Постанова № 16078344, 10.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/2667/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук Н. В. при секретаріЧмух Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полстар" до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визнання нечинним податкове повідомлення, - ВСТАНОВИВ: 03.03.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полстар" (далі позивач, підприємство або ТОВ "Полстар") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України (далі відповідач) про визнання недійсним податкове повідомлення форми «Р» №19 від 10.02.2011р. Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити. Вважають, що акт перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи №01/11/110050000/0032633902 від 04.01.2011р. відповідачем було складено із порушеннями вимог законодавства і положення, що викладені в ньому не відповідають дійсності і не можуть бути застосовані для здійснення нарахування належних до сплати податкових платежів, у звязку з чим просить суд визнати нечинним податкове повідомлення форми «Р» №19 від 10.02.2011р. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що в результаті виїзної позапланової документальної перевірки стану дотримання ТОВ "Полстар" законодавства України з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.11.2007р. по 31.10.2010р. було виявлено порушення позивачем щодо дотримання вимог законодавства з питань митної справи, а саме у ТОВ "Полстар" відсутні документи, що підтверджують видалення відходів, а тому податкове повідомлення форми «Р» №19 від 10.02.2011р. винесено правомірно та відповідно нормам діючого законодавства. На підставі вищевикладеного відповідач просить суд в позові відмовити. Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання наказу Дніпропетровської митниці від 03.11.2010р. №889 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки» на підприємстві було проведено позапланову виїзну документальну перевірку стану дотримання ТОВ «Полстар» (код ЄДРПОУ 32633902) митного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.11.07р. по 31.10.10р.

Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

За результатами перевірки було складено акт про проведення перевірки стану дотримання на підприємстві законодавства України з питань митної справи від 04.01.2011р. за №01/11/110050000/0032633902 та встановлені порушення ТОВ «Полстар»:

- в порушення вимог порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13.09.2003 №609, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.10.2003 за №897/8218, Підприємством не забезпечено відокремлений складський облік давальницької сировини та не створено належні умови зберігання товарів, розміщених у митний режим переробки, а саме відсутність документів складського обліку унеможливлює ідентифікацію давальницької сировини та не дає можливості простежити, яка кількість давальницької сировини надійшла на склад, та яка кількість давальницької сировини була передана у виробництво готової продукції.

- в порушення умов дозволу на ввезення та переробку товарів у режимі переробки, наданого Криворізькою митницею, Підприємством передавалися третім особам замовлення на переробку давальницької сировини. Зазначені операції з давальницькою сировиною проводилися без письмової згоди Замовника та інформування про таке переміщення Криворізької митниці (на даний час Дніпропетровська митниця). При отриманні дозволу на ввезення та переробку товарів у режимі переробки ТОВ «Полстар» було порушено вимоги пункту 2.2 Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого наказом ДМСУ від 13.09 2003 №609, а саме, якщо окремі операції (або повний цикл) з переробки товарів здійснюватимуться переробником (переробниками), то заявником режиму в заяві мають бути зазначені відомості про всіх переробників, які будуть здійснювати переробку чи окремі операції з переробки.

- протягом 2007-2010 років ТОВ «Полстар» були передані на утилізацію відходи давальницької сировини до КП КУТПМЗЗОВВС «Дніпроекономресурси» на підставі укладених договорів на утилізацію. Відповідно до пункту 5.7 Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого наказом ДМСУ від 13.09 2003 №609, відходи переробки до завершення строку переробки товарів підлягають видаленню відповідно до законодавства та перебувають під митним контролем до моменту подання власником цих відходів або вповноваженою ним особою документів, які підтверджують видалення відходів шляхом виконання операцій, зазначених у позиціях D1 D15 розділу А додатка 1 ПКМУ від 13.07.2000 N 1120. Документи, які підтверджують видалення відходів, до відповідної ВМД, за якою здійснювалося митне оформлення товарів, поміщених у митний режим переробки, долучені не були. Пунктом 1.3 Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого наказом ДМСУ від 13.09 2003 №609, встановлено, що видалення відходів переробки - це здійснення операцій з відходами переробки, які не призводять до можливої рекуперації, рециркуляції, утилізації, прямого повторного чи альтернативного використання відходів і передбачені розділом А додатка 1 до Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 N 1120. Внаслідок відсутності у ТОВ «Полстар» документів, що підтверджують видалення відходів та у зв'язку з неможливістю встановити їх фактичне знаходження підприємству нараховане податкове зобов'язання в сумі 20118,55 гривень. Розрахунок сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті, у зв'язку з недекларуванням ТОВ "Полстар" відходів переробки, що утворились в результаті виготовлення готової продукції з давальницької сировини іноземного замовника, наведено у Додатку 9 до цього акту перевірки.

На підставі Акту перевірки, на адресу позивача відповідачем було направлено податкове повідомлення форми «Р» №19 від 10.02.2011р.

Зазначеним повідомленням позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем:

- «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності» на загальну суму 25148,19 грн., в тому числі: сума за основним платежем - 20118,55 грн. та сума штрафних санкцій 5029,64 грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення винесене відповідачем з грубими порушеннями норм чинного законодавства, а тому він звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

16 лютого 2011р. ТОВ "Полстар" було отримано від Дніпропетровської митниці Державної митної служби України податкове повідомлення форми «Р» від 10.02.2011р. №19, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності на загальну суму 25148,19 грн., в тому числі: сума за основним платежем - 20118,55 грн. та сума штрафних санкцій 5029,64 грн.

Санкції відповідачем нараховані за порушення позивачем п.17 ст.2 Закону України від 15.09.1995р. №327/95-ВР «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах».

Зазначене податкове повідомлення було складене на підставі акту перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи №01/11/110050000/0032633902 від 04.01.2011р., яка проводилась представниками Дніпропетровської митниці за період з 01.11.2007р. по 31.10.2010р.

Судом встановлено, що висновок відповідача щодо нарахування податкового зобовязання в сумі 20118,55 грн. у звязку з не декларуванням ТОВ "Полстар" відходів переробки, що утворились в результаті виготовлення готової продукції з давальницької сировини іноземного замовника є необґрунтованими, оскільки посилання на те, що на момент перевірки неможливо встановити фактичне знаходження відходів не відповідає дійсності, тому як відповідно до змісту акту перевірки ТОВ "Полстар" були передані на утилізацію відходи давальницької сировини до КП КУТПМЗЗОВВС «Дніпроекономресурси» на підставі укладених договорів на утилізацію, копії яких залучені до матеріалів справи.

Між Приватним підприємством «Компанією з утилізації тари та пакувальних матеріалів, збирання заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини» «Дніпроекономресурси» та ТОВ "Полстар" були укладені договори №339/08 від 05 грудня 2007 року та №339/10-25-11/09-01 від 25 листопада 2009р.

Згідно з п.2.1.1 Виконавець ПП КУТПМЗЗОВВС «Дніпроекономресурси» зобовязався розробити, організувати та впровадити систему надання послуг щодо організації збирання, заготівлі, утилізації або видалення відходів як вторинної сировини у тому числі використаної тари (упаковки) вітчизняного виробництва та утилізації імпортованої тари (упаковки), ввезеної ТОВ "Полстар" на територію України.

Відповідно до п.2.1.3 Виконавець зобовязався здійснювати збір та приймання використаної тари (упаковки) та відходів як вторинної сировини, відходів полімерів, зношених шин, паперу та картону, дерева, металевої тари, проводити їх оброблення чи видалення згідно з відповідними стандартами та технічними умовами, у тому числі з залученням третіх сторін.

Пунктом 2.2.1 зазначеного Договору передбачався обовязок ТОВ "Полстар" прийняти надані Виконавцем послуги з оформленням відповідного акту та оплатити їх у відповідності з тарифами, затвердженими Постановою КМУ від 26 липня 2001р. №915 із змінами, внесеними постановою КМУ від 26.07.2002р. №1084, постановою КМУ від 26.11.2003р. №1844.

За період дії вищезазначених договорів №339/08 від 05 грудня 2007 року та №339/10-25-11/09-01 від 25 листопада 2009р. ПП КУТПМЗЗОВВС «Дніпроекономресурси» було передано ТОВ "Полстар" на утилізацію швейну обрізь: бавовна, вовна, синтетичні та інші матеріали.

Актом перевірки зазначено, що відходи, що утворились під час переробки давальницької сировини підприємство повинно було видалити самостійно, або укласти договір з субєктом господарської діяльності, у якого є відповідні дозволи на проведення операцій зазначених у позиціях D1 D15 розділу А додатка 1 до Постанови КМУ від 13.07.2000р. №1120.

Відповідно до довідки Державного комітету статистики України від 08.04.2010р. серії АА №249261, про що зазначено у акті перевірки, одним з видів діяльності ПП КУТПМЗЗОВВС «Дніпроекономресурси» є збирання та знищення інших відходів (код 90.02.0). Згідно до Національного класифікатора підклас 90.02.0. Збирання та знищення інших відходів включає оброблення твердих відходів: збирання та видалення побутових відходів та відходів підприємства, у т.ч. небезпечних використаних батарейок, уживаної для смаження олії та харчових жирів, використаних мастил суден і станцій технічного обслуговування автомобілів тощо та знищення відходів шляхом спалювання чи іншими способами: подрібнення відходів; вивезення відходів на звалища, смітники, затоплення, захоронення або закопування у землю; оброблення і знищення перехідних радіоактивних відходів, переважно медичного походження, які руйнуються протягом нетривалого періоду; оброблення відходів шляхом компостування рослинних продуктів для видалення і отамання похідного продукту (компосту).

Таким чином ПП КУТПМЗЗОВВС «Дніпроекономресурси» мало право на організацію утилізації відходів ТОВ "Полстар", що виникли внаслідок переробки давальницької сировини.

Окрім зазначеного, ПП КУТПМЗЗОВВС «Дніпроекономресурси» самостійно прийняті на утилізацію від ТОВ "Полстар" відходи не знищувало, а відповідно до п.2.1.3. договору №339/08 від 05 грудня 2007р. та договору №339/10-25-11/09-01 від 25 листопада 2009р. передавало їх на утилізацію ТОВ «Екологія Україна».

Так, відповідно до п.1.1. Договору №16411р/з-К від 22.10.2009р., укладеного між ПП КУТПМЗЗОВВС «Дніпроекономресурси» та ТОВ «Екологія Україна», товариство зобовязалось здійснювати послуги саме з захоронення та утилізації твердих побутових відходів або ненебезпечних твердих промислових відходів, використаної тари та упаковочних матеріалів.

На підставі зазначеного договору ТОВ «Екологія України» були надані послуги за термічну переробку (спалювання на полігоні) відходів, що підтверджуються актами залученими до матеріалів справи.

Суд зазначає, що вищезазначені акти були надані позивачем Дніпропетровській митниці Державної митної служби України.

Законом України від 05.03.1998р. №187/98-ВР поняття утилізація відходів визначено, як використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів. Тоді як видалення в розумінні цього ж Закону визначено, як здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації.

Наказом Державної митної служби №609 від 13 вересня 2003 року «Про затвердження Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України» визначено термін відходи переробки, як товари (речовини, матеріали, предмети у значенні Закону України «Про відходи»), що утворюються в процесі переробки товарів, розміщених у режим переробки, які за своїми властивостями не мають подальшого використання.

Відповідно до п.4.5. Наказу Державної митної служби №609 від 13 вересня 2003 року «Про затвердження Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України» в редакції яка діяла до 03.11.2009р. відходи переробки підлягають знищенню (утилізації чи видаленню) відповідно до законодавства України.

Змінами та доповненнями, внесеними Наказом Державної митної служби від 6 серпня 2009р. №727 було додано, зокрема, пункт 5.7., який зазначає, що відходи переробки до завершення строку переробки товарів підлягають видаленню відповідно до законодавства та перебувають під митним контролем до моменту подання власником цих відходів або вповноваженою ним особою документів, які підтверджують видалення відходів (договорів, актів прийому-передачі, актів видалення тощо) шляхом виконання операції, зазначених у позиціях D1 D15 розділу А додатка 1 Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацію/видалення, затвердженого Постановою КМУ від 13.07.2000р. N 1120. Документи, які підтверджують видалення відходів, долучаються до відповідної ВМД, за якою здійснювалось митне оформлення товарів, поміщених у митний режим.

Зазначена редакція Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України (далі за текстом-Порядок) набула чинності тільки 03.11.2009р.

Однак, відповідач у п.3 висновків акту перевірки №01/11/110050000/0032633902 від 04.01.2011р. посилається на п.5.7. Порядку та застосовано його положення за весь період перевірки 2007-2010р. та зазначає, що внаслідок відсутності у ТОВ "Полстар" документів, що підтверджують видалення відходів та у звязку з неможливістю встановити їх фактичне знаходження підприємству нараховане податкове зобовязання у сумі 20118,55 гривень.

Але, відповідно до статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, дія пункту 5.7. Порядку, у редакції Наказу Державної митної служби України від 6 вересня 2009р. №727 не могла поширюватися на позивача, оскільки ця норма встановлює обовязок, якого не існувало на період до 03.11.2009р.

В судовому засіданні встановлено, що за період з 03.11.2009р. ТОВ "Полстар" були надані відповідачу акти, що підтверджують передачу відходів на утилізацію ПП КУТПМЗЗОВВС «Дніпроекономресурси», а тому податкове повідомлення форми «Р» №19 від 10.02.2011р. винесено не правомірно та з порушенням норм діючого законодавства.

Також, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Полстар" не здійснювало передачу права власності на відходи іншому власнику в обмін на еквівалентну суму коштів, а передавало відходи давальницької сировини на знищення відповідній організації, яка має право надавати такі послуги, а в подальшому такі відходи були знищені, що підтверджується відповідними актами, а тому нарахування санкцій відповідачем за данні операції позивачу є неправомірними.

Окрім цього, суд зазначає, що Верховний суд України в Узагальненні практики розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням податків і зборів митними органами вказав: «Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону N 168/97-ВР та підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181-III Митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту "в" підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181-IIІ, дія якого не поширюється на митні органи».

Позивачем при декларуванні товару на виконання вимог Закону України "Про митний тариф України" були надані всі необхідні документи відповідачу, в свою чергу останній погоджувався з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, а тому відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону N 168/97-ВР та підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181-III Митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.87 КАС України, судові втрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Згідно ст.94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полстар" до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визнання нечинним податкове повідомлення задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення форми «Р» №19 від 10.02.2011р.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полстар" судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 03.06.2011 року.

Суддя Н.В. Захарчук