Постанова № 16080941, 08.06.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/2519/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2011 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді                     Іванова Е.А.

секретар                               Чиженко А.О.

за участю представників: позивача ОСОБА_1 (за довіреністю)

відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю)

                               позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання дій та складанню акта протиправними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Роздільнянської МДПІ в Одеській області, в якому просив визнати дії Роздільнянської МДПІ в Одеській області по проведенню перевірки ПП «Контур Прим»та складанню акта від 21.01.2011 року № 3/23-00/35279701 протиправними.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що йому стало відомо, що працівниками Роздільнянської МДПІ в Одеській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП «Контур-Прим»за результатами якої складений акт про неможливість проведення позапланової виїзної документальної перевірки у зв’язку з порушенням справи про банкрутство від 21.01.2011 року. Згідно висновків акту деякі угоди, укладені ПП «Контур Прим»мають ознаки нікчемності. Проте позивач вважає складання даного акту протиправним, оскільки на адресу ПП «Контур Прим»не надходило ніякого повідомлення про проведення перевірки. Крім того, як зазначає позивач у разі, якщо перевірку провести неможливо, то у акті перевірки повинні бути зазначені причини неможливості проведення перевірки, але ж ніяким чином не вказувати що перевірка відбулася та є відповідні висновки. В акті перевірки було зазначено, що підставою для проведення позапланової перевірки є порушення справи про банкрутство, тобто підстава, що передбачена податковим кодексом. Проте позивач не погоджується з підставою перевірки, оскільки справу про банкрутство було порушено ще у 2010 році, а Податковий кодекс набрав чинності з 01.01.2011 року, то правових підстав для проведення перевірки у Роздільнянської МДПІ не було. На підставі викладеного позивач звернувся до суду та просить задовольнити його позовні вимоги.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали просили його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засідання позов не визнав, надав на адресу суду письмові заперечення проти позову, мотивовані тим, що направлення на проведення перевірки не були вручені позивачу, оскільки місцезнаходження підприємства не встановлено. Тому перевірка проводилася у приміщенні Роздільнянської МДПІ та за результатами перевірки був складений акт про неможливість проведення позапланової виїзної документальної перевірки у зв’язку з порушенням справи про банкрутство, в якому зроблені висновки, що в зв’язку з тим, що у ПП «Контур-Прим»відсутні необхідні умови для проведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби то відповідно до Цивільного кодексу України, угоди з контрагентами –покупцями мають ознаки нікчемності. Також представник відповідача у своїх запереченнях зазначив, що на час подання позову до суду приватне підприємство «Контур Прим»ліквідоване та правонаступників його не визначено. На підставі викладеного, просив відмовити в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, вивчивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідач –Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція є органом владних повноважень, а тому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Судом встановлено, що не заперечується сторонами та підтверджується витягом з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців позивач ОСОБА_3 є колишнім керівником приватного підприємства «Контур-Прим»(а.с.37), що зареєстроване Роздільнянською районною державною адміністрацією Одеської області 02.07.2007 року та припинило свою діяльність 16.03.2011 року в день державної реєстрації припинення юридичної особи.

Відповідно до Наказу Роздільнянської МДПІ від 21.01.2011 року № 78 та направлення на перевірку № 46 від 21.01.2011 року Роздільнянською МДПІ була поведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП «Контур-Прим».

Підставою для проведення перевірки, згідно Наказу Роздільнянської МДПІ та направлення на перевірку є порушення провадження у справі по банкрутство відсутнього боржника (а.с.35,36).

За результатами вказаної перевірки Роздільнянської МДПІ був складений акт від 21.01.2011 року, відповідно до висновків якого, оскільки у ПП «Контур-Прим»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то відповідно до Цивільного Кодексу України угоди з контрагентами –покупцями мають ознаки нікчемності (а.с.28-24).

Види перевірок та порядок їх проведення визначений Главою 8 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 ст. 75 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 ПК України, відповідно до п. 78.4 якої про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як встановлено судом про проведення позапланової виїзної документальної перевірки начальником Роздільнянської МДПІ прийнятий наказ від 21.01.2011 року № 78 та видано направлення на перевірку від 21.01.2011 року № 46 (а.с.35-36).

Позивач та його представник посилаються на той факт, що вказані наказ та направлення не були вручені платнику податку, тому податковий орган не мав права проводити позапланову виїзну перевірку.

Проте, як встановлено судом наказ та направлення не були вручені платнику податку з поважних причин, оскільки не встановлене місцезнаходження платника податку, про що був складений акт від 21.01.2011 року № 2/23-00.

Тому дане посилання позивача та його представника не може бути причиною визнання незаконним дій по проведенні перевірки.

Відповідно до п.п. 78.1.7. якої документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податку.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що у 2010 році було порушено провадження у справі про визнання ПП «Контур-Прим»банкрутом.

Представник позивача наголошує на тому, що оскільки справу про банкрутство було порушено у 2010 році тобто ще до набрання чинності ПК України то не має правових підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки за підставою, визначеною п.п. 78.1.7 ПК України.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Оскільки Податковий Кодекс України набрав чинності з 01.01.2011 року то з цього часу органи державної податкової служби мають право проводити документальні позапланові перевірки з підстав, викладених саме у Податковому кодексі.

А тому суд вважає такими, що не заслуговують на увагу твердження позивача та його представника стосовно того, що порушення провадження у справі про банкрутство відносно ПП «Контур-Прим»у 2010 році не може бути підставою для проведення перевірки за цією обставиною у 2011 році.

Таким чином у Роздільнянської МДПІ Одеської області були передбачені законом підстави для видання наказу про проведення документальної перевірки ПП «Контур-Прим»та на виконання цього наказу МДПІ мала право провести перевірку підприємства.

Що стосується твердження позивача та його представника стосовно того, що в акті перевірки повинні бути вказані причини неможливості проведення перевірки, а не висновки за результатами перевірки, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 10 Розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року у разі неможливості проведення перевірки складається відповідний акт, який засвідчує такий факт.

Відповідно до п.п. 5.2.3 Наказу від 28 лютого 2007 року N 110 «Про затвердження Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків»якщо за наслідками перевірки встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то складається акт перевірки місцезнаходження платника податків та проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків.

Тобто, зі змісту вищевказаних норм, вбачається, що за результатами перевірки платника податку, місцезнаходження якого не встановлено також складається акт, проте в ньому повинно зазначатися, причини неможливості проведення перевірки.

В даному випадку за результатами перевірки складений акт про проведення перевірки та зроблений відповідний висновок про те, що у ПП «Контур-Прим»відсутні умови для проведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби, що в свою чергу є підставою вважати, що угоди, укладені ПП «Контур-Прим»з контрагентами є нікчемними.

Суд погоджується з твердженнями позивача щодо того, що у разі відсутності платника податку за місцезнаходженням у акті перевірки повинні зазначатися лише причини неможливості проведення перевірки та ніяким чином не можуть робитися висновки за результатами перевірки.

Проте даний факт не є вагомою підставою для визнання дій з проведення перевірки неправомірними, оскільки у Роздільнянської МДПІ Одеської області були підстави для проведення перевірки, визначені ПК України та за результатами перевірки був складений акт про неможливість проведення позапланової перевірки, а надання висновків у цьому акті перевірки ніяким чином не порушує права, свободи та інтереси позивача, оскільки за результатами акту не прийнято будь-яких рішень, що тягнуть за собою негативні правові наслідки для позивача.

Твердження позивача в судовому засіданні стосовно того, що проведення вказаної перевірки може в майбутньому призвести до порушення прав, свобод та інтересів позивача та поставити під сумнів законність операцій та угод, що укладалися підприємством, директором якого був позивач, суд не приймає до уваги, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб’єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тобто, виходячи зі змісту норми ч. 1 ст. 2 КАС України, захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено в майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушене чи ні.

Крім того, ухвалою Господарського суду Одеської області від 10 березня 2011 року припинено юридичну особу –приватне підприємство «Контур-Прим»та зобов’язано державного реєстратора не пізніше наступного робочого дня з дати надходження ухвали заповними реєстраційну картку про державну реєстрацію припинення юридичної особи –ПП «Контур-Прим»(а.с.38).

Як вбачається зі штампу державного реєстратора, проставленому на свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація припинення ПП «Контур-Прим»проведена 16.03.2011 року, та саме з цієї дати припинило своє існування вказане підприємство.

Тобто позивач є колишнім засновником та керівником ПП «Контур-Прим», яке припинило своє існування ще на час подання адміністративного позову до суду, що дає суду підстави вважати, що проведення перевірки Роздільнянською МДПІ на підприємстві, яке в наступному було ліквідовано, не порушує його права. Право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплене у ст. 6 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов’язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені обставини, докази, що їх підтверджують та нормативно-правові акти, що регулюють дані відносини, суд робить висновок про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись, ст. ст. 158, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання дій по проведенню перевірки та складанню акта протиправними відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 08 червня 2011 року

Суддя: Іванов Е.А.

08 червня 2011 року