Постанова № 16075870, 06.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2011 р. м. Львів№ 2а-3718/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Панчишин Н.Я., представників позивача Магори Н.Б., Тітко О.С., представника відповідача Кармелюка Т.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Північне-411»до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування рішення,

Зміст позовних вимог та позиції сторін:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського комунального підприємства «Північне-411»до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування рішення № 0006872380/27818 від 22.11.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 68726,80 грн. Позовні вимоги обґрунтовані наступним. За змістом п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»ЛКП «Північне-411»має право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) при наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності у разі проведення розрахунків у касі з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Тому усі готівкові кошти, які надходили підприємству за надані ним послуги, у повній сумі обліковувались у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів з видачею клієнтам належно оформлених квитанцій. За наведених обставин, враховуючи також, що будь-яких порушень щодо повноти оприбуткованих підприємством коштів під час перевірки не виявлено, висновок контролюючого органу про порушення позивачем ст. 3 названого вище закону стосовно незастосування РРО є необґрунтованим, і підстав для накладення на цій підставі фінансових санкцій у відповідача не було.

Представники позивача позовні вимоги підтримали повністю. Представник позивача також звернув увагу суду на строки застосування фінансових санкцій у виді штрафу. З покликанням на вимоги ст.ст. 238, 239, 241 та 250 Господарського кодексу України представник позивача стверджує, що відображені в акті перевірки порушення стосуються господарської діяльності підприємства, а тому застосована фінансова санкція є адміністративно господарським штрафом, обмеження щодо строку застосування якого передбачено ст. 250 ГК України. З урахуванням наведених вище аргументів позивач вважає спірне рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 0006872380/27818 від 22.11.2010 року неправомірним та просить суд його скасувати.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з наступних підстав. ЛКП «Північне-411»здійснює діяльність у сфері надання послуг, тому відповідно до вимог п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зобовязане проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів. Під час перевірки встановлено, що на підприємстві є зареєстрований РРО. Однак підприємство впродовж липня 2008 року червня 2010 року отримані за надані послуги готівкові кошти на загальну суму 13745,36 грн. оприбутковувало прибутковими касовими ордерами без застосування РРО, що і було підставою для застосування фінансових санкцій. Щодо доводів позивача про порушення встановлених ст. 250 ГК України строків застосування адміністративно-господарських санкцій, відповідач вважає, що до даних правовідносин згадана норма не стосується.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідив та оцінив долучені до матеріалів справи докази, встановив наступні фактичні обставини справи:

17 листопада 2010 року за наслідками проведеної планової перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова склала Акт № 1816/306/23-0/22333506 «Про результати планової виїзної перевірки Львівського комунального підприємства «Північне 411»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2010 року»(далі акт перевірки).

В п. 3.7.5 Акта перевірки щодо дотримання ЛКП «Північне 411»вимог норм з регулювання обігу готівки зазначено наступне. На підприємстві зареєстрований РРО марки Mini 600.04 МЕ, заводський номер ПА 64101916, фіскальний номер 1307002928, зареєстрований 22.09.2004 року, перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова.

Підприємством (його посадовими особами) протягом періоду, який перевірявся, надавались послуги за готівку без застосування реєстратора розрахункових операцій. Кошти, отримані впродовж липня 2008 року червня 2010 року за надані послуги на загальну суму 13745,36 грн., оприбутковувались у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів, із занесенням їх у касову книгу, та видачею громадянам відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою. Номери прибуткових касових ордерів, дата та суми, на які надавались послуги наведено у таблиці на стор. 31-34 акта перевірки, а їх копії, а також копії касової книги, де обліковано всю готівку у день її надходження на підставі цих касових ордерів, долучено до матеріалів справи (том І, а.с. 22-26; 43-244).

На підставі Акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова винесла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006872380/27818 від 22.11.2010 року (том І, а.с. 15), згідно з яким за порушення п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на підставі ст. 17 цього Закону до ЛКП «Північне 411» застосовано штрафні (фінансові) санкцій в сумі 68726,80 грн. (у пятикратному розмірі вартості наданих послуг, 13745,36 грн.*5).

Не погодившись з рішенням органу ДПС, платник податку спершу оскаржив його в адміністративному порядку. Оскільки скарги були залишені без задоволення, ЛКП «Північне 411»звернулося з означеним позовом до суду.

Суд встановив, що спору з приводу повноти чи своєчасності оприбуткованих підприємством готівкових коштів на загальну суму 13745,36 грн. на підставі прибуткових касових ордерів немає, будь-які зауваження до правильності та своєчасності оформлення бухгалтерських документів відсутні. В предмет доказування входить правомірність оприбуткування підприємством готівкових коштів за надані ним послуги на підставі прибуткових касових ордерів, без застосування РРО.

При вирішенні спору суд виходить з наступного:

Львівське комунальне підприємство «Північне-411», відповідно до свого Статуту, затвердженого Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради 27.08.2008 року (том ІІ, а.с. 4-14), створене Львівською міською радою з метою: отримання прибутку; забезпечення експлуатації та збереження житлового фонду, що знаходиться у власності територіальної громади м. Львова, здійснення контролю за експлуатацією житлового фонду інших форм власності; забезпечення контролю за утриманням індивідуального житлового фонду та утриманням в належному санітарному стані закріпленої за ним території (п. 2.1 Статуту). Основні напрямки діяльності Підприємства, у тому числі послуги, які воно надає, перелічено у п. 2.2 Статуту.

Відповідно до акта перевірки від 17.11.2010 року, за період, що перевірявся, а саме з липня 2008 року по червень 2010 року включно, підприємство отримало готівкові кошти за надані ним наступні види послуг:

1) Видача довідок про склад сімї. Підприємство вправі надавати такі послуги на підставі Статуту та рішення Львівської міської ради № 1431 від 26.12.2008 року з додатками (том ІІ, а.с. 15-27);

2) Вивіз твердих побутових відходів. Підприємство вправі надавати такі послуги на підставі Статуту та згаданого рішення ЛМР № 1431, про що уклало договори із підприємцями - замовниками послуг (том ІІ, а.с. 28-32);

3) Оренда приміщення. Підприємство отримувало кошти на підставі договору оренди (том ІІ, а.с. 33);

4) Експлуатаційні внески. Підприємство вправі надавати такі послуги на підставі на підставі Статуту, рішення Львівської міської ради № 1431 від 26.12.2008 року, а також ухвали Львівської міської ради № 654 від 28.11.1996 року, про що уклало з замовником послуги договір № 1/06 від 03.01.2006 року (том ІІ, а.с. 34-36);

5) Завірення документів. Підприємство вправі надавати такі послуги на підставі Статуту;

6) Послуги міжвідомчих комісій. Підприємство вправі надавати платні послуги по підготовці документів на засідання міжвідомчої комісії згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 331 від 25.05.2007 року (том ІІ, а.с.39-49).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі Закон № 265). Згідно зі ст. 1 цього Закону реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно зі ст. 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону № 265, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Отже, обов'язок застосування РРО при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачений п. 1 ст. 3 Закону № 265. Втім, п. 1 ст. 9 цього ж Закону суб'єктів господарювання звільнено від такого обов'язку при реалізації власних послуг, тобто при умові збігу продавця послуг та їх надавача в одній особі. Судячи з мети та предмету діяльності ЛКП «Північне-411», визначених у Статуті, воно не належить до підприємств торгівлі та громадського харчування, а зміст та призначення наданих таким підприємством послуг дає обґрунтовані підстави віднести їх до «власних послуг»у розумінні п. 1 ст. 9 Закону № 265. Відтак, ЛКП «Північне-411», надаючи такі послуги, цілком правомірно проводило розрахунки через касу з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

З приводу отримання готівки в рахунок погашення заборгованості по сплаті «інформаційно-технічного забезпечення судового процесу»чи «придбання приміщення», то такі платежі взагалі не відносяться до «розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в розумінні Закону № 265. Витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відносяться до судових витрат, повязаних з розглядом цивільної судової справи, та відшкодовуються на підставі рішення суду позивачу за рахунок другої сторони. Кошти за придбання приміщення підприємство отримало на підставі ухвали Львівської міської ради № 1325 від 06.12.2001 року виходячи з розрахунку балансової вартості для приєднання до нежитлового фонду (том ІІ, а.с. 36-37). Тому відповідач нерозважливо дійшов висновку, що підприємство зобовязане оприбутковувати такі кошти за допомогою РРО.

За наведених обставин, висновок контролюючого органу про порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону № 265 є безпідставним та необґрунтованим, тому прийняте за наслідками перевірки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.11.2010 року є протиправним, відтак підлягає скасуванню.

Щодо аргументів позивача про пропущення строків застосування штрафних (фінансових) санкцій слід зазначити таке. Відповідно до вимог статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. З огляду на викладене, фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу. Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Суд зауважує, що оскаржуване рішення прийняте до набрання чинності Податковим кодексом України, яким змінено правове регулювання строків застосування вказаних санкцій.

Згідно з актом перевірки від 17.11.2010 року ЛКП «Північне-411» вчинило правопорушення в період з 10.07.2008 року по 17.06.2010 року. Спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесено 22.11.2010 року, тобто охоплює частину порушень (з 01.07.2008 р. по 20.11.2009 р.), щодо яких минуло більше одного року з дня порушення, як вважає відповідач, суб'єктом господарювання законодавчо встановлених правил здійснення господарської діяльності. Суд погоджується з доводами позивача про те, що орган державної податкової служби при прийнятті спірного рішення дійсно не врахував положень ст.ст. 238, 239, 250 Господарського Кодексу України щодо поняття, порядку та строків застосування адміністративно-господарських санкцій, що тільки додатково свідчить про протиправність його рішення у цій частині.

Щодо судових витрат, то у звязку із задоволенням позову слід присудити позивачу з державного бюджету понесені ним витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова № 0006872380/27818 від 22.11.2010 року.

Стягнути з державного бюджету України на користь Львівського комунального підприємства «Північне-411»9 (м. Львів, вул. І. Миколайчука, 22; ідентифікаційний код 22333506) судові витрати у виді судового збору в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 09 червня 2011 року.

Суддя Москаль Р.М.