Постанова № 16081197, 31.05.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/4137/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.,

при секретарі Протас О.М.,

за участю: представника позивача - Капацій М.М.

представника відповідача - Василевської Ю.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою віповідальністю " Джерело"до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

17 травня 2011 року позивач Товариство з обмеженою віповідальністю " Джерело"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської областіпро скасування податкового повідомлення-рішення № 0002271502/1463 від 27 квітня 2011 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією (далі Кременчуцька ОДПІ) була проведена камеральна перевірка податкової декларації Товариства з обмеженою віповідальністю " Джерело" (далі- "ТОВ Джерело") з податку на додану вартість за листопад, грудень 2010 року. За результатами перевірки був складений акт перевірки № 1262/15-322/13962686 від 15.03.2011 року. На підставі даного акту Кременчуцькою ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002271502/1463 від 27.04.2011 року про неправомірне віднесення до податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість в сумі 52766,32 грн., а саме - 17982,21 грн. за листопад 2010 року, 34784,11 за грудень 2010 року за основним платежем і 13191,57 за штрафними санкціями. Позивач вважає вказане рішення винесене з порушенням вимого чинного законодавства та просить суд визнати недійсним спірне податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Відповідач надав письмові заперечення, у яких на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення, посилається на висновки камеральної перевірки податкових декларацій, за результатами якої встановлено порушення позивачем п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97 року , в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ на суму 52766,32 грн. по господарській операції з ПП "Градко". Вказує, що ПП "Градко" здійснювало господарські операції з ТОВ "Вел-Маркет", яке у свою чергу має ознаки фіктивності та не звітувалося перед податковими органами з вересня 2010 року.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело", (код ЄДРПОУ 13962686) є юридичною особою, позивач взятий на податковий облік у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції у Полтавській областіз 09.09.1992 р. за № 5894 та зареєстрований платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 23548819 серії НБ № 175036, індивідуальний податковий номер 139626816037.

Вперіод з із 14.02.2011 року по 15.03.2011 року Кременчуцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкових декларацій ТОВ "Джерело" з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 15.03.2011 року № 1262/15-322/13962686.

За висновками перевірки позивачем порушено п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ за листопад, грудень 2010 року на суму 52766,32 грн.

Дане порушення перевіряючі пов'язують із відсутністю фактичних господарських відносин між позивачем та ПП "Градко" за укладеним договором, відсутністю у ПП "Градко" умов для здійснення господарської діяльності та із встановленням серед постачальників ПП "Градко" - ТОВ "Вел-маркет", яке має ознаки фіктивності.

На підставі акту перевірки за порушення позивачем п.п. 1.7 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0002271502/1463 від 27.04.2011 року, яким ТОВ "Джерело" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “податок на додану вартість” в розмірі 65957,90 грн., у тому числі, за основним платежем - в сумі 52766,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 13191,57 грн.

Позивач не погодився із даним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи питання правомірності визначення Кременчуцькою ОДПІ податкових зобов`язань з податку на додану вартість, суд встановив наступне.

Як вбачається з Акту перевірки, на думку перевіряючих, ТОВ "Джерело" занижено податок на доданку вартість в сумі 52766,32 грн.

Зазначена сума встановлена податковим органом як розбіжність між даними ТОВ "Джерело" та даними Кременчуцької ОДПІ стосовно взаємовідносин позивача з ПП "Градко".

Судом встановлено, що 01 листопада 2010 року між ТОВ "Джерело" та ПП "Градко". був укладений договір субпідряду №01-10, за умовами якого Підрядник (ТОВ "Джерело") доручає, а Субпідрядник (ПП "Градко") забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання спеціалізованих будівельно-монтажних робіт, пов`язаних з "Капітальним ремонтом будівлі центрального пульту управління Кременчуцького судноплавного шлюзу".

Факт належного виконання робіт за вищевказаним договором підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку: актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року № 570,575; податковими накладними від 29.11.2010 року № 570,575, копії яких наявні у матеріалах справи.

За виконані роботи ТОВ "Джерело" перерахувало ПП "Градко" грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками 26.11.2010 року,12.01.2011 року.

03 листопада 2010 року між ТОВ "Джерело" та ПП "Градко" був укладений договір субпідряду №03-10 за умовами якого Підрядник (ТОВ "Джерело") доручає, а Субпідрядник (ПП "Градко") приймає на себе зобов`язання з виконання будівельних і ремонтно-будівельних робіт на об`єктах Підрядника, а Підрядник зобов`язується прийняти Субпідрядника і оплатити виконані роботи.

Факт належного виконання робіт за вищевказаним договором підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку: копіями актів приймання виконаних будівельних робіт грудень 2010 року№ 1099,1100; податковими накладними від 31.12.2010 року № 1099, 1100, копії яких наявні у матеріалах справи.

За виконані роботи ТОВ "Джерело" перерахувало ПП "Градко" грошові кошти,що підтверджується банківськими виписками 16.02.11 року, 01.02.2011 року.

Позивачем включено до складу податкового кредиту до податкових декларації з ПДВ за листопад, грудень 2010 року в розмірі 52766,32 грн.

Таким чином, податковий кредит позивачем сформовано на підставі, виписаних ТОВ "Джерело" та ПП "Градко" належно оформлених податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно пп. 1.7. п. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (далі Порядок) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пп. 2.3.4 п. 2.3 п. 2 Порядку не допускається відображення в акті необґрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб`єкта господарювання.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон України “Про ПДВ”) встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про ПДВ” передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Твердження відповідача щодо неналежних господарських відносин позивача з контрагентами та їх фіктивності, суд до уваги не бере, оскільки воно спростовується документами, які були надані під час проведення перевірки та залучені до матеріалів справи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів, виписку з банківських рахунків про рух коштів. Судом встановлено, що податкова накладна та первинні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують факт здійснення господарської операції із ПП "Градко", та інші документи під час проведення камеральної перевірки не досліджувалися та у відповідності із п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України дослідженню не підлягали.Таким чином, сума ПДВ, зазначені у податкових накладних, є підтвердженою.

Посилання відповідача на те, що основні засоби та нематеріальні активи на ПП "Градко" відсутні, фактично, згідно податкової звітності у ПП "Градко" відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщнення, транспортні засоби. Крім того за результатами проведеного автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту, що в свою чергу одним із основних постачальників ПП "Градко" в листопаді та в грудні 2010 року ТОВ "Вел-Маркет", тобто ПП "Градко"формує податковий кредит від контрагентів, що мають ознаки фіктивності.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про нереальність господарської операції із ПП "Градко", яку відповідач повязує з фактом здійснення ПП "Градко" господарських операцій з ТОВ "Вел-Маркет", яке має ознаки фіктивності та не звітувалося перед податковими органами з вересня 2010 року, виходячи з наступного.

У п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про ПДВ” платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 цього Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку субпідрядника (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту підрядником та суму бюджетного відшкодування.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

У зв'язку з тим, що понесені витрати пов'язані з господарською діяльністю цілком підтверджені документально, у т.ч. податковими накладними, висновок відповідача про заниження ПДВ є неправомірним.

Суд також зазначає, що згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 вказаного Закону реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Із матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договору, його виконання та видачі податкових накладних, ТОВ "Джерело" та ПП"Градко" мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які не було анульовано. Зазначені обставини не спростовуються і не заперечуються відповідачем.

Таким чином, оскільки, ТОВ "Джерело" та ПП "Градко" на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому Законом України "Про податок на додану вартість" порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цих підприємств є правомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

Оскільки відповідачем не доведено порушення позивачем п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, суд приходить до висновку, що включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, здійснені у відповідності до вимог Закону України “Про податок на додану вартість”.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, тобто винесене без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому є неправомірним.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог про визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 27.04.2011 року № 0002271502/1463, натомість визнати його протиправним і скасувати.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області № 0002271502/1463 від 27 квітня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06 червня 2011 року.

СуддяГ.В. Костенко