Постанова № 16078062, 02.06.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 червня 2011 р.

(15:20) м. Сімферополь Справа №2а-5292/11/0170/3 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіШкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТМЕТ"

про стягнення

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 597/9/5 від 07.02.11 р.,

від відповідача - не з'явився.

Суть справи:

Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТМЕТ" про стягнення заборгованості у сумі 2230,89 грн., в тому числі, з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у сумі 2225,79 грн. та комунального податку у сумі 5,10 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.05.2011 р. відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем податкового законодавства, зокрема, в частині своєчасної сплати комунального податку у сумі 5,10 грн. та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 2225,79 грн.

Відповідачем письмових заперечень проти позову не надано.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією з рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 40). Клопотань про відкладення розгляду справи або пояснень щодо поважності причин його відсутності у судовому засіданні на адресу суду не надіслав.

Враховуючи вищезазначені обставини, з урахуванням принципу розумності строку розгляду адміністративних справ за ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ВІТМЕТ" (ЄДРПОУ 24029801) зареєстровано виконавчим комітетом Центральної районної ради м. Сімферополя 22.07.97 р., про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 04055647ю0010092 та видано свідоцтво про державну реєстрацію (а.с. 10), до якого внесені відомості про зміну місцезнаходження виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 27.12.2004 р. за адресою: АР Крим, 95034, м. Сімферополь, вул. Репіна, 122, про що є відповідний запис про включення відомостей про юридичну особу у записі 1 довідки з ЄДР станом на 24.05.11 р. (а.с. 46).

Відповідно до довідки Джанкойської ОДПІ в АР Крим № 3249/9-29-0 від 22.04.11 р. ТОВ "ВІТМЕТ" перебуває на обліку з 01.01.99 р. за № М-110-1 як платник податку за неосновним місцем обліку (а.с. 28).

02.02.2010 р. ТОВ "ВІТМЕТ" подало до Джанкойської ОДПІ в АР Крим податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік із помісячним розрахунком розміру орендної плати у загальній сумі 8902,98 грн. (а.с. 30).

08.11.2010 р. відповідачем до Джанкойської ОДПІ в АР Крим було подано податковий розрахунок комунального податку за третій квартал 2010 року, сума якого дорівнює 5,10 грн. (а.с. 29).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не сплачено самостійно нараховану суму орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за жовтень, листопад та грудень 2010 року у загальному розмірі 2225,79 грн. та суму комунального податку у розмірі 5,10 грн.

Згідно ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 6, п. 7 ч. 1 ст. 3, п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, відповідно до яких визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Джанкойська ОДПІ в АР Крим входить в систему органів податкової служби в Україні, є суб’єктом владних повноважень та контролюючим органом в розумінні ч. 1 ст. 1, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509 від 04.12.1990 р. із змінами і доповненнями, п.2.1.4. ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 р. (що діяв на момент проведення перевірки), якa виконує в тому числі функції щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); проведення перевірок фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України, а отже має право на звернення до суду з позовною заявою щодо вирішення спорів у сфері податкових правовідносин, що передбачено п.п.41.1.1 п. 41.1 ст. 41, п.п.20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Під час виникнення спірних правовідносин основним нормативно-правовим актом, що визначав засади декларування та сплати податкових зобов'язань платників податків, був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 р., який на час розгляду справи втратив чинність на підставі Закону України від 02.12.2010 р. № 2756 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового Кодексу України».

Оскільки відповідно до розділу 20 підрозділу 10 п. 10 ПК України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, ДПА України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі, акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу, а Закон № 2181, що діяв під час виникнення спірних правовідносин, втратив чинність з 01.01.2011 р. на підставі Закону України від 02.12.2010 р. № 2756 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового Кодексу України», суд звертається до відповідних положень ПК України при вирішенні справи по суті в частині, що стосується права податкового органу звертатись до суду з вимогою про стягнення податкового боргу, про наявність якого йде мова у п.п. 20.1.18 та п.п.20.1.28 ст. 20 ПК України.

Такий підхід зумовлений тим, що перебіг спірних правовідносин відбувався під час дії Закону України № 2181. Відтак первинним завданням суду є встановлення правомочності позивача звернутися до суду з позовними вимогами на момент розгляду справи. Прийняття ж рішення по справі повинне відбуватися за тими нормами закону, що діяв на час виникнення спірних правовідносин з урахуванням норм ПК України в частині, що стосується права податкового органу звертатись до суду з вимогою про стягнення податкового боргу.

Згідно п.п.5.3.1 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р., що діяв на час декларування відповідачем сум орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та комунального податку, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, яка подається за базовий податковий (звітний) період.

Податковою декларацією визнається документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (п.1.11 ст. 1 Закону України № 2181).

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем самостійно було подано до Джанкойської ОДПІ в АР Крим декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік та розрахунок комунального податку за третій квартал 2010 року, які не погашені у розмірах 2225,79 грн. та 5,10 грн. відповідно, що у загальному розмірі складає 2230,89 грн.

При з'ясуванні сутності податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, комунального податку, суд виходив з наступного.

Згідно п.8 ч.1 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” № 1251 від 25.06.1991 р., що діяв на час виникнення спірних правовідносин, плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків, який за своєю природою є обов'язковим внеском до бюджету відповідного рівня, обов’язок щодо своєчасної сплати якого несе платник податку відповідно до ст. 9. Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю” № 2535 від 03.07.1992 р., що діяв на час виникнення спірних правовідносин, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до статті 5 Закону України № 2535 об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій (ст. 14).

Відповідний податковий розрахунок зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік був поданий відповідачем 02.02.10 р. із зазначенням суми податку у загальному розмірі 8902,98 грн. (а.с.30).

Відповідно до статті 15 Закону України № 2535 власники землі та землекористувачі сплачують орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов'язання по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ст. 17), у разі порушення цього порядку платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не сплачено суми орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у загальній сумі 2225,79 грн. за жовтень-грудень 2010 року.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування зокрема встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на певній території.

Пунктами 24 та 28 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" № 280 від 21.05.1997 р. в редакції на час виникнення спірних правовідносин зазначено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом, прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах. Статтею 69 цього закону визначено, що місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про систему оподаткування» № 25.06.1991 р. № 1251, що діяв на час нарахування податкового зобов’язання, сплата податків і зборів (обов’язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим законом та іншими законами України. Статтею 15 цього закону до місцевих податків і зборів віднесено комунальний податок. Пунктом 3 зазначеної статті передбачено, що місцеві податки і збори, механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому комунальний податок є обов’язковим для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане зaпровадження цього податку.

Порядок справляння місцевих податків і зборів визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори" № 56-93 від 20.05.1993 р., що діяв на час самостійного нарахування відповідачем суми комунального податку. На час розгляду справи комунальний податок не входить до складу місцевих податків згідно статті 10 Податкового Кодексу України № 2755 від 02.12.2010 р.

Відповідно до ст. 15 Декрету платниками комунального податку є юридичні особи.

Згiдно ст. 18 Декрету органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством (ст. 19).

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету місцевого самоврядування покладається на платників відповідно до чинного законодавства. Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійснюється державними податковими інспекціями (ст. 22).

Таким чином, відповідачем самостійно задекларовано та узгоджено в порядку п.п. 5.1 ст. 5 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та комунального податку.

Оскільки податкове зобов’язання - це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Законом України № 2181 або іншими законами України (п. 1.2 ст. 1), то його несвоєчасна сплата визнається як податковий борг (п. 1.3 ст. 1).

Відповідно до п.п.20.1.28. ПК України органи податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, для чого можуть звертатися до суду (п.п.20.1.18), що вказано також в п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509 (з відповідними змінами та доповненнями згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового Кодексу України" № 2756 від 02.12.2010 року). Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за жовтень-грудень 2010 року у сумі 2225,79 грн., комунального податку за третій квартал 2010 року у сумі 5,10 грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні 02.06.11 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 06.06.11 р.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ "ВІТМЕТ" (ЄДРПОУ 24029801) суму податкового боргу у розмірі 2230,89 грн., а саме:

- з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за жовтень-грудень 2010 року у сумі 2225,79 грн. до місцевого бюджету м. Джанкой;

- з комунального податку за третій квартал 2010 року у сумі 5,10 грн. до місцевого бюджету м. Джанкой.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Шкляр Т.О.