Постанова № 16076246, 03.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2011 р. № 2а-7709/10/1370

10 год. 40 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Коморного О.І.,

при секретарі - Гнилиця Р.І.,

від

позивача не прибув

відповідача не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

СПД ОСОБА_1

до Завідувач сектору Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у Буському районі Львівської області Мандій Анатолій Іванович

пропро визнання протиправними дій, скасування припису ,

Обставини справи.

Позивач, субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, звернувся з позовом до суду про визнання протиправними дій та скасування припису відповідача, завідувача сектору Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у Буському районі Львівської області Мандія Анатолія Івановича.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що дії по організації та проведенню перевірки дотримання вимог земельного законодавства є протиправними та такими, що порушують його законні права та інтереси, оскільки відповідачем було порушено Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а тому вважає вказані висновки хибними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, подав додаткові докази на підтвердження позовних вимог, просить позов задовольнити.

Представник відповідача не прибув, подав письмові заперечення на позов, з яких вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає та зазначив, що перевірка проведена належним чином, в присутності двох свідків, встановлено землекористувача земельної ділянки, який не має права на використання земельної ділянки, оскільки строк дії договору оренди закінчився. А орендна плата за приміщення не є підставою для використання земельної ділянки. Просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, справа вирішується на основі наявних доказів.

Суд повно, всебічно та обєктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

в с т а н о в и в:

У результаті проведеної 23.07.2010 року завідуючим сектором Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Мандієм Анатолієм Івановичем перевірки встановлено, що субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 використовується земельна ділянка на території Турянської сільської ради загальною площею 0,01 га із земель житлової та громадської забудови, для обслуговування приміщення магазину без правовстановлюючих документів на будівлю та землю. Строк користування будівлею закінчився 01 березня 2010 року, відтак земельна ділянка використовується в порушення ст. ст. 125, 126 Земельного Кодексу України.

За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23 липня 2010 року та винесено припис №000094, яким зобовязано в 30-денний строк усунути порушення земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003р. №963-ІV, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до п. 1.2 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 р. N 312 (надалі Порядок), державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Держземінспекція та її територіальні органи.

У статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Відповідно до п. 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 № 1958, чинного на час виникнення спірних відносин, держземінспекція та державні інспектори мають право, зокрема, складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства.

Крім того, згідно з пунктом 5.1 Порядку державний інспектор при проведенні всіх видів перевірок складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Відповідно до приписів статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Згідно п.5.2 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 р. N 312 акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (далі - акт) складається за результатами перевірки: якщо виявлено чи не виявлено порушення земельного законодавства; при усуненні чи не усуненні раніше виявлених порушень у строк, установлений у приписах (у тому числі і в повторно виданих приписах); при неможливості встановити особу порушника.

Відповідно до вимог пункту 4.1 Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 року № 312 «Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням і охороною земель»державні інспектори проводять перевірки стану земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Згідно з пунктом 5.5 акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).

Як вбачається з Акта перевірки від 23.07.2010 року перевірка проводилась із залученням свідків, про що свідчать їхні підписи.

Суд констатує, що власником приміщення, яке розміщено на земельній ділянці, орендованого позивачем, є субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_3. Даний факт підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23445727 від 30.07.2009 року, виданого Львівським обласним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до п. 2. 1 Договору оренди приміщення, договір укладався строком на 3 (п'ять) роки. Відтак, строк дії даного договору закінчився 01 березня 2010 року.

Про свій намір припинити договір оренди від 01.03.2007 року та небажання продовжувати договірні відносини з ОСОБА_1 ОСОБА_3 виклав у зверненні від 28.01.2010 року №1, яке міститься в матеріалах справи.

В матеріалах справи міститься постанова Буського районного суду Львівської області від 09 грудня 2010 року, якою визнано протиправною та скасовано постанову №43 від 29.09.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 225 грн. за ст. 188-5 КУпАП.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до закріпленого у ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) принципу змагальності, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вміщений у ч. 2 цієї ж статті принцип диспозитивності визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в силу ч.4 цієї ж статті, субєкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані у справі.

Судом з матеріалів справи встановлено відсутність з боку позивача порушень вимог земельного законодавства, я тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 2 Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002р. № 1958 (чинного на час виникнення спірних відносин) Держземінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, Земельним кодексом та іншими законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Держкомзему.

Державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель є головні та провідні спеціалісти Держземінспекції, які безпосередньо здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель (п. 9 Положення про Держземінспекцію).

Держземінспекція та державні інспектори з контролю за використанням і охороною земель мають однаковий обсяг прав, визначений в п. 5 Положення про Держземінспекцію.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003р. державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель зобов'язані додержуватися Конституції України, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів згідно з ч.2 ст.2 КАС України можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, а Суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачами дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії завідувача сектору Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у Буському районі Льівівської області Мандія Анатолія Івановича при винесення припису №000094 від 23 липня 2010 року.

3.Скасувати припис №000094 від 23 липня 2010 року винесений завідувачем сектору Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у Буському районі Льівівської області Мандієм Анатолієм Івановичем.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови виготовлений 08.06.20101 року о 09:00 год.

Суддя Коморний О.І.