Постанова № 16078015, 23.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2011 р.

(10:44) м. Сімферополь Справа №2а-4839/11/0170/3 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіШкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора м. Керчі в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

до Приватного підприємства "Діла-Керч"

про стягнення

за участю представників сторін:

від прокуратури - Мінкіна Марина Миколаївна, посвідчення № НОМЕР_1;

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився.

Суть справи:

Прокурор м. Керчі в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Приватного підприємства "Діла-Керч" про стягнення податкової заборгованості із ПДВ у сумі 931,49 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.04.11 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог прокурор м. Керчі посилається на порушення відповідачем вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 р., а саме несвоєчасне надання податкової декларації із ПДВ за вересень 2010 року, несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання за грудень 2009 року та лютий 2010 року.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав.

Представник прокурора м. Керчі в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, під розписку (а.с. 31). Клопотань про розгляд справи за відсутності представника або пояснень щодо поважності причин його відсутності у судовому засіданні на адресу суду не надіслав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією з рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 30). Клопотань про відкладення розгляду справи або пояснень щодо поважності причин його відсутності у судовому засіданні на адресу суду не надіслав.

Враховуючи вищезазначені обставини, з урахуванням принципу розумності строку розгляду адміністративних справ за ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача, на підставі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника прокуратури, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Діла-Керч" (ЄДРПОУ 35526388) зареєстровано у якості юридичної особи 03.12.2007 р. виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим за адресою: 98300, АР Крим, м. Керч, вул. Горького, буд. 2 "В", кв. 96, що підтверджується довідкою з ЄДР станом на 07.04.2011 р. (а.с. 7).

Згідно довідки позивача від 01.12.2007 р. № 243 Приватне підприємство "Діла-Керч" перебуває на податковому обліку з 04.12.2007 р. за № 4299 (а.с. 24).

16.09.2009 р. відповідач отримав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100245077 (а.с. 24).

04.02.2010 р. позивачем на адресу ПП "Діла -Керч" було направлено податкову вимогу № 1/47 на суму податкового зобов'язання у сумі 1323,85 грн. станом на 03.02.2010 р. (звор.бік а.с. 22), яка була отримана керівником відповідача особисто 04.02.2010 р.

09.03.2010 р. ДПІ в м. Керчі АР Крим винесено другу податкову вимогу № 2/93 на суму податкового боргу із ПДВ у розмірі 1323,85 грн. за основним платежем та 361,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 23), яке було розміщено на дошці оголошень 09.03.2010 р. у зв'язку із неможливістю вручення податкової вимоги відповідачу, про що був складений відповідний акт № 211/24-1 (звор.бік а.с. 23). На підставі цього позивачем було проведено перевірку достовірності місцезнаходження відповідача, за результатами якої встановлено відсутність відповідача за адресою реєстрації, про що складено акт № 253/24-1 від 09.03.2011 р. (звор.бік а.с. 23).

26.05.2010 р. співробітниками ДПІ в м. Керчі АР Крим було проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання із ПДВ за грудень 2009 р., за результатами якої встановлено несвоєчасну сплату податкового зобов'язання із ПДВ за грудень 2009 року у сумі 1323,85 грн., а саме при терміні сплати 01.02.2010 р. фактичну сплату здійснено 12.04.2010 р. із затримкою 70 календарних днів, про що був складений акт № 748/15-2/35526388 від 26.05.2010 р. за фактом порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" (а.с. 13).

27.05.2010 р. ДПІ в м. Керч АР Крим винесено податкове повідомлення-рішення № 0001351502/0 про сплату штрафних санкцій у сумі 264,77 грн., яке було отримано 27.05.2010 р. керівником ПП "Діла-Керч" особисто (звор.бік а.с. 13).

18.10.2010 р. ДПІ в м. Керч АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання із ПДВ за лютий 2010 року, за результатами якої самостійно узгоджене відповідачем податкове зобов'язання із ПДВ за даними податкової декларації із ПДВ за лютий 2010 року у сумі 359,52 грн., фактично сплачене 19.07.2010 р. із затримкою 111 календарних днів, у сумі 587,52 грн. - 16.08.2010 р. із затримкою 170 календарних днів, про що було складено відповідний акт № 1456/15-2 від 18.10.2010 р. за фактом порушення відповідачем вимог п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. (а.с.12).

18.10.2010 р. ДПІ в м. Керч було винесено податкове повідомлення-рішення на суму штрафних санкцій у розмірі 473,52 грн., яке було отримано керівною особою відповідача 18.10.2010 р. (звор.бік а.с. 12).

15.11.2010 р. ДПІ в м. Керч АР Крим проведено перевірку відповідача з питання своєчасності подання податкової декларації із ПДВ за вересень 2010 року, за результатами якої встановлено фактичне подання податкової декларації із ПДВ за вересень 2010 року 25.10.2010 р. при терміні 20.10.2010 р., про що було складено акт № 1619/15-2 за фактом порушення вимог п.п.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181 (а.с. 11).

17.11.2010 р. позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003211502/0 про сплату штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170,00 грн. за порушення п.п.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181 та на підставі акту перевірки № 1619/15-2 від 15.11.2010 р. (звор.бік а.с. 11).

07.02.2011 р. співробітниками ДПІ в м. Керчі АР Крим була проведена перевірка місцезнаходження відповідача за адресою реєстрації, про що було складено акт № 17/24-1, яким зафіксований факт знаходження відповідача за місцем реєстрації (а.с. 14).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем самостійно було погашено суму податкового боргу, за виключенням суми штрафних санкцій у розмірі 746,75 грн. та пені у розмірі 184,74 грн., що підтверджується скороченою формою зворотнього боку облікової картки платника податків станом на 08.02.2011 р. (а.с. 20).

09.02.2011 р. співробітниками ДПІ в м. Керчі АР Крим було проведено перевірку фінансового стану відповідача, за результатами якої встановлено заборгованість відповідача у сумі 931,49 грн. станом на 01.02.11 р., що не погашується останнім на протязі більше року (а.с. 9).

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача станом на дату розгляду справи становить 931,49 грн.

Згідно ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 6, п. 7 ч. 1 ст. 3, п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, відповідно до яких визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Перевіряючи законність вимог прокуратури за даним позовом, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про прокуратуру” № 1789 від 05.11.1991 р. діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів громадянина є неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою (ст. 36-1).

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства у порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно частини 2 статті 60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адмінiстративного процесу.

Отже підстави участі прокурора м. Керчі у розгляді справи при представництві інтересів держави в особі ДПІ в м. Керчі АР Крим засновані на законі.

ДПІ в м. Керчі АР Крим входить в систему органів податкової служби в Україні, є субєктом владних повноважень та контролюючим органом в розумінні ч. 1 ст. 1, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509 від 04.12.1990 р. із змінами і доповненнями, п.2.1.4. ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 р. (що діяв на момент проведення перевірки), якa виконує в тому числі функції щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); проведення перевірок фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України, а отже має право на звернення до суду з позовною заявою щодо вирішення спорів у сфері податкових правовідносин, що передбачено п.п.41.1.1 п. 41.1 ст. 41, п.п.20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Розглядаючи питання про наявність порушення ПП "Діла-Керч" вимог податкового законодавства, суд виходив з такого.

Згідно пункту 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168 від 03.04.1997 р., що діяв на час проведення перевірок, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Тобто платником податку в контексті даного закону є будь-яка особа, яка в тому числі здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку (п. 2.1. ст. 2), яка внаслідок цього за статтею 10 Закону України № 168 є відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, контроль за правильністю чого здійснюється відповідним податковим органом.

Згідно п. 5.3.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000р., що діяв на час проведення перевірки, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, яка подається за базовий податковий (звітний) період.

Податковою декларацією визнається документ, що подається платником податків до контролюючого органу, у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (п.1.11. ст. 1 Закону України № 2181).

Оскільки податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Законом № 2181 або іншими законами України (п.1.2. ст. 1), то його несвоєчасна сплата визнається як податковий борг (п.1.3. ст.1).

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату розгляду справи відповідачем не здійснено жодних заходів щодо погашення заборгованості у загальній сумі 931,49 грн., а саме зі сплати штрафних санкцій із ПДВ у сумі 746,75 грн. та пені у сумі 184,74 грн.

З'ясовуючи питання про відповідальність за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань, суд виходив з такого.

Згідно Закону № 2181 п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналізуючи положення п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України № 2181, суд виходить з того, що законодавець пов'язує настання відповідальності платника податків при затримці сплати узгодженого податкового зобов'язання саме зі сплатою платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання, відтак сплив строків давності відповідальності платника податку в цьому випадку пов'язаний із датою сплати відповідачем податкового зобов'язання, на підставі чого розраховуються суми штрафних санкцій та пені.

Отже позивачем правомірно були нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань із ПДВ за грудень 2009 року, лютий 2010 року за податковими повідомленнями-рішеннями № 0001351502/0 від 27.05.10 р. та № 0002721502/0 від 18.10.2010 р.

Вирішуючи питання про правомірність нарахування штрафних санкцій відповідачу за несвоєчасне неподання податкової звітності із ПДВ за вересень 2010 року на підставі акту № 1619/15-2 від 15.11.2010 р., суд зазначає таке.

Згідно пункту 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168 від 03.04.1997 р., що діяв на час проведення перевірок, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Тобто платником податку в контексті даного закону є будь-яка особа, яка в тому числі здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку (п. 2.1. ст. 2), яка внаслідок цього за статтею 10 Закону України № 168 є відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, контроль за правильністю чого здійснюється відповідним податковим органом.

Для здійснення контролю за правильністю нарахування та перерахування податку із ПДВ контролюючими органами платники податку на додану вартість повинні подавати у встановлені законодавством строки податкову звітність, а саме податкові декларації за звітні періоди.

Звернувшись до спеціального закону з питань погашення податкових зобовязань № 2181 від 21.12.00 р., що діяв під час виникнення спірних правовідносин, а саме п.п. 4.1.4 ст. 4 Закону України № 2181, суд зазначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до п.п. 17.1.1.1 ст. 17 Закону України № 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Таким чином позивачем правомірно нараховані штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням № 0003211502/0 від 17.11.2010 р. на підставі акту перевірки № 1619/15-2 від 17.11.2010 р. у сумі 170,00 грн.

Стосовно нарахування пені на загальну суму податкового боргу у сумі 184,74 грн. суд встановив таке.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України № 2181 пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України № 2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня, зокрема, при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом (п.п. 16.1.2 п.16.1 ст. 16).

З урахуванням достатності у матеріалах справи доказів про наявність заборгованості відповідача зі сплати штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання із ПДВ за грудень 2009 року, лютий 2010 року, несвоєчасне подання податкової звітності із ПДВ за вересень 2010 року, відсутність заперечень проти позовних вимог щодо стягнення заборгованості та доказів із сплати заборгованості в порядку ст. 71 КАС України позовні вимоги ДПІ в м. Керчі АР Крим є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на те, що відповідно до розділу 20, підрозділу 10 п. 10 ПК України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі, акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу, а Закон № 2181, на підставі якого були прийняті рішення про застосування штрафних санкцій до відповідача, втратив чинність з 01.01.2011 р. на підставі Закону України від 02.12.2010 року № 2756 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Податкового Кодексу України”, суд звертається до відповідних положень ПК України при вирішенні справи по суті в частині, що стосується права податкового органу звертатися до суду з вимогою про стягнення податкового боргу.

Такий підхід зумовлений тим, що і правопорушення, і проведення перевірок зі складанням акту та винесенням податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій відбувалися на час дії Закону України № 2181, відтак первинним завданням суду є встановлення правомочності позивача звернутися до суду з позовними вимогами на момент розгляду справи. Прийняття ж рішення по справі повинне відбуватися за тими нормами закону, на підставі яких було прийняте податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій з урахуванням норм ПК України в частині, що стосується права податкового органа звертатися до суду з вимогою про стягнення податкового боргу.

Таким чином, з урахуванням матеріалів справи, законодавства, що регулює спірні відносини, доказів за матеріалами справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 23.05.11 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 27.05.11 р.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з рахунків Приватного підприємства "Діла-Керч" (ЄДРПОУ 35526388) податковий борг у сумі 931,49 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.