Постанова № 16075886, 30.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2011 р. № 2а-3584/11/1370

14 год. 00 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретарі судового засідання Янчак П.О.,

з участю

представника позивачаВаловін Ю.В.

представників відповідачаБоднар В.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ТзОВ "Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс "Ріксос-Прикарпаття"

до Державна податкова інспекція у м.Трускавець

пропро скасування наказу , Обставини справи.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття»звернулось до суду з позовом про скасування наказу Державної податкової інспекції у м. Трускавці Львівської області №79 від 22 березня 2011 року на проведення документальної невиїзної перевірки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказаний наказ винесено відповідачем з порушенням норм Податкового кодексу України, оскільки не минув термін протягом якого позивач повинен був надати витребувані документи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, зазначив, що відповідач видав оскаржуваний наказ до закінчення строку, протягом якого позивач повинен надати документи про які йшлося у запиті, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому запереченні, пояснив, що оскільки позивачем на неодноразові запити не надано витребувані документи це стало підставою для прийняття наказу №79 від 22 березня 2011 року, зазначає, що підстав для скасування наказу немає оскільки на його підставі уже проведено перевірку, відтак такий припинив свою дію у часі. Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно всебічно та обєктивно оцінив подані сторонами докази у їх сукупності та

встановив:

Відповідачем, Державною податковою інспекцією у м. Трускавці Львівської області 22 березня 2011 року прийнято наказ №79 на проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття» на три дні починаючи з 22.03.2011 р.

Як вбачається з преамбули вказаного наказу, такий виданий на підставі службової записки в. о. начальника відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Трускавець та відповідно до п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75 ст.79 Податкового кодексу України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з п.1.1.ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

В силу ст. 20.1.1 ст. 20 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Відповідно до п.20.1.23 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право у випадках виявлення порушення вимог податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно із ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Обставини, за наявності яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка передбачені п.78.1 ст. 78 ПК України, однією з яких є та обставина, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом з матеріалів справи встановлено направлення відповідачем позивачу листа №1759/10/23-0 від 23.02.2011 року, відповідно до якого ДПІ у м. Трускавець, на підставі п. п. 73.3.1., п.73.3, п.73.5 ст.73, п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України зобов'язала позивача надати пояснення та їх документальне підтвердження (завірені копії документів) у ТОВ «Рекламна Агенція Фаворит»(код ЄДРПОУ 37003028) за період з 01.04.10р. по 31.12.10р., а саме: податкові накладні, акти виконаних робіт, бухгалтерські журнали - ордера по проведених операціях та інші документи отримані від товариства «Рекламна Агенція Фаворит».

Інформацію з належним чином завіреними копіями документів позивача зобов'язано надати у визначений законодавством термін за адресою м. Трускавець, пл. Чорновола 2.

У подальшому відповідачем направлено позивачу лист №2199/10/23-0 від 09.03.2011 року, відповідно до якого ДПІ у м. Трускавець керуючись п. п. 20.1.6 п.20.1 ст.20, п. 73.3 ст.73 ПК України просила надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо включенню до складу валових витрат та податкового кредиту отриманих ТОВ «ДЛРКК «Ріксос-Прикарпаття»робіт (товарів, послуг) від ТОВ «Рекламна Агенція Фаворит»за період з 01.04.2010р. по 31.12.2010р. та надати належним чином завірені копії наступних документів: договори (угоди, контракти) з ТОВ «Рекламна Агенція Фаворит», реєстри отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні та акти виконаних робіт (послуг) виписані ТОВ «Рекламна Агенція Фаворит», виписки банку чи інші платіжні документи, що підтверджують оплату послуг наданих ТОВ «Рекламна Агенція Фаворит», а також журнали-ордери та інші наявні бухгалтерські документи, що підтверджують відображення в бухгалтерському та податковому обліку операції по придбанню робіт (товарів, послуг) у вищевказаного субєкта господарської діяльності.

Згідно змісту листа відповідна інформація та підтверджуючі документи необхідні для обєктивного вивчення правомірності понесених витрат ТОВ «ДЛРКК «Ріксос-Прикарпаття»по отриманих роботах (товарах, послугах) від ТОВ «Рекламна Агенція Фаворит»в період з 01.04.2010р. по 31.12.2010р., у звязку з тим? що від УПМ ДПА в Сумській області отримано пояснення громадянина ОСОБА_4, який відповідно до реєстраційних документів є директором та засновником ТОВ „Рекламна Агенція Фаворит", і який повідомляє, що жодного відношення до господарської діяльності ТОВ «Рекламна Агенція Фаворит»не має, та більше того, ніяких договорів та бухгалтерських документів не складав та не підписував.

Інформацію з належним чином завіреними копіями документів позивача зобовязано надати у визначений законодавством термін за адресою: пл. Чорновола. 2 , м. Трускавець.

Як вбачається з вказаних листів, відповідач у першому випадку при витребуванні документів посилався на п. п. 73.3.1., п.73.3, п.73.5 ст.73 і на п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України, у другому випадку на п. п. 20.1.6 п.20.1 ст.20, п. 73.3 ст.73. Таким чином обидва листи містять посилання на ст. 73 Податкового кодексу України.

Порядок отримання податкової інформації органами державної податкової служби визначений ст.. 73 ПК України, пунктом 73.3 якої передбачено право органів державної податкової служби звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Разом з тим, відповідно до п. 85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним.

Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Основні засади податкового законодавства України зазначені у ст. 4 ПК України, відповідно до п.4.1.4. якої, податкове законодавство України ґрунтується, серед інших, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Із вказаним принципом кореспондується норма закріплена у п. 56.21 ст.56 ПК України, про те, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Як встановлено судом, обидва листа відповідача містили посилання на ст.. 73 ПК України, відповідно до п. 73.3 якої, платник податків повинен надати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). Жодних вказівок про надання такої інформації позивачем податковому органу у 10-денний термін з дня отримання листів, такі не містять.

Як встановлено судом і не спростовано відповідачем, позивачу направлявся перший лист №1759/10/23-0 від 23.02.2011р. та другий лист №2199/10/23-0 від 09.03.2011р., однак спірний наказ №79 видано 22.03.2011 року, тобто до закінчення встановленого п. 73.3 ПК України місячного строку, протягом якого позивач повинен надати інформацію, визначену у запиті. Посилань на п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України, як підставу для його прийняття через неотримання протягом 10 днів витребуваної інформації на запит наказ не містить, а тому виданий відповідачем наказ став передчасним і таким, що прийнятий не на підставі, не у спосіб та не з підстав передбачених ПК України.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом є первинним диспозитивним правом в адміністративному процесі, тобто правом, яким особа розпоряджається на власний розсуд. Особа яка звертається до суду, самостійно вирішує, реалізувати їй це право чи добиватися захисту в інший, позасудовий спосіб, або ж змиритися з порушенням.

Відповідно ч. 3 ст. 11 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Закріплений у ч.2 ст.11 КАС України принцип диспозитивності полягає у тому, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Предметом доказування, відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи у співставленні із обраним позивачем способом захисту порушеного права, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про скасування спірного наказу, оскільки на його підставі відповідачем уже проведено перевірку, що підтверджується матеріалами справи, відтак він припинив свою дію у часі.

Відповідно до ч.1 ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, а також згідно з ч.2 цієї ж статті суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки у даній справі оспорюється прийнятий відповідачем, субєктом владних повноважень, наказ на проведення перевірки, який є актом у розумінні п.1 ч.2 ст. 17 КАС України, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнятий (вчинений) він:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки при розгляді справи встановлено прийняття спірного наказу Державної податкової інспекції у м. Трускавці Львівської області №79 від 22 березня 2011 року на проведення документальної невиїзної перевірки з порушенням вимог Податкового кодексу України, суд з урахування викладених норм законодавства та встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку, що для повного захисту прав позивача слід вийти за межі позовних вимог, задовольнивши позов частково, та визнати наказ Державної податкової інспекції у м. Трускавці Львівської області №79 від 22 березня 2011 року на проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття»протиправним.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України 1,70 грн. судового збору

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати наказ Державної податкової інспекції у м. Трускавці Львівської області №79 від 22 березня 2011 року на проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття»- протиправним.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-прикарпаття»(Львівська обл., м. Трускавець, вул. Городище, 8 ЄДРПОУ 34358195, р/р 26008000002636 у філії АТ «Укрексімбанк», МФО325718) 1 грн. 70 коп. судового збору.

4.У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 03.06.2011р. о 16:00 год.

Суддя Коморний О.І.