Постанова № 16078041, 26.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 травня 2011 р. Справа №2а-8079/10/13/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., при секретарі Тарасовій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Технойод"

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекцїя в АРК

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №1/4 від 10.01.2011,

ОСОБА_2, довіреність №1/3 від 10.01.2011,

ОСОБА_3, довіреність № 1/5СП від 10.01.2011,

від відповідача - ОСОБА_6, довіреність №1/9/10-00 від 11.01.2010,

ОСОБА_4, довіренісмть 3 2272/9/10-00 від 21.07.2010,

ОСОБА_5, довіреність №3357/9/10-00 від 09.11.2010 .

Обставини справи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Технойод" звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекцїя в АРК про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 28.05.2010 №0000382301/0.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.06.2010 відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.11.2010 призначено по справі судово бухгалтерську експертизу та зупиненно провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.04.2011 ноновлено провадження у адміністративній справі з 17.05.2011.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2010 року Сакською ОДПІ в АР Крим була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “Технойод” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахункових рахунок за серпень, вересень, листопад 2009 року та лютий 2010 року, що декларувалось за липень-листопад 2009 року та січень 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт №844/2301/31331757 у якому зроблений висновок, що позивачем безпідставно включено до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів, не підтверджених митними деклараціями по ПДВ без додержання вимог пункту 7.4.5. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, платником податку занижено базу оподаткування операція по ставці 20% на 4741062,00 грн., що призвело до завищення податкового кредиту за перевіряємий період на 790177,00 грн.

Сума за січень 2010 року 1382607,00 грн., у тому числі ПДВ 230434,00 грн. включена у податкову декларацію з ПДВ за січень 2010 року безпідставно, оскільки у попередніх періодах безпідставно включені до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів, не підтверджених митними деклараціями по ПДВ.

Безпідставно включені до складу податкового кредиту податкові накладні (вантажно-митні декларації) починаючи з серпня 2009 року по січень 2010 року, що видані "RIROIL SARL”, що не відповідають вимогам Закону України “Про податок на додану вартість.

В порушення пунктів 7.7.1., 7.7.2. Закону України “Про податок на додану вартість” завищено суму бюджетного відшкодування за період, що перевірявся 905310,00 грн., у тому числі по періодах: серпень 2009 року 219986,00 грн., вересень 2009 року 165646,00 грн., 3596,00 грн., жовтень 2009 року 149040,00 грн., лютий 2010 року 334677,00 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.05.2010 №0000382301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкового кредиту наступних періодів) з податку на додану вартість усього у розмірі 905310,00 грн., у тому числі за серпень 2009 року 219986,00 грн., вересень 2009 року 165646,00 грн., листопад 2009 року 334677,00 грн., лютий 2010 року 334677,00 грн.

Відповідно до статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Судом встановлено, що на момент певних обставин, що є предметом судового розгляду, діяли наступні Закони України: Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 №1251-XII, Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-Ш (надалі Закон 2181), Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 №167/97-ВР (надалі Закон про ПДВ). Вказані Закони втратили чинність з моменту набрання чинності Податковим кодексом України з 01.01.2011. У звязку з чим суд робить висновок, що вказані Закони України підлягають застосування до правовідношень, що є предметом судового розгляду.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про систему оподаткування” ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Податок як обовязковий внесок сплачується до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду платником у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Відповідно до статті 11 Закону України “Про систему оподаткування” відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “Технойод”зареєстроване 21.06.2001 виконавчим комітетом Сакської міської ради АР Крим, свідоцтво про державну реєстрацію від 26.07.2007, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 25.06.2001 за №472, та перебуває на обліку в Сакській ОДПІ, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.08.2007 №100057733, зареєстровано платником ПДВ.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі про ПДВ.

Підпунктом 1.8 статті 1 Закону про ПДВ визначено поняття бюджетного відшкодування , яке є сумою, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з пунктами 1.6 та 1.7 статті 1 Закону про ПДВ податкове зобовязання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий період це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у статті 7 вказаного Закону.

У підпункті 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону про ПДВ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін , у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більш ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1. ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у звязку з придбанням або виготовленням товарів (утому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Згідно з підпунктом 7.7.4. статті 7 Закону про ПДВ платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування , яка відображається у податкової декларації.

Судом встановлено, що 22.05.2009 між позивачем та нерезидентом - підприємством RIROIL SARL, Швейцарія, Женева, був укладений контракт №RIR-004/09 з постачання йоду дрібнокристалічного швидкорозчинного зі змістом основної речовини 90% у кількості 6МТ, загальною вартістю 144000,00 дол.США, ціна за 1 тону 24000,00 дол.США, відвантажується після 100% передоплати. Вантажовідправник ТОВ “Айзер Йод”(Азербайджан).

23.06.2009 між тими ж сторонами був укладений контракт тотожного змісту на придбання йоду дрібнокристалічного у кількості 50МТ за ціною 24000,00 дол.США за 1 тону, на загальну вартість 1200000,00 дол.США.

Згідно наданих позивачем вантажних митних декларацій за липень, серпень, жовтень 2009 року на січень 2010 року було імпортовано 27 тон вантажу на загальну суму 5103057,60 грн. (ПДВ 1020611,52 грн.).

Зазначені ВМД відображені у реєстрах отриманих податкових накладних за липень, серпень, жовтень 2009 та січень 2010, за якими зазначені суми включені до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Згідно наданих позивачем платіжних доручень та підсумкових виписок з банку від позивача на користь нерезидента були перераховані грошові кошті в іноземній валюті на загальну суму 648000,00 дол.США з призначенням платежу: переоплата за контрактами №RIR-004/09, №RIR-005.

За виробничими звітами ТОВ “СП “Техно йод” з виготовленню йоду реакт.м. “Ч” з йоду дрібнокристалічного, згідно яких витрати йоду 90% на виробництво за липень-листопад 2009 та січень-лютий 2010 склали 2625,25 кг.

Згідно виписок з розрахункового рахунка ТОВ “СП “Технойод” за липень 2009 лютий 2010 року їм було сплачено за митне оформлення 1024500,00 грн.

Судом встановлено, за даними податкових декларацій з ПДВ позивачем було заявлено бюджетне відшкодування за серпень 2009 року у сумі 248520,00 грн., за вересень 2009 року 165646,00 грн., за листопад 2009 року 185001,00 грн., за лютий 2010 року 334677,00 грн.

Таким чином встановлено, що позивачем до податкового кредиту липня, серпня, жовтня 2009 року та січня 2010 року обґрунтовано включені суми ПДВ, що підтверджені вантажними митними деклараціями та платіжними дорученнями;

Постачання та використання товару у господарської діяльності підприємства підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку;

Згідно наданих платіжних документів позивачем був сплачений податок на додану вартість в серпні 2009 року 219986,00 грн., вересні 2009 року 165646,00 грн., листопад 2009 року 185001,00 грн., лютому 2010 року 334677,00 грн.

Зазначене підтверджується висновок експерта від 31.03.2011 №3896 по справі.

На думку суду єдиною умовою бюджетного відшкодування визначеного відємного значення є фактична сплата ПДВ отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг). Стаття 7 Закону про ПДВ регламентує порядок визначення суми бюджетного відшкодування та не ставить таке визначення в залежність від фактичної сплати грошима у бюджет податку на додану вартість постачальниками. Також з аналізу норми підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону, яка наведена вище, слідує, що мова йде про оплату товарів (робіт, послуг) саме постачальникам таких товарів (робіт, послуг). У підпункті 7.7.10 пункту 7.7. статті 7 Закону про ПДВ встановлено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету. Чинне законодавство не передбачає можливість обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України, воно не повязане зі сплатою ПДВ постачальником отримувача бюджетного відшкодування.

Відповідно правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії, несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

У звязку з наведеним суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення бюджетного відшкодування позивача за серпень, вересень, листопад 2009 року, лютий 2010 року.

Єдиною підставою для невизнання розміру бюджетного відшкодування є інформація, що отримана відповідачем через управляння міжнародних звязків ДПА України від 11.03.2010 №4922/7/12-0327 від компетентних органів Швейцарської Республіки про відсутність факту реєстрації фірми нерезидента компанією RIROIL SARL, Швейцарія, м. Женева в державних органах Швейцарської Конфедерації.

На думку відповідача товари вважаються імпортованими платником податку в разі, якщо їх імпортзасвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Згідно з вимогами Інструкції “Про порядок заповнення вантажної митної декларації”, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року №307 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.09.1997р. за №443/2247 (надалі - Інструкція) у графі 2 вантажної митної декларації зазначається відправник

На думку суду це означає, що в указаній графі має бути зазначена реально існуюча юридична чи фізична особа, яка є відправником названого у вантажній митній декларації товару.

Належно оформленою вантажну митну декларацію слід вважати тоді, коли заповнені відповідно до Інструкції усі графи і зазначена в них інформація є достовірною.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №925/11205 (надалі Порядок), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що акт перевірки не містить ні якої доказової інформації стосовно того, що відправник, який зазначений у ВМД (форма МД-2), а саме ТОВ “Азер Йод” не знаходиться за зазначеним у ВМД місцезнаходженням, а саме Азербайджан, м. Баку, вул. А.Джаміля, 64/66.

Матеріали справи не надають підстав сумніватися у достовірності наведеної у графі 2 ВМД форма МД-2 інформації, стосовно відправника товару.

Судом встановлено, що у додатку до графи 2 МД-2 зазначено у якості відправника компанія “Ріроіл Сарл”, Женева.

Судом встановлено: на момент укладання договорів з позивачем та проведення оплати дієздатність нерезидента була підтверджена належним чином: довідкою про державну реєстрацію, статутом компанії, довідкою з податкової адміністрації Республіки і кантону Женева про реєстрацію товариства “Риройл Сарл”у м.Женева, зареєстрований у реєстрі платників податків кантону Женева за номером 060.747.010.

Судом встановлено, що на прохання позивача Міністерство економіки України звернулось до ТЕМ у складі посольства листом від 12.02.2010 №5301-27/89 з проханням встановити факт реєстрації “Ріроіл Сарл”. За результатами перевірки було встановлено, що на момент звернення ані кантональний комерційний реєстр кантону Женева, ані жоден інший кантональний реєстр не містили даних про чинну реєстрацію вказаної компанії.

Разом з тим під час перевірки було встановлено, що 27.10.2009 компанія “Ріроіл Сарл” змінила свою назву на “Таніл Сарл” у звязку з чим з кантонального реєстру Женеви було видалено інформацію щодо чинної реєстрації “Ріроіл Сарл”. З 12.11.2009 у звязку зі зміною адреси реєстрації “Таніл Срл” з кантонального реєстру Женеви було видалено інформацію щодо чинної реєстрації компанії “Таніл Сарл” та викладено відповідні відомості до комерційного реєстру кантону Фрібур.

Таким чином суд робить висновок, що до 27.10.2009 компанія "Ріроіл Сарл" мало правоздатність та належних обсяг дієздатності для проведення операцій з постачання товарів позивачу.

Судом встановлено, що нерезидентом постачальником компанією “Ріроіл Сарл”позивачу видавалися інвойси від 24.10.2009 на постачання 3,00 мт. 22.09.2009 на постачання 6,00 мт. 19.07.2009 на постачання 6,00 мт., від 16.05.2009 на 6 мт. Суд зазначає, що відповідно до Інструкції графах 22, 42 МД-2 зазначається фактурна вартість товару, яка відповідає зазначеної в інвойсі. Відповідно до додатку 2 до інструкції до МД-2 додаються документи, що позначаються у декларації відповідними кодами, зокрема інвойси кодом 3501. Судом встановлено, що у деклараціях форми МД-2 зазначено, що

03.07.2009 постачання за декларацією №600020010/9/000201 здійснювалося на підставі інвойсу від 16.05.2009;

18.08.2009 постачання за декларацією №600020010/9/000243 здійснювалося на підставі інвойсу від 19.07.2009;

14.10.2009 постачання за декларацією №600020010/9/000290 здійснювалося на підставі інвойсу від 22.09.2009;

16.12.2009 постачання за декларацією №600020010/2009/000375, яка потім була замінена на МД-2 від 14.01.2010 №600020002/2010/000014, здійснювалося на підставі інвойсу від 24.10.2009.

З приводу зазначеного суд вказує, що оскільки первинні документи, на підставі яких проводилося постачання, а саме інвойси, були складені дієздатною юридичною особою, і цій факт підтверджується матеріалами справи, то в відповідача не було законних підстав для сумніву стосовно належної особи постачальника.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено підстав, за яким відправник ТОВ “Азер йод”, повинен був зазначити у додатку МД-6 найменування постачальника, інше ніж те, що зазначено у інвойсі.

Мотивація та докази, наведені відповідачем у запереченнях на позов, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію позивача.

У звязку з чим, застосовуючи принципи адміністративної процедури, що зазначені у частині 3 статті 2 КАС України суд зазначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Під час судового засідання, яке відбулось 26.05.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 КАСУ постанову складено 02.06.2011.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекцїя в АРК від 28.05.2010 №0000382301/0.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Технойод" судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.