обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП та змінного звіту АЗС за формою № 17-НП за місцем реалізації та зберігання товару на АЗС позивача.

Щодо порушення позивачем пунктів 6, 9 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгів громадського харчування та послуг", суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Дійсно, на суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг покладено обов'язки, зокрема, забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Судом оцінюється критично пояснення позивача, що розрахункова книжка на підприємстві має лише формальний характер, оскільки дане твердження не знімає з ПП "Біо-Актив" обов'язку дотримуватися вимог законодавства та зберігати розрахункову книжку протягом встановленого строку.

Також суд не бере до уваги доводи позивача щодо невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку (Z-звіту) за 27 грудня 2010 року у зв'язку з поломкою РРО виходячи з наступного.

Згідно наявного у матеріалах справи витягу з книги ОРО /а.с. 115/ встановлено, що реєстратор зламався 26 грудня 2010 року, його роботу відновлено 27 грудня 2010 року о 10:00, тобто у позивача не було жодних перешкод для виконання щоденного друку фіскального звітного чеку (Z-звіту) за 27 грудня 2010 року.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача відносно того, що оператор помилково переплутав місцями Х-звіт та Z-звіт за 23 січня 2011 року № 0236, тобто Z-звіт передали на офіс, а Х-звіт підкололи в КОРО. Дане твердження жодним чином не спростовує факту наявності порушення та не може бути підставою для скасування штрафних санкцій.

Частинами 3-4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлена відповідальність за порушення вимог цього Закону у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або незберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну; двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції за порушення пунктів 6, 9 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгів громадського харчування та послуг" в розмірі 340,00 грн. та 680,00 грн. відповідно.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення відповідачем норм чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову. В свою чергу, представниками Кременчуцької ОДПІ повністю доведено факт вчинення ПП "Біо-Актив" порушень, зазначених у актах перевірок від 31 січня 2011 року № 0083/16/03/23/30446633 та № 0084/16/03/23/30446633, а відтак і правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 11 лютого 2011 року № 0001342303/244 та № 000132303/245 прийняті Кременчуцькою ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Біо-Актив" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06 червня 2011 року.

СуддяА.О. Чеснокова