Постанова № 16079249, 11.05.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

11.05.2011 р.                                                             справа № 2а-8761/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинському О.В.,

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 17.01.2011 р. № 12/100);

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 17.01.2011 р. № 431/9/10-00);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомДочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",

вул. Галини Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029 доДержавної податкової інспекції у Заводському районі

м. Миколаєва, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.07.2010 р. № 0000350070/0, керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва від 21.07.2010 р. № 0000350070/0.

3. Відшкодувати Дочірньому підприємству "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" судовий збір у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя                                                             Ю.І. Продан

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

11.05.2011 р.                                                                                 справа № 2а-8761/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинському О.В.,

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 17.01.2011 р. № 12/100);

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 17.01.2011 р. № 431/9/10-00);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомДочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",

вул. Галини Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029 доДержавної податкової інспекції у Заводському районі

м. Миколаєва, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.07.2010 р. № 0000350070/0, В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Миколаївоблавтодор") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва (далі - ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.07.2010 р. № 0000350070/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 374667,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог ДП "Миколаївоблавтодор" посилалося на те, що ним не порушено вимоги підпункту 7.4.1, пункту 7.4 та підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 168/97-ВР), оскільки податковий кредит сформовано позивачем у квітні 2010 року правомірно - із сум податку, нарахованого у зв’язку з придбанням товару з метою їх подальшого використання у своїй діяльності, на підставі податкових накладних і первинних бухгалтерських документах, оформлених належних чином відповідно до норм податкового законодавства.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказував на те, що укладені між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорпром" (далі - ТОВ "Дормпром") договорів поставки товарів (бітуму і мазуту) є нікчемними, оскільки основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, обладнання), найманих працівників для здійснення цих господарських операцій не має. Ці обставини, на думку ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, свідчать про те, що вказані угоди укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, без настання реальних наслідків, а саме - ухилення від сплати податків та штучного формування податкового кредиту.

У судовому засіданні представник ДП "Миколаївоблавтодор" позов підтримав та просив суд його задовольнити повністю.

Представник ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва проти позову заперечував, у його задоволенні просив суд відмовити.

У судовому засіданні 11.05.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що ДП "Миколаївоблавтодор" є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 09.10.2000 р. та з цієї ж дати перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби.

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва було проведено невиїзну документальну перевірку ДП "Миколаївоблавтодор" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ТОВ "Дорпром" за квітень 2010 року, за наслідками якої складено акт від 09.07.2010 р. № 2460/070-19/31159920, яким встановлено завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 288205,99 грн., у зв'язку з чим ним порушено вимоги підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Як вбачається з акту перевірки та заперечень відповідача, висновки ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про порушення позивачем вимог зазначених норм Закону № 168/97-ВР ґрунтуються виключно на тому, що позивачем укладені договори з ТОВ "Дорпром" без мети настання реальних наслідків, а з метою заниження об'єкту оподаткування та ухилення від сплати податків. При цьому, відповідач посилається на лист Головного відділу податкової міліції Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (далі - ГВПМ СДПІ у м. Миколаєві) від 08.07.2010 р. № 18775/7/26-512, яким його повідомлено про те, що ТОВ "Дорпром" основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, обладнання), найманих працівників для здійснення господарських операцій з купівлі - продажу будь-якого товару в обсягах, задекларованих ним у податковій звітності з податку на додану вартість, зокрема, за квітень 2010 року, не має та використовує у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними "податковими ямами" і не виконують податкових зобов'язань перед бюджетом. Крім того, відповідач посилається також і на те, що операції з поставки товарів на адресу ДП "Миколаївоблавтодор" від ТОВ "Дормпром" є сумнівними, у зв'язку з неможливістю підтвердження поставки товару останньому, його контрагентами (посередниками) через ланцюги операцій з постачальниками - платниками податку, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сиал Групп" (далі - ТОВ "Сиал Групп") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд - Формат" (далі - ТОВ "Буд - Формат").

На підставі цього акту перевірки, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.07.2010 р. № 0000350070/0, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 228206 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 86461, 80 грн.

Не погоджуючись із цим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся зі скаргами до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, Державної податкової адміністрації у Миколаївській області та Державної податкової адміністрації України, за наслідками розгляду яких, вони залишені без задоволення, а спірне податкове повідомлення - рішення - без змін.

Надаючи правової оцінки цим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог Закону № 168/97-ВР та наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення" факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Законом України від 16 липня 1999 року № 996/ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" визначено правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону, первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні містити такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Тобто, аналіз цієї статті свідчить, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, які не підтверджені податковими накладними, тобто на податковий кредит платник податку не вправі розраховувати за умови відсутності податкової накладної.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень статті 9 Закону № 168/97-ВР, свідоцтво про реєстрацію у якості платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, якщо зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.

Згідно зі статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

У пункті 1.3 статті 1 Закону № 168/97-ВР, платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 цього ж Закону, платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

ДП "Миколаївоблавтодор" отримавши у встановленому порядку від ТОВ "Дормпром" податкові накладні, які містили всі необхідні реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, правомірно включило суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідно до пункту 7.5 статті 7 цього Закону. Зазначені податкові накладні виписані зареєстрованим платником податку на додану вартість - ТОВ "Дорпром" і в акті перевірки 09.07.2010 р. № 2460/070-19/31159920, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва жодних зауважень або посилань на порушення порядку їх заповнення чи оформлення, не містили.

Щодо посилань відповідача в акті перевірки на нікчемність договорів, укладених між ДП "Миколаївоблавтодор" та ТОВ "Дормпром" слід зазначити наступне.

Відповідно до пунктів 1.5, 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 р. № 327, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки від 09.07.2010 р. № 2460/070-19/31159920, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва посилається на лист ГВПМ СДПІ у м. Миколаєві від 08.07.2010 р. № 18775/7/26-512, яким його повідомлено про те, що ТОВ "Дорпром" основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, обладнання), найманих працівників для здійснення господарських операцій з купівлі - продажу будь-якого товару в обсягах, задекларованих ним у податковій звітності з податку на додану вартість, зокрема, за квітень 2010 року, не має та використовує у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними "податковими ямами" і не виконують податкових зобов'язань перед бюджетом, тощо. Крім того, відповідач посилається також і на те, що операції з поставки товарів на адресу ДП "Миколаївоблавтодор" від ТОВ "Дормпром" є сумнівними, у зв'язку з неможливістю підтвердження поставки товару останньому, його контрагентами (посередниками) через ланцюги операцій з постачальниками - платниками податку, зокрема, ТОВ "Сиал Групп" та ТОВ "Буд - Формат".

Тобто, відповідач взяв до уваги лише обставини господарських взаємовідносин ТОВ "Дорпром" з ТОВ "Сиал Групп" та ТОВ "Буд - Формат" і висновки, викладені ним акті перевірки фактично ґрунтуються лише на інформації, викладеній у цьому листі ГВПМ СДПІ у м. Миколаєві.

При цьому, суд бере до уваги довідку ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 02.07.2010 р. № 2380/070-19/31159920 "Про результати невиїзної позапланової перевірки ДП "Миколаївоблавтодор" ВАТ "Акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31159920) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Дормпром" (код ЄДРПОУ 33730050) за квітень 2010 року", з якої вбачається, що під час її проведення, зокрема, щодо своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТОВ "Дорпром" первинні документи досліджувались, встановлено відображення у податковому обліку за квітень 2010 року результатів господарських відносин з ТОВ "Дорпром" і відповідно жодних порушень податкового законодавства не встановлено (засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи).

Крім того, довідкою ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 20.08.2010 р. № 2858/231-00/31159920 "Про результати позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства "Миколаївоблавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31159920) з питань достовірності декларування суми податкового кредиту в податковій звітності з ПДВ за травень 2010 року", підтверджено достовірність декларування суми податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за цей період, у т.ч. по господарським відносинам і з ТОВ "Дорпром".

Достовірність викладених у цих довідках висновків підтвердив та визнав у судовому засіданні і представник ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва.

Викладене свідчить про те, що відповідач за основу висновків, викладених в акті перевірки від 09.07.2010 р. № 2460/070-19/31159920, фактично використав лише інформацію, викладену в листі ГВПМ СДПІ у м. Миколаєві від 08.07.2010 р. № 18775/7/26-512, яка жодним чином не співвідноситься з висновками ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, викладеними ним у довідках від 02.07.2010 р. № 2380/070-19/31159920 та від 20.08.2010 р. № 2858/231-00/31159920.

При цьому, суд враховує і те, що частина первинних документів, які підтверджують фактичне виконання цих договорів, вилучені у позивача УДСБЕП УМВС України в Миколаївській області, про що свідчить копія акту про вилучення від 28.05.2010 р. реєстру № 1/10.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тобто, чинним законодавством України відповідальність юридичної особи за зобов’язаннями іншої особи, у т.ч. за податковими зобов’язаннями, не передбачена.

Суд вважає, що у випадку не виконання ТОВ "Сиал - Групп" та ТОВ "Буд - Формат" - контрагентами ТОВ "Дорпром", яке в свою чергу є контрагентом ДП "Миколаївоблавтодор", своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також суд звертає увагу також на те, що визначена позивачу ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва у спірному податковому повідомленні - рішенні від 21.07.2010 р. № 0000350070/0 сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 374667,80 грн. не співвідноситься з основним платежем - 228206 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 84481,80 грн. (228206 + 84481,80 = сумою 314687,8).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При цьому, завдання адміністративного судочинства ґрунтуються на положеннях статті 55 Конституції України, відповідно до якої, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення частини 1 статті 9 КАС відповідають приписам частини 2 статті 19 Конституції України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2 статті 71 КАС).

Суд вважає, що всупереч зазначеним вимогам цього Кодексу, відповідач як суб’єкт владних повноважень не надав достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення від 21.07.2010 р. № 0000350070/0.

Враховуючи викладені норми матеріального і процесуального законодавства, встановлені обставини справи, суд вважає заявлені позовні вимоги правомірними і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частиною 1 статті 94 КАС, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва від 21.07.2010 р. № 0000350070/0.

3. Відшкодувати Дочірньому підприємству "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" судовий збір у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя                                                                                           Ю.І. Продан

Повний текст постанови складено та підписано 16 травня 2011 року.